Читайте также:
|
Джордж Вашингтон народився 22 лютого 1732 року в родині, четверте покоління якої проживало у Вірджинії[1]. Дитинство і юність він провів у скромних умовах, отримав домашнє виховання, займався самоосвітою. Втратив свого батька Августина, власника тютюнової плантації і землеміра в 11-річноу віці. В 1748 році Вашингтон брав участь в експедиції лорда Фейрфакса, що проводила землемірні роботи в долиніШенандоа. З 1749 був землеміром графства Калпеппер. Джорджа виховував зведений брат Лоуренс, після смерті якого він успадкував у1752 році маєток Маунт-Вернон під Александрією, на річці Потомак, в цьому ж році став майором місцевого ополчення.
В 1753 році Вашингтон отримав доручення попередити французів, щоб вони не повинні просуватися в долину річки Огайо. Поїздка тривала протягом одинадцяти тижнів, Вашингтону довелося подолати 800 км і пережити чимало небезпечних епізодів[2]. В 1753–1754 командував одним з округів ополчення Вірджинії. До 1755 року відноситься участь Вашингтона в поході проти форта Дюкена, де він потрапив у полон. Під час повторної експедиції до цього ж форту Вашингтон проявив хоробрість, за що й отримав звання полковника і був призначений командиром внутрішнього ополчення. Вашингтон і далі продовжував брати участь у військових діях проти французів та індіанців, займаючи оборонні позиції, але 31 грудня 1758 він повернувся до Вірджинії та подав у відставку.
6 січня 1759 року Вашингтон одружився з багатою вдовою Мартою Дендридж Кастіс (яка взяла його прізвище) і отримав багате придане: 17 тисяч акрів землі, 300 рабів і особняк в Вільямсбурзі. Шлюб виявився щасливим, хоча дітей у подружжя не було. Вашингтон виховував двох дітей своєї дружини від першого шлюбу. Завдяки працьовитості і суворому порядку йому вдалося збільшити дохід свого маєтку і стати одним з найбагатших землевласників Вірджинії. На своїх фермах на березі річки Потомак він вирощував тютюн, пшеницю, а до 1772 вжеекспортував рибу та борошно у Вест-Індію. У своєму сусідові лордові Фейрфаксі, який належав до найзаможніших землевласників Вірджинії, Вашингтон знайшов наставника. Фейрфакс познайомив його зі стилем життя нетитулованного дворянства і підтримував його на шляху до кар'єри офіцера та землевпорядника[1].
На світогляд і політичну філософію Вашингтона вплинула англійська опозиційна чи аграрна література початку XVIII століття. Вашингтон захоплювався Катоном Молодшим, якого вважав взірцем всіх римських чеснот. Цим зразкам він намагався відповідати в суспільному та особистому житті, дотримуючись класичного стилю мови і сповненої достоїнстважестикуляції та міміки. Самовладання, строгий контроль емоцій та дисциплінована поведінка стали його видатними якостями, під якими усе менш проступала первісна спонтанність. Консервативний і розважливий по темпераменту, помірковано релігійний, без глибокого інтересу до теологічних питань, але при цьому постійно готовий до сприйняття нових ідей і думок, він з'єднував чесноти з прогресивним свідомістю Просвітництва[1].
Американська революція (1775–1787)
Хоча Вашингтон висловлював опозицію до Акту про гербовий збір, першого податку на колонії, він не відігравав значної ролі в русі опору аж до хвилі протестів проти Актів Тауншенда 1767. У травніі 1769 Вашингтон зробив пропозицію, текст якої написав його товариш Джордж Мейсон, яка закликала Вірджинію до бойкоту англійських товарів, доки Акти не буде відмінено[3]. Парламент відмінив Акти Тауншенда в 1770. Однак, Вашингтон розцінювавв прийняття Нестерпних актів 1774 року як «посягання на наші права й привілеї» [4]. У липні 1774 року він головував на зборах, які прийняли «Резолюції Ферфакса», що закликали, зокрема, до скликання Континентального конгресу. У серпні Вашингтон взяв участь у Першому Вірджинському конгресі, де був обраний делегатом на Перший Континентальний конгрес[5].
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 95 | Нарушение авторских прав