Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Охорона праці та навколишнього середовища

Читайте также:
  1. IV. ОХОРОНА ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ УКРАЇНИ
  2. Адаптація працівників
  3. Аналіз факторів макросередовища підприємства
  4. Аналіз факторів мікросередовища
  5. Аналіз фонду оплати праці наведено нижче.
  6. Атестація робочих місць за умовами праці, мета та зміст, порядок проведення
  7. Вивчення основ охорони праці у навчальних закладах і під час професійного навчання працівників на підприємстві

ЗМІСТ

Вступ 5

1. Характеристика господарства 6

2. Спеціальна частина

2.1 Організаційна частина

2.1.1 Аналіз роботи розбирально-складальної дільниці майстерні господарства 13

2.1.2 Визначення кількості ремонтів і ТО для машинно-

тракторного парку 14

2.1.3 Визначення трудомісткості робіт у ремонтній майстерні 21

2.1.4 Визначення трудомісткості робіт у розбирально-

складальній дільниці 22

2.1.5 Визначення кількості робітників для розбирально-

складальної дільниці 25

2.1.6 Підбір обладнання для розбирально-складальної дільниці 26

2.1.7 Визначення площі розбирально-складальної дільниці 28

2.2 Технологічна частина

2.2.1 Загальна характеристика культиватора УСМК-5,4 30

2.2.2 Характерні несправності та ремонт основних вузлів та

складальних одиниць культиватора УСМК-5,4 31

2.2.3 Розроблення технологічного процесу відновлення деталі 38

2.3 Конструктивна частина

2.3.1 Призначення будова та принцип роботи пристосування 44

2.3.2 Конструктивний розрахунок 45

3. Економічна частина

 

Зм.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
1.0 03. 000. 000. 00. 00. 000. ПЗ
Розробив
Свириденко І.С
Перевірив
Поліщук О.Г.
Реценз.
 
Н. Контр.
Донченко В.Є.
Затверд.
 
Організація та планування виробничого процесу розбирально-складальної дільниці МЗП в умовах ТОВ «ІК «Агросоюз РП» з розробкою технологічного процесу ремонту культиватора УСМК-5,4.
Літ.
Акрушів
 
ТАТК-143 гр.


 

3.1 Визначення собівартості відновлення деталі 46

4. Охорона праці та навколишнього середовища

4.1 Охорона праці 48

4.2 Охорона навколишнього середовища 54

Висновки 57

Список використаних джерел 58

Додаток 59

 

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 

 

 


Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
ВСТУП

 

Ефективне використання машин великою мірою залежить від своєчасного і якісного проведення технічного обслуговування (ТО), діагностування і ремонту.

В багатьох господарствах повільно впроваджується комплекс науково обґрунтованих заходів до вдосконалення ТО і ремонту. Незважаючи на те, що витрати на забезпечення роботоздатності техніки великі, проте, в наслідок недостатньої якості ремонту та надійності машин їх простій з технічних причин у господарствах становлять 15.20% змінного часу, а в ряді випадків досягають З0.40%. В цілому в країні це призводить до щорічних збитків, а також до істотних втрат сільськогосподарської продукції.

Ремонтно обслуговуюча база агропромислового комплексу (АПК) поки що не забезпечує високоякісного виконання всіх операцій ТО і ремонту в приміщеннях для закритого зберігання машин.

Потребують вдосконалення організаційні форми ТО і ремонту с/г. техніки. Не з повною ефективністю використовуються наявні засоби ТО, досвід та кваліфікації інженерно технічних працівників АПК, недостатньо розроблена технологічна документація, не завжди обґрунтовані нормативи періодичності та витрати на технічні обслуговування.

Тому перед молодими інженерно-технологічними працівниками стоїть важливе завдання усунути всі вище перелічені проблеми та недоліки і підняти рівень агропромислового комплексу країни.

Прискорення науково-технічного прогресу в застосуванні, обслуговуванні, експлуатації та ремонті різноманітної сільськогосподарської техніки.

Ремонт представляє собою комплекс операцій по відновленню справності або працездатності машини, відновлення деталей, вузлів, тощо.


1.

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА

 

ТОВ «ІК «Агросоюз РП» розташоване біля села Телешівка, Рокитнянського району, Київської області.

Відстань до районного центра смт Рокитно — 18 км, до обласного центру м. Київ - 80 км.

Господарство знаходиться від найближчої залізничної станції «Рокитно» на відстані 19 км. Землі господарства розміщені в зоні лісостепу. Клімат помірно-континентальний з середньо-достатньою кількістю опадів, грунти підзолисті — чорноземи.

Напрямок господарства зерновий з розвитком тваринницької галузі виробництва. В підприємстві є наступні виробничі підрозділи, які знаходяться на даній території: автогараж, тракторна бригада, ремонтна майстерня, автозаправка, птахівнича ферма яка розрахована 300 000 голів птиці.

Наявність земельних угідь подана в табл. 1.1

Таблиця 1.1 Наявність земельних угідь.

Назва угідь Площа, га
Всього с.г. угідь  
в тому числі рілля:  
-пасовища  
-сіножаті  
-інші землі  

 

Посівні площі та урожайність основних культур подані в табл. 1.2.

 

 

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
Таблиця 1.2 Посівні площі та урожайність основних культур

Назва культри Площа, га Урожайність, ц/га
  Озима пшениця    
  Кукурудза на зерно    
  Цукровий буряк    
  Соняшник    
  Ярий ячмінь    

 

Тракторний парк господарства має необхідну кількість тракторів, склад яких подано в табл. 1.3.

Таблиця 1.3 Тракторний парк господарства.

Марка трактора Планове річне навантаження
   
John Deere 8530  
ХТЗ-17221  
ХТЗ-17221  
ХТЗ-17221  
Т-150 К  
МТЗ-80  
МТЗ-80  
МТЗ-82  
МТЗ-82  

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
Продовження таблиці 1.3.

   
МТЗ-82  
МТЗ-892  
МТЗ-892  
МТЗ-1021  
ДТ-75М  
ДТ-75М  
ЮМЗ-6  
ЮМЗ-6  

 

Для перевезення вантажу, підприємство має необхідно кількість автомобілів, склад яких подано в табл. 1.5.

Таблиця 1.5 Склад автомобільного парку підприємства

Марка автомобіля Плановий річний пробіг, км
   
КамАЗ-55102  
КамАЗ-55102  
КамАЗ-55102  
КамАЗ-5320  
КамАЗ-5320  
КамАЗ-5511  
КамАЗ-5511  

 

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
Продовження таблиці 1.5

   
ЗІЛ-130  
УАЗ-3303  
Део Нексія  
MAN TGA 440  
ГАЗ-3309  
ГАЗ-53-12  
ГАЗ-53-12  
ЗІЛ-ММЗ-554  
ЗІЛ-ММЗ-554  
КАВЗ-685  

 

Для виконання сільськогосподарських робіт в підприємстві є необхідна кількість сільськогосподарських машин, склад яких подано в табл. 1.6.

Таблиця 1.6 Наявність сільськогосподарських машин.

Назва машини Марка машини Кількість
     
Плуги: Lemken-Euro-Diamant (6+1)  
ПЛН-5-35  
ПЛН-3-35  
ПЛН-4-35  

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
Продовження таблиці 1.6

     
Лущильник: ЛДГ-15  
Культиватори: КПС-4,0  
КРН-5,6  
УСМК-5,4  
Борони зубові: БЗСС-1,0  
Борони дискові: БДТ-3,0  
БДТ-7  
Котки: 3ККШ-6  
Розкидач міндобрив: МВУ-0,5  
Amazone ZA-U 1501  
Сівалки зернові: CЗТ-3,6  
СЗ-3,6  
СЗ-5,4  
Сівалка бурякова: ССТ-12Б  
Сівалка кукурудзяна: СУПН-8  
Обприскувачі: ОП-2000  
Amazone UG 2200  
Зчіпки: СП-11У  
СГ-21  
Жатки: ЖРБ-4,2  
ЖВН-6-12  
Косарки: КС-2,1  
Зернозбиральні комбайни: ДОН-1500Б  
СК-5 «НИВА»  
John Deere 9600  
Бурякозбиральний комбайн: КС-6Б  
Гичкозбиральна машина: БМ-6  
Причепи:   2ПТС-4  
2ПТС-4-887 АН  
1ПТС-9  
ПСЕ-2,5  
Агрегат для перевезення води: ЗЖВ-3,6  
Навантажувач: ПЕ-0,8  
Прес-підбирач: ПС-1,6  
Розкидачі органічних добрив: РОУ-6  
ПРТ-10  

Продовження таблиці 1.6

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 

 

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
На підприємстві є ремонтна майстерня загального призначення в якій є такі виробничі дільниці: розбирально-складальна, механічна, слюсарна, ковальська, зварювальна та по ремонту електрообладнання.

Дані дільниці, в основному, забезпечені технічними умовами, необхідним обладнанням, приладами та інструментами, але більшість обладнання відпрацювало значний термін і тому потребує переоснащення.

 


 

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
2. СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА

2.1 ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

 

2.1.1 Аналіз роботи розбирально-складальної дільниці майстерні господарства.

 

Розбирання машин дуже важливий етап виробничого процесу ремонту. Розбирально-складальні роботи становлять приблизно 50% від загальної трудомісткості ремонту.

Відсутність необхідного обладнання і пристосувань або невміле їх використання приводить до пошкоджень і навіть поломки багатьох деталей в процесі їх розбирання. Тому правильна організація і оснащення обладнанням розбиральних робіт значно зменшує вартість і підвищують якість ремонту машин.

В розбирально-складальній дільниці майстерні господарства є невелика кількість необхідного обладнання. В основному це слюсарні верстати, монтажний пересувний стіл, мийна ванна та кран-балка.

Із пристосувань є декілька запчастин знімачів та інших пристосувань.

Для виконання деяких розбирально-складальних робіт, крім стендів необхідно використовувати і допоміжне обладнання. Такі операції, як розбирання і збирання нероз’ємних (пресових) з’єднань, правлення валів виконують вручну із за відсутності гідравлічних пресів.

В даній дільниці відсутні різноманітні підставки, стелажі та інше. Крім того відсутні компресор, який дав би можливість якісно проводити очисно-мийні роботи та виконувати перевірочні операції, які потребують повітря під певним тиском.

Обсяг робіт у розбирально-складальній дільниці залежить від складу машинно-тракторного парку та його технічного стану. Тому виникає потреба у визначенні загальної трудомісткості робіт, які виконуватимуть у майстерні

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
загального призначення.

 

2.1.2 Визначення кількості ремонтів і ТО

для машинно-тракторного парку

 

План технічних обслуговувань і ремонтів машин для господарства є важливим і необхідним документом для розподілу ремонтних робіт за місцем і часом виконання.

Розрахунок річної кількості ремонтів і ТО на підприємстві можна виконувати трьома способами: аналітичним, графічним та табличним. В даному дипломному проекті, розрахунок кількості ремонтів та технічних обслуговувань виконуємо аналітичним способом, так як даний спосіб є найбільш простішим.

Вихідними даними для складання плану ремонтів і технічних обслуговувань є склад машинно-тракторного парку, річний наробіток на кожен трактор в кг витраченого палива, плановий пробіг, для автомобілів в кілометрах, строки зайнятості сільськогосподарських машин на роботі.

Визначення кількості ремонтів і ТО для тракторів. Розрахунки виконуємо на прикладі трактора ХТЗ - 17221.

Кількість капітальних ремонтів визначаємо по формулі:

 

де: Нр1; Нр2; Нр3 – відповідно плановий річний наробіток в кілограмах палива на кожен трактор;

Мкр – міжремонтний наробіток трактора до капітального ремонту.

 

Не приймаємо.

Кількість поточних ремонтів становить:

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 

де: Мпр – міжремонтний наробіток трактора до поточного ремонту.

Приймаємо 1.

Визначаємо кількість технічних обслуговувань ТО-3 по формулі:

де: МТО-3 – міжремонтний наробіток трактора до технічного обслуговування ТО-3.

Приймаємо 1.

Кількість технічних обслуговувань ТО-2 становить:

де: МТО-2 – міжремонтний наробіток трактора до технічного обслуговування ТО-2.

Приймаємо 3.

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
Визначаємо кількість технічних обслуговувань ТО-1 по формулі

де: МТО-1 – міжремонтний наробіток трактора до технічного обслуговування ТО-1.

Приймаємо 15.

Аналогічно виконуємо розрахунки для решти марок тракторів, результати заносимо до табл. 2.1

Таблиця 2.1

Марка трактора Кількість ремонтів і ТО
КР ПР ТО-3 ТО-2 ТО-1 СТО ТО Д
John Deere 8530 - - - - - -   -
ХТЗ-17221             -  
Т-150 К             -  
МТЗ-80             -  
МТЗ-82             -  
МТЗ-892             -  
МТЗ-1021             -  
ДТ-75М             -  
ЮМЗ-6             -  

 

Визначаємо кількість ремонтів і ТО для автомобілів. Розрахунки виконуємо на прикладі автомобіля КамАЗ - 55102.

Кількість капітальних ремонтів визначаємо по формулі:

 

де:

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
Нр1; Нр2; Нр3 – відповідно запланований річний пробіг на кожен автомобіль, км;

Мкр – міжремонтний пробіг автомобіля до капітального ремонту, км;

Не приймаємо.

Кількість технічних обслуговувань ТО-2 становить:

де: МТО-2 – міжремонтний пробіг автомобіля до технічного обслуговування ТО-2.

Приймаємо 12.

Визначаємо кількість технічних обслуговувань ТО-1 по формулі:

де: МТО-1 – міжремонтний наробіток трактора технічного обслуговування ТО-1.

Приймаємо 26.

 

Аналогічно виконуємо розрахунки для решти марок автомобілів, результати розрахунків заносимо до табл. 2.2.

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
Таблиця 2.2 Кількість ремонтів і ТО для автомобілів.

Марка автомобіля Кількість ТО і ремонтів
КР ТО-2 ТО-1 ТО
КамАЗ-55102       -
КамАЗ-5320       -
КамАЗ-5511       -
ЗІЛ-130       -
УАЗ-3303       -
Део Нексія - - -  
MAN TGA 440 - - -  
ГАЗ-3309       -
ГАЗ-53-12       -
ЗІЛ-ММЗ-554       -
КАВЗ-685       -

 

Визначаємо кількість поточних ремонтів для сільськогосподарських машин.

Кількість поточних ремонтів для сільськогосподарських машин визначаємо по формулі:

де:

n – кількість машин даної марки;

k – коефіцієнт охоплення ремонтом.

Наприклад, визначаємо кількість поточних ремонтів для плугів

ПЛН-3-35:

Приймаємо 4.

 

Аналогічно виконуємо розрахунки для решти марок сільськогосподарських машин. Результати розрахунків заносимо до табл. 2.3.

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
Таблиця 2.3 Кількість поточних ремонтів для сільськогосподарських машин.

Назва машини Марка машини Кількість машин Коефіцієнт охоплення ремонту Кількість ремонтів
         
Плуги: Lemken-Euro-Diamant (6+1)   0,65  
ПЛН-5-35   0,8  
ПЛН-3-35   0,8  
ПЛН-4-35   0,8  
Лущильник: ЛДГ-15   0,65  
Культиватори: КПС-4,0   0,8  
КРН-5,6   0,8  
Борони зубові: БЗСС-1,0   0,78  
Культиватори: УСМК-5,4   0,8  
Борони дискові: БДТ-3,0   0,78  
БДТ-7   0,78  
Котки: 3ККШ-6   0,7  
Розкидач міндобрив: Amazone ZA-U   0,65  
МВУ-0,5   0,65  
Сівалки зернові: CЗТ-3,6   0,78  
СЗ-3,6   0,78  
СЗ-5,4   0,78  
Сівалка бурякова: ССТ-12Б   0,78  

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
Продовження таблиці 2.3

Сівалка кукурудзяна: СУПН-8   0,78  
Обприскувачі: ОП-2000   0,7  
Amazone UG 2200   0,7  
Зчіпки: СП-11У   0,65  
СГ-21   0,65  
Жатки: ЖРБ-4,2   0,75  
ЖВН-6-12   0,75  
Косарки: КС-2,1   0,75  
Зернозбиральні комбайни: ДОН-1500Б   0,6  
СК-5 «НИВА»   0,6  
John Deere 9600   0,65  
Бурякозбиральні комбайни: КС-6Б   0,65  
Причепи:   2ПТС-4   0,65  
2ПТС-4-887 АН   0,65  
1ПТС-9   0,65  
ПСЕ-12,5   0,65  
Агрегат для перевезення води: ЗЖВ-3,6   0,65  
Гичкозбиральна машина: БМ-6   0,65  
Навантажувач: ПЕ-0,8   0,65  

 

 

Прес-підбирач: ПС-1,6   0,65  
Розкидачі органічних добрив: РОУ-6   0,65  
ПРТ-10   0,65  

Продовження таблиці 2.3

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 

 


2.1.3 Визначення трудомісткості робіт у ремонтній майстерні

 

Для визначення переліку і трудомісткості ремонтно-обслуговуючих робіт, які будуть виконуватися в майстерні загального призначення використовуємо дані попередніх таблиць.

У своїй майстерні я планую виконувати поточні ремонти за тракторами, автомобілями і сільськогосподарськими машинами. ТО-3, СТО і діагностичні роботи за тракторами, а також додаткові роботи. Річна трудомісткість цих робіт складається з трудомісткості номенклатурних (Тнм) і додаткових робіт (Тдод).

Тзаг = Тн.м. + Тдод.;

 

Визначення трудомісткості номенклатурних робіт визначаємо за формулою:

Тн.м. = Ттр. + Тав. + Тс.г.;

де: Ттр. – трудомісткість обслуговування робіт для тракторів (л∙год);

Тав. - трудомісткість обслуговування робіт для автомобілів (л∙год)

Тс.г. - трудомісткість обслуговування робіт для с. г. машин (л∙год).

Тнм. = 1621,9 + 4774,2 + 5360 = 11756,1 л∙год.

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
Додаткові роботи – інші роботи (виготовлення пристроїв, інструменту, деталей для будівництва і ремонту приміщень та ті що використовуються в майстерні загального призначення для потреб господарства). становлять 10-30% від номенклатурних робіт.

Тдод.= 0,2 ∙ Тнм.= 0,2 ∙ 11756,1 = 2351,2 л∙год.

Тоді загальна трудомісткість ремонтних робіт у майстерні становить:

Тзаг. = 11756,1 + 2351,2 = 14107,3 л∙год.

План завантаження майстерні загального призначення подано в табл. 2.4.

 

2.1.4 Визначення трудомісткості робіт у розбирально-складальній

дільниці

 

Трудомісткість даного виду робіт визначають за формулою:

Ті = 0,01хі ∙ Тм ;

де: Ті – трудомісткість даного виду робіт (л∙год);

Тм – трудомісткість обслуговуючих робіт по певних видах машин (л∙год);

хі – процент даного виду робіт від вищевказаної трудомісткості.

 

Визначення трудомісткості робіт розбирально-складальної дільниці при ремонті і ТО тракторів:

Ттр. = 0.01 ∙ 30 ∙ 1621,9 = 486,6л∙год;

 

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
Визначення трудомісткості робіт розбирально-складальної дільниці при поточному ремонті автомобілів:

Тав = 0,01 ∙ 28 ∙ 4774,2 = 1336,8 л∙год;

Визначення трудомісткості робіт з розбирально-складальної дільниці при поточному ремонті с.г. машин:

Тс.г. = 0,01 ∙ 26 ∙ 5360 = 1393,6 л∙год;

Трудомісткість робіт в розбирально-складальній дільниці під час виконання додаткових робіт становить:

Тдод. = 0,01 ∙ 10 ∙ 2351,2 = 235,1 л∙год;

 

Загальна трудомісткість робіт в з розбирально-складальній дільниці становить:

Тр.скл. = Ттр. + Тав + Тс.г + Тдод. = 486,6 + 1336,8 + 1393,6 + 235,1 = 3434,1 л∙год.

 

2.1.5 Визначення кількості робітників для розбирально-

складальної дільниці

 

Кількість працівників визначаємо за формулою:

де: Тв – Трудомісткість робіт у розбирально-складальній дільниці, л∙год;

Фр – фонд часу робітника, год;

– коефіцієнт перевиконання норми часу =1,05…1,15.

Визначаємо фонд часу робітника за формулою:

Фр = (dк + dc + dв + dвід) ∙ t ∙ ηp - (dпс + dпв) год;

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
де: dк – кількість календарних днів;

dc – кількість святкових днів;

dв – кількість вихідних днів;

dвід – кількість днів відпустки;

t – тривалість зміни, год;

ηp – коефіцієнт, який враховує пропуски з поважних причин і через хворобу, =0,96;

dпс і dпв – кількість передсвяткових і передвихідних днів скорочених на

годину.

Фр = (365 – 8 – 52 - 42) ∙ 7 ∙ 0,96 - (8+52) = 1707 год;

 

Приймаємо 2 робітника.

 

 

2.1.6 Підбір обладнання для розбирально-складальної дільниці

 

При виборі устаткування треба враховувати економічну доцільність його застосування у майстернях загального призначення. Не допустима установка зайвого устаткування, а також дорогоцінного, яке мало використовується і може замінюватися більш простішим обладнанням.

Надлишок обладнання призводить до неповного використання, збільшення витрат на утримання та площі на розміщення. Прийняте обладнання та інструменти повинні забезпечити виконання і контроль ремонтних робіт закріплених на робочих місцях.

Вибираємо обладнання для зварювальної дільниці згідно типових норм, вибране обладнання заносимо в табл. 2.5.

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
Таблиця 2.5 Обладнання розбирально-складальної дільниці.

Назва устаткування Тип або модель устаткування Характеристика, габаритні розміри, мм Площа устаткування, м2 Кількість, шт Потужність, кВт
           
Підставка для двигунів - 1100х600 0,66   -
Шафа для монтажних пристосувань ОРГ-1019-551 1680х400 0,67   -
Монтажний пересувний стіл Тип 222-УПІ 1200х700 0,84   -
Підставка для агрегатів ОРГ-1019-202 600х1300 0,65   -
Прес гідравлічний ГАРО-2135 1530х850 1,3   1,7
Мийна ванна ОМ-1316 1000х800 0,8   -
Верстак на два робочих місця ОРГ-1019-104 2400х800 1,92   -
Візок для деталей ТР-0,25 0,25 т -   -
Стелаж - - -   -
Кран-балка Зт - -   4,35
Барабан для транспортування гусениць - - 1,5   -
Стенд для випробування радіаторів Модель ЗО 1000х900 0,9   -

 

2.1.7 Визначення площі розбирально-складальної дільниці

 

Розрахунок площ виконують при проектуванні нових майстерень при реконструкції наявних відділень, а також при розробленні проекту на базі типової майстерні.

Площу для розбирально-складальної дільниці визначаємо за площею яку займає устаткування у дільниці.

Площу розбирально-складальної дільниці визначають за формулою:

F = (Fм + Fоб) ∙ k;

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
де: Fм – площа машини, м2;

Т-150К – 13,3 м2;

МТЗ-80 – 7,5 м2;

КПС-4 – 11 м2;

Fоб – площа устаткування, м2;

k – Коефіцієнт запасу, який враховує проходи і зручність роботи біля устаткування (5…5,5).

F = (13,3 + 7,5 + 11 + 9,24) ∙ 5 = 205,2 м2;

Приймаємо 216 м2.

 

Габаритні розміри дільниці будуть становити 12х18 м.

Для виробничих приміщень вибираємо вікна шириною 1,5 м і висотою 2,4 м. Світлову площу вікон визначаємо за формулою:

Fo = Fд ∙ α;

де: Fд – площа дільниці, м2;

α – коефіцієнт природнього освітлення, = 0,25…0,3;

 

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
Fo = 216 ∙ 0,25 = 54 м2;

Приймаємо 54 м2;

Кількість вікон визначаємо за формулою:

тоді:

Приймаємо 15 вікон.

 


 

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
2.2 Технологічна частина

 

2.2.1 Загальна характеристика культиватора УСМК-5,4

 

Культиватор – рослинопідживлювач начіпний УМСК-5,4 призначений для передпосівного й міжрядного посівів цукрових буряків з шириною міжрядь 45 і 60 см, а також для суцільного обробітку ґрунту на глибину 8-14 см. Його обладнують прополювальними плоскорізальними лапами, універсальними стрілчастими лапами, легкими зубовими боронами, ротаційними робочими органами, роторами зі шлейфом, захисними дисками, а також підживлювальним пристроєм, що складається з шести туковисівних апаратів з тукопроводами і підживлювальних ножів, кронштейнів для кріплення апаратів на рамі і двох механізмів привода (від правого і лівого опорних коліс). Туковисівні апарати змонтовані на рамі. Робочі органи стрілчасті і прополювальні лапи, батареї голчастих дисків – прикріплюють на секціях культиватора. Голчасті диски призначені для суцільного і міжрядного обробітку посівів цукрових буряків, знищення ґрунтової кірки і бур’янів, що слабо вкоренились. Диски діаметром 300 мм мають 12 голок. Кожна батарея складається з п’яти дисків. Глибина обробітку ґрунту дисками батареї 3-5 см. Всього до культиватора додаються 24 батареї дисків. Диски змонтовані на пальцях кронштейна на капронових втулках і під час роботи культиватора повинні вільно обертатися.

Ротори зі шлейфами призначені для суцільного передпосівного обробітку грунту з одночасним підрізуванням бур’янів і розпушуванням його стрілчастими лапами. Їх використовують замість легких борін залежно від зони застосування культиватора.

Ротори зі шлейфом складаються з двох барабанів з гвинтовим розміщенням пружків. Тиск роторів на грунт регулюють натягом пружин. До роторів прикріплюють шлейфи.

Захисні диски призначені для шарування і захисту рослин від присипання грунтом при міжрядному обробітку з малими захисними зонами, змонтовані на осях стояків, за допомогою яких їх можна регулювати за висотою. Диски виготовляють із сталі 65Г. Діаметр їх 250 мм.

Культиватор можна обладнати вісьмома легкими боронами для суцільного передпосівного обробітку грунту на глибину загортання насіння (2-4 см) з одночасним підрізуванням бур’янів і розпушуванням грунту стрілчастими лапами.

Його агрегатують з тракторами МТЗ-80/82, ЮМЗ-6Л/АМ, Т-70С. Робоча швидкість культиватора 7-10км/год, ширина захвату 5,4 або 4,8 м, продуктивність 3,78-4,1 га/год.

 

 

2.2.2. Характерні несправності та ремонт основних вузлів, складальних одиниць культиватора УСМК – 5,4.

 

Перед початком ремонту, який, як правило, виконується після польових робіт, культиватор необхідно доставити на спеціальний майданчик, очистити його від бруду і рослинних решток і помити зовні. Схема технологічного процесу ремонту культиватора УСМК-5,4 подана на малюнку 1:

Перевірка технічного стану машини. Складання відомості дефектів  
Зовнішнє очищення та миття  
Малюнок 1
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 

Знімання з культиватора вузлів і деталей для ремонту або заміни на нові  
Доставлення культиватора на ремонт  

 

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
Встановлення на культиватор складальних одиниць і деталей  
Малюнок 1

Перевірка і регулювання культиватора  
Ремонт вузлів і деталей. Збирання вузлів  

Фарбування культиватора  

Консервація і встановлення культиватора на зберігання

 

Зовнішнє очищення і миття культиватора УСМК-5,4 виконують мийними машинами ОМ-5359, ОМ-5360 і ОМ-5362 на спеціально відведеному майданчику.

Після миття культиватор встановлюють на майданчик для огляду і розбирання.

Розбирають культиватор в послідовності, що забезпечує найменші затрати часу і найбільшу зручність у роботі. Зняті з культиватора деталі вкладають на стелаж. Дефектування складальних одиниць і деталей виконують на спеціальному місці, добре оснащеному необхідним обладнанням і технічними умовами на ремонт.

При дефектуванні порівнюють фактичні розміри деталей або їх дефекти з допустимими величинами і роблять висновки про придатність. Якщо спрацювання або дефект не перевищує допустимого, деталь відправляють на збирання.

Перед дефектуванням підшипники очищають від старої змазки, промивають в синтетичному препараті МЛ-52 або інших неагресивних миючих засобах (дизельному паливі, керосині) і продувають стиснутим повітрям. Технічний стан оцінюють зовнішнім оглядом, по тому і легкості обертання, величині радіального зазору.

Вибраковують підшипники, які мають: тріщини кілець, викришування металу, вибоїни, відпечатки (лунки), глибоку корозію і кольори мінливості на бігових доріжках кілець і тілах кочення; надломи, наскрізні тріщини, забоїни і вм’ятини, на сепараторі, що запобігають обертанню підшипника, виступання роликів із-за зовнішньої обойми в конічних підшипниках; помітну на око і на дотик ступінчасте спрацювання поверхні кілець.

Допускається окремі риски, подряпини і забоїни на посадочних поверхнях кілець, а також забоїни і вм’ятини на сепараторі, що запобігають плавному обертанню підшипника.

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
Самопідтискні ущільнення вибраковують при розриві корпусу, при задирах, розривах робочої кромки, що дотикаються з валом. Деформовані пружини замінюють. У вільному стані пружина повинна обтискати манжету.

У пружин зовнішнім оглядом виявляють сліди корозії, заусениці, тріщини витків, підвищений стиск. Пружини із явними дефектами вибраковують.

Болти, гайки, що мають вм’ятини, забоїни, зрив більше двох ниток на робочій поверхні і загальне спрацювання різьби вибраковують. Різьбові отвори ремонтують.

Пружинні шайби вибраковують при тріщинах, сколах або затупленні кінців, при скривленні форми отвору.

Пружинні шайби можна використовувати повторно, якщо розведення кінців шайб не перевищує подвійної їх товщини.

Ремонт рами і спиці культиватора.

Рама є основною і найбільш навантаженою частиною калькулятора. До неї кріпляться робочі органи, ходові колеса та інші частини.

Найбільше часто зустрічаються дефекти рам і причіпних пристроїв: згин, зломи і тріщини спиці квадратної труби і кутників, тріщини у зварних швах, вм’ятини, перекоси і скручування елементів рами.

Згин спиці або квадратних труб виправляють гвинтовими або гідравлічними пристосуваннями. Перед правленням відмічають границі згину і позначають їх крейдою. Пристосування розміщують так, щоб шток силового циліндра знаходився проти місця найбільшого згину. Для того щоб не було вм’ятини між штоком і зігнутою частиною рами встановлюють металеву прокладку. При наявності згину спиці або труб вище 30 мм на 1 м, місце, що підлягає правленню, попередньо нагрівають зварювальним пальником.

Для усунення тріщин або зломів при аварійних випадках виготовляють прокладки, підганяють їх по місцю злому або тріщини і заварюють по периметру, перекривши місця злому на 30 мм з кожної сторони.

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
Перед зварюванням зачищають, визначають їх границі, кінці тріщини насвердлюють і заварюють. Якщо тріщина перевищує половину ширини основного металу (балки або спиці), заварюють їх за допомогою підсилюючих накладок. Довжина накладки повинна перекривати тріщину від 100 до 150 мм, а товщина її повинна дорівнювати товщині основної деталі при односторонньому розміщенні або половині товщини при встановленні накладок з двох сторін. Висота накладки залежить від профілю і розміру балки. Накладки не повинні виступати за габарити основної деталі. Перед приварюванням підсилюючих накладок тріщини заварюють, а зварні шви зачищають в рівень з основним металом. Потім накладку підготовляють по місцю, зачищають нерівності, знімають фаски зварного шва і притискають накладку струбциною, після чого прихвачують сваркою в декількох місцях. Потім її приварюють повздовжніми швами, так, як поперечні шви послаблюють міцність основного металу. Величину скручування бруска, кутників і спиці визначають виском та вимірювальною лінійкою. Усувають скручення важелем із зачепом. Тріщини у зварних швах рами заварюють. Для цього тріщини і прилягаючі до неї місця очищують від бруду і іржі металевими щітками або абразивними кругами. Свердлять отвори на відстані 5…10 мм від кінця тріщини свердлом 4…5 мм і видаляють старий метал. В залежності від товщини зварюючи деталей знімають фаски з кромок тріщини менше 5 мм, її не розробляють. Підготовлені місця заварюють, починаючи із насвердлених кінців тріщини. Після цього перевіряють якість зварного шва. Тріщини заварюють електродами УОНИ-13/45.

У відремонтованій рамі не допускається: непаралельність кутника і квадратної труби більше 3мм прогин повздовжніх зв’язків більше 4 мм. Рама повинна бути прямокутною: різниця діагоналей не повинна перевищувати 10мм.

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
Робочі органи (лапи).

Плоско різальні та стрілчасті лапи культиватора виготовляють із сталі 65Г. їх леза загартовують по кромці на ширину 25…30 мм. Лапи найбільш піддаються спрацюванню. В залежності від умов роботи (грунт, його вологість) лапи культиватора через одну дві зміни, а іноді й частіше приходиться заточувати на заточувальному верстаті. Під час заточування, щоб запобігти відпуску загартованої зони лез лап, неможна допускати їх нагрівання. Після декількох таких заточувань, коли загальне спрацювання по ширині досягає 12…15 мм, лапу можна відновити відтягуванням леза. Для цього ріжучу кромку лапи на ширині 20 мм нагрівають в ковальському горні до 850-900оС (світло-коричневий колір гартування). Потім, наклавши лапу робочою поверхнею на наковальню, частими ударами молотка відтягують носок і кромки лез, після чого кромки лапи вирівнюють гладилкою. Щоб надати лапі правильну форму, під час відтягування її перевіряють по шаблону. Під час перевірки просвіт між робочою поверхнею і шаблоном допускається не більше 1,5 мм. Після відтягування лезо лапи заточують зверхньої сторони під кутом 8-100 . товщина леза на відстані 0,5 мм від ріжучої кромки повинна бути після заточування 0,3-0,5 мм. Наступна операція – це гартування леза лапи. Гартувати у воді сталь 65Г, з якої виготовленні лапи не можна, так як в металі можуть виникнути тріщини. Для гартування в ковальському горні нагрівають лапу до 8200С і опускають по ширині леза на 25-30 мм у ванну з мастилом. Після гартування лапу знову нагрівають до 4000С і охолоджують на повітрі, провівши відпуск сталі. Для надання зносостійкості лапі її наплавляють шаром сормайту. У цьому випадку лезо нагрівають і відтягують. На тильну сторону леза рівномірно наплавляють шар сормайту товщиною 0,5 мм при температурі 800-10000С, використовуючи киснево-ацетиленовий пальник. Після наплавлення лапу нагрівають до температури 12000С і проковують на наковальні, поки температура не знизиться до 9000С.


Дата добавления: 2015-07-14; просмотров: 216 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Молекулярный коктейль бар| О валютном счёте нужно сообщить в налоговую до 1 января

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.085 сек.)