Характеристика методів навчання. Поєднання методів навчання в залежності від типу уроку.

Методи навчання окремої навчальної дисципліни (предмета) — взаємодії між вчителем і учнями, під час яких відбувається передача та засвоєння знань, умінь і навичок.

Загально прийнятим у сучасній педагогічній науці методи навчання прийнято розрізняти:

1. За характером подачі (викладення) навчального матеріалу: словесні, наочні, практичні.

2. За організаційним характером навчання: Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності; Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності; Методи контролю та самоконтролю у навчанні; Бінарні(подвійні) методи навчання.

3. За логікою сприймання та засвоєння навчального матеріалу: індуктивно-дедукційні, репродуктивні, прагматичні, дослідницькі, проблемні тощо.

Між різними методами існує органічний взаємозв'язок і взаємопроникнення. Керуючись принципом оптимальності при виборі методів, необхідно пам'ятати, що кожен метод орієнтований на розв'язання певного кола педагогічних завдань, побічно сприяє вирішенню й інших, але не в тій мірі, в якій інші завдання можуть бути розв'язані за допомогою інших методів.

У практичній діяльності учитель, вибираючи методи педагогічної діяльності, керується метою і завданнями навчання й виховання та їх змістом. Вирішуючи конкретне педагогічне завдання, учитель сам визначає, які методи взяти собі на озброєння.

Основою педагогічного процесу слугують не самі методи, а їх система. Методи педагогічної діяльності, за допомогою яких досягаються очікувані результати, залишаючись принципово однаковими, нескінченно варіюються в залежності від різноманітних обставин і умов реалізації педагогічного процесу.

В дидактиці встановлена наступна закономірність: чим більшою кількістю потенційних позитивних можливостей був обґрунтований учителем вибір методів навчання (перцептивний, гностичний, логічний, мотиваційний, контрольно-оцінювальний і т.д.), тим більш високі й міцні навчально-виховні результати будуть досягнуті в процесі навчання за менший проміжок часу.

При виборі і поєднанні методів навчання необхідно дотримуватися наступних критеріїв:

1. Відповідність методів закономірностям і принципам навчання.

2. Відповідність меті і завданням навчання.

3. Відповідність змісту певної науки і даної теми зокрема.

4. Відповідність навчальним можливостям школярів (віковим, фізичним, психічним), рівню підготовки (освіченості, вихованості і розвитку), особливостям класного колективу.

5. Відповідність умовам і часу навчання.

6. Відповідність можливостям самих учителів.

Тип плоскі черви. Диференціація зародкових листків в процесі органогенезу. Поява нових систем органів, пов’язаних з розвитком трьох зародкових листків. Особливості будови плоских червів в зв’язку з паразитичним способом життя. Життєві цикли ти стадії розвитку. Систематика.

Плоскі черви — білатерально-симетричні тварини з чітко визначеним головним кінцем. У них розрізняють черевний та спинний боки. У процесі ембріонального розвитку у плоских червів закладаються три зародкових листки — екто-, енто- та мезодерма. За рахунок мезодерми формуються мускулатура, статева система, а також недиференційована сполучна тканина — паренхіма, що заповнює всі проміжки між внутрішніми органами.

Характерною ознакою плоских червів є наявність у них шкірно-м’язового мішка. Він складається з одношарового шкірного епітелію та кількох шарів м’язів. Безпосередньо під шкірно-м’язовим мішком залягає паренхіма, що заповнює всі проміжки між внутрішніми органами. Паренхіма виконує функцію опори, служить місцем накопичення і транспорту поживних речовин та продуктів життєдіяльності.

Пло́скі че́рви (Platyhelminthes) — тип двобічно-симетричних тварин.

Загальна характеристика типу:

· Тришарові багатоклітинні тварини

· Двобічна симетрія тіла

· Несегментовані

· Ацеломічні (паренхімні)

· Центральна нервова система на передньому кінці; дуже проста нервова сітка; ганглії

· Органи чуття: світлочутливі вічка, органи рівноваги (статоцисти) нюху, дотику (сенсили — нерухомі війки, до яких підходять нервові закінчення) — розвинені переважно у видів, що живуть вільно.

· Видільна система утворена розгалуженими трубочками, які закінчуються полум'яними клітинами (протонефридії)

· Сплощені в дорсовентральному напрямку.

· Ротовий отвір і сліпо замкнутий травний канал, диференційованій на два відділи — глотку і розгалужений кишечник.

· Гермафродити, статева система добре розвинена. Запліднення внутрішнє, може бути перехресне або самозапліднення.

· Звичайно є личинкові стадії (у паразитичних) — непрямий розвиток. А у вільноживучих — прямий.

· Є шкірно-м'язовий мішок.

· Дихальна система відсутня. Кисень надходить до клітин через покриви тіла.

Зародковий листок, або зародковий шар — набір клітин, що формується, протягом ембріогенезу тварин. Найкраще зародкові листки виражені у хребетних; тим не менше, всі тварини з будовою складнішою, ніж угубок, мають в життєвому циклі два або три головних шари тканин (деколи вони називаються головні зародкові шари).

В процесі ембріонального розвитку у плоских червів на відміну від кишковопорожнинних, закладається третій зародковий листок- мезодерма, з якого розвивається м'язова тканина і паренхіма(мезенхіма), яка заповнює проміжки між органами, тому про цих тварин говорять, що вони позбавлені порожнини тіла. Поява мезодерми призвела до розвитку м'язової тканини, паренхіми, а також формуванню органів і систем органів з інших зародкових листків. Таким чином, у зародку плоских червів формується не два, а три зародкових шари клітин. Це зовнішній шар - ектодерма, середній - мезодерма і внутрішній - ентодерма.

Систематика типу Плоскі черви:

Клас Турбелярії (Turbellaria)

Підклас Archoophora

Клас Трематоди (Trematoda)

Підклас Аспідогастри(Aspidogastrea)

Підклас Дігенеї (Digenea)

Клас Моногенеї (Monogenea)

Клас Цестоди (Cestoda)

Підклас Цестодарії (Cestodaria)

Підклас Eucestoda

Дата добавления: 2015-08-21