Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Наочні матеріали

Читайте также:
  1. ЗВІТНІ МАТЕРІАЛИ, ЯКІ ВИМАГАЮТЬСЯ ВІД СТУДЕНТА ПІСЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ ПРАКТИКИ
  2. КЛЕЙОВІ МАТЕРІАЛИ
  3. Клейові матеріали.
  4. Матеріали для зварювання та розрахункові характеристики зварних швів
  5. Матеріали для самоконтролю
  6. Матеріали до виконання СР №15-16
  7. Матеріали до виконання СРС №5

Краще один раз побачити, ніж сто разів почути

Народна мудрість

Наочність слід розуміти у двох смислових значеннях – широкому і вузькому. В широкому смислі наочність пов’язана з словесним (усним або письмовим) викладом (наочне пояснення доповідача, наочна картина, описана в книзі, наочна розповідь спостерігача якоїсь події і т.д.). У вузькому смислі – це показ матеріалів, розрахованих на сприйняття учнями конкретних предметів і явищ чи їх зображень, розвитку їхньо спостережливості і формування образного мислення та уявлень. Розрізняють такі типи наочност і:

· Предметна наочність - безпосереднє ознайомлення учнів з предметами і явищами дійсності шляхом їх демонстрації:

· натуральна - реальні предмети і явища;

· штучна - їх моделі, макети, муляжі.

· Зображальна:

· образна - показ відображених предметів та їх явищ у реальному вигляді (кінофільми, телебачення, фотографії, картини, малюнки);

· умовно-схематична - вираз головного, суттєвого у певному предметі чи явищі за допомогою умовних графічних знаків і символіки (діаграми, графіки, таблиці, схеми, формули, математичні моделі, географічні карти та інше).

· Словесна - прийоми мовлення вчителя, що впливають на почуття учнів і викликають в них конкретні уявлення (порівняння, метафори, афоризми, народні прислів’я та приказки, казки, легенди, міфи, приклади з життя).

Наочний матеріал, що є предметною і зображальною наочністю, – це органічна частина інформаційного компонента в навчанні, що підвищує ефективність засвоєння інформації при будь-яких способах її викладу. Народна мудрість недарма говорить: краще один раз побачити, чим сто разів почути: науково доведена – пропускна здатність зорового аналізатора («око-мозок» у 100 разів вище, ніж слухового («вухо-мозок»). Словесна інформація не завжди сприймається відразу, і пояснюється це не лише її багатоступеневістю складністю, опорою на минулі знання, яких у слухачів може не виявитися. Установлено, наприклад, що далеко не всі слухачі здатні уловлювати зміст вимовлених фраз, якщо вони містять більш 13 слів. Дослідження показали також, що близько третини дорослих людей забувають початок фрази, якщо без паузи вимовляється 14 слів. При висловленнях, що складаються з 18 слів і більш, кількість тих, хто осмислено сприймає інформацію, скорочується ще на 15 відсотків.

Основні засоби наочного подання інформації при її словесному викладі[1]:

§ аудиторна дошка і крейда;

§ плакати;

§ проектні пристрої статичної проекції;

§ проектні пристрої динамічної проекції;

§ роздатковий матеріал;

§ аудіо- та відеотехніка.

Перевага аудиторної дошки та крейди в тому, що їх використання не потребує виготовлення чогось попередньо. Крім того, дошка і крейда – один з кращих засобів подання інформації в її по елементному і поетапному створенні, коли учні не просто бачать, наприклад, якусь таблицю чи графік, а й можуть спостерігати за процесом їх створення і заповнення, що супроводжується необхідними поясненнями. До того ж зображення на дошці можна швидко змінити на інше. На дошці доцільно подавати: дату, тему і план заняття, цифровий матеріал (набір хронологічних дат, перелік цифрових даних у формі таблиці, математичні розрахунки), формули і закони, текстовий матеріал, що погано сприймається на слух (спеціальні терміни, прізвища, фрагменти тренувальних вправ з граматики), геометричні фігури та нескладні малюнки, назву і зміст деяких контрольних робіт, умови та інструкції виконання завдань та інше. Зображення і написи повинні бути чіткими, акуратними, добре видними навіть з останніх місць в аудиторії, на їх виконання не слід гаяти багато часу. Розташування викладача біля дошки також має значення. Він за можливістю неповинен повністю повертатись спиною до слухачів, бо тоді його коментарі будуть погано чутні, а зображення – приховані. Доцільно розташуватись збоку від надписів в півоберта до слухачів.

В процесі розробки статичних посібників (плакатів) слід дотримуватись такої послідовності:

§ визначити призначення плакатів та цілі кожного з них;

§ із змісту доповіді виділити інформацію, що необхідно відобразити на плакаті;

§ визначити типи зображень (малюнки, фотографії, символи, таблиці, схеми, діаграми, текст, графік, тощо).

§ розробити плакати.

Загальні вимоги до підготовки плакатів зводяться до таких:

o необхідно враховувати рівень підготовки аудиторії до сприйняття інформації;

o плакат має подавати інформацію, яка погано сприймається на слух, але важлива для розуміння теми;

o на плакаті має бути лише один центральний смисловий елемент (концентрація уваги);

o пояснювальний текст, якщо без нього не можна обійтися, має бути дуже коротким;

o плакат має бути апробованим;

o найкращий плакат лише допомагає доповідачу, але не заміняє його.

Поради щодо подання інформації на плакаті:

основне місце на плакаті відводиться зображенню, а не тексту;

розміри зображення мають бути достатніми для сприйняття з будь-якого місця в аудиторії;

для стиснення та прискорення сприйняття інформації слід використовувати відомі способи перетворення слів на асоціативні образи:

o ієрогліф – знак, що позначає слово, наприклад: психологія; наслідок; = рівнозначність; }синтез, угрупування; ≈ тотожність; Ø заперечення; N – суперечність;

o квантор – перевернуті перші літери слів, наприклад, англійське слово existence – існування позначається літерою ;

o символіка – прийом, що дозволяє представити деяку суму ідей, знань, тобто невеликий за обсягом інформаційний блок (пригадайте герби, значки певних організацій і т.п.);

o піктограма – це спрощений, близький до ієрогліфа, малюнок;

o гротеск – посилене, перебільшене підкреслювання чогось ля утворення образу, що гарно запам’ятовується.

елементи зображень основної інформації, що уміщено в геометричні фігури, гірше сприймаються і гірше запам’ятовуються;

необхідно враховувати психологічні стереотипи сприйняття інформації:

§ спрямованість знизу догори – це розвиток;

§ спрямованість донизу – це загальмування;

§ рух за часовою стрілкою – це циклічність;

§ коло – циклічність, загальність;

§ лінія направо, наліво – напрямок розвитку.

написи необхідно робити прямим чорним штрихом;

застосування кольору у 2-5 разів підвищує інформативність матеріалу, але потребує в 2 рази збільшити освітлення;

сприйняття зображення залежить від контрасту щодо фону, кольору, їх сполучення (табл. 14.2).

Таблиця 14.2

Якість сприйняття різних сполучень кольорів

Сполучення кольорів Відносна гострота зору, %
чорно-білий  
чорно-зелений  
чорно-червоний  
зелено-червоний  
чорно-сірий  
червоно-синій  
зелено-синій  

 

§ психологічне сприйняття кольорів: червоний – гарячий, тобто небезпека; жовтий – теплий, тобто застереження; зелений – норма;

§ мінімальний розмір букв має розраховуватись за формулою: , мм, де L – найвіддаленіше місце в аудиторії (м). Наприклад, L = 10 м, тоді мінімальний розмір букв на плакаті hmin = 3*10 = 30 мм = 3 см.

§ оптимальна висота букви, з точки зору ефективного сприйняття інформації на плакаті, має становити від 2 до 5 hmin, у даному прикладі це 6 – 15 см.

§ в якості плакатів можуть бути застосовані різні типи зображень: фотокопії оригіналів, картини, малюнки, креслення, схеми, таблиці, графіки, діаграми, схеми, тексти;

§ таблиці використовують тоді, коли необхідно привести кількісні дані за різними показниками для наступного аналізу;

§ графіки дають можливість відобразити тенденції, характер функціональної залежності; кількість ліній не повинна бути більше 3-х на одному графіку; кожна лінія має бути позначена або точкою, або колом, або трикутником, тощо; назва графіку подається зверху;

§ діаграми використовують для подання зрізів різних даних або співвідношення частин окремих показників в цілому (лінійна, кругова, секторна, стовпчикова); на плакаті краще сприймається стовпчикова діаграма: оптимальна кількість стовпчиків – це 3-4; цифрові дані – на стовпчиках;

§ схеми – це моделі, що відображають сутність, зв’язки, відношення об’єктів, явищ понять та репрезентуються у вигляді геометричних фігур, символів, до яких додається пояснюючий текст (центрична, послідовно-логічна, структурна, схема-порівняння, схема-модель); на блок-схемі окремі елементи рівного рангу слід розташувати зверху донизу за значенням;

§ текст використовується для точного відтворення цитат, понять, визначень, тощо; на плакаті має бути не більше 5-9 рядків з 25-30 знаками в кожному; текст має бути композиційно закінченим, лаконічним; колір букв та фону впливає на чіткість зображення (табл. 14.3).

Таблиця 14.3

Якість сприйняття літер на різному фоні

Кольорові композиції букв та фону Оцінка чіткості сприйняття
чорні букви на білому фоні відмінно
чорні на жовтому добре
зелені на білому добре
сині на білому добре
червоні на білому задовільно
червоні на жовтому задовільно
зелені на червоному погано
червоні на зеленому погано

 

§ дидактичні властивості графопроектору (кодоскопу) та епідіаскопу схожі з властивостями плакатів. Виготовлення транспарантів (фолій чи плівок) для кодоскопу має враховувати деякі особливості:

§ транспаранти вимовляють з окремих листів, плівки з розміром кадрового поля 250х250 мм;

§ для виготовлення креслень і схем на плівці краще використовувати чорнила, туш, фломастери, типографські фарби, хоч сьогодні можна надрукувати зображення і на лазерному принтері чи ксероксі.

§ будь-яка логічна схема на плівці має містити не більше 10 елементів – символів, числова таблиця – три-чотири ознаки, цитати, визначення – до 200 знаків, що розташовано в 7-8 рядках;

§ чітке зображення на екрані певного розміру надає таке розташування кодоскопу (табл. 14.4).

Таблиця 14.4

Рекомендоване розташування кодоскопу

Розмір екрану, м 1 х 1 1,2 х 1,2 1,4 х 1,4 1,6 х 1,6 1,8 х 1,8 2 х 2
До екрану, м 1,8 2,1 2,4 2,7 3,0 3,3

Вибір конкретних засобів наочності залежить від цілей та особливостей навчальної теми. Важливо рівномірно розподілити пред’явлення наочних матеріалів у викладі. Сама якість цих матеріалів повинна бути досить високою. Вони повинні не заважати викладу, не відволікати учнів, а допомагати їм. Тому потрібно використовувати яскраві кольори, але не перенасичувати ними зображення. Написи та малюнки на схемах повинні бути великі, контрастні, їх повинні добре бачити навіть з останніх парт (перед тим, як створювати певний засіб, не завадить ознайомитись з аудиторією). Доцільно пред’являти наочні посібники поступово, по мірі виникнення потреби в них.

Досить цікавим і розповсюдженим сьогодні засобом наочності є роздатковий матеріал: тези лекції, допоміжні таблиці, схеми, анкети, тести і т.п. Його легше готувати, і до нього пред’являється менше вимог. Але при великій аудиторії це дорого коштує.

Більш оптимальне використання спеціальних технічних демонстраційних засобів: кіно- і телеапаратури, діапроекторів, епідіаскопів, відеомагнітофонів ті інш Вони дозволяють значно збільшити розмір зображення, зробити його досяжним для великої аудиторії, відтворити події у образній, яркій, динамічній формі.

14.2.3. Сформулюйте підсумки і висновки до теми. Обсяг – до 300 слів.

14.3. Самостійна робота до практичного заняття
“Зміст навчання” (СРПЗ-15)

Для підготовки до практичного заняття рекомендується потренуватись у практичному застосуванні знань, набутих при роботі з теоретичними матеріалами до теми. Спочатку рекомендується виконати ряд вправ на інформаційний аналіз готового тексту з точки зору можливості його застосування як дидактичного (завдання 14.3.1). Потім пропонується у підгрупах підготувати зміст навчання з певної теми (завдання 14.3.2). Виконання другого завдання є обов’язковим).

14.3.1. Вправи з інформаційного аналізу тексту

Прочитайте наведений нижче текст та виконайте письмово його інформаційний аналіз у наведений нижче послідовності. Зробіть висновок про навчальну цінність даного тексту, тобто його придатність для використання в навчальних цілях.

Вправа 1. Знаходження в тексті підтверджень реалізації певних функцій змісту навчання.

Опишіть такі змістовні і формальні особливості даного тексту, що свідчать про реалізацію кожної функції змісту навчання. Встановіть провідну функцію, реалізації якої автор приділив найбільше значення.

Вправа 2. Встановлення навчальної цілі тексту.

На основі виявленої провідної функції наведеного тексту, сформулюйте його можливу загальну навчальну ціль.

Вправа 3. Встановлення використаних автором джерел інформації.

Спробуйте назвати всі джерела інформації, використані автором для написання даного навчального тексту, про які ми можемо здогадуватись. Поясніть, як це пов’язано з реалізацією встановленої навчальної цілі тексту.

Вправа 4. Оцінка тексту з точки зору основних критеріїв відбору навчальної інформації.

Опишіть ступінь відповідності даного тексту основним критеріям відбору навчальної інформації.

ВПРАВА 5. Розподіл тексту на елементи змісту навчання.

Поділіть даний текст на елементи викладеної в ньому інформації, використовуючи відомий вам спосіб їх угрупування. Не забувайте конкретизувати кожен елемент, вказуючи його змістовне наповнення у даному тексті, наприклад, не просто поняття, а поняття “ризик”, не просто приклад, а “приклад, що показує суперечливу роль ризику в житті” і т.д.

Вправа 6. Побудова структурно-логічної схеми тексту.

Побудуйте структурно-логічну схему даного тексту, показавши на ній зв’язок між елементами його змісту.

Вправа 7. Пропозиції з фільтрації, стискування і редагування даного тексту для підвищення якості його засвоєння учнями.

Виходячи з виконаних вправ, а також рекомендацій з побудови дидактичного тексту, описаних вище, запропонуйте заходи з доопрацювання даного тексту, що могли б привести до підвищення якості його засвоєння учнями.


Дата добавления: 2015-08-21; просмотров: 832 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Дидактичний текст як засіб організації і передачі навчальної інформації | Роль і види запитань в навчальній діяльності | Дидактичний текст 3 | Тема 3. Поняття і предмет інформаційної безпеки. Основи теорії безпеки | Тема 6. Правове регулювання сфери інформаційних правовідносин |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Дидактичний текст 4| Дидактичний текст

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.013 сек.)