Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Методи навчання грамоти учнів із ТВМ

Читайте также:
  1. I. ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ
  2. I. Организационно-методический раздел
  3. II. Методические основы проведения занятий по экологическим дисциплинам в системе высшего профессионального образования
  4. III. ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЙ РАЗДЕЛ.
  5. IV. Методические указания студентам по подготовке к занятию
  6. VI. УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ДИСЦИПЛИНЫ
  7. VII. Материалы методического обеспечения основного этапа занятия

 

1. В історії навчання молодших школярів читання та письма використовувались різноманітні методи. В основу їх класифікації було покладено два критерії: 1) мовна одиниця, що лежить в основі навчання грамоти (звук, буква, склад, слово); 2) провідний прийом роботи у процесі оволодіння грамотою (аналіз чи синтез). Аналіз передбачав поділ мовної одиниці слова на склади, складів – на звуки і букви. Синтез вимагав поєднання звуків або букв у склади, складів – у слова. Як правило, ці два методи використовувались паралельно, були взаємопов»язаними між собою.

За першим критерієм виділяються методи: буквоскладальний, звуковий, складовий, метод цілих слів.

За другим критерієм методи діляться на аналітичні, синтетичні, аналітико-синтетичні.

Суть буквоскладального та складового синтетичного методів полягала в тому, що учень механічно зазубрював букви або склади та поєднував їх у слова.

Метод цілих слів передбачав запам»ятовування шляхом зорового сприйняття форми слів без поділу їх на склади та звуки і букви.

У сучасній методиці навчання грамоти дітей із ТПМ іноді застосовується складовий синтетичний метод та метод цілих слів під час навчання дітей із різними сенсорними порушеннями (сенсорною алалією) у зв»язку із неможливістю на початкових етапах навчання оволодіти умінням виділяти звуки з мовленнєвого потоку та синтезувати їх у слова. Від глобального читання поступово переходять до читання звукового аналітико-синтетичного. Однак провідним методом у сучасній методиці навчання грамоти учнів із ТПМ є звуковий аналітико-синтетичний метод.

2. Звуковий аналітико-синтетичний метод навчання грамоти полягає у використанні різноманітних прийомів звукового аналізу та синтезу з метою підготовки учнів до самостійного читання та письма складів і слів.

Основоположником звукового аналітико-синтетичного методу був К.Д.Ушинський. Цей метод був прийнятий замість діючих до нього буквоскладального, складового, звукового аналітичного та звукового синтетичного. Великою заслугою К.Д.Ушинського було те, що згідно з його методом процесу читання та письма, тобто букварному періоду, перебувала ціла система звукових аналітико-синтетичних вправ. Він стверджував, що свідомо читати і писати може тільки той, хто зрозумів звуко-складову будову слова. Дитина повинна зрозуміти, що слова називають не тільки предмет, але й звучать, складається із звуків. К.Д.Ушинський вказував на те, що необхідно "привчати увагу дитяти зупинятись на словах і звуках, які їх складають". Ним були розроблені прийоми звукового аналізу та синтезу, до яких він відносив такі:

а) виявлення заданого звука у словах; б) добір учнями слів із заданих звуків; в) поділ слів на склади і складів на звуки; г) утворення слів із звуків; д) різноманітні перетворення слів.

З часів К.Д.Ушинського звуковий аналітико-синтетичний метод удосконалювався його послідовниками: В.І.Водовозовим, Д.І.Тихоміровим, В.П.Вахтьоровим, В.О.Фльоровим, Д.Б.Ельконіним та іншими. Вони значно доповнили систему вправ, змінили порядок проходження букв, ввели роботу з розрізною азбукою. Завдяки цьому методу діти з перших кроків навчання мови мали одержати можливість оволодіти на мовному матеріалі усіма розумовими діями, ознайомитися із звуковими одиницями мови (лінійними-звуками, складами; нелінійними-наголосом, інтонацією), необхідними не тільки для початкового навчання читання і письма.

Процес навчання грамоти за звуковим аналітико-синтетичним методом будується на таких теоретичних засадах:

1. Предметом читання є зашифрована буквами звукова матерія мови; букви є лише посередниками. Основними ж мовними одиницями є звуки.

2. Початкові фонетичні уявлення і поняття учні повинні одержувати в результаті активних спостережень над звуковими явищами мовлення.

3. Букварному періоду повинен передувати період практичного засвоєння системи мови, на протязі якого формується уміння свідомо виконувати аналіз слова, яке звучить.

Не володіючи уміннями виділити звуки зі слова, назвати їх послідовність, учні не зможуть в процесі письма підібрати і правильно застосувати для них відповідні буви. Без цих навичок неможливо не тільки опанувати грамоту, але й мову в цілому. Без формування навичок звукового аналізу навчання грамоти стає майже неможливим. Звідти випливає провідний принцип звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти: під час формування у дітей початкових умінь читання та письма слід іти від звука до букви. Це означає, що перед ознайомленням дитини з буквою необхідно навчити її виконувати різні вправи на вимову, розрізнення звуків; аналітико-синтетичні дії зі звуком, який ця буква позначає. Звук має правильно вимовлятися учнем, впізнаватися на слух у різних позиціях, виділятися зі слів, синтезуватися з іншими звуками в склади, звукосполучення та слова.

У сучасній методиці навчання грамоти принцип "від звука до букви" реалізується двома шляхами:

1) введенням добукварного періоду, на проязі якого учні оперують виключно звуками;

2) забезпеченням структури уроків по вивченню нових букв в букварний період. Перед ознайомленням з новою буквою вчитель пропонує учням ряд аналітико-ситетичних дій зі звуками, які цією буквою позначйаються.

Для успішного застосування звукового аналітико-ситетичного методу під час навчання грамоти вчитель повинен володіти прийомами звукового аналізу та синтезу.

Прийоми звукового аналізу

1. Підкреслена вимова одного зі звуків у слові за допомогою сили голосу або протяжної вимови (с–с–с ад, о- с-с-с а, о си, м а-а–а –к, м а к).

До цього прийому примикає прийом додавання у слово звуку, якого не вистачає, з опорою на малюнок (ді...(м), ра...(к).

2. Виділення звуку, який найбільш часто повторюється із вірша, речення, ряду слів (слон, собака, коса, лис, синиця).

3. Виділення звуку зі слова на основі опису його артикуляції (прийом найчастіше застосовують під час вивчення парних звуків).

4. Співставлення слів, які відрізняються одне від одного одним звуком (дим - дім, коса-коза, сом-сон).

5. Впізнавання заданого звуку у названих вчителем словах, визначення його місця у слові (Гра «Упіймай звук»).

6. Самостійний підбір слів із заданим звуком.

Всі перераховані прийоми передбачають лише частковий звуковий аналіз слів. Частіше їх використовують на підготовчих етапах навчання. Частковий звуковий аналіз є основою повного звукового аналізу, його використовують під час ознайомлення з новою буквою (як підготовчий етап).


Дата добавления: 2015-08-10; просмотров: 902 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Методика формування навичок звукового та складавого аналізу та синтезу у дітей із ВПМ. | Фонетичнi позицiï звукiв у словах | Ця робота проводиться в кiлька етапiв. | Формування довільного оперування звуковим складом слова. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
VII. ЧЕРЕПАХА НА ДЕРЕВЯННОЙ НОГЕ| Прийоми звукового синтезу

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)