Читайте также:
|
Хрещення знаменує акт прилучення людини до християнської релігії, прийняття її в лоно Християнської Церкви. Воно здійснюється священнослужителем триразовим зануренням у воду або триразовим обливанням чи окропленням водою і супроводжується виголошенням священиком, який здійснює хрещення, тринітарної формули - в ім'я Отця і Сина і Святого Духа. Цією дією він змиває першородний гріх, успадкований дитиною від прабатьків людства і відкриває перед нею шлях до спасіння.
Під час час здійснення Таїнства Хрещення дитина або новоохрещений дорослий отримують ім’я, яке, за церковними канонами, дається на честь певного Святого Православної Християнської Церкви. Цей день називається днем пам’яті Святого або іменинами чи днем Ангела, а Святий, ім’я якого обрано для новоохрещеного, стає його небесним покровителем.
МИРОПОМАЗАННЯ (КОНФІРМАЦІЯ)
Миропомазання означає передачу віруючому благодаті Святого Духа. Воно здійснюється шляхом змазування новоохрещених ароматичною речовиною — миром і символізує освячення і зміцнення духовних сил на шляху до спасіння.
При здійсненні цього Таїнства, священик промовляє: “Помазуєтся раб Божий (ім’я) єлеєм радощі в ім’я Отця і Сина і Святого Духа, нині і повсякчас і на вікі вічні. Амінь!”
Таїнство Миропомазання здійснюється Святим Миром - благовонним складом з безлічі речовин (єлея, алое, смирни, трояндової олії, товченого мармуру тощо). Велика кількість складових символізує велику кількість християнських чеснот. В храмі святе миро повинно зберігатися тільки на Престолі вівтаря.
Миропомазання в Православ’ї здійснюється відразу після водної купелі. На лоб, очі, ніздрі, вуста, вуха, груди, руки і ноги новоохрещеного священик ставить крапельку миру, вимовляючи кожного разу: “Печать дару Духу Святого. Амінь.” Це Таїнство не повторюється, як і Таїнство Хрещення. Тільки Боговінчанні царі удостоювалися його повторно.
СПОВІДЬ (ПОКАЯННЯ)
Сповідь(Покаяння) полягає у визнанні віруючим власних гріхів, розкаянні в них і у відпущенні їх Богом через посередництво священика. Сповідь є необхідним етапом духовного очищення для участі в таїнстві Євхаристії.Символізуючи примирення віруючого з Богом, вона відбувається у формі його покаяння у власних гріхах перед священиком, який відпускає гріхи.
На Сповіді віруючий щиро кається в своїх гріхах перед священиком, чистосердечно розкриваючи свою душу і не втаює жодного гріха. Перед Сповіддю потрібно неодмінно примиритися, як з своїми кривдниками, так і з тими, кого образили самі, покірно попросивши у всіх прощення. Під час Сповіді краще не чекати запитань священика, а розповісти йому все, що є на совісті, ні в чому себе не виправдовуючи і не перекладаючи вину на інших.
Без Сповіді ніхто, окрім дітей до 7 років, не може бути допущений до Святого Причастія.
Є добрий звичай - після Сповіді і до Святого Причащання не пити і не палити. Безумовно, це забороняється робити після півночі перед Причастям. До стриманості від їжі і пиття перед Святим Причастям треба привчати і дітей.
У християнстві Сповідь спочатку була прилюдною і лише наприкінці IX ст. замінена таємною, тобто Сповіддю віруючого тільки перед священиком, хоча в православ’ї, поряд з таємною, може здійснюватись і загальна (прилюдна) сповідь.
СВЯТЕ ПРИЧАСТЯ (ЄВХАРИСТІЯ)
Причастя або Євхаристія (з грецьк. — “благодаріння, отримання дару Господнього”) — одне з основ них Таїнств Православної Церкви і організуючий центр всього церковного життя. Ритуал причастя складається із споживання віруючими Православної Церкви, після здійснення Таїнства Сповіді, спеціально приготовленого квасного хліба і вина, які під час Таїнства перетворюються на Тіло і Кров Ісуса Христа.
Якщо людина сповідує Православ'я, вона повинна причащатися хоча б п'ять разів на рік. По одному разу у всі багатоденні пости, а також в день Ангела — іменин. Якщо в місці проживання віруючого немає храму, то потрібно знайти можливість причаститися хоч раз на рік, не рідше — інакше можна відпасти від Православної Церкви.
ШЛЮБ (ВІНЧАННЯ)
Шлюб символізує освячення подружнього союзу іменем Божим, надання нареченим благодаті, єдинодушності в народженні та вихованні дітей. Сім’я, згідно Православної віри, є домашньою Церквою. Ритуальною формою цього Таїнства служить Вінчання у храмі. Вінчання не є обов’язковим Таїнством для всіх віруючих. Його здійснюють тільки ті віруючі, хто хоче створити сім’ю і освятити її Божою благодаттю.
Шлюб є Таїнством, в якому наречений з нареченою перед священиком і Церквою дають обіцянку взаємної подружньої вірності і їх подружній союз благословляється як образ духовного союзу Христа з Церквою. Під час вінчання їм надається Божа благодать чистої подружньої єдності в сімейному житті і здійснюється благословеня щодо народження і виховання дітей в Православно-Християнському дусі.
Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 70 | Нарушение авторских прав