Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Розчленування України

Читайте также:
  1. XX з’їзд КПРС та його наслідки для України.
  2. Адміністративно-територіальні зміни України після Другої світової війни. Формування сучасної території України
  3. Архаїчні культури на території України. Трипільська культура та її здобутки.
  4. Архітектура України ХІХ ст.
  5. Бароко в архітектурі і живописі України. Школи іконопису. Український портретний живопис. Своєрідність українського бароко в загальноєвропейському контексті.
  6. Будова і властивості атмосфери. Повітря як екологічний чинник. Кліматичні ресурси України.
  7. БЮДЖЕТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

1... Чернівецьку та Ізмаїльську області було передано Румунії.

Одещину, південні райони Вінницької, західні райони Миколаївської областей, лівобережні райони Молдови об'єднали в губернаторство "Трансністрія" і також оголосили- частиною Румунського королівства.

2.. Західноукраїнські землі — Львівську, Дрогобицьку, Станіславську й Тернопільську області на правах окремого дистрикту (округу) під назвою "Галичина" було долучено до складу генерал-губернаторства, яке охоплювало польські землі з центром у Кракові.

3. Чернігівщину, Сумщину, Харківщину, і Донбас, як прифронтові області, підпорядкували військовому командуванню.

4. Інші українські землі входили до складу рейхскомісаріату «Україна» з центром у Рівному.

Рейхскомісаріат поділявся на шість генеральних округів із центрами у Дніпропетровську, Мелітополі, Миколаєві, Києві, Житомирі, та Рівному.

Рейхскомісаром Гітлер призначив Еріха Коха.

Нацистський "новий порядок.

1. Гітлерівський план "Ост" передбачав перетворення України на колоніальну країну, аграрно-сировинний придаток рейху, "життєвий простір" для колонізації представниками "вищої раси".

2. На власній території українці перетворювалися на людей "третього ґатунку".

3. На окупованих територіях було заборонено всяку політичну діяльність і політичні партії. Нещадно винищувалися комуністи і комсомольці.

4. Протягом 103 тижнів окупації кожного вівторка і п'ятниці у Бабиному Яру в Києві розстрілювали людей різних національностей: українців, євреїв, росіян, циган та ін. Жертвами масових розстрілів у Києві стали 195 тис. осіб, у Рівному — 99 тис, сотні тисяч були знищені у Вінниці.

5. Процес винищення єврейського населення отримав назву Голокост.

У перші місяці окупації жертвами нацистів стали 850 тис. євреїв (усього за роки війни загинуло 1,4 млн євреїв). Дотепер відомо 248 місць їх масового знищення: Янівський табір у Львові, Жандармська балка у Дніпропетровську, Дробицький Яр у Харкові та ін.

6. Під час проведення каральних заходів було знищено 256 сіл, зокрема 97 - на Волині, 32 — на Житомирщині, в Сумській та Чернігівській областях — по 21 селу, в Київській – 17, а в інших 20 областях — разом 68 сіл.

7. Всього в Україні було вбито й закатовано 3,9 млн. цивільного населення 1,3 млн. військовополонених. 180 концентраційних таборів, створені в Україні стали страхітливими «фабриками смерті».

8. До Німеччини вивозили устаткування, сировину, метали, продовольство, твори мистецтва і родючі українські чорноземи.

9. Для забезпечення безперебійного вивезення продовольства з України (на неї припадало 85% продовольства вивезеного до Німеччини з окупованої частини СРСР), Гітлер зберіг у видозміненій формі колгоспи. Завдяки цьому, а також небаченій жорстокості, лише за 1943-1944 рр. до Німеччини було вивезено 9 млн тонн зерна, 622 тис. тонн м'яса, 950 тис. тонн олії, 108 тис тонн масла тощо, для перевезення яких було використано 1418 тис. вагонів.

10. На роботу до Німеччини було вивезено з України 2,4 млн чоловіків і жінок, переважно молоді.

11. Найбільші промислові підприємства оголошувалися власністю Німеччини та були переділені між німецькими економічними магнатами. На селянські двори накладалося 12 різних податків.

12. Окупаційні власті прагнули налагодити роботу підприємств, електростанцій, залізниць. Запроваджувалася обов'язкова трудова повинність. Робочий день тривав 12-14 годин, заробітна платня була мізерною.

13. Каральними органами окупаційних властей були: Гестапо — державна таємна поліція, СС — озброєні загони націонал-соціалістичної партії Німеччини, СД — служба безпеки.

На захопленій території створювалися окупаційна воєнна і цивільні адміністрації, допоміжні адміністрації з представників місцевого населення, які співробітничали з фашистами. Створювалися міські управи на чолі з бургомістрами, волосні управи на чолі зі старшинами, сільські старости, допоміжна поліція.

Україна в другому періоді Великої Вітчизняної війни

Бої на території України (1942 - 1943 рр.)

У грудні 1942 – січні 1943 р. Червона армія звільнила частину Донбасу і Харківської області.

23 серпня 1943 року від німецько-фашистських загарбників був звільнений Харків.

У серпні – вересні 1943 року було завершене звільнення Донбасу, почалася битва за Дніпро. Радянські війська захопили плацдарми в районах Лютіжа і Великого Букрина, Кременчука, Дніпропетровська. Були звільнені Чернігів, Полтава.

У жовтні війська 2-го і 3-го Українських фронтів звільнили Запоріжжя, Дніпропетровськ, Таманський півострів.

20 жовтня 1-й Український фронт почав бойові дії по звільненню Києва.

6 листопада після важких боїв Київ був звільнений. За успішне форсування Дніпра звання Героя Радянського Союзу було присвоєно 2438 бійцям і командирам. 1943 рік ознаменувався розгромом гітлерівських військ на Лівобережжі.

Україна в третьому періоді Великої Вітчизняної війни.

Допочатку 1944 р. німецько-фашистські війська продовжували окупувати Естонію, Латвію, Литву, Ленінградську і Калінінградську області, значну частину Білорусії, України, Молдавії, Крим. На радянсько-німецькому фронті були зосереджені значні військові сили Німеччини та її союзників:

• 4906 тис. чоловік;

• 54570 гармат і мінометів;

• 5400 танків і штурмовиків;

• 3073 літаки.

Незважаючи на економічну і внутрішньополітичну кризу, яка почалася наприкінці 1943 р У Німеччині (а також у країнах-союзницях і сателітах), німецько-фашистська армія продовжувала залишатися боєздатною. Для її розгрому були потрібні великі зусилля. Завданням Червоної армії в 1944 році було в звільненні від німецько-фашистських загарбників території СРСР і перенесенні бойових дій у Східну Європу. З цим завданням радянські війська справилися (окупованою залишилася лише західна частина Латвійської РСР).

 

Завдяки успіхам Червоної армії удалося вивести з війни союзників Німеччини - Румунію, Болгарію, Фінляндію, Угорщину. Фашисти були вигнані зі значної частини Польщі, Чехословаччини, півночі Норвегії, східної частини Югославії.

 

 

У 1945 р. звільнення країн Європи від німецько-фашистської окупації продовжилося і завершилося 9 травня 1945 р. повною перемогою армій СРСР і союзників. Президія Верховної Ради СРСР оголосила 9 травня днем всенародного торжества - Святом Перемоги. Велика Вітчизняна війна закінчилася.

Бої на території України (1944 р.)

Зимово-весняна кампанія.

24 грудня 1943 р. почався загальний наступ радянських військ від Полісся до Чорного моря. Війська всіх чотирьох Українських фронтів і 450-тисячної армії партизанів взяли в ньому участь. 25 січня - 17 лютого 1944 р. 1-й і 2-й Українські фронти здобули перемогу в Корсунь-Шевченківській операції, яка відкрила шлях у Правобережну Україну. У лютому був звільнений Луцьк, Рівне, у березні - Проскурів, Чернівці, Тернопіль, Вінниця, форсовані річки Південний Буг і Дністер.

25 березня 1944 р. війська 1-го і 2-го Українських фронтів вийшли на державний кордон з Румунією. Бойові дії перейшли на її територію.

Війська 3-го і 4-го Українських фронтів звільнили в березні Херсон, Миколаїв; у квітні -Одесу, а 12 травня від ворога був очищений весь Крим. Літньо-осіння кампанія.

13 липня – 29 серпня 1944 року війська 1-го Українського фронту здобули перемогу у Львівсько-Сандомирській битві, розгромивши німецьку групу армій «Північна Україна». 27 липня був звільнений Львів. Червона армія вийшла до річки Вісла, форсувала її, захопивши плацдарм у районі Сандомира.

Наприкінці серпня загарбники були вигнані майже з усієї Західної України.

У жовтні 1944 року у ході Карпатсько-Ужгородської операції війська 2-го і 4-го Українських фронтів звільнили Закарпатську Україну. Звільнення території УРСР завершилося 28 жовтня 1944 року.

Втрати України в роки Другої світової війни.

• Загинула п'ята частина населення, близько 3 млн чоловік на фронтах і 5,5 млн у зонах окупації.

• Цілком зруйновані промисловість, сільське господарство, транспорт.

• Зруйновано 714 міст і селищ, 28 тис. сіл.

• Прямі матеріальні втрати склали 285 млрд крб. (у довоєнних цінах).

Внесок українського народу в перемогу над фашистською Німеччиною.

1. У лавах Червоної армії було 6 млн. українців, кожен другий з них загинув на фронтах війни, а кожний другий із тих, хто залишився живим, став довічним інвалідом.

2. Україна була епіцентром воєнних дій. На її землях проведено 29 стратегічних і фронтових оборонних і наступальних операцій (всього було 76). На українському театрі воєннихдій в 1941 – 1944 рр. було зосереджено від 57,1 до 76,6% загальної кількості дивізій ворога, з яких на території України розгромлено – 60,6%.

3. Український народ дав збройним силам понад 300 полководців і воєноначальників. Із 15 фронтів, 8 очолювалися маршалами та генералами українського походження.

4. Подвиг багатьох українців відзначений найвищими нагородами: 2072 воїни-українці були удостоєні звання Героя Радянського Союзу. 32 воїни стали двічі Героями Радянського Союзу (із 115). Серед них тричі Герой Радянського Союзу І Кожедуб. Здійснив 830 бойових вильотів, брав участь у 120 повітряних боях та збив 62 ворожі літаки.

5. Із 7 млн. орденів та медалей, варучених бійцям Червоної армії, 2,5 млн. отримали жителі України.

6. Воїни-українці вписали безсмертний подвиг в історію війни: 52 українці спрямували охоплені вогнем літаки на ворожі позиції; 55 льотчиків з України здійснили повітряні тарани; 25 українських воїнів закрили своїм тілом ворожі амбразури дотів.

7. Звання місто-герой одержали: Київ, Одеса, Севастополь, Керч.


Дата добавления: 2015-07-18; просмотров: 81 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Секретний протокол до радянсько-німецького Пакту про ненапад| РАДИАЛЬНО-СВЕРЛИЛЬИЫЙ СТАНОК 2Н55

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.01 сек.)