Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Господарський розвиток Правобережжя та західноукраїнських земель у другій половині XVIII ст..

Читайте также:
  1. B. 13:1-24:33. Распределение завоеванных земель.
  2. Chap. xxviii. Of the Composition and Harmony of the humane soul.
  3. Chap. xxxviii. Of the Images of Saturn.
  4. CHAPTER XVIII ADJECTIVE
  5. CHAPTER XXVIII COMPOUND SENTENCE
  6. CHAPTER XXVIII.
  7. CLXVIII

Посилення феодально-кріпосницького гніту викликало протест з боку селянства. Ще в часи існування Запорізької Січі селяни тікали в південні райони країни, на Запоріжжя. Наслідком цього було пожвавлення колонізації запорізьких степів, населення яких уже до 70-х років ХVІІІ ст. становило, як вважають дослідники, 200 тис. осіб.

Господарства запорізької старшини, багатих рядових козаків були засновані на найманій праці і зорієнтовані на виготовлення продукції для ринку. Заробітна плата постійного робітника становила 3—7 крб. на рік і “хазяйські” харчі та одяг. З часом Запорізьку Січ ліквідували і перетворення більшості козаків у залежних селян. Землі запорожців почали заселяти колоністами: німцями, болгарами, сербами та ін., а також значну частину земель роздали російським та українським поміщикам. Розпочалася активна колонізація причорноморських та приазовських степів і Криму. Поселенцям надавалася земля і допомога: грошові позики, звільнення на деякий час від податків, право продажу горілки і солі, безмитної торгівлі із закордоном тощо. Така політика дала свої наслідки: у Південній Україні посилився розвиток хліборобства, скотарства, будувалися підприємства, виникали міста. Південна Україна відразу ж пішла, в основному, капіталістичним шляхом розвитку.

У XVIII ст. мануфактурне виробництво досягло значних успіхів. Тут створюються мануфактури, що використовують примусову працю — вотчинні, а також посесійні, до яких приписували значну кількість робітників. Чи не найбільшою з них були Глухівська суконна мануфактура, шовкова на Слобожанщині та ін. З’являються й мануфактури суто капіталістичного типу, на яких використовується вільнонаймана праця, і які належать купцям або селянам. Для другої половини XVIII ст. характерним було збільшення питомої ваги мануфактур, які використовували вільнонайману працю.

У цей період значно розширюються деякі старі підприємства, будуються нові. Будується перша в Україні Межигірська фаянсова фабрика під Києвом.

Розвиток сільського господарства, ремесла, мануфактур зумовлював розвиток економічних зв’язків між окремими регіонами, зростання кількості базарів і торгів; усе більшого значення набували ярмарки, вони сприяли розширенню торговельних зв’язків між окремими регіонами. Ярмарки набирали надзвичайно великого значення, на них збиралися купці не лише з України, але й з цілої імперії та з-за кордону. Одним з найвідоміших ярмарків був Київський, так званий Контрактовий; мали місце й спеціалізовані ярмарки — кінні, вовняні тощо.

З розвитком торгівлі йшов процес формування фінансово-грошової системи. Протягом ХVІІІ ст. російські гроші поширювалися на Україну і поступово витісняли з обігу польсько-литовські. Саме в цей час з’явилася назва “карбованець”, пов’язана з косими карбами на ребрі монети замість написів.

Зростання товарності поміщицьких господарств сприяє зростанню посівів технічних культур, покращуються породи великої рогатої та робочої худоби, овець тощо. У маєтках зростає промислове виробництво з переробки сільськогосподарської продукції. Найпоширенішою галуззю було ґуральництво. Як правило, майстрами були наймані робітники, але основною робочою силою – кріпаки.

Головними напрямами сільськогосподарського виробництва були хліборобство та вирощування технічних культур. З 80-х років XVIII ст. почали широко культивувати картоплю, особливо у селянських господарствах. Картопля часто починає замінювати селянам хліб.


Дата добавления: 2015-08-18; просмотров: 137 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Україна в період Північної війни. Полтавська битва та її значення в історії України. | Українсько-шведські відносини та договір 1708 р. в історіографії. | Гетьманування І. Скоропадського. Решетилівські статті 1709 р. | Діяльність Першої Малоросійської колегії та обмеження політичної автономії Гетьманщини. | Гетьманування Д. Апостола. «Рішительні пункти» 1728 р. | Політичне становище та господарський розвиток Правобережжя та західноукраїнських земель у першій половині XVIII ст.. | Розвиток опришківського руху в першій половині XVIII ст.. О.Довбуш та його сподвижники. Історіографія проблеми. | Посилення соціально-економічного гніту і закріпачення українських селян у першій половині XVIII ст.. | Українська культура першої половини XVIII ст.. | Відновлення гетьманства на Україні. Гетьман Кирило Розумовський та його діяльність. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Стан сільського господарства і розвиток феодально-кріпосницьких відносин на Лівобережжі та Слобідської Україні. Юридичне оформлення кріпацтва.| Ліквідація гетьманства на Лівобережній Україні і утворення Другої Малоросійської колегії.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)