Примітки. 2. Karpinski W. Amerykanskie cienie

1. Писав про те Й. Адамус у своїй цінній праці: Adamus J. Monarchizm і repub-likanizm w syntezie dziejцw Polski. – Lodz, 1961.

2. Karpinski W. Amerykanskie cienie. – Paryz,1983. – С 52.

3. Davies N. God’s Playground: A History of Poland. – Oxford, 1981. – T. 2. – С 723-724.

4. Malia M. Poland’s Eternal Return//New York Review of Books. – 1983. – №14 (29 вересня). – С. 26. Цю думку поділяє Т. Ґертон Еш; один із розділів його книжки про «Солідарність» має навіть назву «Noble Democrasy». Див.: Ash G. T. The Pol­ish Revolution: Solidarity. – London, 1985.

5. Пор.: Lesnodorski B. Dzielo Sejmu Czteroletniego. – Wroclaw, 1951. – С 18. Автор слушно твердить, що «це явище цілком небувале».

6. Пор.: Tazbir J. Kultura szlachecka w Polsce. – Warszawa, 1978. – С 58.

7. Ibid.

8. Rzewuski A.W. О naprawie rza_du republikanskiego mySli. – Warszawa, 1790. – T. 2. – С 73-74.

9. Див.: Constant В. О wolnosci nowoczesnej w porцwnaniu z wolnoscia.starozytnych. -S. I., 1819.

10. Пор.: Marks K. W kwestii zydowskiej. – У кн.: Marks К., Engels F. Dziela. -Warszawa, 1960.-T. 1.

11. Пор.: Modrzewski A. F. О poprawie Rzeczypospolitej//Filozofia і mysl spoleczna XVI wieku/Opr. L. Szczucki. – Warszawa, 1978. – С 258.

12. Ibid. – С 246-247.

13. Досконало презентовані «негативна» і «позитивна» концепції свободи й обстоювання першої з них в есе І. Берліна «Дві концепції свободи» (див.: Berlin I. Four essay on Liberty. – Oxford, 1969).

14. Я пишу про це в книжці «В полоні консервативної утопії» (Warszawa, 1964. – С. 211-215). Руссо також вважав, що ідеальним джерелом права була б одностайність, яка свідчила б, що всі належно зрозуміли «загальну волю». Це виключення можливості розмаїтих і рівною мірою справедливих розумінь

Анджей Валіцький

громадського блага зближували Руссо із сарматськими «республіканцями» (пор.: Michalski J. Rousseau і sarmacki republikanizm. – Warszawa, 1977. – C. 86).

15. Класичною монографією з питання liberum veto є праця: Konopczynski W. Liberum veto. – Krakow, 1918. В останні роки з’явилися дві цінні спроби часткової «реабілітації» liberum veto: Backvis С. Wymóg jednomyslnosci a wola ogółu//Czaso-pismo Prawno-Historyczne. – 1975. – T. XXVIII. – № 2; Ogonowski Z. W obronie liberum veto//Czlowiek і Swiatopogląd. – 1975. – № 4.

16. Див.: Ogonowski Z. Wstęp do filozofii і mysli spolecznej XVIII wieku (в серії «700 lat mysli polskiej»). – Warszawa, 1979. – С 30-31.

17. Пор.: Backvis С. Szkice о kulturze staropolskiej. – Warszawa, 1975. – C. 556-558.

18. Wielhorski M. О przywrócenie dawnego rządu wedlug pierwiastkowych Rzeczy-pospolitej ustaw. – B. m., 1775. – С 305. Спробу охопити проблематику нації у польській думці доби Просвітництва загалом зроблено у моїй студії «Idea na-rodu w polskiej mysli oswięceniowej» (Archiwum Historii Filozofii і Mysli Spolecznej. -1980.-T. 26).

19. Rzewuski A. W. Op. cit. – T. I. – С 168.

20. Ibid. – T. II. – С 107.

21. Wielhorski M. Op. cit. – С 44-45.

22. Пор.: Fabre J. Stanislas Leszczynski et l’idee republicaine en France au XVIIIe siecle. – В кн.: Fabre J. Lumiere et romantisme. – Paris, 1963. – С 131-149.

23. Popławski A. Zbiór niektцrych materii politycznych. – Warszawa, 1774. – C. 275-277.

24. Див.: Stroynowski H. Nauka prawa przyrodzonego, politycznego, ekonomiki poli-tycznej і prawa narodow. – Wilno, 1791. – Розд. IV – § 5.

25. [Kołłątaj H., Potocki I., Dmochowski F. K.]. Oustanowieniu і upadku Konstytucji 3 maja. – Paryz, 1868. – T. 1. – С 5-6.

26. Пор.: Mochnacki M. Pisma wybrane. – Warszawa, 1957. – С. 358-359.

27. Tazbir J. Op. cit. – С. 71-72.

28. Див.: Walicki A. Philosophy and Romantic Nationalism: The Case of Poland. -Oxford, 1982. – Част. I. – Розд. II.

29. Kijowski A. Co się zmienilo w świadomosci polskiego intelektualisty po 13 grud-nia 1981 roku?//Arka. – 1983. – № 4. Цит. за виданням: Arka. – Paryz, 1986. – №1-9 (виб.). – С. 134.

30. Ibid.-С. 139.

31. Ibid.-С. 136.

32. Szczepański J. Pozapolityczne wyznaczniki przyszlosci narodu. – Londyn, 1979. -C.7.

33. Walicki A. Mysli о sytuacji politycznej і moralno-psychologicznej w Polsce//Aneks. -1985. – №35. – С. 100.

34. Див.: Kolakowski L. Yalta and the Fate of Europe//New York Review of Books. -1986. – T. 8. – №13/14. – С 43.

35. Meinecke F. Weltbьrgertum und Nationalstaat. – Mьnchen, 1919. – Розд. 1.

36. Слово «націоналізм» вжите тут в аксіологічно нейтральному, англомов-

Три патрютизми

ному розумінні цього терміна.

37. Vattel Е. de. Prawo narodów, czyli zasady prawa naturalnego zastosowane do poste_powania і spraw narodów і monarchów. – Warszawa, 1958. – T. 1. – С 73.

38. Jezierski F. S. Wybór pism. – Warszawa, 1952. – C. 217-218.

39. Lelewel J. Mowy і pisma polityczne. – Poznan, 1864. – C. 558.

40. Ibid. – C. 438. Стосовно євреїв Лелевель займав таку позицію: «Поляки мають вас не за чужинців, а за співмешканців... Мешкаючи і множачися багато віків на землі польській, ви її краяни доти, доки не побачите Месію» (Ibid. – С. 259).

41. Цікавим винятком з цього правила є стаття П. Семененка в часописі «Поступ», який доводив, що мовою майбутньої народної Польщі має бути мова руська (українська), оскільки більшість польського люду (тобто хлопів з території давньої Речі Посполитої) послуговується саме цією мовою. Цю статтю розкритикував Я. Чинський за ігнорування елемента єврейського, тобто польського міщанства. Як видно з вищенаведеного, обидва автори стояли на ґрунті історично-територіальної концепції нації (див.: Pigon S. Zreęby Nowej Pol­ski w publicystyce Wielkej Emigracji. – Warszawa, 1938. – С 12-13).

42. Nowa Polska. – 1835. – С 349. Цит. за: Pigon S. Op. cit. – С. 10.

43. Sukiennicki W. East Central Europe During Warld War I: From Foreign Domina­tion to National Independence. – New York, 1984. – T. 1. – С 12, 28.

44. Engels F. Klasa robotnicza a kwestia polska (1866). – У кн.: Marks і Engels о Polsce/Opr. H. Michnik. – Warszawa, 1960. – T. 2. – С 45-46.

45. Багато пишу на цю тему у книжках «Filozofia a mesjanizm» (Warszawa, 1970), «Między filozofią, religią і polityką (Warszawa, 1983), а також у статті «Mes-janistyczne koncepcje narodu і pozniejsze losy tej tradycji (у кн.: Idee і koncepcje naro-du w polskiej myśli politycznej czasów porozbiorowych/Pod. red. J. Gockowskiego і A. Walickiego. – Warszawa, 1977). Див. також синтетичне опрацювання англійською мовою: «Philosophy and Romantic Nationalism».

46. Mickiewicz A. Literatura słowiańska. – У кн.: Mickiewicz A. Dzieła. – Warszawa, 1935. – T. 8. – С. 35-36.

47. Słowacki J. Dzieła wszystkie. – Wroclaw, 1959. – T. 12. – С 287-288.

48. Dmowski R. Polityka polska і odbudowanie państwa. – Warszawa, 1925. – С. 38.

49. Miłosz Cz. Prywatne obowiązki. – Paryz, 1980. – С. 115.

50. Епілог до «Promethidiona».

51. Див.: Tygodnik Powszechny. – 1985. – № 4. – 27 stycz. – С 1-4.

52. Див.: Michnik A. Z dziejów honoru w Polsce. – Paryż, 1985. – С. 121, 132-134, 171, 280.

53. Так розцінював це, між іншими, Стефан Киселєвський, який 1985 року писав: «І саме зараз Міхніки, як зву ласкаво своїх приятелів з КОРу, хоча й щойно випущені з в’язниць, заходилися до протестаційних, організаційних дій, що стрясають сумління в ім’я прав людини, в ім’я правового врядування, захисту громадянина. Запально прагнуть діяльності, ув’язнення, індивідуального трагізму. Велике це непорозуміння, і до нерозуміння їх штовхає всевладний, а в політиці такий небезпечний егоцентризм» (Kisielewski S. Gdy znow nadchodzi lis-

Анджей Валіцький

topad//Kultura. – 1985. – № 12. – С. 64). Критиці тут, звичайно, піддається не опозиційна діяльність як така, але здійснення її з метою засвідчити власні мо­ральні засади, не сподіваючись осягти конкретні позитивні результати. Кисе-лєвський не помітив, що на це можна подивитися інакше: як на добре проду­маний і дуже ефективний підрив узаконеного ладу. За такого розуміння, проте, романтичний захист умовностей перетворився б на розраховану політичну гру, яку слід було б оцінювати не з погляду «честі», а в категоріях політичного реалізму.

54. Marks і Engels о Polsce. – Т. 2. – С. 58-59, 62-63.

55. Trentowski В. F. Chowanna, czyli system pedagogiki narodowej. – Wroclaw, 1970. -Т. l.-C. 574.

56. Norwid С Niewola. – У кн.: Norwid С. Pisma wszystkie. – Warszawa, 1971. – T. 3. – С 390.

57. Ширше пишу про це в студії: Cyprian Norwid: trzy wa_tki mysli. – У кн.: Miqdzy filozofiaj religia. і polityka_. Studia z mysli polskiej epoki romantyzmu. – Warszawa, 1983.

58. Norwid С Pisma wszystkie. – T. 8. (Листи). – С. 77, 112.

59. Irzykowski К. Czyn і slowo. Glosy sceptyka. – Lwow, 1913. – С. 60.

60. Swiqtochowski A. Wskazania polityczne. – У кн.: Swiqtochowski A. Ognisko. Praca zbiorowa dla uczuczenia 25-letniej pracy T. T. Jeza. – Warszawa, 1882. – C. 48-54.

61. Dmowski R. Niemcy, Rosja і kwestia polska. – Lwow, 1908. – С 212, 235-236.

62. Цит. за: Torunczyk В. Narodowa Demokracja: Antologia mysli politycznej «Przegla_du Wszechpolskiego». – Londyn, 1983. – С 136.

63. Ibid. -C. 119.

64. Dmowski R. Pol-Polacy. – У кн.: Dmowski R. Pisma. – Cze_stochowa, 1938. – T. 3. -C. 106-107.

65. StaszicS. Pismafilozoficzneі spoleczne. -Warszawa, 1954.-T. l.-C. 210-211.

66. Пор.: Rzewuski A. W. Op. cit. – T. 1. – С 132.

67. Про цю засаду постійно нагадує у своїх працях Адам Бромке.

68. Sukiennicki W. Op. cit. – С. 61.

69. Дмовський писав на цю тему в праці: Mysli nowoczesnego Polaka. – Lwow, 1904.

70. Див.: Cywinski В. Rodowody niepokornych. – Warszawa, 1974. – С 325-352; Torunczyk B. Op. cit.; Michnik A. Szanse polskiej demokracji. – Londyn, 1984. – C. 214-241.

71. Цит за: Torunczyk В. Op. cit. – С 181.

72. Ibid.

73. Ibid.- С. 124-126.

74. Hall A. Dwa realizmy//Tygodnik Powszechny. – 1985. – № 28. – 14 lip. Й. Й. По-плавський, щоправда, підпав під вплив російських народників, але від популізму його відрізняло сильне акцентування потреб суспільних еліт (а не лише політичних).

75. Michnik A. Op. cit. – С. 231.

76. Kurort J. Polityka і odpowiedzialnosc. – Londyn, 1984. – C. 215.

77. Dmowski R. Mysli nowoczesnego Polaka. – C. 188.

Три патріотизм и

78. Див.: BromkeA. The Meaning and Uses of Polish History. – Boulder (Colorado), 1987. – Розд. II.

79. Dmowski R. Polityka polska і odbudowanie panstwa. – C. 56.

80. Див., наприклад: Krцl M. Sens і bezsens publicystyki historycznej//Tygodnik Powszechny. – 1986. – № 3. – 3 серп. – С. 1-4.

81. Пор.: PoplawskiJ. J. Pismapolityczne.-KraKЦw-Warszawa, 1910.-T. l.-C. 6-7.

82. Я опублікував його наступного року на шпальтах «Aneks» (Londyn, 1985. -№40).

Частина VI

Дата добавления: 2015-07-17