Тема 6 облік необоротних активів 2 страница

Введення будинку в експлуатацію потрібно оформити Актом нриймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних за­собів (форма № 03-1). В акті зазначають дані, що характеризу­ють об'єкт, його вартість, дату введення та інші. Акт підписує комісія. Продавець передає покупцю також архітектурно-тех­нічний паспорт на придбану будівлю — на неї заводиться інвен­тарна картка обліку основних засобів (форма № ОЗ-б).

Приклад. Придбано будівлю: ціна 100 тис. грн, ПДВ — 20 тис. грн, всього до сплати 120 тис. грн. Сума реєстраційного біржового збо­ру — 1 тис. грн. Порядок запису на бухгалтерських рахунках показано в табл. 6.З.

Таблиця 6.3. Відображення операцій з купівлі будівлі

Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків	Сума,грн
дебет	кредит
Перераховано продавцю за вартість будівлі	371 "Розрахунки за видани­ми авансами"	311 "Поточні рахунки в націо­нальній валюті"	100 000
Сплачено ПДВ за вартістю будівлі	644 "Податковий кредит"	311 "Поточні рахунки в націо­нальній валюті"	20 000
Сплачено в Пенсійний фонд збір з операції купівлі будівлі	651 "За пенсійним забезпе­ченням"	311 "Поточні рахунки в націо­нальній валюті"
Сплачено за реєстрацію догово­ру купівлі-продажу на товар­ній біржі	371 "Розрахунки за видани­ми авансами"	311 "Поточні рахунки в націо­нальній валюті"
Сплачено ПДВ за реєстрацій­ними послугами	644 "Податковий кредит"	311 "Поточні рахунки в націо­нальній валюті"
Віднесено на капітальні інвестиції:
а) вартість будівлі	152 "Придбання (виготов­лення) основних засобів"	371"Розрахунки за виданими авансами"	100 000
б) збір у Пенсійний фонд	152 "Придбання (виготов­лення) основних засобів"	651 "За пенсійним забезпечен­ням"
в) за реєстрацію договору купівлі-продажу на товарній біржі	152 "Придбання (виготов­лення) основних засобів"	371"Розрахунки за виданими авансами"
Оприбутковано куплену будівлю в основні засоби	103 "Будинки та споруди"	152 "Придбання (виготовлення) основних засобів"	102 000

Основні засоби, що не використовуються підприємством для одержання прибутку, належать до невиробничих основ­них фондів. При їх придбанні не відшкодовується сума ПДВ, а включається у вартість об'єкта. Отже, якщо в наведеному прикладі буде купуватися будинок спортивного комплексу або ІНШІ невиробничі об'єкти, то їх вартість становитиме 122 200 гри (120 000 і 1000 + 1200 = 122 200), яка складається із сплаченої суми покупцю разом з ПДВ, в пенсійний фонд і реєстраційній біржі, включаючи ПДВ. За дебетом субрахунку 152 "Придбан­ня (виготовлення) основних засобів" буде зібрана вся сума — 122 200 грн, за якою об'єкт зараховують у склад основних засобів.

При придбанні житлового будинку у громадян — фізичних осіб договір кунівлі-продажу мас бути нотаріально завірений. Вартість послуг нотаріуса включають у витрати на капітальні інвестиції та у вартість придбаного об'єкта.

На рахунку 15 обліковують витрати на придбання обладнан­ня, інструменту та інших видів основних засобів. Обладнання поділяють на таке, що потребує монтажу, і таке, що його не по­требує. Обладнання, яке потребує монтажу, обліковують на рахунку 20 "Виробничі запаси". На рахунок 15 відносять вар­тість машин та обладнання, яке не потребує монтажу. В міру надходження вказаних цінностей їх оприбутковують і прийма­ють на збереження матеріально відповідальні особи па підставі прибуткових документів. На цей рахунок відносять витрати на доставку машин (оплата залізничних і водних тарифів, вартість послуг власного автотранспорту, навантажувальних і розванта­жувальних робіт), складання, якщо вони поступають у розібра­ному вигляді.

Разом з автомобілями, тракторами та іншими машинами, які надходять від постачальників, можуть поступати запасні частини та інструменти. їх включають до загальної суми за рахунком і оплачують одночасно з машинами.

У таких випадках на дебет рахунку 15 "Капітальні інвести­ції" відносять загальну оплачену суму з кредиту рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками". При­дбані машини оприбутковують у складі основних засобів на дебет рахунку 10 "Основні засоби" і кредит рахунку 15. Аналі­тичні рахунки відкривають окремо для кожного предмета.

Придбання земель відносять до капітальних інвестицій. Ви­трати на придбання земель обліковують за дебетом рахунку 15 "Капітальні інвестиції". Куплені земельні ділянки оприбут­ковують у складі основних засобів за фактичними витратами на покупку: дебет рахунку 1.0 "Основні засоби" і кредит рахунку 15.

Сільськогосподарські підприємства провадять значні роботи з докорінного поліпшення земель. Приймання виконаних робіт оформляють актом, який складають в 3 або 4 примірниках: для замовника, для виконавця (може бути два примірники) і для ра­йонного управління сільського господарства. В акті зазначають обсяг виконаних робіт за видами та їх вартість. Підписують акт виконавець і замовник. Роботи приймають у присутності пред­ставника районного управління сільського господарства, яким здебільшого с старший агроном-лісомеліоратор управління.

До технічних робіт з окультурення відносять: розчищення земель від лісу, чагарників, пеньків і каміння, вирівнювання площ після викорчовування; зрізування і розробка купин, фрезерування. До комплексу робіт з видобування, транспорту­вання та використання торфу на добрива входять такі роботи: болотнопідготовчі з розробки торфових родовищ, з видобуван­ня торфу, транспортування його з торфових родовищ до місць використання, включаючи навантажувально-розваптажува-льні роботи; роботи, пов'язані з використанням торфу на під­стилку худобі та приготуванням торфового гною, торфових комиостів та сумішей, внесення цих добрив у ґрунт.

Витрати, пов'язані зі створенням споруд та інших інвентар­них об'єктів (будівництво і перебудова закритого дренажу, від­критої внутрішньогосподарської осушувальної мережі тощо), обліковують у складі капітальних інвестицій на дебеті рахун­ку 15. Аналітичні рахунки відкривають за видами робіт або за споруджуваними об'єктами. Облік провадять як за будівни­цтвом. Якщо роботи виконують підприємства власними засо­бами (господарським способом), то витрати обліковують за статтями на основі первинних та зведених документів з нара­хування оплати праці (заробітної плати), витрачання матері­альних цінностей, нарахування амортизації основних засобів тощо. При виконанні робіт підрядним способом записи в аналі­тичних рахунках роблять з актів на приймання робіт.

Виконані роботи щодо поліпшення земель, пов'язані зі ство­ренням споруд та інших об'єктів інвентарного характеру, при­ймають у склад основних засобів: дебет рахунку 10 "Основні засоби" і кредит рахунку 15 "Капітальні інвестиції".

Витрати на поліпшення й окультурення пасовищ не вклю­чають в основні засоби. їх можна обліковувати як нематері­альні активи або у складі незавершеного виробництва у рос­линництві. Включають ці витрати в собівартість продукції культурних та поліпшених пасовищ рівними частинами про­тягом 7—10 років після введення в експлуатацію поліпшених земельних ділянок. До таких витрат відносять: придбання, транспортування, внесення в ґрунт вапна та гіпсу; добування та внесення у ґрунт торфу, торф'яних компостів та інших орга­нічних і мінеральних добрив; придбання насіння багаторічних трав і мінеральних добрив; вибіркове боронування для відве­дення зайвих поверхневих вод тощо.

6.5. Облік інших видів капітальних інвестицій

На рахунку 15 обліковують також інші витрати на капі­тальні вкладення. Якщо господарство виготовляє самостійно основні засоби (вози, сани, парникові рами, різні меблі та інші об'єкти) в допоміжних або промислових виробництвах, то ви­трати спочатку обліковують па рахунку 23 "Виробництво", а після закінчення об'єкта — списують на дебет рахунку 15. Приймають виготовлені об'єкти за актом, оцінюючи їх за фак­тичними витратами на виготовлення.

На рахунку 15 обліковують витрати поточного року на за­кладання, догляд і вирощування багаторічних насаджень (са­дів, ягідників, полезахисних лісових смуг тощо). Аналітичні рахунки відкривають за видами насаджень, часом їх закладан­ня та місцезнаходження. Наприклад: "Сад яблуневий закла­дання 2010 р. на відділенні № 2", "Полезахисна лісосмуга за­кладання 2009 р. на відділенні № 3" і т. д.

На основі актів приймання багаторічних насаджень і пере­дачі їх в експлуатацію (форма № 54) молоді насадження беруть

па облік і відносять до складу основних засобів на дебет рахун­ків 10 "Основні засоби" (субрахунок 108 "Багаторічні наса­дження") або 16 "Довгострокові біологічні активи" (субра­хунки 161 "Довгострокові біологічні активи рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю", 162 "Довгострокові біо­логічні активи рослинництва, які оцінені за первісною вартіс­тю") і кредит рахунку 15. Витрати на догляд за молодими на­садженнями відносять на рахунок 15, а в кінці кожного року їх приєднують до вартості відповідних молодих насаджень — де­бет рахунків 10, 16 і кредит рахунку 15. Методологія обліку багаторічних насаджень, як біологічних активів, визначена П(С)БО ЗО "Біологічні активи".

На субрахунку 108 ведеться облік багаторічних насаджень, які не пов'язані із сільскогосподарською діяльністю, а на суб­рахунках 161 і 162 — пов'язані з нею. На рахунку 15 облікову­ють витрати на будівництво будинків для робітників і службов­ців. Аналітичні рахунки відкривають на кожний будинок з тією ж номенклатурою статей витрат, що і за іншим капітальним будівництвом. Після закінчення будівництва кожний об'єкт приймає комісія, складаючи відповідний акт. Оприбутковують будинок у сумі фактичних витрат до передачі робітнику або службовцю за рахунком 15 на окремий аналітичний рахунок. У разі передачі побудованого будинку з одночасною оплатою всієї його вартості складають проводку — дебет рахунку ЗО "Каса" і кредит рахунку 74 "Інші доходи". Витрати списують: дебет субрахунку 977 "Інші витрати звичайної діяльності" і кредит рахунку 15.

Витрати на формування основного стада відносять до капі­тальних інвестицій. Формують основне стадо за рахунок влас­ного молодняка і придбання поголів'я на стороні. Витрати на формування основного стада обліковують на субрахунку 155 "Придбання (вирощування) довгострокових біологічних акти­вів". Тут обліковують переведення тварин в основне стадо і придбання дорослої худоби для основного стада.

На дебет субрахунку 155 відносять вартість переведеного власного молодняка в основне стадо, витрати на придбання до­рослої худоби та її доставку. У разі переведення тварин в основ­не стадо складають акт.

Молодняк тварин, який переводять в основне стадо, спи­сують з кредиту рахунку 2.1 "Поточні біологічні активи" на дебет субрахунку 155. Одночасно оприбутковують у складі довгострокових біологічних активів: дебет рахунку 16 "Дов­гострокові біологічні активи" (субрахунки 163 "Довгостро­кові біологічні активи тваринництва, які оцінені за спра­ведливою вартістю", 164 "Довгострокові біологічні активи тваринництва, які оцінені за первісною вартістю") і кредит субрахунку 155. Поголів'я тварин відносять до біологічних активів, тому його облік здійснюють згідно з П(С)БО ЗО "Біо­логічні активи".

6.6. Оцінка основних засобів

Основні засоби оцінюють за сумою витрат на виготовлення, спорудження або придбання об'єктів, включаючи витрати на їх доставку та встановлення.

Розрізняють такі терміни визначення вартості основних за­собів: первісна, ліквідаційна, переоцінена, залишкова.

Первісна вартість — історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів. Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприєм­ства за первісною вартістю.

Ліквідаційна вартість — сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від ліквідації (реа­лізації) необоротних активів після закінчення строку їх корис­ного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).

Переоцінена вартість — вартість необоротних активів після їх переоцінки.

Залишкова вартість основних засобів визначається як різ­ниця між первісною вартістю і сумою їх зносу. Залишкова вар­тість більш реально показує залишок засобів, а тому вона відоб­ражається в балансі підприємства і входить в його валюту

(підсумок). Залишкова вартість об'єктів постійно змінюється внаслідок їх зносу.

З метою оподаткування облік балансової (залишкової) вар­тості основних фондів групи 1 ведеться за кожною окремою бу­дівлею, спорудою або їх структурним компонентом та загалом по групі 1. Облік балансової вартості основних фондів груп 2, З і 4 ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення їх в експлуата­цію. Окремий облік балансової вартості індивідуальної матері­альної цінності груп 2, 3 і 4 з метою оподаткування не ведеться.

Первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:

— суми, що сплачують постачальникам активів та підряд­никам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непря­мих податків);

— реєстраційні збори, державне мито та аналогічні плате­жі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

— суми ввізного мита;

— суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (ство­ренням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються під­приємству);

— витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

— витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;

— інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основ­них засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не вклю­чаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (ство­рених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу.

Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання.

Первісною вартістю основних засобів, що внесені до статут­ного капіталу підприємства, визнається погоджена засновни­ками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Первісна вартість об'єктів, переведених до основних засобів з оборотних активів, товарів, готової продукції тощо, дорівнює

її собівартості, яка визначається згідно з И(С)БО 9 "Запаси" та 16 "Витрати".

Первісна вартість об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, дорівнює залишковій вартості пе­реданого об'єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, є справедлива вартість переданого об'єкта з включенням різниці до витрат звітного періоду.

Первісна вартість об'єкта основних засобів, придбаного в об­мін (або частковий обмін) па неподібний об'єкт, дорівнює спра­ведливій вартості переданого об'єкта основних засобів, збіль­шеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, мо­дифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигід, пер­вісно очікуваних від використання об'єкта. Первісна вартість основних засобів зменшується у зв'язку з частковою ліквіда­цією об'єкта основних засобів.

При формуванні основного стада продуктивної і робочої ху­доби за рахунок власного молодняка оцінку проводять за спра­ведливою вартістю згідно з вимогами П(С)БО ЗО "Біологічні активи". Куплених на стороні тварин оцінюють за фактичною сумою покупки, включаючи витрати, пов'язані з цією покуп­кою, що і становить справедливу вартість.

Витрати, які здійснюються для підтримання об'єкта в робо­чому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання, включаються до складу поточних витрат, що не змінюють вартість об'єктів основних засобів.

Переоцінка основних засобів — це доведення залишкової їх вартості до справедливої. Справедлива вартість — сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов'я­зань в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Справедливою вартістю основних засобів у більшості випад­ків є їх ринкова вартість. Інформацію про неї можна отримати з прайс-листів посередників, відомостей заводів-виробників, безпосередньо на ринку, в агентствах нерухомості, у міському відділі цін тощо.

Методичні засади переоцінки основних засобів визначено П(С)БО 7 "Основні засоби". Підприємство може переоціню­вати об'єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об'єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основ­них засобів, до якої належить цей об'єкт.

Порогом суттєвості для проведення переоцінки або відобра­ження зменшення корисності об'єктів основних засобів може братися величина, що дорівнює одному відсотку чистого при­бутку (збитку) підприємства, або величина, що дорівнює 10-від-сотковому відхиленню залишкової вартості об'єктів основних засобів від їх справедливої вартості.

Переоцінена первісна вартість та сума зносу об'єкта основ­них засобів визначається множенням відповідно первісної вартості і суми зносу об'єкта основних засобів на індекс пере­оцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.

Якщо залишкова вартість об'єкта основних засобів дорів­нює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначаєть­ся додаванням справедливої вартості цього об'єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об'єкта.

Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засо­бів включається до складу додаткового капіталу, а сума уцін­ки — до складу витрат.

При вибутті об'єктів основних засобів, які раніше були пе­реоцінені, перевищення сум попередніх дооцінок суми попе­редніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта основних засобів включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу.

Результати переоцінки заносяться в акт, в якому за коленим об'єктом, що переоцінюється, вказуються його інвентарний

де III — індекс переоцінки;

СВ — справедлива вартість об'єкта, який переоцінюється;

313 — залишкова вартість об'єкта, який переоцінюється.

На прикладах покажемо, як відображаються операції з об­ліку переоцінки основних засобів.

Приклад 1. Первісна вартість об'єкта — 10 000 грн, знос — 10 000 грн, залишкова вартість — 0, справедлива вартість — 900 грн. Переоцінена (первісна) вартість становить 10 900 грн (10 000 + 900 = = 10 900). Залишкова вартість буде 900 грн (10 900 - 10 000 = 900). Тобто якщо переоцінюється об'єкт основних засобів, залишкова вар­тість якого "0", то сума дооцінки буде дорівнювати справедливій вар­тості, яка відображається записом: дебет рахунку 10 "Основні засо­би", кредит субрахунку 423 "Дооцінка активів".

Приклад 2. Первісна вартість об'єкта — 10 000 грн, строк служ­би — 10 років, метод амортизації — прямолінійний, знос — 2000 грн, залишкова вартість — 8000 грн, справедлива вартість — 12 000 грн. Індекс переоцінки становитиме 1,5(12 000: 8000 = 1,5). Порядок до­оцінки об'єкта показано в табл. 6.4.

Таблиця 6.4. Дооцінка об'єкта основних засобів

Нид вартості	До пере­оцін­ки, грн	Індекс пере­оцін­ки	Після пере­оцін­ки, гри	Зміна вартос­ті, грн	Кореспонденція рахунків	Сума, грн
дебет	кредит
ГІорніс на вар тість	10 000	1,5	15 000	1-5000	10 "Ос­новні засоби"	423 "До­оцінка активів"
Знос	2 000	1,5	3 000	(1000	423 "До­оцінка активів"	13"Знос (аморти­зація) не­оборотних активів"

Закінчення табл. 6.4

Вид вартості	До пере­оцін­ки, грп	Індекс пере­оцін­ки	Після пере­оцін­ки, грп	Зміна вартос­ті, грн	Кореспонденція рахунків	Сума, грн
дебет	кредит
Залиш­кова вартість	8 000	1,5	12 000	+4000

Приклад 3. Через один рік після дооцінки справедлива вартість об'єкта стала 6300 грн. За рік нараховано знос 1500 грн ((15 000 -- 3000): 8 (роки, що залишилися до кінця експлуатації об'єкта) = = 1500), індекс переоцінки 0,6 (6300: (12 000 - 1500) = 0,6). Порядок дооцінки (уцінки) об'єкта показано в табл. 6.5.

Таблиця 6.5. Уцінка об'єкта основпих засобів

Вид вартості	До пере­оцін­ки, грп	Ін­декс пере­оцін­ки	Після пере­оцін­ки, грн	Зміна вар­тості, грн	Кореспонденція рахунків	Сума, грн
дебет	кредит
Первинна (переоці­нена) вартість	15 000	0,6	9 000	6 000	423 "До­оцінка активів"	10 "Ос­новні засоби"
Знос	4 500	0,6	2 700	1 800	13 "Знос (амортиза­ція) необо­ротних активів"	10 "Ос­новні засоби"
Залишко­ва вар­тість	10 500	0,6	6 300	4 200	975 "Уцінка необорот­них активів і фінансо­вих інвес­тицій"	10 "Ос­новні засоби"

У наведеному прикладі (табл. 6.5) уцінка первісної (пере­оціненої) вартості об'єкта основних засобів становить 6000 гри, що перевищує попередню дооцінку, яка становила 5000 грн. Тому загальну суму уцінки записують у кредит рахунку 10, а в дебет субрахунку 423 відноситься сума уцінки, яка не переви­щує раніше зробленої дооцінки (без суми зносу 4000 гри); в де­бет рахунку 13 "Знос (амортизація) необоротних активів"-сума зменшення зносу (1800 грн); в дебет субрахунку 975 "Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій" відно­ситься різниця між сумою уцінки первісної вартості уціненого об'єкта і зменшеною сумою додаткового капіталу та зносу (6000 - 4000 - 1800 = 200).

Приклад 4. Через один рік після уцінки справедлива вартість об'єкта стала 6480 грн, за рік нараховано знос 900 грн (6300: 7 (кіль­кість років, що залишилася до кінця експлуатації об'єкта) = 900), ін­декс переоцінки — 1,2 (6480: (6300 - 900) = 1,2. Порядок дооцінки об'єкта показано в табл. 6.6.

У наведеному прикладі (табл. 6.6) зроблено запис в дебет рахунку 10 на суму збільшення первісної вартості об'єкта основних засобів внаслідок дооцінки (1800 грн) і в кредит ра­хунку 13 на суму збільшення зносу (720 грн); в кредит субра­хунку 746 "Інші доходи від звичайної діяльності" на суму, що не перевищує раніше списаної на витрати уцінки (200 грн), в кредит субрахунку 423 на суму збільшення додаткового капі­талу (1800 - 200 - 720 - 8800).

Узагальнення операцій з переоцінки основних засобів наве­дено в табл. 6.7.

Інвестиційна нерухомість на дату балансу відображається підприємством за справедливою вартістю, якщо її можна до­стовірно визначити, або за первісною вартістю, зменшеною на суму нарахованої амортизації з урахуванням втрат від змен­шення корисності та вигід від її відновлення. У цьому полягає відмінність від методики обліку об'єктів інших видів основних засобів, які оцінюють, як правило, за первісною вартістю, і лише у випадках проведення їх переоцінки використовують переоцінену (справедливу) вартість.

Таблиця 6.6. Дооцінка раніше уціненого об'єкта основних засобів

Вид вартості	До переоцінки, грн	Індекс переоцінки	Після переоцінки, грн	Зміна вартості, грн	Кореспонденція рахунків	Сума, грн
дебет	кредит
Первісна (переоцінена) вартість	9 000	1,2	10 800	+1800	10 "Основні засоби"	423 "Дооцінка активів"
Знос	3 600	1,2	4 320	+720	423 "До­оцінка активів"	13 "Знос (амортизація) необоротних активів"
Залишкова вартість	5 400	1,2	6 480	+1080	10 "Основні засоби"	746 "Інші доходи від звичайної діяльності"

П(С)БО 32 визначає (п. 18), що інвестиційна нерухомість, яка обліковується за первісною вартістю, зменшеною на суму на­рахованої амортизації з урахуванням втрат від зменшення ко­рисності та вигід від її відновлення, переоцінці не підлягає. Ми вважаємо, що у цій позиції є певні неузгодження. Так, якщо змінюється справедлива вартість об'єкта основних засобів, то є всі підстави зробити його переоцінку. Урахування втрат від зменшення корисності та вигід від її відновлення це і є, по суті, переоцінка об'єкта.

Інвестиційна нерухомість може переводитися в операційну нерухомість або у запаси і навпаки, залежно від зміни мети ви­користання об'єктів основних засобів.

Інвестиційна нерухомість моясе вибувати внаслідок прода-я«у, передачі у фінансову оренду, ліквідації, внесення до ста­тутного капіталу, при невідповідності критеріям визнання ак­тиву, з інших підстав. Списання інвестиційної нерухомості відображається в бухгалтерському обліку аналогічно як і за іншими основними засобами.

Багаторічні насадження (сади, виноградники, лісосмуги тощо) і тварини, яких відносять до біологічних активів, оціню­ють (уцінюють) до рівня їх справедливої вартості відповідно до вимог ІІ(С)БО ЗО "Біологічні активи".

6.7. Облік наявності та надходження основних засобів

Обліковують основні засоби за кожним інвентарним об'єк­том. Для індивідуального обліку об'єкти нумерують, тобто присвоюють їм інвентарні номери.

Інвентарний номер наносять на об'єкт фарбою, прикріплю­ють у вигляді металевого жетона або іншим способом. Номер, присвоєний об'єкту, як правило, зберігається за ним протягом всього періоду перебування в господарстві. Його вказують у всіх первинних документах з обліку наявності, руху та ре­монту основних засобів. Інвентарний номер об'єкта, що вибув, не присвоюють іншому об'єкту.

При організації обліку основних засобів застосовують шиф­рування не тільки об'єктів, а й груп, до яких вони належать. Правильний вибір способу шифрування дас змогу системати­зувати облік основних засобів.

Відповідно до наказу Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 р. № 352 "Про затвердження типових форм пер­винного обліку" використовуються такі типові форми доку­ментів з обліку основних засобів:

— ОЗ-І "Лкт прийманпя-передачі (внутрішнього перемі­щення) основних засобів";

— 03-2 "Акт приймаїшя-здачі відремонтованих, реконстру­йованих та модернізованих об'єктів";

— 03-3 "Лкт на списання основних засобів";

— 03-4 "Акт на списання автотранспортних засобів";

Дата добавления: 2015-08-13