Самостійна робота № 15 (3 год.).

Опрацювати матеріал за темою «Розділові знаки в складно сурядних реченнях». Виконати наступні вправи:

Вправа 1. Переписати речення, з'ясувати: а) кількість частин (простих речень); б) головні члени кожної частини; в) уживання розділових знаків.

1. Акація і береза були ще зелені, але ніжний клен уже ронив своє листя (Г. Тютюнник). 2. На той пісок ласкаво хвиля ллється, й багряний місяць зводиться з трави (В.Сосюра). З. Самій недовго збитися з путі, та трудно з неї збитися в гурті (Л. Українка). 4. Вибрався з намету, й літня тепла ніч постала у всій своїй величі (Є. Гуцало). 5. Зліва, при мокрій долинці, кінчались жита і починалась лука (М. Коцюбинський). 6. Я їх думками жив, і вони мої думки любили (А Малишко). 7. І день погожий зводить віти, і сонце йде в мої краї (А. Малишко). 8. Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля (Л.Глібов). 9. Лиш труд возвеличує й славить людину, а дружба нам сили дає (В. Сосюра). 10. Над водою вставав туман і повівало холодком (С. Васильченко).

1. Вже вони й повечеряли, а стара мати не втомилась, слухаючи свого гостя дорогого (І. Нечуй-Левицький). 2. В день такий розцвітає весна на землі і земля убирається зрання (В. Сосюра). 3. І хилилися зорі над стріхою, і за кимось гармонь тужила, і вишнева лапата віхола їй на плечі спадала біло (Б. Олійник). 4. Хай жовтий лист зникає в далині, та ще не раз весна тобі всміхнеться (В. Сосюра). 5. Он гай зелений похиливсь, а он з-за гаю виглядає ставок, неначе полотно, а верби геть понад ставом тихесенько собі купають зелені віти... (Т. Шевченко). 6. Лиш сонце гляне чарівливе — і враз по всій землі моїй неспинні, невмолимі зливи квіток рясних в красі живій (О. Ющенко). 7. На гору доступитися нелегко, зате з гори зручніше боронитись (Л. Українка). 8. Пройшла гроза, і ніч промчала, і знову день шумить кругом (В. Сосюра). 9. Прилинув вітер, і в тісній хатині він про весняну волю заспівав (Л.Українка).

Вправа 2. Переписати речення, поставити, де потрібно, розділові знаки і пояснити їх уживання. '

1. До учнівського гурту збоку тихо підійшов у м'яких шкіряних постолах старий але кремезний ще дід (Б. Антоненко-Давидович). 2. Розступилася велично брама столітніх дубів і перед ним вигнувсь окраєць глибокого несходимого яру (М. Стельмах). 3. І прокидалася невеличка злість у його невеличкому серці (П. Мирний). 4. То воли йому пристануть або й похворіють і тоді чумакові пропаща година а то паші худобі не стане ревуть воли голодні... (М. Коцюбинський). 5. Ще квітнуть зорі і в діброві зозулі ще не одцвіли (Г. Світлична). 6. Дихнув вітрець і ожив стародавній той город... (Дніпрова Чайка). 7. Прийде гроза і одшумить весни пахуча злива і вітер в сад лише на мить заскочить боязливо). (І. Нечуй-Левицький). 8. То вітерець дихне по ниві то бджілка радісно з добутком зле­тівши з квітки задзижчить (Л. Глібов).

Дата добавления: 2015-08-05