Ступінь однорідності витрат.

Тема 8:Витрати виробництва.

План

1. Витрати як комплексний економічний показник.

2. Групування поточних витрат за окремими ознаками.

3. Зміст і складання кошторису виробництва за первинними економічними елементами. Визначення повної собівартості щорічного обсягу продукції.

4. Визначення собівартості окремого виробу (послуги).

5. Шляхи зниження поточних витрат (собівартості продукції).

6. Ціна на продукцію (послуги) підприємства. Поняття, роль і функції ціни в ринковій системі господарювання.

7. Види цін (тарифів) і сфери їх застосування.

8. Методи ціноутворення.

9. Напрямки вдосконалення ціноутворення на продукцію (послуги) в Україні.

Витрати як комплексний економічний показник.

Витрати утворюються в процесі формування та використання ресурсів для досягнення поставленої мети.

Вони поділяються на:

- інвестиційні витрати;

- поточні (операційні).

Поточні витрати бувають циклічними та безперервними.

Циклічні повторюються з кожним циклом виготовлення продукту (витрати за сировину та матеріали, з/пл., інструмент та ін.).

Безперервні витрати існують постійно і не залежать від виробництва (утримання приміщень, устаткування, управлінського персоналу тощо).

Витрати мають натуральну та грошову форму.

Собівартість продукції – це грошова форма витрат на підготовку виробництва, виготовлення та збут продукції. Чим інтенсивніше підприємство використовує свої виробничі ресурси, успішніше вдосконалює техніку, технологію, організацію виробництва, то нижчою стає собівартість продукції. Тому собівартість є одним з основних показників ефективності виробництва.

Собівартість є базою ціни товару.

Собівартість продукції включає витрати на:

1. дослідження ринку та виявлення потреби в продукції;

2. підготовку й освоєння нової продукції;

3. виробництво, включаючи витрати на сировину, енергію, оплату праці і т.д.;

4. обслуговування виробничого процесу та управління ним;

5. збут продукції;

6. набір і підготовку кадрів;

7. поточну раціоналізацію виробництва.

Групування поточних витрат за окремими ознаками.

В основі групування витрат, що формують собівартість продукції, лежать такі ознаки:

Ступінь однорідності витрат.

Всі витрати за цією ознакою поділяються на:

- одноелементні (прості) — сировина і матеріали, заробітна плата тощо; ці витрати мають єдиний економічний зміст;

- комплексні — різнорідні за своїм складом і охоплюють декілька елементів витрат, їх ще називають непрямими (загальновиробничі та адміністративні витрати, втрати від браку).

2. Спосіб віднесення на окремі види продукції.
Витрати поділяються на:

- прямі (безпосередньо пов'язані з виготовленням даного виду продукції і можуть бути прямо віднесені на її одиницю);

- непрямі (пов'язані з виготовленням різних виробів і не мо­жуть прямо відноситись на той чи інший вид продукції; до них належить заробітна плата управлінського і обслугову­ючого персоналу, утримання і експлуатація основних фондів тощо).

3 Зв’язок з обсягом виробництва.
Витрати поділяються на:

- постійні (їх загальна сума не залежить від кількості виго­товленої продукції в певних межах; до них належать вит­рати на утримання і експлуатацію будівель і споруд, уп­равління).

В складі постійних розрізняють умовно-постійні витрати, які неістотно змінюються при зміні обсягу виробництва:

- змінні — загальна сума витрат за певний час залежить від обсягу виробництва продукції. Вони поділяються на:

- пропорційні — змінюються прямопропорційно до зміни обсягу виробництва (сировина, матеріали, комплектуючі, відрядна заробітна плата);

- непропорційні — поділяються на прогресуючі і дегресуючі.

Рис. 1 Типова класифікація витрат підприємства (організації) за окремими ознаками.

Дата добавления: 2015-12-08