Спокій.

Ріст рослин не є неперервним процесом. Майже для всіх рослин характерне чергування активності фізюлого-біохімічних процесів, синхронізоване з чергуванням кліматичних умов. Впродовж сприятливого кліматичного періоду рослинний організм активний. Несприятливий період (посушливий або холодний період року) рослини переживають у стані спокою (звичай­но це спокій бруньок або спокій насіння). Період спокою характерний для рослини на будь-яких етапах онтогенезу. Початок періоду спокою часто збігається з процесом старіння всього ор­ганізму (однорічні рослини), або окремих його частин (листя, надземні органи у багаторічних). В деяких випадках рослинний організм може перебувати в стані росту, а окремі бруньки його — в стані спокою.

Типи спокою

Розрізняють вимушений та глибокий фізіологічний спокій. Ці види спокою перебувають у різній залежності від умов довкілля. Причиною першого є несприятливі фактори навколишнь­ого середовища, найчастіше холод. Звичайно рослинний організм переходить до стану виму­шеного спокою при відсутності певного фактору, необхідного для росту. Як тільки рослина, чи її органи будуть забезпечені необхідними умовами для росту, вони легко виходять із стану ви­мушеної о спокою.

Рослини або органи, які перебувають в стані глибокого фізіологічного спокою, не перехо­дять до росту навіть при наявності всіх сприятливих умов. З такого стану вони виходять тільки по закінченню певних фізюлого-біохімічних змін, що готують наступний ріст. Вимушений і гли­бокий спокій можуть співпадати у часі.

В стані спокою мерисгеми, сховані в насінні або під покривними тканинами бруньок, зна­ходяться в захищеному від несприятливих умов стані. Стійкість їх в період спокою визначається слабким обміном речовин, особливо низькою ефективністю дихання, блокуванням багатьох генів. Стан спокою регулюється балансом фітогормонів. Для того, щоб перейти в стан росту, необхідна дерепресія певних ділянок геному, що, ймовірно і забезпечують фгтогормони.

Взагалі активний рісг рослини та н органів має місце лише при повній відповідності між умовами навколишнього середовища та внутрішнім станом рослинного організму.

Спокій бруньок

Процеси росту відбуваються в бруньках рослин, тому вони в першу чергу і вступають у стан спокою. До сгану спокою можуть переходити не всі бруньки, а лише деякі. Найчастіше стан спокою у бруньок припадає на період понижених температур, а тому і зміни, які готують рослину до наступного росту, також відбуваються при понижених температурах. Для багатьох рослин сигналом до спокою є ‘короткий день*. Цей сигнал приймають листки, рідше бруньки. На короткому дні більшість листків продукують абсцизову кислоту (АБК), яка транспортується до бруньок, спричинюючи їх спокій. У. різних видів рослин можуть бути також і інші інгібітори.

Високі температури також спричинюють перехід до спокою. Для багатьох степових рослин однією з причин виникнення літнього періоду спокою є фотоперіод "довгого дня*.

Припинення ж спокою часто спричинюють низькі температури, Так, якщо протягом 3-5 тижнів подіяти температурою 0,5=5 ’С, спокій зникає. Це явище відоме як стратифікація. При стратифікації зростає активність гіберелінів, може знижуватись вміст інгібіторів росту. Конку­рентний механізм впливу низьких температур поки що невідомий.

Сигнал про вихід із стану спокою сприймає сама брунька, причому в даному випадку не спостерігається ніякого додаткового транспортування певних речовин, які б знімали стан спо­кою. Однак в цей час зникають інгібітори в самій бруньці.

Слщ зауважити, що з допомогою гіберелінів та (рідше) цитокінінів можна спричинити роз­пускання бруньок, але в період лише до. чи після основного періоду спокою Низькі темпера­тури, можливо, індукують локальну активацію генів, яка провокує завершення періоду спокою.

Деякі інші природні фактори (довгий день — у бука, тепло — у бульб картоплі, деякі хімічні речовини — етиленхлорогідрин, тіосечовина та інші) можуть також перервати період спокою.

Дата добавления: 2015-07-17