Фонетичнi позицiï звукiв у словах

Сильна позицiя	Слабка позицiя
Наголошений голосний (наприклад: в е рби, с о сни, б е рег, м о ре)	Ненаголошений голосний (наприклад: в е рба, с о сна, б е реги, м о ря)
Голосний на початку слова (складу) (напрклад: апельсин, індик, орел)	Голосний в кiнцi слова (вiдкритого складу) (наприклад: слов о, ворон а, мор е)
Щiлинний на початку слова (наприклад: с ин, ш уба, з уби, ж ук)	Глухий приголосний перед дзвінким приголосним у середині слова (наприклад: боро тьб а)
Фрикативнi в кiнцi слова (наприклад: ма к, кі т, су п)	Дзвінкий приголосний перед глухим приголосним у середині слова (наприклад: ле гк ий)

Окрiм зазначеного слiд зауважити, що більш доступними для аналiзу є дзвiнкi та сонорнi звуки, твердi видiляються простіше, нiж м'які. Тому при створеннi методики з розвитку звукового аналiзу слiд враховувати поступове ускладнення умов аналiзу – вiд найбiльш сприятливих до найскладнiших.

Наступним за складнiстю видом аналiзу є аналiз звукiв зi складу слова. Якщо аналiз звука на фонi слова передбачає фiксацiю учнем лише наявностi чи вiдсутностi звука в словi, то аналiз звуку зi складу слова вимагає вже безпосереднього видiлення звука i називання його.

Цей вид аналiзу має своï легкi та складнi форми. Так, найдоступнiшим для дiтей є аналiз спiльного звука у рядi слiв. При цьому спiльний звук має знаходитись у всiх словах в однаковiй позицiï. Фонетичнi умови звукiв, що видiляються дiтьми, поступово змiнюються вiдповiдно до умов, поданих у таблицi.

При цьому на початкових етапах спiльний звук має акцентуватися голосом педагога, що сприяє спрямуванню на нього уваги i, як наслiдок, полегшу аналiз.

Наступним за складнiстю є аналiз звука у заданiй педагогом позицiï. Слiд зауважити, що найлегшою для аналiзу є позицiя початку слова, оскiльки концентрацiя уваги на першому звуцi у словi є вищою завдяки мiнiмальному навантаженню на оперативну пам¢ять. Однак i тут слiд враховувати фонетичнi позицiï звукiв, поданi у таблицi.

Бiльш складним є видiлення звуку з позицiï кiнця слова, що пояснюється бiльшим навантаженням на оперативну пам¢ять (дитина повинна утримувати в нiй всi почутi звуки в словi) та тими фонетичними впливами, якi чинять на останнiй в словi звук попереднi звуки.

Близьким за складнiстю видом аналiзу є визначення позицiï заданого звука в словi, однак, перед тим, як запропонувати його дiтям, необхiдно актуалiзувати у них знання про схему слова: ”початок слова”, “кiнець слова”, “середина слова”. При цьому для аналiзу на цьому етапi не слiд давати голоснi звуки в серединi слова та вiдкритого складу, оскiльки ïх аналiз є найскладнiшим i вимагає спецiальноï пiдготовки.

Дата добавления: 2015-08-10