Історичний диктант

До 30.09.14

Тема. Причини, привід та початок Першої світової війни.

Мета уроку: розкрити причини й характер Першої світової війни, охарактеризувати хід бойових дій у 1914р., показати причини зриву планів Німеччини; закріпити навички аналізу й зіставлення історичного матеріалу, уміння розглядати історичні явища в конкретно-історичних умовах; виховувати учнів у дусі патріотизму, національної свідомості та гідності.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Основні поняття і терміни: план «Шліффена», «бліцкриг», агресія, Перша світова війна, фронт, тил, мобілізація, перебудова економіки на воєнний лад, окупація.

Основні дати: 28 червня 1914р. – вбивство в Сараєво австрійського ерцгерцога Франца-Фердинанда сербським націоналістом Гаврилом Принципом; 23 липня 1914р. – ультиматум Австро-Угорщини Сербії; 28 липня 1914р. – Австро-Угорщина оголошує війну Сербії; 1 серпня 1914р. – Німеччина оголошує війну Росії; 3 серпня 1914р. – Німеччина оголошує війну Франції. Вторгнення німецьких військ у Бельгію і Люксембург. Початок реалізації «плану Шліффена»; 4 серпня 1914р. – Англія оголошує війну Німеччині, використавши як привід порушення нейтралітету Бельгії; серпень 1914р. – наступ росіян у Східній Пруссії і Східній Галичині; вересень 1914р. – битва на р. Марна; 29 жовтня 1914р. – Османська імперія вступає у війну на боці Німеччини; листопад-грудень 1914р. – перехід на всіх фронтах від маневреної до позиції війни.

Очікувані результати: учні повинні вміти давати характеристику причин розв’язання Першої світової війни, аналізувати історичні документи та факти, давати власну оцінку історичним подіям, а також складати характеристику відомих політичних діячів, працювати з додатковими джерелами інформації, брати участь в дискусії.

Війна не може бути справедливою, тому що

воювати справедливо неможливо, навіть якщо

воюєш за справедливість.

Т.Котарбиньський.

Хід уроку

I. Мотивація навчальної діяльності

Історія людства завжди супроводжувалася війнами. За весь період свого існування людство пережило 14513 війн, в яких загинуло 3640000000 людей та втрачено матеріальних цінностей на суму 500 квинтіліонів швейцарських

франків. Якщо б знищені цінності перевести в золото, то вистачило б опоясати земну кулю по екватору стрічкою, товщиною 10 метрів і шириною!8 кілометрів.

ХХ століття стало періодом двох найстрашніших війн, які пережило людство. Сьогодні на уроці ми починаємо вивчення Першої світової війни, яка тривала з 1 серпня 1914 року по 11 листопада 1918 року. В цій війні приймали участь 38 держав із населенням понад 1 млрд. осіб. У кровопролитних боях загинуло близько 10 мільйонів осіб, 20 мільйонів було поранено чи скалічено.

Сьогодні на уроці, шановні учні, ви повинні відповісти на проблемне питання: Чи можна сказати, що Перша світова війна була фатально невідворотною? Які аргументи Ви можете навести на підтвердження своєї точки зору?

II. Вивчення нового матеріалу

1.Причини війни. План Шліффена.

Завдання

Виписати причини війни

До Першої світової війни призвели загострення суперечностей між великими державами світу, а також боротьба між двома військово-політичними блоками – Антантою і Троїстим союзом.

Причини війни полягали в протистоянні між провідними європейськими країнами. Поява на політичній карті світу внаслідок франко-прусської війни об’єднаної Німецької імперії, порушення рівноваги сил на континенті поставили на чільне місце у Європі Німеччину. Через боротьбу за ринки збуту загострилися її відносини, насамперед економічні, з Англією, Росією та Францією. При цьому найбільша прірва у взаєминах пролягла саме між Британією та Німеччиною.

Взаємні претензії європейських держав спонукали їх до утворення ворогуючих військово-політичних об’єднань держав: Троїстого союзу у складі Німеччини й Австро-Угорщини (1879), а також Італії (1882, розірвала договір у 1915). У серпні 1914 року було підписано німецько-турецький договір, а у 1915 році до угоди приєдналася Болгарія, після чого об’єднання стали називати Четвертним союзом, або Центральними державами.

Натомість Англія, Франція та Росія в 1907 році завершили утворення союзу Антанти.

Німецька імперія прагнула до світового панування. В її плани входило загарбання великих територій у Європі, в тому числі України й Прибалтики, колоніальних володінь Англії, Франції, Бельгії, зміцнення позицій в Туреччині й на Близькому Сході. Австро-Угорщина сподівалася підкорити Сербію, Болгарію й Чорногорію, заволодіти нафтовими родовищами Румунії, панувати на Чорному, Адріатичному та Егейському морях. Туреччина звертала свої погляди на Балканський півострів, Крим, Закавказзя, Іран.

Англія у свою чергу претендувала на німецькі колонії, турецькі володіння в Месопотамії (нинішній Ірак), прагнула посилити свій вплив на Близькому Сході та Середземномор’ї. В інтересах Англії було підірвати економічну могутність Німеччини. Франція мала намір повернути Ельзас і Східну Лотарингію, відібрані в неї Німеччиною 1871 р., захопити Саарський басейн та частину Рейнської області Німеччини. Російський царизм переслідував стратегічні завдання – установити контроль над чорноморськими протоками Босфор і Дарданелли, покінчити з німецьким та австрійським впливом у Туреччині й на Балканах.

Отже, війна мала несправедливий, загарбницький характер з боку держав обох блоків. Вони прикривалися гаслами захисту вітчизни й майбутнього своїх народів, знищували в полум’ї війни мільйони безневинних, ошуканих шовіністичною пропагандою людей.

Напередодні війни країни Антанти мали перевагу в людських і матеріальних ресурсах над країнами Троїстого союзу. А от за кількістю та якістю озброєнь і в мобілізаційному аспекті до війни краще підготувалася Німеччина. Майже за рік до початку воєнних дій У Німеччині було підготовлено план нападу на Францію та Росію. В основу наступних воєнних дій було покладено план генерала Шліффена – начальника німецького генштабу в 1891 – 1905 рр.

Неминучість війни на два фронти була очевидною. Тому головною ідеєю стратегічного плану було бити противників нарізно. На початковому етапі війни на заході передбачалося зосередити близько 80% збройних сил Німеччини, а решту – на сході. Після розгрому протягом 4-6 тижнів французької армії Німеччина мала перекинути війська на схід, і в перебігу «блискавичної» війни завдати нищівної поразки Росії.

Масштаби війни:

- Брали участь 38 держав, у яких проживало ¾ людства.

- Бойові дії точилися в Європі, Азії, Африці та на просторах Світового океану.

- До воюючих армій було мобілізовано 73,4 млн. осіб.

- Загинуло 10 млн. осіб, поранено і скалічено 20 млн. (90% - військові, 10% - цивільні).

- Матеріальні втрати воюючих держав – третина національного багатства (80 млрд. доларів).

Завдання. Заповніть Таблицю №1: у відповідному стовпчику таблиці поставте хрестик, якщо загарбницькі плани, або інтереси країн перехрещуються. Зробіть висновок щодо причин Першої світової війни. На основі опрацьованого матеріалу визначте характер Першої світової війни.

Таблиця №1 Протистояння двох блоків Антанти і Троїстого союзу у першій світовій війні

	Німеччина	Австро-Угорщина	Італія	Англія	Франція	Росія
Німеччина
Австро-Угорщина
Італія
Англія
Франція
Росія

Запитання на закріплення.

1. Які стратегічні переваги й недоліки мав Троїстий союз?

2. Які стратегічні переваги й недоліки мала Антанта?

Висновок.

Перша світова війна була загарбницькою з обох боків. Лише з боку Сербії, Бельгії, Чорногорії війна мала справедливий характер, оскільки вони боролися за власну незалежність і були жертвами агресії.

2. Привід до початку війни.

У червні 1914 року центром світової уваги стало боснійське місто Сараєво. 28 червня 1914 р. член сербсько-хорватської націоналістичної групи Г.Принцип застрелив спадкоємця австро-угорського престолу ерцгерцога Франца-Фердинанда та його дружину. Це вбивство спричинило міжнародну кризу. Австро-Угорщина поклала відповідальність за трагедію на Сербію, 23 липня пред’явила їй ультиматум і стала готуватися до війни. У конфлікт між двома державами відразу були втягнуті інші країни, пов’язані з ними союзницькими договорами: Австро-Угорщину підтримувала Німеччина, а Сербія була тісно пов’язана з Росією. Росіяни розраховували на допомогу Франції та Англії. Із самого початку було очевидним, що у разі війни вона не обмежиться сербсько-австро-угорським фронтом. Проте впродовж трьох тижнів після Сараєва ніхто не усвідомлював, що насувається страшна війна.

У Берліні вважали, що навіть якщо Росія й виступить на боці Сербії, то неодмінно програє. Проте німці не могли бути певними, чи воюватиме Британія.

3. Початок війни між державами Антанти і німецьким блоком.

Хоч Англія була пов’язана з Росією та Францією, юридично вона не була зобов’язана воювати на їхньому боці. Англійський уряд намагався уникнути війни шляхом переговорів з Німеччиною.

Тим часом 28 липня Австро-Угорщина оголосила Сербії війну. У відповідь Росія оголосила спочатку часткову, а потім і загальну мобілізацію, проігнорувавши вимогу Німеччини скасувати мобілізацію як недружній щодо Берліна акт. Не одержавши відповіді, Німеччина 1 серпня 1914 р. оголосила Росії війну. Цей день офіційно вважається датою початку Першої світової війни. 3 серпня війну було оголошено також Франції; того ж дня німецькі війська вторглися у нейтральну Бельгію. 4 серпня війну Німеччині від власного імені та своїх домініонів (Канада, Ньюфаундленд, Австралія, Нова Зеландія) оголосила Британія.

Війна набрала спочатку загальноєвропейського, а згодом і світового характеру. У 1914 р. на бік Антанти стали Сербія, Бельгія, Люксембург, Японія, 1915 р.- Італія, 1916 р.- Румунія та Португалія, 1917 р.- Греція та США.

Початок війни спричинив небачений до того розмах націоналізму у воюючих країнах. Тих, хто виступав проти війни, як наприклад французький соціаліст Жан Жорес, націоналісти – фанатики просто вбивали.

4. Бойові дії в 1914 році. Розростання масштабів війни.

Головними театрами бойових дій були: Західний фронт (на західному кордоні Німеччини), Східний фронт (на східному кордоні Німеччини), північ Італії, Балкани, Османська імперія та німецькі колонії.

Бойові дії на Західному фронті було відкрито 4 серпня німецьким вторгненням (60 дивізій) у Бельгію та Люксембург в обхід фортифікаційних споруд на французько-німецькому кордоні («лінія Мажино»).

На розгром Франції за «планом Шліффена» відводилося не більше одного місяця. Після цього німецькі війська мали бути залізницями перекинуті на Схід і розгромити російську армію. Проте події для німців розгорталися не зовсім так, як вони передбачали. Насамперед, німецькі дивізії наразилися на «незапланований» опір Бельгії (особливо опиралися фортеці Любеж і Антверпен), а тим часом французи вступили в Ельзас та Лотарингію і рушили на Берлін. Ціною надзусиль французьку було зупинено й німецькі війська, захопивши Бельгію і Північну Францію, досягли річки Марни.

На початку вересня вони, подолавши опір 92 франко-англо – бельгійських дивізій, були вже у Шантільї, за 25км від Парижа. Та темпи наступу почали гаснути. Армія Антанти під орудою французького генерала Жоффра зненацька для німецького командування перейшли у контрнаступ і відкинули німців до р.Ени.

Під час битви на Марні (початок жовтня 1914р.) на фронті завдовжки 230 км 5 німецьких армій (900 тис.чол) зазнали поразки від 5 французьких армій і англійського експедиційного корпусу (1082 тис. чол.) й відступили. Фронт стабілізувався по лінії р.Іпр (північна Бельгія) – м. Верден (Франція) на полі битви залишилося близько 600 тис. вбитих і поранених з обох боків.

Тим часом на східному фронті, щоб відволікти сили Центральних держав від Парижа, в середині серпня дві російські армії (генералів П.Ранненкампфа і О.Самсонова) вторглися у Східну Пруссію. Через неузгодженість дій російського командування німецькі війська в боях під Танненбергом, розбили російські армії. У цій битві Росія втратила 20 тис. вбитими, 92 тис. полоненими і всю артилерію. Генерал О.Самсонов наклав на себе руки. В середині вересня росіяни залишили Східну Пруссію.

Майже одночасно з наступом у Східній Пруссії 8-а російська армія генерала Брусилова атакувала німецькі й австро-угорські війська в Галичині. Під час Галицької битви (серпень – вересень 1914 р.) російські війська зайняли Львів, але на територію Німеччини прорватися не зуміли.

Успішно для російського командування складалася ситуація на Балканах, де серби прикували до себе значні австрійські сили під Бєлградом. 1 листопада 1914 р. у війну вступає Туреччина на стороні Німеччини. Турки відкривають для німецького флоту Боспор, що дало змогу німецьким кораблям атакувати російські порти і флот на Чорному морі.

З літа 1914 р. настала «сидяча», або «окопна», війна – війська копали шанці й не вели масштабних бойових дій. У вологих шанцях набагато більше солдатів гинули від хвороб, ніж від куль противника.

Наприкінці 1914р. німецький флот зосередився в Балтійському морі й контролювався англійцями з морської бази Скапа Флоу. Моря стали вільними від надводних кораблів, а підводна війна німецьких підводних човнів ще не розпочалася…

В цілому воєнна компанія 1914р. завершилася на користь Антанти, адже німцям не вдалося досягти головної мети під час блискавичного наступу – завдати поразки Франції з подальшим перекиданням військ до Росії.

III. Закріплення вивченого матеріалу

Запитання і завдання учням.

1. Які основні причини Першої світової війни?

2. Чи можете ви назвати країни, чия поведінка свідчила про їхнє бажання уникнути війни?

3. З’ясуйте плани ворогуючих сторін і дайте їм оцінку.

4. Який конфлікт став приводом до початку війни? Чи можна було вирішити його мирним шляхом?

5. Доведіть несправедливий та загарбницький характер війни.

6. Дайте характеристику бойових дій на фронтах у 1914 р. Чому план німецького генерального штабу («план Шліффена») виявився приреченим?

7. Чи були взаємопов’язані події на Західному і Східному фронтах? Якщо так, то яким чином?

8. Що таке позиційна війна?

9. Складіть хронологічну таблицю подій війни у 1914 році.

IY. Підсумки уроку

Перша світова війна стала глобальною катастрофою людства, яка змінила долю всього світу. Ця війна почалась як регіональний конфлікт на Балканах, але потім вона втягнула всі провідні країни світу. Глави держав, три імператори (австро-угорський, німецький та російський), які до того ж були родичами, відіграли головну роль в тому, що постріли в Сараєво стали сигналом до глобального конфлікту. Полум’я війни, що поступово розгоралось, ще можна було загасити, але категорії честі і гідності як їх розуміли ті, від кого залежала доля світу, не давали можливості зупинити кровопролиття. Мільйонні армії противників зійшлися у кривавій битві.

Бойові дії в 1914 році розвивались не так, як це було заплановано напередодні війни. Німеччина не змогла реалізувати «план Шліффена». Війна, що почалась 1 серпня 1914 року, за своїми масштабами перевершила всі попередні військові конфлікти.

Y. Домашнє завдання:

1. опрацювати матеріал

Історичний диктант

1. Що відбулось раніше: напад Австро-Угорщини на Сербію чи напад Німеччини на Францію?

2. Яка з воюючих країн в основу свого плану ведення війни поклала план «блискавичної» війни?

3. Чи передувало початку Першої світової війни офіційне оголошення війни?

4. Як називався німецький план війни проти Франції?

5. Які держави виступали союзниками Німеччини у Першій світовій війні?

6. Назвіть трьох імператорів, які відіграли вирішальну роль у тому, щоб вбивство в Сараєво переросло в Першу світову війну?

7. Скільки країн брали участь у Першій світовій війні?

8. У якому році відбувалася Галицька битва?

9. На якому з фронтів у 1914р. велась позиційна війна: на Західному чи на Східному?

10. Які два блоки держав розв’язали Першу світову війну?

11. Що стало приводом до початку Першої світової війни?

Тести

1. Перша світова війна почалася:

а) 28 червня 1914р.;

б) 28 липня 1914р.;

в) 1 серпня 1914р.;

г) 3 серпня 1915р.

2. Вкажіть вислів, який правильно розкриває зміст поняття «позиційна війна»:

а) швидкоплинна війна;

б) військові дії, що мають затяжний характер;

в) відступ по всій лінії фронту

3. Розставте події в хронологічному порядку:

а) наступ російських військ у Східній Пруссії;

б) вбивство ерцгерцога Франца –Фердинанда;

в) вступ у війну Італії;

г) вступ у війну Туреччини

4. Приводом для Першої світової війни був:

а) напад Німеччини на Францію;

б) вбивство Франца –Фердинанда;

в) напад Росії на Австро-Угорщину.

5. У 1914р. до Троїстого союзу не входили:

а) Німеччина;

б) Австро-Угорщина;

в) Болгарія

6. Наступ турецьких військ на Кавказ під керівництвом Енвер-паші розпочався в:

а) 1914р.;

б) 1915р.;

в) 1916р.; г) 1917р

Додаток № 1.

Пам’ятка для аналізу письмового історичного джерела (документа)

1. Час створення.

2. Коротка характеристика досліджуваного історичного періоду.

3. Мета створення документа.

4. Хто автор і що про нього відомо?

5. Ставлення автора до подій та історичних діячів.

6. Про що йдеться у документі?

7. Якою є головна ідея документа?

8. Про що умовчує документ? З чим це пов’язано?

9. У чому полягає цінність документів під час вивчення історичних подій, процесів, діяльності історичних діячів того часу?

10. Дайте власну оцінку значення історичного джерела.

Додаток №2.

Алгоритм складання характеристики історичної особи (діяча)

1. Коротка характеристика історичної епохи, в яку жила та діяла історична особа.

2. Коли та в якій державі(ах) або країні(ах) жила та діяла історична особа?

3. Зовнішній вигляд та біографічні дані. До якої верстви суспільства належала особа, яке мала соціальне становище у тогочасному суспільстві?

4. Які інтереси та потреби відстоювала історична особа? Мета її діяльності.

5. Які реальні можливості мала історична особа, щоб вирішити проблемні питання того часу, змінити життя суспільства.

6. Засоби, що допомагали досягти бажаної мети?

7. Які верстви населення були задоволені діяльністю історичної особи, а які ні? Чим це можна пояснити?

8. Суперечливі риси характеру (життєдіяльності) та його (їх) вплив на перебіг історичних подій, процесів, що відбувалися.

9. Результати діяльності.

10. Які історичні джерела допомагають вивчити життя даної історичної особи?

11. Оцінка історичної особи.

12. Дайте власну оцінку діяльності історичної особи. Зробіть об’єктивні висновки.

Додаток №3

Додаток № 5

Документи

1. З таємної «Доповідної записки професорів» канцлерові Німеччини про цілі війни 1914 року

Щоб забезпечити «тривалий мир», потрібно: а) у Франції грунтовно поліпшити наш західний кордон від Бельфору до моря. Треба завоювати частину північно-західного французького берега каналу, щоб мати стратегічні гарантії проти нападу Англії й дістати сприятливіший вихід до океану. На Францію треба накласти нещадно високу суму у вигляді воєнної контрибуції. Нам не слід також забувати, що Франція має порівняно великі колонії... б) втримання Бельгії народ вважає за питання честі, що не підлягає обговоренню... в) на кордоні з Росією треба створити з російських земель прикордонний пояс, доступний німецькій сільськогосподарській колонізації. Та ми не зупинимося перед тим, щоб указати й на російські остзейські провінції... г) оскільки ця війна є війною Англії проти впливу Німеччини на світовому ринку, на морі та в заокеанських країнах, то треба домогтися повернення на світовий ринок та забезпечити собі морські шляхи. В Африці зведемо нашу колоніальну імперію. Та потрібні задовільні придбання і в інших частинах світу. Для забезпечення колоній необхідна свобода морів. Гарантії її: укріплена позиція на берегах Ла-Маншу; підрив ланцюга англійських опорних пунктів, що охоплюють усю земну кулю. Вдарити по Єгипту, хребту англійського світового владарювання. Контрибуції мають бути такими, щоб вони відшкодували державі її воєнні видатки... й дали б можливість відновити та розширити нашу військову могутність.

2. З таємної доповіді міністра закордонних справ Росії про цілі Антанти. 14 вересня 1914 року

1. Головна мета союзників – зламати могутність Німеччини та її претензії на військове й політичне панування...
2. Територіальні зміни повинні визначатися принципом національностей.
3. Росія приєднує до себе нижню течію Німану та східну частину Галичини, а до Царства Польського вона приєднує східну Познань, Сілезію та західну частину Галичини.
4. Франція повертає назад Ельзас-Лотарингію, додавши до неї яку хоче частину рейнської Пруссії та Палатинату.
5. Бельгія істотно розширює свою територію.
6. Шлезвіг-Голштінія повертається Данії...
9. Сербія приєднує до себе Боснію і Герцеговину, Далмацію та Північну Албанію...
11. Греція приєднує до себе південь Албанії, за винятком Валлони, яка відійде до Італії.
12. Англія, Франція та Японія поділять між собою німецькі колонії...
14. Німеччина й Австрія заплатять воєнну контрибуцію.

3. З декларації соціал-демократичної фракції німецького рейхстагу. 4 серпня 1914 року

...Тепер ми стоїмо перед залізним фактом війни. Нам загрожують страхіття ворожих навал. Ми мусимо тепер голосувати не за війну чи проти неї, а розв'язувати питання про виділення коштів, необхідних для захисту країни... Керуючись цим положенням, ми голосуватимемо за потрібні кредити.

4. З маніфесту керівництва французької соціалістичної партії в серпні 1914 року

...Національна єдність, яка воскресла на початку війни і тим скріпила серця, повинна тепер виявити всю свою силу.
Потрібно, щоб уся нація піднялася на захист своєї території і свободи з тим героїчним запалом, який завжди спалахував... у подібні моменти.

5. Із заяви К. Лібкнехта в рейхстазі 1914 року

Теперішня війна є імперіалістичною війною, розпочатою з метою великомасштабних завоювань, особливо з боку Німеччини. Ця війна є також бонапартистською авантюрою для розгрому й деморалізації швидкого наростаючого революційного робітничого руху...
Ми застерігаємо уряди й правлячі класи всіх воюючих країн від продовження кривавої різанини й закликаємо трудящі маси цих країн добитися припинення її. Тільки мир на основі міжнародної солідарності може бути міцним.

ФОТОАРХІВ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Додаток № 6

Фото 1 Австро-угорські війська, часів 1-ї світової війни

Додаток № 7

Фото 2 Учасники боїв в Європі

Додаток № 8

Фото 3 Оборонні укріплення (зв'язок з будівництвом)

Дата добавления: 2015-11-26