Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Школа наукового управління

Читайте также:
  1. I. ФУНКЦИОНАЛИСТСКАЯ ШКОЛА
  2. I. Школа безопасности
  3. III. ЭКЗИСТЕНЦИАЛЬНО-АНАЛИТИЧЕСКАЯ ШКОЛА МЫСЛИ В ПСИХИАТРИИ
  4. А) Методи управління
  5. А) Чикагская школа символического интеракционизма
  6. Академія прокуратури України при Генеральній прокуратурі України (на правах управління).
  7. Б) Айовская школа символического интеракционизма

Засновник школи Ф.Тейлор своїми експериментами і науковими працями прагнув довести, що розроблені ним методи наукової організації праці і сформульовані на їхній підставі “принципи наукового менеджменту” замінять авторитарні методи управління на більш раціональні наукові підходи. Одне з найбільших відкриттів Тейлора полягало в тому, що він розумів необхідність стандартизованого, прийнятного підходу до справедливого денного виробітку. Він відзначав, що справедливий денний виробіток не повинен залежати від суб’єктивних оцінок майстрів, а повинен ґрунтуватися на ретельному, формально-науковому спостереженні й інспектуванні. Тобто виникла

необхідність оцінити науково кожну роботу, що привело до виникнення руху наукового менеджменту.

Автори школи виходили з того, що, використовуючи спостереження, виміри, логіку й аналіз, можна вдосконалити безліч операцій, виконуваних вручну, домогтися більшої ефективності. Об’єктом дослідження був виробничий процес, основний елемент якого – робітник. Дослідження охоплювали розробку системи методів і прийомів аналізу робочого часу і робочих рухів, нормування праці, правил підбору і вивчення робітників, посібники з психологічного впливу на них, рекомендації зі стимулювання зростання продуктивності праці. Тейлор ретельно вимірював кількість руди, яку людина може підняти лопатою, і визначив, що оптимальною є лопата, що вміщує 9 кг. Ф. і Л.Гілберти за допомогою кінокамери вивчали, які рухи виконуються при визначених операціях і скільки часу займає кожен з них.

Визнавалося, що управлінська робота є визначеною спеціалізацією і що підприємство в цілому виграє,

якщо кожна група працівників зосередить свої зусилля на тому, що вона робить краще. Вихідними принципами для розвитку менеджменту творці школи наукового управління вважали:– раціональну організацію праці; – розробку формальної структури організації; – розробку заходів по співробітництву керівника і робітника.

Сутність раціонального управління по Ф.Тейлору зводилася до можливості гранично упорядкувати і рег-

ламентувати організацію, досягти стабільної і стійкої діяльності господарських підрозділів за допомогою непохитної віри менеджерів у всесилля адміністративних команд в ієрархічних структурах. Основні задачі кожного менеджера: добір, навчання і розміщення робітників на тих місцях, де вони можуть принести максимальну користь; встановлення робітникам оптимальних завдань; розподіл і раціональне використання матеріальних ресурсів; мотивація високої продуктивності праці робітників;

контроль за діями і досягнутими результатами.

Прихильники школи вперше звернули увагу на значимість людського фактора в процесі виробництва.

Ними був сформульований висновок про необхідність систематичного стимулювання праці робітників для того, щоб зацікавити їх у збільшенні продуктивності.

Концепція наукового управління стала переломним етапом, завдяки якому управління стало визнаватися як самостійна галузь наукових досліджень.

Значний внесок у розвиток школи зробив король автомобілебудування США Г.Форд, який сформулював

організаційно-технічні принципи управління і застосовував їх на практиці. Школу також удосконалювали Г.Емерсон, Г.Гант, А.Холф.

Зараз господарська діяльність ведеться в умовах значного впливу на діяльність підприємства зовнішньо-

го і внутрішнього середовищ, які постійно змінюються, що вимагає швидкої і гнучкої переорієнтації виробництва і збуту. Повний облік і попередній прорахунок усього до дрібниць, як це було раніше, неможливі, а значить, неможливо все упорядкувати і проконтролювати.


Дата добавления: 2015-07-26; просмотров: 92 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Розвиток зорових сприймань | Людина та організаційне оточення | Чинники, що впливають на ефективність роботи групи | Формування і розвиток колективу | Міжособистісні та міжгрупові конфлікти | Соціоматриця для групи з п’яти осіб | Ефективність моделей управління конфліктами | Розвиток комунікативної компетентності учнів | Розвиток точних та природничих наук |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ПОЛОВИНИ XVII – XVIII СТ.| КЛАСИЧНА (АДМІНІСТРАТИВНА) ШКОЛА УПРАВЛІННЯ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)