Від упорядників

А

нтологія «Націоналізм» продовжує серію видань під загальною назвою «Політичні ідеології». У цій серії ми ставимо за мету почергово репрезен­тувати основні традиції політичної думки та відповідні політичні ідео­логії. Перша така збірка – «Консерватизм» – вийшла друком у 1998 році. Присвя­чуючи окремі видання консерватизму, націоналізму чи лібералізму, ми керуємося принципом утвердження різноманітності думок та ідеологічного плюралізму, особливо наголошуючи на необхідності діалогу політичних ідеологій як важливої передумови підтримки рівноваги цінностей у будь-якому суспільстві. Це забезпе­чує розвиток політичної культури і уможливлює застосування політичних ідео­логій не лише як засобу мобілізації певних рухів, а й системи координат як для громадян, так і для самих політиків.

Важливу роль у цьому процесі відіграє вивчення політичних ідеологій. Воно дає змогу не лише орієнтуватися у складному та проблематичному соціальному світі, а й сприяє викриттю й «суспільному знешкодженню» ідеологічних ілюзій та стереотипів. Взаємини між: політичним мислителем і практиком певного політичного руху мають двосторонній характер. Відомо, що роль філософії у становленні класичних європейських ідеологій є вагомою, якщо не вирішальною. Однак це не означає, що лише ідеолог звертається до філософії з метою обґрун­тування своїх засадничих принципів і цінностей. Мислитель також: повинен звер­тати увагу на застосування політичними рухами певних ідей, оскільки це дає змогу виявляти фундаментальні вади його концепції. Тобто врахування практи­ки застосування якоїсь концепції політичної філософії є важливим джерелом її оновлення. Натомість сьогодні в Україні націоналізм перебуває здебільшого у сфері суспільної полеміки, а не фахової наукової дискусії (яка лише започатковується). У цій антології ми пропонуємо читачам добірку текстів, які знайомлять з найважливішими інтелектуальними джерелами та теоріями нації і націоналіз­му. Зважаючи на те, що такий задум вперше реалізується в Україні (до того ж у ситуації майже цілковитої відсутності підставових творів західних авторів в українському перекладі), ми розглядаємо його передусім як спробу зробити бодай один крок на шляху подолання інтелектуальної прірви, що пролягла між: вітчиз­няними та західними студіями націоналізму.

Серед українських науковців, які останнім часом досить успішно підійшли до вирішення аналогічних проблем (в дещо інший спосіб), ми повинні згадати Яро­слава Грицака, який у своєму «Нарисі історії України» (1996) здійснив одну з пер-

Від упорядників

ших спроб розглянути українську історію ХІХ-ХХ століття у контексті захід­них теорій нації та націоналізму, а також Георгія Касьянова – автора першого в Україні систематичного викладу цих теорій (1999). Сподіваємося, що підго­товлений нами комплекс джерел стане важливим доповненням до їхньої роботи та сприятиме глибшому розумінню даної проблематики.

У західних суспільних науках кількість друкованих праць, присвячених про­блемам нації та націоналізму, нараховує тисячі видань. Безумовно, у такій ситу­ації будь-який вибір є суб’єктивним, оскільки суб’єктивною є сама оцінка пробле­ми і стану досліджень. Здійснена нами робота не є винятком. Ми усвідомлюємо, що зміст антології не можна вважати ані вичерпним, ані досконалим (як з точ­ки зору структури, так і запропонованих текстів). Досить зауважити, що знач­на частина важливих і авторитетних досліджень, хоча й була у полі зору, про­те залишилася поза межами антології (наприклад, К. Гейз, І. Кедурі, Б. Шей-фер, Т. Нейрн та інші). Передусім це обумовлено об’єктивними обставинами: при укладанні ми повсякчас мусили зважати на обсяг видання та інші можли­вості, передбачені даним проектом. Окрім того, майже всі твори західних ав­торів вперше перекладалися на українську мову саме для цієї збірки, що так само накладало на нас певні обмеження. Але водночас слід зауважити, що переважна більшість відібраних текстів зараховується до класичної спадщини у даній ца­рині, а відтак подані матеріали окреслюють найважливіші етапи вивчення на­ціоналізму. Отже, цю антологію ми вважаємо своєрідним введенням у пробле­матику.

Таким чином, укладаючи «Націоналізм», ми прагнули збалансувати, по-пер­ше, тексти авторів, які віддавна перебувають у центрі наукової дискусії (К. Дойч, Дж. А. Армстронґ, Е. Ґелнер, Е. Сміт, Р. Шпорлюк та інші), по-друге, ті погля­ди на проблему, які не так давно утвердилися серед класичних досліджень з на­ціоналізму (Л. Ґрінфелд, Р. Брубейкер, П. Брас, В. Коннор, Т. Еріксен), а також:, по-третє, низку робіт, зокрема українських авторів, які дозволяють «вписати» українську проблематику у загальний контекст (Ю. Бачинський, І. Франко, М. Грушевський) та висвітлюють, на нашу думку, важливі аспекти, актуальні для нинішньої української ситуації саме як досягнення вітчизняної політичної думки (В. Рудко, М. Сосновський).

І нарешті останнє, але не менш важливе, про що слід було б сказати, перш ніж поставити останню крапку у цій передмові. З приємністю хочемо згадати всіх тих, хто в той чи інший спосіб сприяв появі цієї антології. Приймаючи всі можливі зауваження щодо недоліків цієї роботи виключно на свою адресу, ми ви­словлюємо щиру подяку Надії Зінкевич (США), Богдану Ясінському (США), Та­расу Закидальському (Канада), Романові Шпорлюку (США) та Георгію Касья­нову (Україна) за допомогу в отриманні необхідних першоджерел, а також: за інформаційну і консультативну підтримку. Перекладачам, які працювали над доволі складними текстами, літературному редакторові та коректору, а та­кож: усім іншим видавцям, які були причетні до виходу цієї книги в світ, також: дякуємо за їхню старанну працю.

Дата добавления: 2015-07-17