Роздуми під місяцем

Небо – скільки зору – без кінця і краю,

Я стою над річкою, а чому – не знаю.

Я дивлюсь на зорі, що над лісом світять,

І на землю променем світлоніжним мітять.

Може, вони хочуть серце моє вкрасти,

А тому і мітять, щоб у ціль попасти.

Може вони хочуть серце запалити,

Щоб я міг кохану з двох одну любити.

Тільки я й понині – сам, чому – не знаю,

Очі карі й сині серцем всім кохаю.

А тому й веселий і сумний, як хмара,

Ну кому потрібна отакая кара?

Поможи ж ти, травень, бо вже й сам не знаю,

Що робити маю, якщо дві кохають?

Щоб одна та ніжно зіронька світила,

Щоб не тратив марно свій неспокій, милий.

Тільки травень з поля подививсь на плавні,

І сказав, що всі такі, хто родився в травні.

Я пішов під лісом– а куди?– не знаю,

Ну чому і досі ще я їх двох кохаю?

Тільки сосни голосно шу‑шу‑шу – шепочуть,

Я стою і думаю: що ж вони ще хочуть?

Небо – скільки зору – без кінця і краю,

Я брожу над річкою, а чому? – не знаю,

Річка хвилі кидає, мов грозить зимою,

Зрозумів я, зіроньки, що не буть спокою.

І пішов, де зимують білі ведмедиці,

Хай мене скупають у морській водиці.

Серце мені кригою хай натруть досхочу,

Щоб нарешті вияснив, з двох я котру хочу?

Тільки серце кригою й трохи не взялосся,

Крига вся розтанула, серце – зайнялося.

І горить, і тліє, і болить й щемить,

Може з вас хто скаже, як надалі жить?

У пияцтво хлинуть, не писать вірші?

Чи обох покинуть – спокій дать душі?

7.5.1959 р.

РЕКЕТИР

Він – рекетир і всі це знають,

Та кожен ходить, як індик,

–А що ми зробимо?– дід мовив,–

Як в нього дядько – комірник.

17.7.2001 р.

ЯКЩО ВИ ЧЕСНИЙ

Які харчі – така й робота.

Проте, як чесний ви мужик,

Не дасть халтурить вам чеснота,

Якщо до правди ти привик.

17.7.2001 р.

СЯЮТЬ, ЯК ЗОРІ

Сяють, як у небі зорі,

Грудоньки дівочі,

Через що з небес не зводим

Ми до ранку очі.

14.4.2003 р.

ЯК ВАС ПОЛЮБЛЯТЬ

Хай навіть пси на вас плигають,

Як вас полюблять – не спитають,

В коханні так давно ведеться:

Любе дермо – сріблом здається.

В коханні там свої закони,

Як підпирають в вас гормони.

14.4.2003 р.

СЕКССИМВОЛ

У всіх своє вподобання,

І секссимвол тоже,

Тільки в тих його немає,

Хто уже не може.

14.4.2003 р.

ЯК Є ШАМПАНСЬКЕ

Нащо жасмін,

Якщо сама, як квітка.

І замість квітів

Ти сама прийди.

Навіщо нам весна,

Якщо сьогодні літо,

Якщо з тобою я,

Ну а зі мною – ти?

30.8.1988 р.

КОЛИ ПОДУМАЮ ПРО ТЕБЕ

Ніхто так за мною

Не бігав щоночі,

Як милі твої

І замрієні очі.

Бо тільки про тебе

Подумаю, люба,

То де б я не був,

А думки – біля дуба.

30.8.1988 р.

ЯКЩО ПІДЕШ ДО МОРЯ

Гукає песик: – Йдем до моря.

А я йому, що не піду.

А він: – Як підеш, то доріжку

Хвостом до моря підмету.

19.8.1988 р.

ОЙ, ТИ МОРЕ!

Ой ти, море, як згадаю –

Голова морочиться.

А приїхала додому –

Кисленького хочеться.

25.8.1988 р.

КОЛИ НА СЕРЦІ ТУГА

Немов за серце щось щіпає –

Такая туга у мені,

А осінь в душу заглядає

Пекучим вогнищем стерні.

5.5.1988 р.

ЙДЕ ДІВЧИНА

По дорозі йде дівчина,

Все село за нею мчить,

Всі на неї поглядають,

А вона, як танк мовчить.

3.8.1988 р.

ЯКБИ МЕНШЕ БУДУВАВ

Скільки милих губеняток

Не доцілував...

Та зате гордивсь, що місто

Я побудував.

Та кому те місто треба? –

Чорт би його взяв,

Краще б я красунь мав більше

Й менше будував.

8.6.1988 р.

БІЛЯ ХАТИ

У садочку біля хати

Явір проскрипів,

Як же я тебе, кохана,

Все життя хотів.

Як же я хотів добратись

До твоїх суниць,

Та завжди мені казали:

– Не роби дурниць.

8.8.1988 р.

Дата добавления: 2015-10-31