З історії науки

о Гален (II ст. н.е.) довів існування рухових і чутливих нейронів. Він розрізняв сім черепних нервів, усі інші нерви він також пов'язував з мозком.

о Термін "рефлекс" у ХVIII ст. був запропонований чеським фізіо­логом Прохазкою.

° У середині XIX ст. Е. Дюбуа – Раймонд і Р. Мадеучі виявили існу­вання електричного потенціалу клітини. Вони зареєстрували так звані струми ушкодження

Які виникають між ушкодженими та неушкодженими ділянками м’яза. Напрям такого струму свідчить про те, що ци­топлазма клітини заряджена негативно щодо зовнішнього середовища. Тоді ще не було відомо, чи є електричний потенціал у неушкодженій клітині, чи він виникає тільки внаслідок її ушкодження. Тепер з'ясовано, що в усіх клітинах існує різниця потенціалів по обидва боки мембрани.

° О.П. Вальтер (1817 IКХ9), учень Пирогова, у своїй праці "Про значення симпатичних шляхів, домішаних до сідничного нерва" вперше довів вплив симпатичних нервів на просвіт кровоносних судин.

о 1863 року І.М. Сеченов уперше описав явище сумації збуджен­ня. В основі цього явища лежить процес сумації збудливих постсинаптичних потенціалів на тілі нейронів. Порція медіатору, яка викидається нервовим закінченням у відповідь на поодинокий імпульс, досить мала для того, щоб спричинити збудливий постсинаптичний потенціал, дос­татній для деполяризації мембрани нервової клітини. Така деполяриза­ція можлива або в разі одночасного збудження кількох синапсів, розта­шованих на тілі нейрона, або при надходженні до того самого синапса серії нервових імпульсів, які йдуть один за одним з коротким інтерва­лом. При цьому постсинаптичні потенціали складаються один за одним і в момент, коли сумарний потенціал досягає порогової величини, вини­кає потенціал дії, який поширюється далі.

о О. О. Ухтомським був сформульований принцип домінанти. Тим­часово пануючий, головний у поточний момент осередок стійкого три­валою збудження називається домінантою. Під час голоду виникає харчова домінанта. Домінантний осередок збудження має властивість притягувати до себе хвилі збудження, які надходять в інші центри, і внас­лідок цього посилюватися. В цей час інші нервові центри, які не входять до його складу, і відповідні рефлекси загальмовуються, тому при наяв­ності в ЦНС домінантного осередку координаційні відношення зміню­ються. Принцип домінанти є фізіологічною основою акту уваги і пред­метного мислення. Принцип домінанти підкреслює необхідність враховувати при виробленні нових рефлекторних актів попередні відношення в ЦНС раніше сформовані домінантні осередки.

о М. Є. Введенський (1852 - 1922), учень І.М. Сеченова, за допомо­гою телефонного апарата показав, що через нерв за одну секунду може проходити до 500 хвиль збудження, але закінчення нерва може переда­вати не більше 100-150 імпульсів за секунду, тобто різні частини нерва мають неоднакову функціональну властивість (за Введенським — ла­більність). М.Є. Введенський робить висновок, що кожен нерв, залеж­но від ритму імпульсів, можна то збуджувати, то гальмувати. Надмірне збудження переходить у гальмування. Отже, гальмування закономірно виникає із збудження, і природа їх єдина.

Дата добавления: 2015-07-18