Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Релігійні вірування та міфологія слов'ян. Пантеон богів у слов'ян.

Вірування давніх слов'ян були тісно пов'язані з обожненням явищ і сил природи. Кожне з них мало певне надприродне пояснення та пов'язувалось з певним божеством чи таємничою істотою. Вірування усіх давніх народів були тісно пов'язані з їх повсякденним життям, навколишнім світом, природою. Древні люди намагались пояснити зміни, явища і сили в природі і суспільстві (невидимий світ) використовуючи наявні у них на той час поняття про стосунки між людьми (видимий світ). Таким чином сили природи уподібнювались людям, набували певних людських рис і в такому вигляді потрапляли у казки. Таким чином з'явилися поняття богів, янголів, демонів, чортів, водяників, мавок, русалок тощо. Язичники-слов'яни ніколи не потребували виразу своєї віри у церквах як особливих релігійних організаціях, тому що божественне завжди було там, де вони перебували, навколо і в середині них.

Сенс стародавньої віри — це не особисте спасіння, як у частини світових релігій, — а збереження і примноження роду, родючості землі, плодовитості худоби, охорона способу життя і цінностей роду. Таким чином, це і комплекс вірувань, і спосіб життя, і світогляд, і спосіб відтворення родових стосунків, культури, знань та навичок.

Пантнон богів

Слов'яни вірили у багатьох богів. Сучасні вчені[Джерело?] мають думку, що язичницькі боги, яких вважають виявом початкової міфології, насправді були уявленнями наших предків про Всесвіт. Першоджерелами Всесвіту вважали вогонь та воду. Більшість язичницьких богів слов'ян відомі з народної творчості: пісень, колядок.

Головні східнослов'янські боги:

· Перун — згадується у текстах договорів з Візантією, де йде мова про клятву воїнів Русі іменами Перуна і Волоса. В перекладі означає «блискавка, грім», був богом князівської дружини, всі міфи про Перуна, що збереглися в Україні, змальовують його стрільцем.

· Хорс — назва бога Сонця (чи небесного світила загалом) на Русі.

· Дажбог — бог достатку, також вважався уособленням Сонця, покровитель Руської землі.

· Стрибог — бог вітру.

· Мокоша — ймовірно, богиня-мати, богиня землі, родючості і ткацтва.

· Сімаргл — ймовірно, божественний вісник

· Волос (Велес) — покровитель скотарства та поезії.

· Сварог — за Іпатіївським літописом, бог-коваль, навчив людей шлюбу, хліборобства і подарував їм плуг.

· Сварожич — бог вогню.

· Рожаниці — богині долі.

· Ярило — бог родючості і плодючості.

Історичність цих божеств поділяється не всіма вченими:

· Лада — одна з найстародавніших язичницьких богинь, богиня гармонії в природі, любові в шлюбі, мати-годувальниця Миру. Лада — мати близнят Лелі — втіленої води, і Полеля — втіленого світла.

· Леля — богиня любові.

· Полель — бог подружнього життя.

Важливою пам'яткою є «Велесова книга» — літературна пам'ятка нібито язичницьких часів, вік якої точно не встановлено, адже її оригіналів досі не знайдено. Вона стала відома суспільству при досить дивних обставинах, що дають підстави стверджувати що це підробка XVIII–XIX ст. Якщо ж це дійсно історична пам'ятка, то її значення неможливо переоцінити. Вона проливає світло на певні сторони вірувань і життя східних слов'ян. В ній приводяться назви багатьох богів (частина з них не згадана в жодних інших джерелах), а також повідомляється як велика таємниця, що насправді всі ці боги — це одне ціле («бог єден і множествен»), що на погляди деяких дослідників є ідеєю єдинобожжя в досить незвичному вигляді.


Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 94 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Сутність поняття «культура». Еволюція поглядів учених на культуру. | Культура антів. Дохристиянські вірування слов'ян. | Виникнення писемності у слов'ян. | Культурні аспекти діяльності Кирило-Мефодіївського братства. | Розвиток сучасного українського мистецтва. | Писемні пам'ятки українського Ренесансу. | Сутнісні ознаки та періодизація первісної культури. | Розвиток музичного мистецтва в Київській Русі. | Національно-культурні процеси і духовне життя в Україні XIV - XVI ст. | Культурно-просвітницька діяльність громад у другій половині XIX - поч. XX ст. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Зародження українського радянського кінематографу в Україні. Центри кіновиробництва. Творчість О. Довженка.| Образотворче мистецтво післявоєнних років. Твори художниць-примітивісток - феномен народного мистецтва. А. Собачко-Шостак, К. Білокур, М. Приймаченко, В. Павленко.

mybiblioteka.su - 2015-2017 год. (0.006 сек.)