Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Сучасний науково-популярний стиль не схильний до уніфікації і стереотипності. Специфіка популярної манери викладення зумовлює викладення індивідуально-авторського образу мислення.

Читайте также:
  1. III Особенности продажи текстильных, трикотажных, швейных и меховых товаров и обуви
  2. Артистизм и стильность
  3. Волокно– тонкая непряденая нитка. Волокна, из которых делают пряжу, нитки, ткань называют текстильными.
  4. Вопрос № 3: Почему белки имеют разную растворимость? Как образуется гидратная оболочка?
  5. Выборы в городах с градообразующими предприятиями
  6. Газов, образующихся при массовых взрывах
  7. Далее они образуют цепочку: Ощущение - восприятия - представление.

«Редактор популярного твору про науку допомагає автору знаходити слова яскраві і такі, що запам'ятовуються, точно виражаючі поняття, уникаючи як трафаретів, так і штучної забарвленості зображення, пам'ятаючи, що для мови популярних книг про науку притаманне поєднання точністю мови наукового стилю, яскравості літератури художньої мови і зрозумілості читачам, на яких розрахований конкретний науково-популярний твір».

 

Морфологічний ряд науково-популярної літератури має дієслівний характер, диалогічен, суб’єктивно-об’єктивний, велика увагу у тексті приділяється опису дії, у ньому проявляється більш активна роль автора і його взаємозв'язок з читачем, ніж в науковому стилі. Редактору важливо враховувати, що абстрактність мови, абстрагованість теоретичних висновків і формулювань несумісні з мовою і стилем науково-популярного видання. В ньому слід уникати сухості мови, абстрактності подачі матеріалу, властивої науковій манері викладення, засобам, які вказують на зв'язок попередньої і подальшої інформації («як зазначалося», «як мовилося»), сполучників, що відображають причинно-наслідкові зв'язки («отже», «у зв'язку з тим що», «тому»), слів, що позначають послідовність думок («спочатку звернемося», «заздалегідь розглянемо», «перш за все проаналізуємо»), вживання дієслова з ускладненим лексичним значенням («відбувається зниження», «знаходити застосування»).

 

Популярному викладенню протипоказано згортання інформації. Тому небажано нанизування родових відмінків, використання абстрактних слів «проблема», «питання», «уявимо, що.», дієслів відособленої дії, безособових дієслів: було «продемонстроване», «вже сказано», пов'язаних з ними займенникових конструкцій 3-ої особи: «автор вважає потрібним сказати», «на погляд автора», лекційно-канцелярських зворотів «ми бачимо тепер», «ми вже встановили».

 

Різноманітність мовних і стилістичних засобів та їх роль в популяризації науки надають редактору можливість широкого прояву своїх професійних і творчих здібностей.

 

Тема 7. Ілюстративний матеріал науково-популярного видання

 

 

Важливу роль в структурі і композиції науково-популярної книги виконує різного роду ілюстративний матеріал. За характером віддзеркалення реальної дійсності його можна розділити на науково-понятійний (графіки, схеми) і документальний (фотографії). Засоби наочності виконують науково-пізнавальну, виховно-освітню, інформаційно-ознайомлювальну функції. Ілюстративний матеріал - важлива складова частина відображення наукового змісту.

 

Видавнича установка на достатньо широку ілюстрацію вимагає від художнього редактора поглибленої роботи над рукописом.

 

Перш ніж приступити до виконання окремих ілюстрацій, художник повинен сформулювати конкретну задачу ілюстрації і згідно ній визначити систему ілюстрації. Принципова позиція ілюстрації визначається загальною видавничою установкою на оформлення. Конкретизація її відбувається безпосередньо при вивченні рукопису. Конкретна задача ілюстрації зумовлює призначення і склад графічних зображень. Наприклад:

 

а) прямі ілюстрації згідно посиланню в тексті;

 

б) ілюстрації, що пояснюють найбільш важкі для розуміння змістовні вузли. Ними можуть бути: невідомі читачу предмети, об'єкти, явища та інше.; пристрій або дія окремих агрегатів, систем тощо; зв'язок окремих чинників в явищах, подіях тощо; яке-небудь наукове поняття і т.д.;

 

в) ілюстрації, акцентуючі ключові фази міркування, оповідання, розповіді;

 

г) ілюстрації, фіксуючі «інформаційні вузли», «відсікаючі широкі тематичні лінії». Такого роду ілюстрації звичайно «прив'язуються» до рубрик;

 

д) ілюстрації, доповнюючі словесні пояснення, що розширюють наукову інформацію. Можуть бути прив'язаний до великих рубрик, наприклад розроблені як шмуцтитули;

 

е) ілюстрації допоміжного плану, зорово відтворюючі хід уявного міркування, хід формування висновку;

 

ж) ілюстрації (саме окремі ілюстрації, хоча в якихось випадках задача здійснима на рівні добре знайденої образотворчої манери для всього ілюстративного ряду), що створюють ситуацію зацікавленості або подаючи паузи, відпочинок в процесі тривалого читання. (Можливо включення малюнків гумористичного плану.)

 

Визначити систему ілюстрації - значить встановити, які ілюстративні ряди з перерахованих вище повинні розроблятися для даного твору. Оформлення окремого науково-популярного видання може включати два і більш ілюстративних рядів.

 

 

Характер ілюстрацій, їх підбір і розташування повинен відповідати цільовому призначенню і читацькій адресі видання, бути зрозумілими і дохідливими, зайве науковий образ графіків і схем знижують дієвість тексту, який вони супроводжують.

 

В науково-популярних виданнях допустимо використання графіків. На відміну від табличної графічна форма представлення результатів наукових досліджень більш інформативна, хоча конкретність числових показників, що виражають результати вимірювань або розрахунків, при розташуванні їх у вигляді крапок на графіку помітно знижується. Всього повинно бути в міру. За цим зобов'язаний стежити редактор. Не потрібно допускати, щоб автор захоплювався графіками. Велика кількість одноманітних графіків знижує дієвість науково-популярного твору, ускладнює сприйняття інформації, яка міститься в ньому.

 

Аналізуючи ілюстрації до науково-популярного твору, редактор повинен враховувати той факт, що при перенесенні малюнків з наукових видань в науково-популярні потрібна їх додаткова обробка з метою усунення деталізації. Кожний автор повинен наперед уявляти, які ілюстрації допоможуть краще пояснити масовому читачу те або інше наукове положення. Задача редактора - нагадати про це автору. Потрібно також, щоб дані, приведені в тексті, були конкретними і можливість їх використання відповідала принципам популяризації наукових знань. Від автора науково-популярного твору вимагається, щоб він уникав відвернутого цифрового матеріалу і конкретизував дані, що приводяться в науково-популярному творі, за допомогою фактів, відомих читачу.

 

Число ілюстрацій, їх вибір і спосіб відтворення залежать від виду видання, жанру науково-популярного твору, його змісту. Власні ілюстрації повинні бути в науково-популярній монографії, власні будуть в науково-біографічній монографії і в книзі подорожей. Виклад біографічного матеріалу звичайно супроводиться документальними ілюстраціями. Це можуть бути фотографії, копії або фотознімки документів і ін. В монографії про подорож можуть бути зарисовки.

 

Як і у всякому іншому виданні, в науково-популярному виданнні велике значення мають підписи під ілюстраціями і зв'язок ілюстрацій з текстом. Більш того, в науково-популярній книзі підписи можуть виконувати додаткову інформаційну функцію, розширюючи основний текст і, по суті, будучи самостійним текстовим фрагментом.

 


Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 269 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Ночь людей | Загальні положення | Вивчення основ охорони праці у навчальних закладах і під час професійного навчання працівників на підприємстві | Організація навчання і перевірки знань з питань охорони праці на підприємстві | Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб | Організація проведення інструктажів з питань охорони праці | Стажування, дублювання і допуск працівників до роботи | ТЕМА 2.1. Основні принципи популяризації наукових знань | Види науково-популярних видань | Тема 5. Оцінка редактором змісту, принципів популяризації і прийомів цікавості |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Тема 6. Мовно-стилістичні засоби| Тема 8. Апарат науково-популярного видання

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)