Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Наукова цінність і практична значущість соціальної педагогіки як гуманітарної науки

Читайте также:
  1. А) Характеристика современной науки
  2. А. Дістерверг - засновник соціальної педагогіки
  3. Австралийские Учителя естественных наук Ассокиэйшн (АСТА) Установили Национальные Профессиональные Стандарты для опытных Учителей Науки.
  4. Б) Происхождение современной науки
  5. В)Однажды,я назвала себя Ломоносовой,т.к. меня заинтересовали многие науки. Ольга Ломоносова не случайно стала сниматься в фильмах для меня.Я настоящая!!!
  6. Вампиры в свете науки
  7. Введение. ПОНЯТИЕ НАУКИ

Основна мета соціальної роботи полягає в регулюванні правових і економічних відносин людини із суспільством, наданні їй допомоги та підтримки у вирішенні проблем, гідному самоствердженні й пов­ноцінному житті. Отже, в центрі уваги соціальної роботи перебуває громадянин, який стає клієнтом соціального працівника і вимагає науково обґрунтованого ставлення до вирішення своїх проблем.

Соціальна робота передбачає вивчення вітальних (елементарних) і вищих потреб суб'єкта (особа, сім'я, колектив, група, община та ін.), а також виявлення потенціалу соціальної сфери, який міг би задовольнити ці потреби згідно з науково обґрунтованими нормати­вами, тобто охоплює дослідницький (пошуковий), діагностичний і творчий (продуктивний) аспекти. Вихідною базою для збирання й аналізу різного за змістом емпіричного матеріалу, різноманітних спостережень, з'ясування суті конкретних соціальних процесів, ситу­ацій, фактів суспільного життя є практика. Вона дає змогу акумулю­вати, осмислити досвід соціальної роботи, теоретично її узагальни­ти і обґрунтувати, тобто надати їй форму системи наукових знань.

У цій системі розрізняються два основні розділи: теоретично-ме­тодичний, фундаментальний (методологія, категоріальний апарат, принципи, закономірності) і прикладний — галузь практичного за­стосування теоретичного й емпіричного знання, наукового забезпе­чення розв'язання конкретних завдань, що постають перед соціаль­ними працівниками. А ці завдання багатогранні й різноманітні. На низовому рівні організації суспільства (сім'я, мікрорайон, трудовий колектив, поселення) ця діяльність передбачає регулювання міжосо-бистісних і групових відносин, соціальне обслуговування населення, коригування девіантної (відхильної) поведінки, консультування, психопрофілактику та інші напрями. На місцевому й регіональному рівнях соціальний працівник покликаний вирішувати також пробле­ми, пов'язані з міграцією, соціоінженерним проектуванням, іннова­ційними заходами у сфері управління та контролю, інші питання.

Об'єктом досліджень теорії соціальної роботи є соціальні відноси­ни. Оскільки вони багатопланові, складні за структурою і змістом, їх вивчають різні соціальні науки. Для соціальної роботи як галузі нау­ки безпосереднє значення мають такі проблеми соціальних відносин:• індивідуальні та сімейні, пов'язані зі слабким фізичним здоров'ям людини, її пригніченістю (одинокість, соціальна ізоляція), жорстокістю, невлаштованістю (бездомність, еміграція та ін.);• соціально-екологічні (охорона навколишнього середовища, забруднення великих промислових центрів, екологічні катастрофи);

• соціально-економічні (зубожіння, неграмотність, безкультур'я,

хронічні хвороби тощо);

• соціальної стратифікації (майнове розшарування, нерівність у

суспільстві, поділ його на "вищі" й "нижчі" класи, верстви, еко­

номічна експлуатація, технократичні маніпуляції тощо);

• поведінкового функціонування індивідів, груп, спільностей (деві­

ація, наркоманія, алкоголізм, інші соціальні відхилення);

• символізації і моделювання соціуму та свого місця в ньому; най­

частіше ці проблеми виражаються в неадекватних образах, низь­

кій самоповазі, втраті честі й моралі, недосяжних життєвих цілях;

із ними пов'язані відчуження, соціальні забобони, дегуманізація

цінностей (проституція, бродяжництво, люмпенізація, шахрай­

ство тощо);

• комунікації, пізнавальних властивостей і нормативних оцінок

(одинокість, невігластво, брутальність тощо);

• політичних режимів і структур влади, від яких значною мірою зале­

жить стабільність суспільства, активність людей в ньому і їхнє соці­

альне самопочуття (тоталітаризм, авторитарність, демократія).

 

 


Дата добавления: 2015-08-21; просмотров: 96 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Соціальна педагогіка і соціальна робота | Предмет,завдання,функції соціальної педагогіки | Принципи соціальної педагогіки | Дидактичні принципи і правила соціально-педагогічної діяльності | Специфіка соціально-педагогічних понять :соціально освітній простір, соціальний розвиток і соціальне формування особистості | Професійний портрет соціального педагога | Призначення сфери діяльності та функції соціального педагога | Кодекс етики соціального педагога | Значення неперервності освіти у професійній діяльності | Милосердя і благодійність як культурно-історисні традиції соціально-педагогічної діяльності. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Зв'язок соціальної педагогіки з філософією древньої греції і риму| Організація соціальної допомоги в античному і середньовічному суспільствах

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)