Частина II. Державна власність

Розділ 1. Вступ

Стаття 7. Сфера застосування цієї Частини. Статті цієї Частини застосовую­ться до наслідків правонаступництва держав у відношенні державної власності держави-попередниці.

Стаття 8. Державна власність. Для цілей Статей цієї Частини «державна власність держави-попередниці» означає майно, права та інтереси, які на момент правонаступництва держав належали згідно з внутрішнім правом держав-поперед­ниць цій державі.

Стаття 9. Наслідки переходу державної власності. Перехід державної Влас­ності держави-попередниці спричиняє припинення прав цієї держави і виникнен­ня прав держави-наступниці на державну власність, яка переходить до держави-наступниці з урахуванням положень Статей цієї Частини.

Стаття 10. Дата переходу державної власності. Якщо зацікавленими держа­вами або відповідним міжнародним органом не обумовлено, або не вирішено ін­шим чином, не зроблено ніяких інших застережень або ж не вирішено відповід­ним міжнародним органом, то датою переходу державної власності державі-наступниці є момент правонаступництва держав.

Стаття 11. Перехід державної власності без компенсації. Дотримуючись положень Статей цієї Частини і, якщо не зроблено ніяких інших застережень заці­кавленими державами або не вирішено відповідним міжнародним органом, то перехід державної власності державі-попередниці відбувається без компенсації.

Стаття 12. Відсутність наслідку правонаступництва держав для власності третьої держави. Правонаступництво держав як таке не торкається власності, прав і інтересів, які в момент правонаступництва держав знаходяться на території держави-попередниці і які в означений період належать згідно з внутрішнім пра­вом держави-попередниці третій державі.

Стаття 13. Збереження і цілість державної власності. Для цілей застосу­вання положень Статей цієї Частини держава-попередниця вживає всіх заходів для запобігання завданню шкоди або знищенню державної власності, яка перехо­дить до держави-наступниці згідно з цими положеннями.

Розділ 2. Положення, які стосуються певних категорій

правонаступництва держав

Стаття 14. Передача частини території держави. 1. Коли частина території держави передається цією державою іншій державі, перехід державної власності від держави-попередниці до держави-наступниці регулюється угодою між ними.

2. У разі відсутності такої угоди:

a) нерухома державна власність держави-попередниці, що знаходиться на тери­торії, яка є об’єктом правонаступництва держав, переходить до держави-наступниці;

b) рухома державна власність держави-попередниці, що пов’язана з діяльністю держави-попередниці щодо території, яка є об’єктом правонаступництва держав, переходить до держави-наступниці.

Стаття 15. Нова незалежна держава. 1. У разі якщо держава-наступниця є новою незалежною державою, то:

a) нерухома державна власність держави-попередниці, що знаходиться на тери­торії, яка є об’єктом правонаступництва держав, переходить до держави-наступниці;

b) нерухома власність, що належить території, яка є об’єктом правонаступни­цтва держав, знаходиться за її межами і яка стала державною власністю держави-попередниці в період залежності, переходить до держави-наступниці;

c) нерухома державна власність держави-попередниці, інша, ніж вказана в під­пункті «b», і яка знаходиться за межами території, що є об’єктом правонаступни­цтва держав, в утворенні якої приймала участь залежна територія, переходить до держави-наступниці в розмірі, який відповідає внеску залежної території;

d) рухома державна власність держави-попередниці, пов’язана з діяльністю держави-попередниці стосовно території, яка є об’єктом правонаступництва дер­жав, переходить до держави-наступниці;

e) рухома власність, що належить території, є об’єктом правонаступництва держав, і яка стала в період залежності державною власністю держави-поперед­ниці, переходить до держави-наступниці;

f) рухома державна власність держави-попередниці, інша, ніж власність, яка вказана в підпунктах «d» і «c», в утворенні якої брала участь залежна територія, переходить до держави-наступниці в розмірі, який відповідає внеску цієї залежної території.

2. Коли нова незалежна держава утворена з двох або з кількох залежних тери­торій, перехід державної власності держави-попередниці або держав-попередниць до нової незалежної держави регулюється згідно з положеннями пункту 1.

3. Коли залежна територія стає частиною території держави, іншої, ніж дер­жава, що несла відповідальність за її міжнародні відносини, то перехід державної власності держави-попередниці до держави-наступниці регулюється згідно з поло­женнями пункту 1.

<...>

Стаття 16. Об’єднання держав. Коли дві або декілька держав об’єднуються і тим самим утворюють державу-наступницю, то державна власність держав-попе­редниць переходить до держави-наступниці.

Стаття 17. Відокремлення частини або частин території держави. 1. Коли частина або частини території держави відокремлюються від неї і утворюють державу-наступницю, і якщо держава-попередниця і держава-наступниця не домовились про інше, то:

a) нерухома державна власність держави-попередниці, що знаходиться на території, яка є об’єктом правонаступництва держав, переходить до держави-наступниці, на території якої вона знаходиться;

b) рухома державна власність держави-попередниці, пов’язана з діяльністю держави-попередниці стосовно території, яка є об’єктом правонаступництва дер­жав, переходить до держави-наступниці;

c) рухома державна власність держави-попередниці інша, ніж власність, вказа­на в підпункті «b», переходить в справедливій частці до держави-наступниці.

2. Пункт 1 застосовується тоді, коли частина території держави відокрем­люється від неї і об’єднується з іншою державою.

3. Положення пунктів 1 і 2 не зашкоджують ніякому питанню про справедливу компенсацію між державою-попередницею і державою-наступницею, яке може виникнути в результаті правонаступництва держав.

Стаття 18. Поділ держави. 1. Коли держава ділиться і припиняє своє існуван­ня і частини території держави-попередниці утворюють дві або декілька держав-наступниць і якщо відповідні держави-наступниці не домовились про інше, то:

a) нерухома державна власність держави-попередниці переходить до держави-наступниці, на території якої вона знаходиться;

b) нерухоме державне майно держави-попередниці, що знаходиться за межами її території, переходить до держав-наступниць у справедливих частках;

c) рухоме державне майно держави-попередниці, яке має відношення до діяль­ності держави-попередниці стосовно територій, які є об’єктом правонаступництва держав, переходить до відповідної держави-наступниці;

d) рухоме державне майно держави-попередниці інше, ніж майно, яке фігурує у підпункті «c», переходить до держав-наступниць у справедливих частках.

2. Положення пункту 1 не зашкоджують будь-якому питанню про справедливу компенсацію між державами-наступницями, що може виникнути внаслідок право­наступництва держав.

Дата добавления: 2015-07-14