Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Відомості про слов’ян в античних авторів: східні автори.

Читайте также:
  1. Антропонімія давніх слов’ян.
  2. Взуття і прикраси давніх слов’ян.
  3. Відомості про однокристальні 8-розрядні мікроконтролери сімейства МК51, їх характеристика
  4. Відомості про слов’ян в античних авторів: візантійські автори.
  5. Відомості про слов’ян в античних авторів: готські джерела.
  6. Вісло-Дніпровська теорія розселення слов’ян.

Деяку інформацію про географію, історію та культуру слов'ян у контексті народів Східної Європи на початок X ст. подав у збереженому 7-му томі енциклопедії «Книга кош­товних скарбів» (903—913) арабський письменник ірансь­кого походження Ібн Ростех. Його опис ґрунтується на невідомих джерелах другої половини IX ст., тому науковці не завжди беруть його до уваги.

У 921—922 рр. послом абасидського халіфа аль Мукта- дира до камських булгар був Ібн Фадлан, який у звіті про цю подорож подав багато відомостей про булгар, хазарів, русів та ін. Він описував події, очевидцем яких був сам, через що спадщина Ібн Фадлана викликає довіру й широко використовується дослідниками. Цінними для славістів є відомості про похорон руського вельможі на берегах Волги, про географію, природу, харчування, одяг, звичаї, вірування східних слов'ян.

Цікаві відомості про слов'ян залишив арабський істо­рик аль МасудІ (пом. 956), який записував і особисті спо­стереження під час наукових експедицій до Східної Євро­пи, зокрема в басейн Каспійського моря, і не завжди пере­вірені повідомлення різних мандрівників і купців. Тому в його свідченнях були недостовірні деталі.

У творі абу Мансура (аль Азгері?) (? — прибл. 980) пові­домляється про зовнішність і сусідів слов'ян: «Слов'яни — плем'я червоного кольору, яке має русе волосся; вони межу­ють з країною Хазар на вершинах Румських гір. Людину червоного кольору називають Слов'янином з причини подіб­ності її до кольору Слов'ян».

Інформацію про економічне життя й політичне стано­вище західних (передусім поляків, чехів, ободритів — союзу племен полабських слов'ян) і південних (головним чином болгар) слов'ян подає єврейський мандрівник іспанського походження Ібрагім Ібн Якуб, який у 965— 966 рр. подорожував у слов'янські країни з метою торгівлі, надання медичних послуг і т. ін. Відображері в переказах його творів (XI ст.) відомості в основному підтвердилися археологічними дослідженнями.

У трактаті придворного сельджуцького лікаря Шара- фа аз-замана Тахіра Марвазі «Про природні властивості тварин» (1120) описано життя й діяльність слов'ян і русів: «...А що стосується слов'ян, то вони народ чисельний і між їхніми землями й землями печенігів шлях у десять днів, по степах і землях, які не мають доріг, там густі ліси й водяні джерела, і вони населяють ці ліси, і нема в них винограду, і багато в них меду, і вони пасуть свиней, і вони спалюють покійників, тому що вогнепоклонники, і більша частина їхніх посівів — просо, і в них різного роду свире- лі..., і в них нема надлишків у життєвих припасах, і зброя в них — метальні списи, дротики й прекрасні щити..,, і в царя (в'ючний) скот..., і взимку нападають на них мадяри, і в них багато рабів, тому що вони постійно нападають».


Дата добавления: 2015-07-24; просмотров: 149 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Слов’янські мови, їх генетична спорідненість. | Класифікація слов’янських мов. | Зародження слов’янської філології. | Дунайсько-Карпатська теорія розселення слов’ян. | Вісло-Дніпровська теорія розселення слов’ян. | Вісло-Одерська теорія розселення слов’ян. | Заселення балканського півострова. | Пшеворська археологічна культура. | Зарубінецька. | Відомості про слов’ян в античних авторів: готські джерела. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Відомості про слов’ян в античних авторів: візантійські автори.| Топонімія давніх слов’ян.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)