Суб’єкти міжнародного права

ГенеральнА АсамблеЯ ООН

Резолюція 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року

Декларація про принципи міжнародного права,

Що стосуються дружніх відносин і співробітництва держав

Відповідно до Статуту Організації Об’єднаних Націй

(витяги)

ПРЕАМБУЛА

Генеральна Асамблея, <...>

вважаючи, що сумлінне додержання принципів міжнародного права, що сто­суються дружніх відносин і співробітництва між державами, та сумлінне вико­нання державами зобов’язань, взятих відповідно до Статуту, мають найважливіше значення для підтримання міжнародного миру і безпеки та досягнення інших цілей Організації Об’єднаних Націй, <...>

вважаючи, що прогресивний розвиток і кодифікація таких принципів <...> сприятимуть здійсненню цілей Організації Об’єднаних Націй, маючи на увазі за­безпечення їх ефективнішого застосування в рамках міжнародної спільності, <...>

1. Урочисто проголошує такі принципи:

Принцип, згідно з яким держави утримуються в їх міжнародних відно­синах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несу­місним із цілями Організації Об’єднаних Націй

Кожна держава в своїх міжнародних відносинах зобов’язана утримуватися від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності чи по­літичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із цілями Організації Об’єднаних Націй. Така погроза силою або її застосування є порушенням міжнародного права й Статуту Організації Об’єднаних Націй; вона ніколи не повинна застосовуватися як засіб врегулювання міжнародних питань.

Агресивна війна є злочином проти миру, який тягне відповідальність за міжнародним правом.

Відповідно до цілей і принципів Організації Об’єднаних Націй держави зобов’язані утримуватися від пропаганди агресивних воєн.

Кожна держава зобов’язана утримуватися від погрози силою або її застосу­вання з метою порушення існуючих міжнародних кордонів іншої держави чи як засобу розв’язання міжнародних спорів, у тому числі територіальних спорів і питань, що стосуються державних кордонів.

Так само кожна держава зобов’язана утримуватися від погрози силою або її застосування з метою порушення міжнародних демаркаційних ліній, таких, як лінії перемир’я, що встановлені чи відповідають міжнародній угоді, стороною якої є дана держава чи якої ця держава зобов’язана додержуватися згідно з будь-якою іншою підставою. Ніщо у вищесказаному не повинно тлумачитись як таке, що завдає шкоди позиціям заінтересованих сторін щодо статусу й наслідків встанов­лення таких ліній згідно з їх особливими режимами чи як таке, що порушує їх тимчасовий характер.

Держави зобов’язані утримуватися від актів репресалій, пов’язаних із застосу­ванням сили.

Кожна держава зобов’язана утримуватися від будь-яких насильницьких дій, що позбавляють народи, про які говориться при конкретизації принципу рівно­правності и самовизначення, їх права на самовизначення, свободу і незалежність.

Кожна держава зобов’язана утримуватися від організації чи заохочення органі­зації іррегулярних сил чи озброєних банд, у тому числі найманців, для вторгнення на територію іншої держави.

Кожна держава зобов’язана утримуватися від організації, підбурювання, по­дання допомоги чи участі в актах громадянської війни або терористичних актах в іншій державі, чи від потурання діяльності організацій у межах своєї території, спрямованій на здійснення таких актів, у тому випадку, коли акти, що згадуються в цьому абзаці, пов’язані із погрозою силою чи її застосуванням.

Територія держави не повинна бути об’єктом воєнної окупації, що настала в результаті застосування сили на порушення положень Статуту. Територія держави не повинна бути об’єктом придбання іншою державою в результаті погрози си­лою чи її застосування. Ніякі територіальні придбання, що є результатом погрози силою чи її застосування, не повинні визнаватися законними. Ніщо у вищесказа­ному не повинні тлумачитись як таке, що порушує:

а) положення Статуту чи будь-яку міжнародну угоду, що була укладена до прийняття Статуту і має юридичну силу згідно з міжнародним правом, або

b) повноваження Ради Безпеки згідно з Статутом.

Всі держави повинні сумлінно вести переговори з метою найскорішого укла­дення універсального договору про загальне і повне роззброєння під ефективним міжнародним контролем і прагнути вживати відповідних заходів для ослаблення міжнародної напруженості й зміцнення довір’я між державами.

Усі держави повинні на підставі загальновизнаних принципів і норм між­народного права сумлінно виконувати свої зобов’язання щодо підтримання міжна­родного миру і безпеки та прагнути до підвищення ефективності, заснованої на Статуті, системи безпеки Організації Об’єднаних Націй.

Ніщо у вищенаведених абзацах не повинно тлумачитись як розширення чи обмеження яким-небудь чином меж дії положень Статуту, які стосуються тих ви­падків, коли застосування сили є законним.

Дата добавления: 2015-07-14