Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Аналіз ефективності капітальних інвестиційних проектів

Читайте также:
  1. V. Етап самоаналізу, групової рефлексії та саморозвитку.
  2. АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ КОШТІВ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ
  3. Аналіз динаміки обсягу та рівня виробничих запасів підприємства
  4. Аналіз достатності банківського капіталу.
  5. Аналіз ефективності використання виробничих запасів на підприємстві.
  6. Аналіз забезпечення та ефективності використання матеріальних ресурсів

Фінансова діяльність будь-якого підприємства потребує періодично­го прийняття рішень стосовно інве­стування фінансових ресурсів на оновлення наявної матеріально-технічної бази, на розширення обсягу виробництва (послуг, робіт), а також на освоєння нових видів діяльності, включаючи інвестування коштів на ринку капіталів, у цінні папери тощо. За законодавством України, всі інвестиції поділяються на капіталь­ні та фінансові. Під капітальними інвестиціями розуміється вкладен­ня грошей в основні засоби (будин­ки, споруди, інші об'єкти нерухомої власності) та нематеріальні активи, а під фінансовими інвестиціями - вкладення грошей у придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів, інших фінансових інструментів.

Головний критерій оцінки інвестицій — їх окупність, тобто швидкість повернення інвестору вкладених коштів через певні грошові потоки, які генеруються втіленням у життя профінансованих проектів. Це можуть бути при­бутки від реалізації (продажу) продукції, якщо інвестова­ний проект пов'язаний з виробництвом товарів (робіт, по­слуг), дивіденди і проценти на вкладений капітал в акції інших компаній, прибуток від вкладення коштів у торгів­лю, інші посередницькі операції, проценти на вкладені на депозити кошти у комерційні банки тощо.

Для вирішення цієї проблеми у фінансово-економічно­му аналізі прийнято оперувати такими поняттями.

Сума інвестиції — це вартість початкових грошових вкладень у проект, без яких він не може здійснюватися, тобто так званих капітальних вкладень. Ці витрати ма­ють довготерміновий характер, причому, якщо за їх раху­нок створені основні засоби і нематеріальні активи (які у господарській практиці одержали не зовсім адекватну назву «необоротні активи»), вартість цих активів протягом тривалого часу (як правило, це кілька років) поступово зменшується, переноситься на продукцію, що виробляєть­ся.

За період функціонування проекту («життєвий цикл» проекту) капітал, вкладений у такі активи, повертається інвесторові у вигляді амортизаційних відрахувань як час­тина грошового потоку, а капітал, вкладений в оборотні активи (в тому числі в грошові активи), по закінченні «жит­тєвого циклу» проекту має залишатися у інвестора у не­змінному вигляді і розмірі. Сума інвестицій у фінансові активи (купівля акцій, облігацій, інших цінних паперів, вкладення грошей у депозити) являє собою номінальну суму витрат на створення цих активів.

Стуктура інвестиційних витрат на проекти,пов'язані з виробництвом товарів і послуг, посередництвом, торгівлею, включає витрати на будівництво будівель і споруд, у тому числі і на їх проектування, на придбання устаткування, його монтаж, і налагодження, на реконструкцію виробниц-, тва, на удосконалення технологічних процесів. Для визна­чення суми інвестицій у такі проекти обов'язково треба врахувати також, суму авансування капіталу в оборотні активи для створення мінімальних запасів сировини, мате­ріалів, незавершеного виробництва, готової продукції, грошо­вих коштів для здійснення розрахунків та інших оборот­них активів, без яких здійснення проекту неможливе.

При визначенні суми початкових витрат на інвестиції треба враховувати (у бік зменшення) так звану ліквіда­ційну вартість основних засобів, якщо капітальний проект пов'язаний з впровадженням нових об'єктів (наприклад, устаткування, машин) замість застарілих. У разі реалізації об'єктів основних засобів, які підлягають заміні, сума початкових витрат на проект зменшується на продажну вартість об'єкта (остання ж приймається за мінусом по­датку на прибуток, сплаченого від операції з продажу).

Правильне визначення обсягу початкових витрат на проект, тобто суми інвестиції, — запорука якості розра­хунків окупності інвестиції, бо саме вони і є об'єктом оцінки акупності.

Грошовий потік — дисконтований або недисконтований доход від здійснення проекту, який включає чистий прибуток (тобто прибуток за виключенням платежів до державного бюджету з нього) і амортизаційні відрахуван­ня, які надходять у складі виручки від реалізації товарів і послуг; крім того, якщо у завершальний період «життєво­го циклу» проекту підприємство-інвестор одержує кошти у вигляді недоамортизованої вартості основних засобів і нематеріальних активів та має вкладення капіталу в обо­ротні активи, вони враховуються як грошовий потік за останній період.

Чиста теперішня вартість проекту — це різниця між величиною грошового потоку, дисконтованого за прий­нятної для інвестора ставки доходності, і сумою інвестиції. Вона визначається за формулою:

NPV = PV- СІ, (5)

де NPV (Netto present value) — чиста теперішня вартість проекту;

PV — дисконтований грошовий потік від функціонуван­ня проекту;

СІ — початкова сума інвестиції.

Оскільки чиста теперішня вартість є результатом по­рівняння вкладеного капіталу з доходом дисконтованим, тобто таким, який враховує сподівання інвестора щодо його прибутковості у конкретних умовах формування її норми, критерієм доцільності інвестування у той чи інший про­ект є дотримання умови NPV>0. Тобто проект треба вважати прийнятим, якщо загальна величина накопиченого грошового потоку за період його здійснення досягає (або перевершує) суму початкової інвестиції, а з двох альтерна­тивних проектів кращий той, у якого величина NPV більша.

Для розуміння загального підходу до оцінки доцільності інвестування за методом визначення чистої теперіпшьої дартості проектхд)озглянемо такі два прикладай.

Приклад 1. Підприємство розглядає можливість інвес­тування капіталу в проект, що за 4 роки генерує такі гро­шові потоки (тис.грн.):

1-й рік — 200, 2-й рік — 220, 3-й рік — 260, 4-й рік — 400.

Підприємство, орієнтуючись на середньоринкову ставку доходності, прагне мати щорічно 40% на вкладений капі­тал. Сума початкової інвестиції — 450 тис. грн. Треба вирішити питання про доцільність вкладення грошей у даний проект.

Згідно з формулою (1) розраховуємо величини PV кожного року (тис. грн.):

1-й Рік: 200/1+0,4=142,9

2-й рік:220/(l+0,4)2 =112,2

3-й рік: 260/(l+0,4)3=94,8

4-й рік: 400/(l+0,4)4 =104,1

Всього за 4 роки функціонування проекту дисконтова­ний грошовий потік становитиме 142,9+112,2 + 94,8 + 104,1 = 454 тис. грн.

Звідси NPV= 454 - 450 = +4 тис. грн., що свідчить про прийнятність проекту.

Приклад 2, Підприємство у 2008 р. вклало у проект 800 тис. гри., в результаті якого грошові потоки станови­ли: у 2009 р. - 770 тис. гри., у 2010 р. - 1090 тис, у 2011 р. — 1650 тис. гри. Середньоринкові норми доходності у галузі за ці роки були (%): 2009 р. — 205, 2010 — 55, 2011 — 37. Треба оцінити, наскільки ефективним було рішення про здійснення цього проекту.

Розраховуємо величину PV (тис. грн.) по роках (див. формулу 3):

2009: 770/1 + 2,05 = 252,5;

2010: 1090/(1 + 2,05) (1 + 0,55), = 230,6;

2011: 1650/ (1 + 2,05)(1 + 0,55)(1 + 0,37) = 254,8.

Дисконтований грошовий потік за 3 роки становив 737,9 тис. грн., отже, проект виявився неефективним, збитко­вим для підприємства (у тому розумінні, що втрачена можливість вкладання грошей у більш прибутковий проект).

Термін окупності інвестицій — час, протягом якого грошовий потік, одержаний інвестором від втілення про­екту, досягає величини вкладених у проект фінансових ресурсів. Його у господарській практиці визначають як без урахування необхідності оцінки грошових потоків з огля­ду на зміну цінності грошей у часі, так і з урахуванням такої необхідності.

Перший з цих підходів більш-менш прийнятний для країн зі збалансованою економікою, тобто за відсутності інфляції або за її наявності у межах 1—5% на рік. Він грунтується на простому порівнянні суми інвестиції з роз­міром грошового потоку, який генерується втіленням про­екту в життя. При цьому, якщо грошовий потік прогно­зується однаковим за всі роки після впровадження проекту, термін окупності інвестиції визначається діленням суми інвестиції на річний обсяг грошового потоку.

Приклад.1 Фірма вкладає 400 тис. доларів у виробни­чий проект, який щорічно дає чистий прибуток у сумі 80,0 тис. доларів, щорічне надходження амортизаційних відрахувань на відновлення основних засобів — 50,0 тис. доларів, тобто загальна сума грошового потоку за рік — 130,0 тис. доларів.

За цих умов термін окупності інвестицій дорівнюватиме:400/120,0=3,3 року

Якщо грошовий потік від втілення проекту розподіляєть­ся по роках нерівномірно, для визначення терміну окуп­ності інвестиції треба підрахувати кількість років (місяців), упродовж яких грошовий потік досягає розміру суми інве­стиції.

Приклад 2. Фірма вкладає 400 тис. доларів у виробни­чий проект, який дає чистий прибуток за перші 5 років функціонування відповідно 70, 80, 80, 100, 120 тис. доларів, амортизаційні відрахування на відновлення основних за­собів відповідно: 45,0; 43,0; 42,0; 40,0; 40,0 тис. доларів; грошові потоки по роках: 115,0; 113,0; 112,0; 140,0; 160,0 тис. доларів. За цих умов у перші 3 роки грошо­вий потік дорівнюватиме 340,0 тис. доларів. Для повної окупності не вистачає 60,0 тис. доларів, або (60/140*100) = 42,9% від грошового потоку четвертого року функціо­нування проекту. Отже, термін окупності дорів­нює 3 +0,429= 3,429 року (3 роки 5 місяців).

 

 

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ ТА РОЗПОДІЛ БАЛІВ ЗА РЕЙТИНГОВОЮ СИСТЕМОЮ


Дата добавления: 2015-09-03; просмотров: 346 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Організаційних розвиток як поєднання організаційно – структурної та соціально – психологічної складових, що забезпечують ефективність стратегічних змін | Проведення організаційних змін | МЕТОДИ ВПРОВАДЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ЗМІН | Мотивація та формування стратегічної поведінки персоналу | Сутність стратегічної інформації. | Інформаційна система стратегічного управління. | Стратегічний контроль | КЛАСИФІКАЦІЯ ДІЮЧИХ НА ПІДПРИЄМСТВАХ СИСТЕМ КОНТРОЛЮ ВИКОНАННЯ | Облік платників податків | Податкова звітність |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Передмова| Форми і засоби контролю та методи оцінювання знань

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)