Контрабанда. Склад злочину та види.

Незаконне переміщення будь-яких предметів, товарів, цінностей через кордон що наносить шкоду міжнародній торгівлі.

Види:

-проста

-контрабанда з кваліфікуючими ознаками (в великих розмірах і дрібна, з застосуванням зброї, здійснювана злочинними угрупуваннями)

Предметами контрабанди можуть бути культурні цінності, зброя і боєприпаси, радіоактивні матеріали, наркотичні і психотропні речовини.

Визнається злочином:

- переміщення через митний кордон вчинене крім митного контролю;

- переміщення через митний кордон вчинене з приховуванням від митного контролю;

- переміщення через митний кордон вчинене з обманним використанням документів;

- переміщення через митний кордон вчинене з обманним використанням засобів митної ідентифікації;

- переміщення через митний кордон поєднане з недекларування;

- переміщення через митний кордон поєднане з недостовірним декларуванням.

Об'єктом контрабанди визнається державний порядок здійснення зовнішньоекономічної діяльності, який включає як загальний, так і спеціальний (на окремі групи товарів/предметів) порядок переміщення товарів/предметів через митний кордон.

Предметом контрабанди є товари, валюта, історичні й культурні, національні цінності та інші предмети, у тому числі й ті які вилучені з вільного обігу: отруйні, сильнодіючі, радіоактивні, вибухові речовини, зброя та набої.

Суб'єктивна сторона контрабанди передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні злочину чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.

Мотив та мета контрабанди, як правило, вирішального значення не мають. Мотив завжди корисливий, тобто бажання збагатитись у незаконний спосіб.

Суб'єктами контрабанди за українським законодавством є фізичні особи

51. Незаконне використання торгівельного знаку та знаку обслуговування. Склад злочину та види.

Товарний знак — позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг інших осіб. Знаком можуть бути словесні, зображувальні, об´ємні та інші позначення або їх комбінації, виконані у будь-якому кольорі чи поєднанні кольорів.

Види: локальні, регіональні і глобальні.

Охорона відомої марки спричинює особливі труднощі в міжнародній торгівлі через проблеми реєстрації торгової марки, частково через підробку (імітації) цієї марки, а іноді через незаконне використання торгового знака.

1883Паризька конвенція з охорони промислової власності

Мадридська конвенція про міжнародну реєстрацію фабричних і товарних знаків

Незаконним є таке використання чужого знака для товару чи послуги, яке здійснюється без дозволу на те власника свідоцтва на товарний знак. Власник має право дати будь-якій особі дозвіл на використання знака, зокрема, на підставі ліцензійного договору, який повинен містити умову про те, що якість товарів і послуг, виготовлених чи наданих за ліцензійним договором, не може бути нижчою від якості товарів і послуг власника свідоцтва і що останній здійснюватиме контроль за виконанням цієї умови.

Незаконність використання знака потрібно вбачати і в тому разі, коди особа, здійснюючи посередницьку діяльність, без укладення договору з виробником товарів або особою, що надає послуги, використовує знак зазначених осіб поряд із своїм знаком.

Використання фірмового найменування є незаконним і тоді, коли воно здійснюється без дозволу уповноваженої особи, що може призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта, який має пріоритет на використання цього найменування.

52. Злочини міжнародного характеру, які посягають на особу, майнові та інші права, моральні устої суспільства тощо.

Злочини міжнародного характеру, які посягають на особу, майнові та інші права, моральні устої суспільства тощо: рабство і работоргівля, незаконний обіг наркотичних речовин, нелегальна міграція, торгівля людьми, розповсюдження порнографії, катування та інші нелюдські поводження.

Елементи:

-примушення до дій, обмеження волі

-встановлення власності над іншою особою

-нанесення шкоди здоровю

53. Рабство і работоргівля як злочин міжнародного характеру. Склад злочину та види.

Інститут що принижує людську гідність. Це насильницьке підпорядкування однієї людини іншою або однієї групи людей іншою групою людей. (домашнє, сексуальне рабство)

-стан або положення особи, над якою здійсню­ються атрибути права власності або деякі з них,

-усі дії, пов'язані із захопленням, придбанням якої-небудь особи чи з розпорядженням нею з метою обернення її в рабство;

-усі дії, пов'язані з придбанням раба з метою його продажу чи обміну;

-усі дії з продажу чи обміну особи, прид­баної з цією метою, і взагалі всяка дія з торгівлі чи переве­зення рабів будь-яким транспортним засобом

-боргова кабала;

-кріпосне положен­ня

-жінку обіцяють ви­дати або видають заміж без права відмови за винагороду грошима або натурою,

-по смерті чоловіка жінку передають у спадок іншій особі

-дитину передають іншій особі, за винагороду або без неї, з метою експлуатації.

Примусова праця — це ситуація, в якій жертви змушені працювати проти їхньої власної волі, під погрозою насильства або інших форм покарання, їхня свобода обмежена і на ступінь володіння власністю здійснюється тиск. Форми примусової праці можуть включати в себе працю в якості домашньої прислуги, сільськогосподарську працю, виснажливу працю на заводах, працю сантехніками, в громадському харчуванні та в інших сферах послуг, і жебрацтво.Держа­ви зобов'язані розглядати обернення в рабство, схилення іншої особи до віддачі себе чи залежної особи в рабство, ра­боторгівлю, таврування чи інші дії, щоб визначити підне­вільний стан раба як злочинні діяння, що тягнуть кримі­нальну відповідальність за національним законодавством.

Работоргівля: перевезення чи спроба перевезення рабів з однієї країни в іншу, а також продаж чи обмін з метою отримати матеріальну чи іншу вигоду. (крадіжка дітей і продаж, торгівля жінками,)

54. Незаконний обіг наркотичних речовин як злочин міжнародного характеру. Склад злочину та види.

1988 Конв про боротьбу з незаконним обігом наркотичних речовин.

Вважається злочином:

-культивування наркомістких рослин, (з метою виготовлення наркотиків)

-отримання готового наркотичного засобу, (виготовлення, приготування)

-його доставка в певні місця, (транзитна доставка, транспортування, імпорт, експорт)

-збут наркотиків, (пропозиція з метою продажу, посередництво, розповлюдження, продаж)

-легалізація доходу, отриманого в результаті незаконних дій з наркотиками.

-організацію, керівництво або фінансування будь-яких правопорушень

-конверсію або переведення власності, якщо відомо, що така власність отримана внаслідок таких правопорушеннь

- приховання або утаювання справжнього характеру, джерела, місцезнаходження, способу розпорядження, переміщення, справжніх прав стосовно власності або її належності,

Кожна Сторона за вчинення правопорушень передбачає застосування таких санкцій, що враховують серйозний характер цих правопорушень, як тюремне ув'язнення або інші види позбавлення волі, штрафні санкції і конфіскації у випадках:

-дане правопорушення вчинене на її території

-дане правопорушення вчинене на борту судна, що несе її прапор, або повітряного судна,

-правопорушення вчинене її громадянином або особою, що постійно проживає,

-вчинене на борту судна, стосовно якого ця Сторона отримала дозвіл вжити відповідні дії,

Вживаються заходи:

-Конфіскація: доходів і наркотичних засобів.

-замороження рахунків, власності.

Сторони, що не обумовлюють видачу наявністю договору, визнають правопорушення, до яких застосовується ця стаття, як правопорушення, що можуть спричинити взаємну видачу

55. Нелегальна міграція як злочин міжнародного характеру. Склад злочину та види.

об’єктом цього злочину є суспільні відносиниз охорони суверенітету України, цілісності і недоторканності її

кордонів

об’єктивної сторони — незаконне переправлення осіб черездержавний кордон України — переправлення або спроба переправлення особи будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України, або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів, або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Об’єктивна сторона:

1) організація незаконного переправлення осіб (розробка планів, визначенні місця, часу незаконного переправлення, пошуку співучасників, створенні організованої групи, її фінансуванні, озброєнні)

2) керівництво такими діями (забезпеченню самого переправлення під час його вчинення: віддання певних команд, розстановка учасників, розподіл їх обов’язків)

3) сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод.

56. Торгівля людьми як злочин міжнародного характеру. Склад злочину та види.

це протизаконна торгівля людьмив цілях комерційної сексуальної експлуатації або примусової праці: це сучасна форма рабства.

2000 Протокол про попередження, припинення і покарання торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми

Вербування, перевезення, передача, приховування або одержання людей шляхом загрози або застосування сили, або інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою або уразливістю положення, або за рахунок надання або отримання платежів або прибутку для одержання згоди особи, яка має контроль над іншою особою, з метою експлуатації. Така експлуатація включає, як мінімум, експлуатацію інших осіб шляхом проституції або інших форм сексуальної експлуатації, примусову працю або послуги, рабство або дії, подібні до рабства, підневільний стан або вилучення органів. Згода жертви торгівлі людьми на заплановану експлуатацію, як викладено вище, не вважається дійсною за умови використання будь-якого із засобів впливу, зазначених вище.

Види:

- торговля людьми без цели обращения в рабство;

-торговля людьми с целью обращения в рабство

-торгівлю жінками і дітьми з метою використання їх в сексуальних цілях (для виробництва порнографічних матеріалів чи зайняття проституцією);

-торгівля людьми з метою експлуатації їх праці;

-торгівля людьми з метою залучення в боргову кабалу;

-торгівля людьми з метою використання у збройних конфліктах;

-торгівля з метою втягнення у злочинну діяльність;

- торгівля дітьми з метою усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях

57. Розповсюдження порнографії як злочин міжнародного характеру. Склад злочину та види.

Ввезення творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру з метою збуту чи розповсюдження або їх виготовлення, перевезення чи інше переміщення з тією самою метою, або їх збут чи розповсюдження, а також примушування до участі в їх створенні.

Об'єкт злочину - моральні засади суспільства в частині розповсюдження інформації про статеве життя

1923 Міжн конв про недопущення обігу порнографічних публікацій і їх торгівлі

-виготовлення, зберігання порнухи з метою їх продажу, розповсюдження чи публ виставлення,

-ввіз, вивіз, перевезення чи випуск їх у обіг,

-торгівля, розповсюдження, здача в прокат,

-анонсування чи оголошення шляхів, через які ці видання можна отримати.

58. Катування та інші нелюдські поводження як злочин міжнародного характеру. Склад злочину та види.

1984 Конв проти катувань

"катування" означає будь-яку дію, якою будь-якій особі навмисне заподіюються сильний біль або страждання, фізичне чи моральне, щоб отримати від неї або від третьої особи відомості чи визнання, покарати її за дії, які вчинила вона або третя особа чи у вчиненні яких вона підозрюється, а також залякати чи примусити її або третю особу, чи з будь-якої причини, що грунтується на дискримінації будь-якого виду, коли такий біль або страждання заподіюються державними посадовими особами чи іншими особами, які виступають як офіційні, чи з їх підбурювання, чи з їх відома, чи за їх мовчазної згоди.

Заходи держав:

-надають одна одній найповнішу допомогу в зв'язку з кримінально-процесуальними діями

-забезпечує включення навчальних матеріалів та інформації про заборону катувань до програм підготовки персоналу правових органів, цивільного чи військового медичного персоналу,

-розглядає правила, інструкції, методи і практику щодо допиту, а також умови утримання під вартою

-забезпечує особі право на подання скарги компетентним властям цієї держави та на швидкий неупереджений розгляд такої скарги

-забезпечує у своїй правовій системі одержання відшкодування жертвою катувань й підкріплене правовою санкцією право на справедливу й адекватну компенсацію

-запобігати на будь-якій території, що перебуває під її юрисдикцією, іншим актам жорстокого, нелюдського і такого, що принижує гідність, поводження й покарання, що не підпадають під визначення катування.

59. Злочини міжнародного характеру, які передбачені спеціальними конвенціями.

60. Злочини проти безпеки цивільної авіації. Склад злочину та види.

Злочином вважається:

-акт насилля по відношення до особи, що знах на борту судна, якщо це загр безпеці судна,

-руйнування судна, нанесення сильних ушкоджень які виводять його з ладу,

-поміщення на борт судна прилад, який загрожує його безпеці і виводить його з ладу.

-руйнування і пошкодження аеронавіг обладнання,

-повідомлення наперед неправдиві свідчення, створюючи небезпеку для судна.

-намір і співучасть таких дій.

61. Злочини вчинені на морі. Склад злочину та види.

забруднення мор. середовища, порушення правового режиму континентального шельфу, піратство, ненадання допомоги на морі та ін

У відповідності зі статтею 27 Конвенції ООН з морського права, карна юрисдикція здійснюється прибережною державою стосовно злочину, вчиненого на борту іноземного торгового судна під час проходу через територіальне море, якщо:
1) наслідки злочину поширюються на прибережну державу;
2) злочин порушує спокій у країні або добрий порядок у територіальному морі;
3) капітан судна, дипломатичний агент або консульська посадова особа держави прапора судна звертаються до місцевої влади з проханням про надання допомоги;
4) прийняті заходи необхідні для припинення незаконної торгівлі наркотиками або психотропними речовинами.
Але не підлягає обмеженню право прибережної держави приймати будь-які заходи для арешту або розслідування на борту іноземного судна, що проходить через територіальне море, після його виходу з внутрішніх морських вод. Це право спрямоване на забезпечення можливості прибережної держави заарештовувати і віддавати суду осіб, що несуть кримінальну відповідальність за злочини, вчинені під час перебування судна у внутрішніх водах такої держави. При вчиненні злочина
на борту іноземного судна до входу в територіальне море і при проходженні цього судна без заходу у внутрішні морські води прибережна держава здійснювати втручання не повинна.

Проте у виняткових випадках, пов'язаних із нанесенням шкоди морському середовищу або порушенням режиму виняткової економічної зони, Конвенція 1982 року передбачає умови втручання прибережної держави. У відповідності зі статтею 28 зазначеної конвенції:
а) прибережна держава не повинна зупиняти іноземне судно, що проходить через територіальне море або змінювати його курс із метою здійснення цивільної юрисдикції у відношенні особи, що знаходиться на борту судна;
б) прибережна держава може застосовувати у відношенні такого судна заходи стягнення або арешт у будь-якій цивільній справі тільки по зобов'язаннях або в силу відповідальності, прийнятої або накликаної на себе цим судном під час або для проходу його через води прибережної держави. При цьому ці обмеження не торкаються права прибережної держави застосовувати заходи стягнення або арешт у цивільній справі у відношенні іноземного судна, що знаходиться на стоянці в територіальному морі або проходить через територіальне море після виходу з внутрішніх вод.

62. Хуліганство футбольних вболівальників. Склад злочину та види.

63. Особливості співробітництва держав у боротьбі з міжнародною злочинністю за участю спеціальних міжнародних органів.

64. Інтерпол – міжнародна організація кримінальної поліції. Історія створення, цілі, завдання.

Перші спроби міжнародної організації кримінальної поліції мали місце після І світової війни. У 1923 р. було створено Міжнародну комісію кримінальної поліції для координації боротьби різних країн із загальнокримінальними злочинами з центром у Відні. У 1938 р до 1946. вона практично припинила своє існування. У сучасному вигляді Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол) була створена у 1956 р. Нині її членами є більше 150 держав. З 1982 г. Інтерпол одержав статус Міжнародної міжурядової організації системи ООН.

Основними статутними завданнями є:

-забезпечення взаємного співробітництва всіх органів (установ) кримінальної поліції в рамках існуючого законодавства країн і у дусі Загальної декларації прав людини;

- створення і забезпечення діяльності установ, які сприяють попередженню і боротьбі із загальнокримінальною злочинністю.

Органи:

Генеральна Асамблея, Виконавський комітет,Генеральний секретаріат, Національні центральні бюро,

радники, які виконують виключно консультативні функції.

У складі Генерального секретаріату діє Європейський секретаріат для вирішення регіональних проблем боротьби з незаконною торгівлею наркотиками на континенті і іншими злочинами і вдосконалення поліцейської співпраці держав в Європі.

Основнінапрями діяльності:

-кримінальна реєстрація.(алфавітна картотека, картотека словесного портрета злочинців, документів, злочинів і способів їх здійснення, нарізної ручної вогнепальної зброї)

- міжнародний розшук злочинців, підозрюваних в скоєнні міжнародних злочинів, осіб, зниклих безвісти, викрадених цінностей і інших об’єктів злочинних посягань

Співробітники Інтерполу не виконують жодних поліцейських функцій. Вони поділяються на дві категорії: офіцерський корпус (від лейтенанта до майора), що виконує оперативно-аналітичні функції при обробці інформації про злочини, і виконує клопотання про надання інформації із картотек, і обслуговуючий персонал – секретарі, друкарки, телефоністи, оператори картотек, фотографи, перекладачі, бібліотечні працівники

Україна вступила до Міжнародної організації кримінальної поліції (Інтерполу) у 1992 р

65. Європол: загальна характеристика.

Дата добавления: 2015-11-26