Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Образотворче мистецтво післявоєнних років. Твори художниць-примітивісток - феномен народного мистецтва. А. Собачко-Шостак, К. Білокур, М. Приймаченко, В. Павленко.

Читайте также:
  1. I Международного женского конгресса
  2. I. Дополнительные обязанности проводника пассажирского вагона международного сообщения.
  3. I. Жирорастворимые витамины
  4. II. Водорастворимые витамины
  5. VI. ЖИРОРАСТВОРИМЫЕ ВИТАМИНЫ
  6. XII Международного конгресса
  7. XII Международного конгресса

У післявоєнному образотворчому мистецтві з усіх різноманітних течій виділяються два основних: соціальний реалізм і модернізм. Мистецтво соціального реалізму знайшло прояв у двох основних формах: неореалізмі (демократичні держави Заходу) і соціалістичному реалізмі (країни соціалістичного табору). Ці напрями мали загальні риси, що полягали в соціальній спрямованості, але їх кардинально відрізняло ставлення до життя. Найбільш значним серед напрямів модернізму став абстракціонізм. Наприкінці 50 — початку 60-х років з’явилися нові стилі абстракціонізму: поп-арт (популярне мистецтво) й оп-арт (оптичне мистецтво). Відомим різновидом модернізму післявоєнних років став сюрреалізм. З 70-х років починається нова епоха у світовому мистецтві, що називається постмодернізмом. Ця течія виникла у США й набула поширення в інших країнах.

певні ознаки пробудження культурного життя відбуваються на селі. З'являється цікавий феномен жінок-художниць з народу, творчість яких справляла велике враження і на фахівців-мистецтвознавців. Щоправда, цей рух так і не став справді широким, як намагалися представити його у своїх рецензіях і звітах про культурну роботу на селі місцеві функціонери від культури. Але твори художниць-примітивісток справді являють собою цікавий феномен народного мистецтва.

Твори А.Собачко-Шостак, К.Білокур, М.Примаченко і В.Павленко

У своїх творчих пошуках В. Павленко не відступала від локального традиційного орнаменту, але робила його більш графічним та мініатюрним. У музейній колекції зберігаються унікальні твори майстрині 1937 – 1938-рр. – ескізи для тканин, рушників та окремих елементів графічного оформлення книг (орнаментальні титульні листи, ініціали, заставки, кінцівки). Композиційно це все ті ж квіти у «вазонах», букети, бігунці, створені як у кольорі, так і чорною тушшю. Художниця майстерно вводить у свої орнаментальні композиції птаха, зокрема півня та профільні зображення жіночої фігури в національному вбранні.

. Твори А.Собачко-Шостак,Все життя вона малювала тільки квіти. Вона створила їх тисячі. І жодна не повторилась. Кожна була іншою за своєю кольоровою мелодією, за формою.Квіти у творах не безіменні – це квіти добра і мрій, надій і роздумів, діяння і щастя українського народу, вони правдиво передають колорит української природи, її багатство .

К.Білокур. Найвідоміші картини: «Декоративні квіти» (1945), «Привіт врожаю» (1946), «Колгоспне поле» (1948–1949), «Цар Колос» (1949), «Сніданок» («Снідання») (1950), «Квіти і берізка ввечері» (1950), «Кавун, морква, квіти» (1951), «Квіти і виноград» (1953–1958), «У Богданівці на Загреблі» (1955), «Хата в Богданівці» (1955), «Жоржини» (1957), «Півонії» (1958), «Натюрморт із колосками і глечиком» (1958–1959), «Букет цвітів» (1959).

Квіти малювала завжди живі, з натури, нерідко поєднуючи в одній картині весняні й осінні — така картина і створювалася з весни до осені. 6 жоржин на картині «Колгоспне поле» малювала три тижні.



Крім квітів, є автором пейзажів і портретів.

М.Примаченко- Марія Приймаченко дивовижно об'єднала у своїй творчості малюнок і живопис. Це - і живописна графіка, і графічний живопис водночас. За типологією роботи Приймаченко можна умовно поділити на сюжетні (фігурні), знакові, ритміко-орнаментальні. Якщо у середині 60-х років на виставках її творчість була представлена переважно квітково-пташиними композиціями, то вже у 1967 році Марія Авксентіївна виконала цілий ряд побутових сценок. Особливий розквіт її сюжетної творчості припадає на початок 70-х років: "Весілля", "Катерина співає пісню", "Роман і Оксана", "Галя на весілля запрошує", "Сватання", "Після весілля хрещеного батька та матку хрещену везуть до магазина" та інші.

 


Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 277 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Культура антів. Дохристиянські вірування слов'ян. | Виникнення писемності у слов'ян. | Культурні аспекти діяльності Кирило-Мефодіївського братства. | Розвиток сучасного українського мистецтва. | Писемні пам'ятки українського Ренесансу. | Сутнісні ознаки та періодизація первісної культури. | Розвиток музичного мистецтва в Київській Русі. | Національно-культурні процеси і духовне життя в Україні XIV - XVI ст. | Культурно-просвітницька діяльність громад у другій половині XIX - поч. XX ст. | Зародження українського радянського кінематографу в Україні. Центри кіновиробництва. Творчість О. Довженка. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Релігійні вірування та міфологія слов'ян. Пантеон богів у слов'ян.| Культурний розвиток УРСР в повоєнний період. «Шістдесятництво» та його лідери.

mybiblioteka.su - 2015-2017 год. (0.006 сек.)