Розкрийте особливості формування мотиваційної та вольової готовності до шкільного навчання

Для формування готовності важливе значення має розвиток мотиваційної сфери. Ці питання досліджували Л.Божович, О.Проскура, О.Савченко. Учені встановили, що структура цього явища охоплює:

- формування бажання вчитися;

- формування внутрішньої готовності організму до шкільного навчання;

- оволодіння дитиною моральними уявленнями і поняттями про конкретну поведінку школяра;

- формування супідрядності мотивів.

Дитина, готова до школи, хоче вчитися з двох причин: по-перше, щоб задовольнити пізнавальні потреби; по-друге, щоб посісти певну позицію в спільноті людей, зокрема таку, що відкриває доступ до світу дорослих (соціальний мотив навчання).

Єдність цих двох потреб зумовлює виникнення нового ставлення дитини до дійсності. Л.Божович називає його внутрішньою позицією школяра. Це один із критеріїв готовності дітей до школи, яка є сполучною ланкою між дитинством і дорослістю.

Діти розуміють, що школа відкриває їм доступ до дорослого життя, тож якщо дошкільний заклад відвідувати не обов’язково, то в школу дитина йде охоче, щоб посісти нове місце в системі суспільних відносин, набути нового соціального статусу.

Вольова готовність, чи здатність до саморегуляції, означає вміння дитини довільно спрямовувати свою психічну активність, керувати собою, дотримуватися встановлених правил поведінки, моральних норм, доступних дитині відповідного віку. Дуже важливо сформувати в дошкільників уміння самостійно визначати мету, пам’ятати про кінцевий результат певної діяльності.

Формування вольової готовності передбачає розвиток таких мотивів поведінки, які стимулюватимуть діяльність, спрямовану не лише на те, чого дитина хоче, а й на те, чого потрібно домогтися відповідно до рекомендацій програми, вимог учителя, мети уроку.

До кінця шостого року життя формуються такі елементи вольових дій: уміння усвідомлювати мету; приймати план її досягнення; вибирати адекватні дії; вияви певних вольових зусиль; здійснення елементів самооцінювання та самоконтролю.

Д.Ельконін визначив основні параметри розвитку довільності, необхідні для навчальної діяльності. Обговорюючи проблему готовності до школи, вчений виокремив і обов’язкові передумови навчальної діяльності: 1) вміння дітей свідомо підпорядковувати свої дії правилу, що узагальнено визначає спосіб дій; 2) вміння орієнтуватися на задану систему вимог; 3) уміння уважно слухати вчителя і ретельно виконувати завдання за словесною інструкцією;

4) вміння самостійно виконувати завдання за зразком.

Ці параметри важливі для розвитку довільності, але водночас слід розвивати в дітей терплячість, посидючість, наполегливість; несміливих, нерішучих слід заохочувати похвалою, підбадьорюванням; пасивних - результатом діяльності, його значущістю; імпульсивних - хвалити за витримку, організованість.

Дата добавления: 2015-08-21