Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Якщо ж даним видом праці може опанувати практично »«іч)ь-яка здорова людина, то ЇЇ можна віднести до групи професій, що вимагають відносної профпридатності - професій 2 типу.

Читайте также:
  1. Quot;ОХОРОНА ПРАЦІ".
  2. Аналіз стану регіонального ринку праці в Україні.
  3. Аналіз умов праці
  4. В этот момент зазвонил мобильный. Это был Алекс. Непринужденно поздоровался, потом спросил, будет ли она в театре. И Настя торопливо ответила, что собирается.
  5. Види матеріальної відповідальності працівників
  6. Визначення виробничої санітарії та гігієни праці, умови праці
  7. Визначити рівень розвитку системи мотивації праці персоналу на досліджуваному підприємстві .

Серед професій за профпридатністю виділяють два типи. Якщо професія висуває жорсткі вимоги до психологічні особливостей індивіда, до властивостей його нервової систем

)і варто віднести до групи професій з абсолютною щюфпридатністю - професій 1 типу.

Якщо ж даним видом праці може опанувати практично»«іч)ь-яка здорова людина, то ЇЇ можна віднести до групи професій, що вимагають відносної профпридатності - професій 2 типу.

Виявлення придатності людини до професій І типу щШснюється у процесі профвідбору. Коло професій І типу, що •шмагають профвідбору, відносно невелике.

У переважній більшості професій (II тип, що вимагає підносної профпридатності) однаково успішно можуть працювати люди з різними психофізіологічними чірактеристиками. Професійна придатність при цьому формується в ході оволодіння професією, а не дана людині • ітконвічно як якась уроджена якість. Під впливом вимог, міи'уііутих професією, на основі загальних і спеціальних цінностей формуються професійно важливі якості. Про більші можливості розвитку професійно важливих якостей свідчить і >і її і II високий рівень у майстрів. Наприклад, звичайно люди І'оірЬняють 2-3 відтінки чорних кольорів, а фарбарі - до 50

ИІЦІІІІКІВ.

! Іе менш важлива також висока пластичність здатностей, що чи шоляє сформувати індивідуальний стиль діяльності, при якому мишімально експлуатуються природні дані й компенсуються МіЦШіІКИ.

І Характеристика специфічних вимог, які професія висуває до психіки людини

У трудовій діяльності так чи інакше проявляється все І»! иншаніття, всі особливості психіки людини. Але, разом із тим, ні прояви носять різний характер, що обумовлений специфічними ммм кожної професії предметами й знаряддями праці, а також ірудоиими завданнями.

Професійні особливості сенсорної діяльності

Сенсорна діяльність у різних видах праці може відрізнятися, нтнмпсред, по навантаженню на той або інший аналізатор:

зоровий, слуховий, шкірний, м'язово-суглобний тощо, а комплекс аналізаторів. Наприклад, якщо в настроювача музичних інструментів провідним є слуховий аналізатор, то такі професії, як радист, настроювач радіо- і телеапаратури, вимагають поряд її зоровим сприйняттям не в меншій мірі й слухового сприйняття! тонкого розрізнення шумів, розрізнення висоти й тембру звукії тощо. Є професії, де провідним аналізатором може бути дотик, це, наприклад, бракувальники полірування, де шкіряні сприймання мають велике значення. Є види праці, у яких доситі велику роль відіграють нюх і смак. Насамперед це професії, пов'язані з дегустацією. А якщо говорити про нюх - це деякі види хімічної й нафтопереробної промисловості.

Крім аналізатора, хоча говориться про особливості сприйняття, необхідно мати на увазі особливості характеру самого сприйняття. Цілий ряд професій вимагає тривалого спостереження в широкому полі. Ряд професій, навпаки, вимагаї різкого звуження поля сприйняття й утримання у свідомості дуже обмеженого поля сприйняття, проте протягом тривалого часу.

Є професії, у яких велике значення має спостереження з* об'єктами, що рухаються й миготять. Це повинне бути також враховано, коли професія аналізується з погляду сприйняття.

Професійні особливості розумової діяльності

Мислення є обов'язковим компонентом будь-якої діяльності, але мислення, як професійно важливу ознаку, насамперед виділяють у тих професіях, де доводиться оцінювати яку-небудь ситуацію, що вимагає прийняття певного адекватного рішення залежно від даної ситуації й реалізації його у вигляді якихось адекватних дій.

Науково-технічний прогрес, механізація, автоматизація, комп’ютеризація постійно підвищують вимоги, навіть у робочих професіях, до мислення. По суті справи, в багатьох видах діяльності важко відокремити фізичну й розумову праці. У цілому ряді видів ручної праці найчастіше має місце так зване наочно-дійове мислення. Але є види праці, особливо * автоматизованих системах, де роль інтелектуального компонент значно підвищується. Працівникові доводиться оцінюват

і итуацію по цілому ряді параметрів, знаходити рішення з урахуванням імовірності настання якоїсь події, вибирати різні дії <и ножно від мінливих ситуацій.

Наприклад, апаратникові автоматизованої хімічної промисловості згідно з технологічним процесом потрібно мі римувати тиск системи у 1000 атмосфер і для цього є мЦиовідний індикатор на пульті керування. Разом із тим іноді можна спостерігати, що апаратник, маючи на індикаторі тиск 960 шмосфер замість 1000, не виконує дії, яка б сприяла підвищенню і тису до 1000 атмосфер. В інших випадках він навіть помалу пригне скинути цей тиск. Запитується: чому? Виявляється, він ураховує всю ситуацію по цілому ряді показників інших приладів, які сигналізують, що зараз буде явне підвищення тиску II ноно може перескочити за 1000 атмосфер, а цього допустити не можна. Тому він або «дає спокій» цим 960 атмосферам, або, шишаки, навіть злегка пригальмовує, починає знижувати цей IIU3K.

Професійні особливості моторної діяльності

Коли говорять про моторну діяльність, вірніше розглядати > і'ііеомоторну координацію навіть у тих випадках, коли моторний мімііонент діяльності вкрай простий: натискання на кнопку або нінкіль, оскільки всяка моторна діяльність викликається < ' ііеорним компонентом і реалізація цієї дії контролюється також ■ икюрним компонентом.

За сенсомоторною координацією професії дуже різко нідрНияються одна від одної. Є професії, у яких, моторний иіміюнент дії носить дуже простий характер, а саме: у відповідь іііі якусь виниклу ситуацію провести якісь прості дії - поворот тииільця, натискування на кнопку й інше. Але у ряді випадків і у і, ч одного боку, відіграє роль швидкість реакції, тобто дія сама ми собі проста, але все повинне реалізуватися досить швидко. Про вповільненні можуть з'явитися небажані результати. З Іншого боку - цілий ряд професій вимагає складної і гпшмоторної координації не тільки рук, але й ніг. Це водійські професії: шофери, льотчики, також професія швачки-мотористки II професії верстатників.

Професійні особливості уваги

Увага, що здійснює функцію контролю діяльності невіддільна від сприйняття й від мислення; вона обов’язков* присутня у будь-якій діяльності. Але в різних професіях окремі властивості уваги мають різне значення. Є професі (бракувальники, контролери, збирачі мікросхем тощо), у яки потрібна тривала, протягом усього робочого дня, стійка увага н одному або навіть декількох об'єктах і періодична концентрація.

Є професії, які вимагають винятково широкого розподілу переключення уваги. Взагалі, у трудовій діяльності дуже важк відокремити розподіл уваги від її переключення. Цілий р5 професій операторів, які мають широке поле для огляду, вимагі увесь час і розподіляти увагу, і переключати увагу з одни об'єктів на інші. Але є професії, у яких необхідно по черзі то концентрувати увагу, то розподіляти, то переключати її. Мається на увазі, насамперед, робота багатоверстатників, коли працівники текстильної промисловості або машинобудування обслуговуют ряд верстатів. У цьому ж плані характерна робота льотчика. Ві нього потрібні й розподіл, і переключення уваги.

Професійні особливості пам'яті

Пам'ять потрібна завжди незалежно від видів праці. Однак у деяких видах діяльності вона є професійно важливою ознакою, Більше навантаження на пам'ять потрібно при навчанні, коли ще не сформувалися навички. Але коли сформувалися основні навички, тоді навантаження на пам'ять знижується. Люди, які прекрасно освоїли верстат, не повинні щораз спеціально згадувати, якими важелями потрібно діяти, на що потрібно дивитися. Шоферам теж не потрібно думати про те, якою рукою або якою ногою і який рух потрібно зробити. Але є професії, у яких пам'ять є одним із найбільш відповідальних професійн важливих ознак. Наприклад, у роботі телеграфіста, друкарки, д потрібно на якийсь невеликий час утримати в пам'яті певни' обсяг інформації. У цьому випадку мова йде про короткочасн або оперативну пам'ять як найбільш важливу професійну ознаку.

Професійні особливості емоційно-вольової сфери особистості

При психологічному аналізі трудової діяльності емоційно- иольову сферу краще розглядати разом із особливостями особистості. Якщо говорити про будь-яку діяльність, то вона ішкликає до себе певне емоційне ставлення. Це пов'язане з мотивами, з потребами людини, з інтересом до роботи. Це, так шані, загальні емоції в праці. Вони можуть бути як позитивними, ішс і негативними.

Позитивні емоції - це, наприклад, задоволення своєю працею, почуття боргу, змагання. З іншого боку, можуть бути й негативні емоції. Це, насамперед, стосується тих випадків, коли іііоди, хоча й працюють, але ця робота їм не до душі. Вони щисонують її з почуття боргу, може бути - і сумлінно. Цілий ряд досліджень показав, яке велике значення має позитивне або негативне ставлення до праці, якою людина займається. Люди, «ким конкретна праця приносить задоволення, як правило, працюють краще. Люди, яким робота не подобається, незважаючи на те, що вони начебто намагаються, демонструють (іільш низьку продуктивність праці.

У ряді випадків необхідно враховувати ще один момент емоційного стану. Це настрій, що впливає на продуктивність, іобто настрій, з яким людина приходить й виконує роботу. ІІимоги до емоційного стану пред'являються у професіях, ноп'язаних із виконанням функцій за допомогою спілкування: продавці, учителі, лікарі тощо.

Важливо враховувати й специфічні емоції, які викликаються ііі'ч посередньо конкретною трудовою діяльністю. Ці емоції шіділяються, у першу чергу, як професійно важливі. Вони підрозділяються на дві підгрупи. Перша підгрупа - це ті емоції, «ici характерні для взаємин людей з колективом у процесі даного колективного виду праці. Цілий ряд видів праці виконується і цільно групами робітників, очолюваних, наприклад, бригадиром. Тут питання полягає у правильному підборі ірудових колективів, щоб вони були згуртованими, тому що порушення нормальних взаємин у колективі приводить до н«бажаних результатів праці.

Другий підвид професійних емоцій - це ті емоції, які мишкають у процесі самої роботи. Це, насамперед, ті професії,

які пов'язані з виникненням аварійних ситуацій і де неправиль уповільнене ухвалення рішення може привести в умовах висо емоційної напруженості до аварії (льотчики, верхолази, де види операторської праці). У цих професіях емоційно несті люди не можуть працювати. Для цих професій стабільні емоційно-вольової сфери - найголовніша професійна озн Звичайно, почуття інтересу до даного виду праці, почу відповідальності може на якийсь час стримувати емоцій нестійкість людини, але ця робота буде даватися їй з більш напругою, буде наставати більш раннє стомлення, і то зрозуміло, можна не говорити про те, що в тих професіях, можуть бути складні аварійні ситуації, не повинні працюва люди, нестійкі в емоційно-вольовій сфері.

Цілий ряд професій висуває особливі вимоги до інш різноманітних особливостей особистості: акуратнос організованості, педантичності, в ряді випадків, товарисько або замкнутості.

Поряд із вивченням професійно важливих ознак потріб звертати увагу на індивідуальні особливості людини, індивідуальний стиль її роботи як один зі способів адапта людини до професії. Для того, щоб зрозуміти індивідуаль особливості, індивідуальний стиль діяльності, потріб проводити порівняльний аналіз тих працівників, які виконують саму роботу, використовуючи при цьому різні прийоми й дії.

Практичне заняття Тема: Модульний підхід у професіографії

План

5. Теоретична частина.

Обговорення теоретичних питань (15 хв.):

1. Психологічні особливості криз професійного самовизначенн на різних етапах вікового розвитку.

6. Практична частина.

1. Перевірка виконання самостійної роботи - заслуховуванн психологічної характеристики професії (за вибором), розроблен на основі модульного підходу (50 хв.).


■ Контроль знань з теми (10 хв.).

Ш, Підсумки заняття (5 хв.).

Мета: оволодіти методикою модульного складання м|иіфссіограми.

Оснащення: перелік психологічних модулів різних Н|Щ||ЮСІЙ.

Порядок виконання самостійної роботи:

І Ознайомитися з професією (за допомогою спостереження, бесіди, аналізу документації). і 'Ііставити отриману інформацію з описом модулів.

* Обрати з модулів такі, які відповідають даній професії (від двох до п’яти модулів з кожної позиції) або розробити свої, керуючись запропонованими критеріями.

Скласти психологічну характеристику професії з модулів.

“> Оформити записи у зошиті.

Індивідуальне завдання:

Проаналізувати основні складові системи професійно пінних якостей (за Є.О. Клімовим).

Література:

і Гуревич K.M. Профессиональная пригодность и основные ііюйства нервной системы / K.M. Гуревич. - М., 1970. - 272 с.

' Добровольская JL Способности как один из критериев профессионального отбора / Л. Добровольская, С. Яремчук //! (едагогика и психология. - 2001. - №2. - С. 73-78. і К її ї й цевская М. Профессионально-важные качества как необходимые условия прогнозирования успешности деятельности / М. Клищевская, Г. Солнцева // Вестник МГГУ. 1999.-№4.-С. 61-66.

I Росту нов А.Т. Формирование профессиональной пригодности / А.Т. Ростунов. - М., 1984. - 176 с.

“і It Шамбарова И. Профориентационная работа: определение профессиональных предпочтений учащихся / И. Шамбарова, Г, Митина // Воспитание школьников. - 2004. - №5. - С. 33- 17.

ПЕРЕЛІК ПСИХОЛОГІЧНИХ МОДУЛІВ,

ЯКІ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ РІЗНІ ПРОФЕСІЇ

Психологічні модулі, що характеризують особливості предмета праці

Психологічні модулі


           
 
Типові елементи діяльності
 
Психологічні вимоги
 
Приклади професій

Обслуговування складних технічних систем

Технічне мислення, довготривала пам'ять, просторові уявлення

Наладчик автоматич­них ліній верстатів, механік з ремонту телерадіоапаратури, спеціаліст з ремонту та обслуговування комп’ютерів


Керування

транспортними

засобами

Керування процесами, які не сприймаються безпосередньо

Обслуговування

швидкодіючого

обладнання

Обробка та складання мініатюрних об’єктів

Гострота зору, глазомір, сприймання кольорів, просторові уявлення, розподіл та переключення уваги, швидкість реакцій, координація рухів, психологічна та фізична витривалість, емоційна

стійкість______

Оперативне мислення, оперативна пам'ять, увага, просторові уявлення, емоційна

стійкість_

Г острота зору, концентрація уваги, швидкість реакцій, координація рухів Гострота зору, концентрація уваги, відсутність тремору, координація рухів, відчуття дотику, врівноваженість нервової системи

Водії різних типів наземного, водного та повітряного транспорту

Диспетчер на транс­порті, оператор хімічного виробниц­тва, диспетчер енергосистеми Токар, коваль, фрезе­рувальник, штампу­вальник, оператор прокатного стану

Складальник напів­провідникових при­строїв та мікросхем, ювелір-заклепуваль- ник, складальник годинників


/      
() Робота на клавішній техніці Швидкість сприймання, концентрація уваги, швидкість та точність пальців Лінотипіст, оператор комп’ютерної техніки, секретар- друкарка
У Робота з кольоровою сигналізацією та кольоровими об'єктами Точність сприймання кольорів Водії транспортних засобів, радіомон- тажник, кабельник- спаювальник, витравлювальник кліше, ювелір
  Читання креслень Просторові уявлення, концентрація уваги Токар, монтажник, модельник, розмітчик
<) Обробка харчових продуктів Нюх, відчуття смаку їжі, охайність, акуратність Кулінар, формуваль­ник тіста, продавець продовольчих товарів
  Одночасне обслуговування кількох об’єктів Розподіл та переключення уваги, швидкість реакцій, оперативність Станочники текс­тильного та прядиль­ного виробництва, оператор автоматич­них ліній верстатів
И Робота з рідинами Г азомір, координація рухів, акуратність Муляр, лаборант хімічного аналізу, фотограф
  Робота з отруйними, вибуховими та іншими шкідливими речовинами Гострота зору, нюх, швидкість реакцій, емоційна стійкість Оператор хімічного виробництва, фармацевт, підривник, електромонтер
ІЗ Догляд за тваринами Спостережливість, розподіл уваги, фізична сила та витривалість, любов до тварин Майстер-тваринник, коняр, ветеринар
И Вирощування рослин Спостережливість, наполегливість, фізична сила та витривалість, любов до природи Майстер рослинництва, овочівник
  Виготовлення художніх об’єктів Сприймання кольорів, глазомір, просторові уявлення, координація рухів, естетичний смак, акуратність Різьбяр по каменю, фотограф, ювелір, художник по фарфору

 


 

Психологічні модулі, що характеризують особливості предмета праці

№ п/ п Психологічні модулі Приклади професій
Типові елементи діяльності Психологічні вимоги
       
  Обробка об’єктів Глазомір, відчуття дотику, відчуття руху, концентрація уваги Столяр, слюсар, фрезерувальник, муляр
  Збирання, монтаж об’єктів Просторові уявлення, глазомір, координація рухів, концентрація уваги Слюсар-складальник, монтажник, тесля

 

     
Ремонт, наладка, регулювання та нипробовування об’єктів Оперативна пам'ять, технічне мислення, координація рухів, акуратність, наполегливість Слюсар з ремонту обладнання, налад­чик, регулювальник радіоапаратури, вип- робовувач технічних установок
Контроль за етаном об’єктів, пошук несправностей Гострота зору, концентрація уваги, наполегливість, сміливість, спостережливість Контролер ВТК, товарознавець, інс­пектор міліції, касир- контролер, наладчик, слюсар з ремонту
Сортування об’єктів Г острота зору, відчуття кольору, нюх, концентрація уваги Сортувальник, насіннєзнавець
Спостереження ча об’єктами Гострота зору, слуху, нюх, концентрація уваги, спостережливість Оператор робототех- нічного комплексу, машиніст компресор­них та насосних установок, пастух
Інформаційне обслуговування Обсяг довготривалої пам’яті, оперативне мислення, правильність та чіткість мови, комунікабельність Телефоніст довідкової служби
Виховання дітей та підлітків Розуміння психології дітей та підлітків, комунікабельність, педагогічний такт, спостережливість, висока моральність, організаторські здібності Вихователь, учитель, майстер виробничого навчання
І Іавчання, інструктування Комунікативні та педагогічні здібності, правильність та чіткість мови Викладач, майстер виробничого навчання
Лікування, медична допомога Спостережливість, пам'ять, оперативність мислення, комунікабель­ність, врівноваженість Лікар, фельдшер, медична сестра
Побутове обслуговування Комунікабельність, врів­новаженість, переклю­чення та розподіл уваги, оперативність мислення Продавець, перукар, приймальник ательє, офіціант

Психологічні модулі, що характеризують особливості умов праці

Психологічні модулі


           
 
Типові елементи діяльності
 
Психологічні вимоги
 
Приклади професій

9. Робота на висоті

10. Часті відрядження

Вірогідність аварійних ситуацій

4 Робота на конвеєрі

Робота у вимушеній позі

Дотримання високої точності замірів

Часта зміна об’єктів праці

Одноманітність умов праці

Велике різноманіття операцій

Постійний обхід об’єктів

Стійкість вестибуляр­ного апарата, гострота зору, концентрація ува- ги, координація рухів Рухливість нервової сис­теми, швидка адаптація, фізична витривалість Оперативне мислення, швидкість реакцій, емоційна стійкість Переключення уваги, швидкість реакцій, координація рухів

Координація рухів, пластичність, фізична витривалість

Г острота зору, концент­рація уваги, тонка ко­ординація рухів, акурат- ність, врівноваженість Переключення уваги, швидкість реакцій

Стійкість уваги, швидкість реакцій

Обсяг пам’яті, переключення уваги, гнучкість мислення

Оперативне мислення, розподіл уваги, фізична витривалість

Покрівельник, монтажник, муляр, електромонтер

Водій, електромонтажник, трубоукладчик Сталевар, монтаж- ник-висотник, водій, прохідник, Слюсар-складаль- ник, радіомонтаж- ник, склеювальник резинових виробів Електрогазозварю- вальник, монтаж­ник, обмотувальник елементів електрич- них машин Шліфувальник, оптик, оператор презиційної фотолітографії Оператор прокатно­го стану, контролер ВТК, сортувальник Машиніст локомо­тиву, слюсар-скла- дальник на конвеєрі Слюсар з ремонту обладнання, електромонтер, наладчик Оглядач вагонів, оператор з видобут- ку нафти та газу


І      
II Вплив прискорень, часта зміна положення тіла Стійкість вестибулярного апарату, фізична витривалість Машиніст крану, машиніст екскаватору, водії
И Змінний графік роботи Психічна та фізична витривалість Сталевар, верстат­ник, водій міського транспорту
Бригадна форма праці Комунікабельність, готовність до співпраці, доброзичливість Докер-механізатор, прохідник, монтажник
  Зберігання матеріальних цінностей Концентрація уваги, акуратність, чесність Касир, продавець

 

Психологічні модулі, що характеризують особливості окремих операцій

II/ Психологічні модулі  
Типові елементи діяльності Психологічні Приклади професій
п вимоги  
і      
  Планування Логічне мислення, оперативна пам'ять, завбачливість Докер-механізатор, машиніст-тракторист широкого профілю
,> Розмітка Глазомір, просторові уявлення, концентрація уваги Розмітчик, слюсар- інструментальник, кравець
  Покриття, Гострота зору, Муляр, штукатур,
  вклеювання, обшивка глазомір, відчуття дотику покрівельник, паркетник
-1 Установка, Глазомір, відчуття Слюсар-складальник,
затягування руху монтажник, наладчик
і Нагрівання Відчуття кольору, температури, концентрація уваги Терміст, коваль, сталевар
Взяття проб Образна пам'ять, гострота зору, нюх, смак, відчуття дотику, спостережливість Лаборант, пекар, кулінар, кухар, дієтсестра


 

КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ З ТЕМИ

І Розташуйте у правильній послідовності основні складові і и стеми професійно цінних якостей Гза Є. О. Клімовим):

Одиничні та спеціальні здібності людини.

Ставлення до праці, професії, інтереси особистості.

І-Іавички, звички, знання, досвід.

Громадянські якості - моральний вигляд людини як члена суспільства.

Дієздатність загальна (фізична та розумова).

Л Назвіть ступені профпридатності людини (за і '. О. Клімовим):


Тема 4

ОСНОВИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПСИХОДІАГНОСТИКИ Мета:

- навчальна: ознайомити студентів із психофізіологічними особливостями людини, що є професійно значимими, та з основними методами професійної психодіагностики;
- розвиваюча: розвивати уміння аналізувати навчальний матеріал;
- виховна: виховувати професійну спрямованість.

 

Методичні вказівки щодо роботи над темою (для студентів денної форми навчання)

Робота над темою передбачає засвоєння лекційного матеріалу, самостійну підготовку до практичного заняття (письмові тези відповідей на питання для обговорення), участь в обговоренні питань під час практичного заняття, виконання індивідуального творчого завдання окремими студентами, які з поважних причин не змогли взяти участі в активній роботі під час практичного заняття, обов’язкову самостійну роботу над виконанням діагностичних тестів та підбором методик з професійної психодіагностики.

Методичні вказівки щодо роботи над темою (для студентів заочної форми навчання)

Робота над темою передбачає засвоєння лекційного матеріалу, самостійну роботу над питаннями практичного заняття (письмові тези відповідей на питання до практичного заняття), виконання індивідуального творчого завдання окремими студентами (за бажанням), обов’язкову самостійну роботу над окремими проблемами та питаннями теми.

Конспект лекції Тема: Врахування психофізіологічних особливостей людини у процесі вибору професії


І Вимоги певного типу професій до працівника.

І Ісихофізіологічні особливості людини та вибір професії.

Студент має

основні професійно значимі психофізіологічні шати: особливості людини та основні методи

_______ професійної діагностики; ______________

застосовувати набуті теоретичні знання на практиці.

Література

І Ллишев Н.В. Общие основьі построения исследования / І І.В Алишев, В.Д. Широков // Профориентация и профотбор молодежи на рабочие профессии. - М., 1987. - 167 с.

1 Кулагин Б.В. Основи профессиональной психодиагностики / І».В. Кулагин. -М., 1984.-215 с.

(Шамбарова И. Профориентационная работа: определение іірофессиональньїх предпочтений учащихся / И. Шамбарова, Т. Митина // Воспитание школьников. - 2004. - №5. - С. 33- 37.

І, Шевандрин Н. Психодиагностика, коррекция и развитие личности / Н. Шевандрин. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998.-512 с.

1. Вимоги певного типу професій до працівника

У професіях типу «людина - людина» домінуюче значення миють узагальнені стосунки особистості, система ціннісних орієнтацій. Тому одне з найважливіших завдань психодіагностики в системі профконсультації - виявлення таких ш'обистісних якостей, які зумовлені особливостями емоційної <‘фери, потребою у спілкуванні, поведінковим (соціальнім) Інтелектом. Комунікативні здібності проявляються в успішності нчаємодії з людьми, в легкості встановлення контактів з ними, в розумінні інтересів інших людей, у злагоджених діях з колективом, в умінні організовувати спільні дії людей та ефективно впливати на них.

Професії типу «людина - техніка» висувають підвшце вимоги до технічного мислення, просторово-образного уявленн технічного сприймання, сенсомоторної координації, вправнос та точності рухів, особливостей уваги, динамічного глазоміру, Для регуляції виробничих процесів у деяких видах діяльності суттєве значення мають зорові, слухові, вібраційні та м ’язовО* суглобові сприймання.

Для професій типу «людина - знакова система» ваоюлийі точність сприймання, оперативна пам’ять, стійкість уваги, терплячість, посидючість, уміння з інтересом («не нудно!») працювати з цифрами, формулами, хімічними символами, схемами, графіками тощо. Учень, який має певні дефекти мовлення, а також такі індивідуально-психологічні особливості особистості, як скутість (губиться в незнайомій, новій ситуації), швидка втомлюваність, дратівливість від нав’язаного спілкування, може успішно оволодіти і із задоволенням працювати у професіях даного типу.

Вимоги до професій типу «людина - природа» розроблені найменше. Передбачається наявність у людини здібності передбачати, оцінювати мінливі стани природи. Важливі терплячість, настирливість, спостережливість, здатність до систематичного ведення записів у щоденниках, здатність працювати в умовах, коли результати праці виявляються не зразу, а протягом тривалого часу.

Професії типу «людина - художній образ» вимагають розвитку аналізатора, який відповідає певній художній діяльності, образної пам ’яті, уяви, образного мислення, естетичних почуттів. Тут необхідно підкреслити наступне. Різні типи професій, хоча й обираються відповідно до своєї поширеності в рівний мірі часто, в різній мірі вимагають дослідження професійної придатності до них. Так, на професії типу «людина - художній образ» відповідний відбір проводиться під час вступних іспитів у навчальні заклади, витримати який можна, лише маючи попередній досвід занять - самостійних або у спеціалізованих школах (художніх, музикальних). Тому, якщо у старшокласників до 9-11 класу не було відповідного досвіду діяльності, інтересів та схильностей, говорити про реальність


нГфішня чи рекомендувати обрати професію даного типу •кшодиться дуже рідко. Що стосується іншого питання - шппачити, який тип художнього навчального закладу можна иирадити, то тут для уточнення орієнтовної рекомендації корисно ішправити учня в приймальну комісію одного з них, де, як іцшішло, з цією метою організуються спеціальні консультації.

Подібна, хоча і з інших причин, картина спостерігається • юсовно професій типу «людина - природа» та, хоча і в меншій мірі, «людина - знакова система». Професій цього типу значно Мііише порівняно із соціо- та технікономічними. їх вибір, як правило, пов’язаний з вираженими у оптанта схильностями та інтересами, які виявляються у процесі бесіди, заповнення опиту вальників, при аналізі шкільної успішності.

Зазвичай для школярів, у яких немає професійних планів і у •псих важко виділити перевагу якої-небудь сфери діяльності, мнбір відбувається між двома («людина - людина» і «людина - ісхніка»), ріже трьома (плюс «людина - знакова система») ціпами професій.

Якості особистості, необхідні для успішного оволодіння професією певного типу
Предмет Необхідні якості особистості
праці   Виконавчий Творчий
(за Клімовим)   характер праці характер праці
Людина Комунікативні   св
Техніка Просторове мислення І « «Н Й ю н -У <о
Знак (інформація) Увага, числовий інтелект X о м -а «« е ІЗ «* 3 Й ” я «о Н §
Художній Образне мислення, о И н" ■" >>.У а «“ а а
образ естетика, смак Й О 5* я я Р д.5
  Терплячість, здат­ о Д
Природа ність. тривалии час працювати у ста­більних середовищах а: 'І «й § £-.3

 

2. Психофізіологічні особливості людини та вибір проф

Психофізіологічні основи здібностей

Будь-які людські здібності мають під с психофізіологічну основу (задатки, особливості будови нер системи та окремих аналізаторів, індивідуально св динаміка нервових процесів тощо). Виходячи з цього, ос значення для проведення якісної профдіагностики має виділі' професійно важливих якостей особистості.


 

 


Спеціальні:

Організаційні

Педагогічні

Технічні

Художні

Спортивні

Метод експертних оцінок

Здатність до навчання Здатність до спілкування Здатність до самоконтролю Здатність до планування

Тести та опитувальники


 


Психофізіологічні особливості людини

Природа індивідуальних особливостей людини двояка: такі індивідуальні особливості, як інтереси, схильності характеризуються непостійністю, коливаннями, мінливістю. Тому і враховувати їх потрібно з цілком безумовною метою - стимулювати їх розвиток.

Є й інший тип індивідуальних особливостей. Вони досить стійкі. Змінити їх практично неможливо, але не можна і не


1*111 па них уваги, бо їх вплив відчутний в діяльності, в мінні, у взаєминах з тими особами, що оточують людину.

Дн І шейх особливостей відносяться риси, пов'язані з іиЬіуіпіміими проявами основних властивостей нервової!*ми Постійність індивідуальної поведінки в певних ііщіч'С перша ознака того, що в основі її лежать природні

тііниґМІ нервової системи.

і * |іид природних індивідуально-типологічних властивостей ІМ«ЛІ піл) вивчені в даний час сила/слабкість (тобто ступінь К»і|інниііОСті, працездатності нервової системи, її стійкість до

С

4ННІМ роду перешкод) та рухливість/інертність (тобто нміімсть зміни і швидкість протікання процесів збудження та імнімуіишия).

ііі наявності сильної (або слабкої) нервової системи, рУ'нпиої (або інертної) в ході розвитку, за різних умов життя, інчиишіля, навчання можуть виникнути різні психологічні риси ні нпиу гості. Сильну нервову систему характеризує висока іцищіпїїатність. Іншими словами, нервові клітини тривалий час мн*угь сприймати і передавати нервові імпульси, не переходячи й іііііьмівний стан, «не втомлюючись». Для слабкої нервової і и, шмш характерна низька працездатність нервових клітин, «ніш швидше виснажуються. Ці властивості нервової системи миють відповідні прояви в діяльності та поведінці людини.

Людина із слабкою нервовою системою - найчастіше > ішкійно-тиха, обережна, слухняна. Вона не може довго брати ічпсть у галасливих, рухливих справах, що пов'язано з її пгюиким запасом сил, підвищеною втомлюваністю. Такий ч/ніцівник схильний до акуратності, відрізняється підвищеною пітливістю. Незвичне середовище, увага незнайомих людей, и'іипений на нього психологічний тиск - все це може стати для пнеої людини надсильним подразником. У таких випадках вона і убиться, не знаходить потрібних слів, не відповідає на Шііитання, не виконує простих прохань.

Унаслідок своєї підвищеної чутливості такі люди нідрізняються особливою уразливістю, хворобливо реагують на критику, незадоволеність тих, хто їх оточує. Нерідко таким піодям не вистачає впевненості в собі, їм властиві боязнь невдачі

і страх безглуздо виглядати, унаслідок чого для них знач ускладнюється просування до успіху.

Зовсім іншим бачиться оточуючим людина із сильн нервовою системою. Такий працівник частіше за все бадьори упевнений в собі, такий, що не відчуває напруги в учінні, врая»‘ легкістю, з якою він засвоює значний за обсягом матеріал. В повний енергії, постійно готовий до діяльності, майже ніколи буває втомленим, млявим, розслабленим. Включаючись у робо' він майже не зазнає труднощів; йому байдужі додатко навантаження, перехід до незнайомої нової діяльності. Людину сшьною нервовою системою відрізняє велика ефективнісщ використання часу, здатність виконати за той же відрізок ча більше, ніж виконують інші, завдяки своїй витривалосщ відсутності зупинок і збоїв в роботі.

Ще однією перевагою сильної нервової системи є здатніст|адекватно реагувати на надсильні подразники. В осіб із слабкої® нервовою системою нормальне функціонування нервових клітиЦ у таких умовах порушується, а отже, страждає і їхня діяльність.

Таким чином, ста нервової системи забезпечує емоційну психологічну стійкість людини до дії надсильних подразників І, тим самим, підвищує надійність в екстремальних ситуаціях, Звичайно в складній обстановці особам із сильною нервовою системою легше зберегти самовладання, вони здатні ухвалити правильне рішення в умовах дефіциту часу, не розгубитися. У ряді професій це необхідно для забезпечення безаварійної роботи всієї системи «людина - машина».

Професій, в яких можливо виникнення складних, небезпечних для життя ситуацій, не так вже й багато (льотчики* випробувачі, космонавти, шахтарі, сапери, хірурги, пожежники, рятувальники), але ціна помилки в них часто може обернутися дуже дорого.

Як показують спеціальні дослідження психологів, правильність дій професіонала в екстремальній ситуації залежитене стільки від стажу та досвіду роботи, скільки від сили нервово^системи. Тільки особи із сильною нервовою системою в нестандартній, складній ситуації (аварії, вибухи, пожежі, стихійні лиха) здатні правильно оцінити обстановку, зберегти

витримку, самовладання, знайти оптимальне рішення для нормалізації надзвичайного положення. Так, вивчаючи діяльність ■■і иііьиих» і «слабких» операторів енергосистем в аварійній І IIІ у «ції, психологи виявили величезні відмінності в їх поведінці. Ницо «сильні» не губилися і приймали всі необхідні заходи для тю, щоб запобігти розповсюдженню аварії, ліквідувати її шшлідки, то «слабкі» поводилися абсолютно інакше. Вони або иідали своє робоче місце, або здійснювали хаотичні дії, які в перспективі могли лише погіршити розвиток якої-небудь дії в і игуації. У будь-якому випадку їх професійна діяльність руйнувалася. Це не було пов’язано ні з тривалістю стажу, ні з піком, ні з досвідом роботи.

Таким чином, при виборі професії обов'язково повинна враховуватися властивість сили/слабкості нервової системи. «Слабким» не рекомендується вибирати професії, в яких реально можливе виникнення аварійних, екстремальних, небезпечних для нсиття ситуацій.

Проте, не завжди потрібна корінна перебудова планів на майбутнє. Самому школяру можна порекомендувати в цій же професії іншу спеціальність.

Треба сказати, що особи із слабкою нервовою системою м иють і певні переваги. Так, багато «слабких» володіють набагато вищою чутливістю порівняно з «сильними», орієнтовані на високу точність, ретельність виконання діяльності, на більш суворий контроль за якістю виконання, набагато краще, продуктивно і з меншими витратами справляються з одноманітною, монотонною роботою. їм можуть бути рекомендовані роботи, що вимагають високої точності, ретельності, чіткого дотримання заданого алгоритму (ювелір, зубний технік, програміст). З високою чутливістю слабкої нервової системи, мабуть, пов'язано те, що в музичних, художніх професіях виявляється багато людей з нервовою системою цього типу. Це свідчить про переваги «слабких» в оволодінні професіями, в яких головними є взаємини з іншими людьми, спілкування (тобто типу «людина-людина»).

Для багатьох занять врахування властивостей сили/слабкості нервової системи дуже важливе. Для одних професій наявність

сильної нервової системи є обов'язковою умовою формувв профпридатності (в цьому випадку необхідний профвідбір), інших професій більш відповідними могли б стати особи слабкою нервовою системою, саме вони можуть працювати найефективніше і якісно. Проте, в переважній більші професій врахування природних особливостей необхідне не відбору, а для знаходження найбільш відповідного робочого мі або вироблення оптимального індивідуального стилю діяльнос який дозволяє максимально експлуатувати природні дані компенсувати недоліки.

Наприклад, спостереження за водіями автотранспо показали, що стиль роботи «сильних» і «слабких» іст* розрізняється. Так, «слабкі» практично не потрапляють в аварій ситуації за рахунок того, що ретельніше готують машину рейсу, намагаючись передбачити будь-яку несправність поломку, прогнозуючи можливості виникнення несприятлиі ситуацій в дорозі. Вони набагато обережніше ведуть машин Психологи, вивчаючи водіїв пасажирських автобусів, вияви такий факт: у групі водіїв з високим рівнем порушень безпе представники слабкого типу повністю відсутні. Проте загаль число водіїв із слабким типом нервової системи було у вибір дуже малим. Мабуть цю складну професію частіше вибирай* люди з сильним типом, тобто з вищою працездатністю і стійкіс до стресових ситуацій.

Високі швидкісні показники виконання різних вид діяльності забезпечуються такою особливістю нервоі системи, як рухливість і лабільність (високий темп, швид переключення з одного виду роботи на іншій, швидкість, хорош розподіл уваги між різними видами діяльності). Протилежним якостями володіють люди з інертними нервовими процесам Для них характерні повільність, неквапливість, усебічність при виконанні будь-якої діяльності, так і в рухах, мові, вир відчуттів. Вони ретельно обдумують будь-яку дію, слов репліку, поволі реагують на прохання, не відразу розумію інструкцію. Вони працюють вдумливіше, їм власти ґрунтовність, скрупульозність, чітке планування дій, прагнен до порядку. В той же час «рухливі» мають разом із позитивним


рнчіші ряд негативних. їм бувають властиві квапливість, *<•■> Цінність, прагнення швидше перейти до іншого виду роботи, н<- іНшІвши справу до кінця, вони менш глибоко вникають у суть ні'>Шнем, часто схоплюють лише поверхневий шар знань.

Усі ці риси не є обов'язково властивими «рухливим» і міпкртним», оскільки дуже великий вплив мають навчання і шшща иня. саморегуляція і самокорекіїія поведінки і діяльності.

Але ж і круг професій, що пред'являють жорсткі вимоги до мннідісісних характеристик, невеликий. У переважній більшості Н|н|фесій знаходження відповідного робочого місця, вибір ІІЙІКІІЛЬШ відповідних своїм особливостям занять, вироблення Іішниїдуального стилю допомагають успішно справлятися з (ііміими видами діяльності як «рухливим», так і «інертним» чіпцям.

ІІудучи «рухливими», працівники люблять високий темп, іншідкі переходи від одних завдань до інших, «інертні» ж не і м|шиляються з необхідністю працювати у високому темпі і иигіирають собі завдання, які треба виконувати неквапливо, |ич(Міьно, з високою точністю і хорошою обробкою, їм набагато ФГіпіше, легше працювати поволі і копітко. Досвідчені майстри піні розподілі завдань робітникам враховують їх індивідуальні <" ІІІМІИВОСТІ, оскільки це, зрештою, забезпечує високу якість і • фистивність всієї діяльності.

Те ж саме відноситься до вироблення індивідуального < тишо діяльності

Круг професій, які вимагають дуже високих швидкостей іш копання роботи (наприклад, музикант, жонглер цирку), ми! гитньо вузький. У більшості професій добитися успіху можна чімдим з різними показниками швидкості протікання психічних процесів. Проте, для того, щоб обрана робота не була в тягар, 11 пік! враховувати особливості нервової системи.

У дітей рано виявляються природжені особливості будови і ' иччьності нервової системи, якими є такі властивості нервових щищисів, як збудження і гальмування, а саме: їх сила, ІП УЛНвість і врівноваженість. На иих якостях ґрунтується темперамент. Особливості темпераменту не можна розглядати у иііфиві від професії. Не кожен тип темпераменту придатний для

будь-якої роботи. Є професії, для яких не підходять люди 1 певними якостями темпераменту. Так, наприклад, для професії оператора пульта управління електростанції протипоказані слабкість нервових процесів, що властива меланхолікові.

Залежно від особливостей нервових процесів можні теоретично вивести 24 типи темпераменту, однак практично найчастіше спостерігаються ті чотири типи, які відомі нам і класичного вчення про темпераменти.

Сангвінічний тип темпераменту характеризується енергією 1 великою працездатністю - йому підходить робота, в якій багато різноманітності, що постійно ставить перед ним нові завдання, Він готовий увесь час діяти і щось організовувати, тому йому підходять керівні посади. Він може легко зосередитися і так же легко переключається з однієї роботи на іншу, але не здатний вникати в неї і не переносить одноманітності.

Холерик відрізняється запальністю і поривчастістю, роботу виконує з великою внутрішньою напругою, дуже енергійно, повністю віддаючись своїй діяльності. Проте свою величезну енергію він розподіляє нерівномірно, тому йому підходить циклічна діяльність, що вимагає великої, але періодичної витрати енергії, пов'язана з напругою і небезпекою, така, що чергується із спокійнішою роботою.

Флегматик спокійний і урівноважений, він наполегливий і старанний працівник, проте тільки в тій області, до якої він звик. Йому не підходить робота, що відрізняється різноманітністю, зате монотонна діяльність (наприклад, робота на конвеєрі) трудності для нього не представляє. Він працює неквапливо, але може досягти добрих результатів завдяки своїй твердості, наполегливості і продуманій організації своєї праці.

Меланхоліка характеризує низький поріг відчуттів і підвищена чутливість до зовнішніх подразників. У нього низька працездатність, він не хоче брати на себе зобов'язання, боїться, що не зуміє їх виконати. Вважає за краще працювати поодинці. Завдяки своїй високій чутливості, він легко уловлює і розуміє тонкощі в поведінці людей, у навколишньому світі, а також у мистецтві, літературі, музиці. Меланхолікові підходить робота, що вимагає уваги, уміння вникнути і пропрацювати найдрібніші

ітілі. Йому протипоказана діяльність, що вимагає значної іинруги, пов'язана з несподіванками і ускладненнями.

Фактори, які визначають успішність людини у професійній діяльності


 


ІІозаособистісні


 


трудової

ДІЯЛЬНОСТІ.

Д, Адекватні засоби і рудової діяльності.

І, Умови праці: ор­ганізація робочого місця, нормативні документи, чітке планування.

4. Взаємодія праців­ників.

Н. Ефективне керу-

ІІШІНЯ.

(>. Структура та ста­дія розвитку фірми.

6. Імідж фірми: зов­нішній, внутрішній.

7. Структура та ємність ринку

* Структура сто­сунків з колегами та керівництвом.

* Стадія розвитку міжособистісних стосунків.

* Стиль спілку­вання та керівни­цтва.

* Ступінь вираже- ності та зміст конфліктів в орга­нізації 1. Здібності, якості особистості, риси характеру.

Якщо рівень роз­витку загальних здібностей низький, то співробітник, більш за все, не матиме успіху в професійній діяль­ності.


 


Практичне заняття Тема: Професійна психодіагностика

План

І. Теоретична частина.

Обговорення теоретичних питань (25 хв.):

І, Психофізіологічні основи здібностей.

)„ Основні методи професійної психодіагностики.

І, Психологічне забезпечення професійної діяльності.


5. Практична частина.

5. Перевірка виконання самостійної роботи - тесту* «Диференціально-діагностичний опитувальник (ДДО), Є.О. Клімова» та підбору методик для проведенні* психодіагностики з профорієнтації (10 хв.).

6. Захист студентами батареї методик для проведенні психодіагностики з профорієнтації (30 хв.).

7. Контроль знань з теми (10 хв.).

6. Підсумки заняття (5 хв.).

Мета: оволодіти методикою проведення психодіагностики і профорієнтації.

Оснащення: тест «Диференціально-діагностичний опитувальник» (ДДО). Є.О. Клімова.

Порядок виконання самостійної роботи:

7) Самостійно виконати тест «Диференціально-діагностичний опитувальник Є.О. Клімова».

8) Оформити записи у зошиті.

9) Підібрати 5-10 методик для проведення професійної психодіагностики. Підготувати комп’ютерний варіант методик. Роздрукувати методики, підготовити теку.

Індивідуальне завдання:

Порівняти та проаналізувати групи методів психологічної діагностики (експрес-діагностика, методи поглибленої діагностики, глибинні методи діагностики) та охарактеризувати можливості їх використання у професійному діагностуванні.

Література:

6) Алишев Н.В. Общие основи построения исследования / Н.В Алишев, В.Д. Широков // Профориентация и профотбор молодежи на рабочие профессии. - М., 1987. - 167 с.

7) Кулагин Б.В. Основьі профессиональной психодиагностики / Б.В. Кулагин. -М., 1984.-215 с.

8) Шамбарова И. Профориентационная работа: определение профессиональньїх предпочтений учащихся / И. Шамбарова,

Т, Митина // Воспитание школьников. - 2004. - №5. - С. 33- 17.

І ІІІевандрин Н. Психодиагностика, коррекция и развитие личности / Н. Шевандрин. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998.-512 с.

ДИФЕРЕНЦІАЛЬНО-ДІАГНОСТИЧНИЙ ОПИТУВАЛЬНИК Є.О. КЛІМОВА

Призначення тесту

Методика призначена для відбору на різні типи професій ііідповідно до класифікації типів професій Є.О. Клімова. Її можна ішкористовувати при профорієнтації підлітків, юнаків і дорослих.

Випробуваний повинен у кожній із 20 пар пропонованих нидів діяльності вибрати тільки один вид і у відповідній клітині іфісуша відповідей поставити знак «+».

Час обстеження не обмежується. Хоча, випробуваного слід попередити про те, що над питаннями не слід довго шмислюватися.

Звичайно на виконання завдання потрібно 20-30 хв.

Можливе використання методики індивідуально і в групі.

Експериментатор може зачитувати питання групі нипробуваних, але в цьому випадку обмежується час відповіді. Такий спосіб застосовується, коли експериментатор повинен працювати в обмеженому часовому інтервалі.

Інструкція до тесту

«Припустимо, що після відповідного навчання Ви зможете виконувати будь-яку роботу. Але якщо б Вам довелося вибирати тільки з двох можливостей, чому б Ви віддали перевагу?»


Тестовий матеріал

1а. Доглядати за тваринами.

16. Обслуговувати машини, прилади (стежити, регулювати).

2а. Допомагати хворим.

26. Складати таблиці, схеми, програми для обчислювальну машин.

За. Стежити за якістю книжкових ілюстрацій, плакаті1 художніх листівок, грамплатівок.

36. Слідкувати за станом, розвитком рослин.

4а. Обробляти матеріали (дерево, тканину, метал, пластмасу тощо).

46. Доводити товари до споживача, рекламувати, продавати

5а. Обговорювати науково-популярні книги, статті.

56. Обговорювати художні книги (або п'єси, концерти).

ба. Вирощувати молодняк (тварин якої-небудь породи).

бб. Тренувати товаришів (або молодших за віком) у виконанні яких-небудь дій (трудових, навчальних, спортивних).

7а. Копіювати малюнки, зображення (або налагоджувати музичні інструменти).

76. Керувати будь-яким вантажним (підйомним чи транспортним) засобом - підйомним краном, трактором, тепловозом тощо.

8а. Повідомляти, роз'яснювати людям потрібні їм відомості (у довідковому бюро, на екскурсії тощо).

86. Оформляти виставки, вітрини (або брати участь у підготовці п'єс, концертів).

9а. Ремонтувати речі, вироби (одяг, техніку), житло.

96. Шукати і виправляти помилки в текстах, таблицях, малюнках.

10а. Лікувати тварин.

106. Виконувати обчислення, розрахунки.

і ІII І)иводити нові сорти рослин.

11П, Конструювати, проектувати нові види промислових виробів (машини, одяг, будинки, продукти харчування тощо).

Ми, Розбирати суперечки, сварки між людьми, переконувати, роз'яснювати, карати, заохочувати.

Ш, Розбиратися в кресленнях, схемах, таблицях (перевіряти, уточнювати, впорядковувати).

І їм, Спостерігати, вивчати роботу гуртків художньої самодіяльності.

І ЇЙ, Спостерігати, вивчати життя мікробів.

І •!(). Обслуговувати, налагоджувати медичні прилади, апарати.

ЬШ. Надавати людям медичну допомогу при пораненнях, ударах, опіках тощо

11ц. Складати точні описи-звіти про спостережувані явища, події, вимірювані об'єкти тощо.

И(І. Художньо описувати, зображувати події (спостережувані та уявлювані).

І (їй. Робити лабораторні аналізи в лікарні.

ІЙб. Приймати, оглядати хворих, розмовляти з ними, призначати лікування.

І7«. Фарбувати чи розписувати стіни приміщень, поверхню виробів.

170. Здійснювати монтаж або зборку машин, приладів.

І 8іі. Організувати культпоходи однолітків або молодших в театри, музеї, екскурсії, туристичні походи тощо.

186. Грати на сцені, брати участь у концертах.

19а. Виготовляти по кресленнях деталі, вироби (машини, одяг), будувати будівлі.

196. Займатися кресленням, копіювати креслення, карти.

20а. Вести боротьбу з хворобами рослин, із шкідниками лісу, саду.

206. Працювати на клавішних машинах (друкарській машинці, телетайпі, обчислюваній машині, комп’ютері тощо).


Ключ до тесту
«Людина - природа» «Людина - техніка» «Людина - людина «Людина - знакова система» «Людині Я художнЦЯ образ» 1
    За
    56 1
ба       7а 1
      86 І
       
10а        
11а   12а   13а
  14а   15а  
16а       17а
    18а    
  19а      
20а        
+ + + + +

За кожний збіг з ключем нараховується один бал.

 

Інтерпретація результатів тесту Випробуваному рекомендується вибрати той тип професій,

який отримав максимальну кількість знаків «+» (балів).

Назва типів професій:

J) «людина-природа» - всі професії, пов'язані з рослинництвом, тваринництвом і лісовим господарством;

K) «людина-техніка» - всі технічні професії;

L) «людина-людина» - всі професії, пов'язані з обслуговуванням людей, зі спілкуванням;

M) «людина-знак» - усі професії, пов'язані з обраховуванням, цифровими та буквеними знаками, в тому числі й музичні спеціальності;

N) «людина-художній образ» - усі творчі спеціальності.

КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ З ТЕМИ

І Які психологічні особливості, властивості чи здібності ЩіИПІІИ необхідні у професіях певного типу:


 


• Іікідина- шидииа» «Людина - техніка»

«Людина - знакова система»

«Людина - природа»

«Людина - художній образ»


 


11 здатність працювати в умовах, коли результати праці ишішіяються не зразу, а протягом тривалого часу;

!) комунікативні здібності; 3) динамічний глазомір;

III образна пам’ять; 5) просторове мислення;

і'снсомоторна координація; 7) оперативна пам’ять;

Н) терплячість; 9) соціальний інтелект;

!()) уміння з інтересом працювати з символами;

11) система ціннісних орієнтацій;

І А) організаторські здібності;

І']) здібності передбачати й оцінювати мінливі стани природи;

14) образне мислення;

ІЗ) розвиток аналізатору, який відповідає певній художній діяльності;

• здатність до систематичного ведення записів у щоденниках;

• точність сприймання; 18) технічне мислення;

19) числовий інтелект; 20) естетичні почуття.

2. Які здібності належать до загальних, а які до спеціальних?
Загальні Спеціальні
   
1) здатність до навчання; 2) художні;
3) спортивні; 4) здатність до планування;
5) технічні; 6) здатність до самоконтролю;
7) педагогічні; 8) організаторські;
9) здатність до спілкування; 10) музичні.

 

Тема 5

СИСТЕМА ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Мета:
- навчальна: ознайомити студентів' із сутністю профорієнтаційної роботи та з її компонентами;
- розвиваюча: розвивати уміння аналізувати навчальний матеріал;
- виховна: виховувати професійну спрямованість.

 

Методичні вказівки щодо роботи над темою (для студентів денної форми навчання)

Робота над темою передбачає засвоєння лекційного матеріалу, самостійну підготовку до практичного заняття (письмові тези відповідей на питання для обговорення), участь в обговоренні питань під час практичного заняття, виконання індивідуального творчого завдання окремими студентами, які з поважних причин не змогли взяти участі в активній роботі під час практичного заняття, обов’язкову самостійну роботу над розробкою та оформленням сценарію профорієнтаційного інтерактивного заходу.

Методичні вказівки щодо роботи над темою (для студентів заочної форми навчання)

Робота над темою передбачає засвоєння лекційного матеріалу, самостійну роботу над питаннями практичного заняття (письмові тези відповідей на питання до практичного заняття), виконання індивідуального творчого завдання окремими студентами (за бажанням), обов’язкову самостійну роботу над окремими проблемами та питаннями теми.

Конспект лекції Тема: Система профорієнтаційної роботи

План

* Теоретичні та методологічні основи профорієнтації.

* Управління системою профорієнтаційної роботи.

І. Основні компоненти системи профорієнтації. 4. Особливості проведення профконсультації. Студент має
- знати: основні компоненти системи профорієнтаційної роботи та їх особливості;
° вміти: застосовувати набуті теоретичні знання на практиці.

Література

 

• Боровский А.Б. Система методов профессиональной ориентации / Боровский А.Б., Потапенко Т.М., Щекин Г.В. Кн. 1. Основи профессиональной ориентации: Учеб.- метод, пособие. - К.: МЗУУП, 1993. - 164 с.

• Захаров Н.Н. Професіональная ориентация школьников / Н.Н. Захаров, В.Д. Симоненко. - М.: Просвещение, 1989 (Б-ка учителя труда). - 192 с.

• Калугин Н.И. и др. Профориентация учащихся: учебное пособие для студентов пединститутов / Н.И. Калугин. - М.: Просвещение, 1983.-191 с.

• Кардаш В.В. Теоретичні підходи до проблеми характеру та професійного самовизначення у підлітків / В.В. Кардаш // Директор школи. - 1999.-№ 19.-С. 10-11.

• Климов Е.А. Как вьібрать профессию: книга для учащихся старших классов сред. шк. 2-е изд.: дополненное и доработанное / Е.А. Климов. - М.: Просвещение, 1990. - 160 с.

С). Козловский О.В. Как правильно вьібрать профессию: методики, тестьі, рекомендации / О.В. Козловский. - Донецк: ООО ПКФ «БАО», 2006. - 800 с.

* Матвєєв О. Методичні рекомендації з профорієнтації / О. Матвєєв, А. Толпеко, Н. Жемера // Директор школи. - 2001. -№ 19.-С. 13-15.

* Павлютенков Е.М. Профессиональная ориентация учащихся / Е.М. Павлютенков. - К., Рад. школа, 1983. - 152 с.

* Пасечнікова Л.П.‘Технологія досягнення професійного успіху. 10 клас. Навчально-методичний посібник для вчителя /

Л.П. Пасечнікова. - X.: Вид. група «Основа», 2007. - 192 о( Серія «Профільне навчання»).

Ю.Пряжников Н.С. Профориентация в школе: игрьі, упражненил, опросники (8-11 классьі) / Н.С. Пряжников. - М.: ВАКО, 2005. -288 с.

П.Ремех Т.О. Підліткам про працю (довідник для учнів) / РемехТ.О., Ляхоцька Л.Я., Цушко І.І. - К.: «Акві-К», 2003. - 32 с.

12.Система профориентационной работьі со старшеклассниками / Под ред. Б.А. Федоришина. - Киев: Радянська школа, 1988. - 176 с.

ІЗ.Черновол-Ткаченко Р. Проблеми професійної орієнтації і школі / Р. Черновол-Ткаченко // Завуч. - 2005. - № 17-18. - С. 47.

14.Чистякова С.Н. Профориентация школьников: Организация и управление / С.Н. Чистякова, И.Н. Захаров. -М.: Педагогика, 1987.-160 с.

15.Шамбарова И. Профориентационная работа: определенио профессиональньїх предпочтений учащихся / И. Шамбарова, Т. Митина // Воспитание школьников. - 2004. - №5. - С. 33- 37.

1. Теоретичні та методологічні основи профорієнтації

Цілі й завдання профорієнтації успішно реалізуються повного мірою тоді, коли сама профорієнтація спирається на розвинену теорію та методологію.


Дата добавления: 2015-10-13; просмотров: 222 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: V.Підсумки заняття (5 хв.). | Професійна діагностика - система психологічного вивчення особистості школяра, що виявляє професійно значущі властивості і якості, індивідуальні схильності. | Затверджено постановою Кабінету Міністрів України №842 від 17 вересня 2008 р. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Первая картина| Який би відповідав інтересам і здібностям особистості.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.125 сек.)