Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Характеристика моделей процесу прийняття рішень

Читайте также:
  1. I. Общая характеристика
  2. III.3.5. ХАРАКТЕРИСТИКА ИММУНГЛОБУЛИНОВ - АНТИТЕЛ
  3. VI. Речь прокурора. Характеристика
  4. Агрегатные состояния вещества и их характеристика с точки зрения МКТ. Плазма. Вакуум.
  5. Активные операции коммерческих банков и их характеристика
  6. Альтернатив для ухвалення господарських рішень
  7. Аментивный синдром, его клиническая характеристика.
  Класична Адміністративна
Сутність Прописує дії, що мають бути здійсненні для прийняття рішення. Описує дії, які насправді здійснюються для прийняття рішення.
Особа Особа, що ухвалює рішення, є логічно мислячою й раціональною. Особа, що ухвалює рішення, може поступати нелогічно внаслідок особливостей свого характеру, навичок, інтуїції.
Мета Господарське рішення ухвалюється в інтересах підприємства. Господарське рішення може ухвалюватися в інтересах не лише підприємства, а й особи, яка ухвалює рішення.

 

Зазначені моделі обираються особами, які ухвалюють рішення, в залежності від їх особистих якостей, досвіду, переваг, проблеми, що має бути ухвалена, ступеню визначеності інформації, впливом факторів внутрішнього і зовнішнього середовища.

 

 

2.5. Чинники, що впливають на процес прийняття рішення.

 

Вибір господарського рішення не є однозначним і залежить від впливу різноманітних чинників.Чинники, які вливають на процес прийняття господарського рішення, грають велику роль при визначенні самій природи вибору альтернативи з багатьох доступних. Можна виділити багато класифікацій чинників, що впливають на процес прийняття рішень.

Всічинники, які впливають на процеси ухвалення рішень, можна поділити на дві великі групи: ситуаційні й особисті. Ситуаційні чинники визначаються як вплив зовнішнього і внутрішнього середовища організації на її діяльність і досягнення поставлених цілей. Особисті чинники пов’язані з індивідуальними психічними характеристиками особи, яка ухвалює господарське рішення Аналогічною є класифікація чинників на об’єктивні і суб’єктивні.

Виділяютьзовнішні й внутрішні чинники в процесі прийняття й реалізації господарського рішення. До внутрішніх чинників, які залежні від самого підприємства, можна віднести цілі й стратегію розвитку, стан портфеля замовлень, структуру виробництва й управління, фінансові й трудові ресурси, обсяг й якість робіт тощо. Ці чинники формують організацію як систему, взаємозв'язок і взаємодію елементів якої забезпечує досягнення цілей, які стоять перед нею. Тому зміна одного або декількох чинників одночасно викликає необхідність вживання заходів управлінського впливу, спрямованих на збереження властивостей системи як цілісного утворення [].

Зовнішні чинники в меншому ступені піддаються впливу з боку підприємства, оскільки вони формують середовище, у якому підприємство функціонує. До зовнішніх чинників можна віднести стан економіки країни (або регіону), рівень науково-технічного й соціального розвитку, соціокультурне й політичне середовище, істотні для даної організації події й зміни в країні тощо.

Якщо розглядати процес прийняття рішення як послідовність зазначених стадій, то можна укрупнено класифікувати чинники на такі групи:



До чинників, які впливають на необхідність ухвалення господарського рішення та його підготовку, можна віднести виникнення проблемної ситуації, вплив конкурентів та контрагентів підприємства на нього, державна політика в різних галузях, наявність інформації про проблему, обмеження, які заважають швидко вирішити проблему, потреби й цілі власника проблеми тощо.

До чинників, які впливають на вибір альтернативи щодо вирішення проблемної ситуації та ухвалення рішення, можна віднести наявність інформації про альтернативи; аналітичні здібності, досвід, знання та поведінку осіб, що беруть участь в прийнятті господарського рішення; психологічні характеристики та власні інтереси особи, що ухвалює рішення; законодавство, наявність ресурсів, ступінь невизначеності та ризику тощо.

До чинників, які впливають на реалізацію господарського рішення, можна віднести здібності, досвід, знання та поведінку осіб, що беруть участь в реалізації господарського рішення та контролю на його виконанням; зовнішнє оточення підприємства: вплив конкурентів, постачальників, споживачів, та зміни в зовнішньому оточенні; кадрову та іншу політику підприємства; можливі зміни керівництва підприємства або його стратегії розвитку; фінансовий стан підприємства, наявність ресурсів тощо.

Загрузка...

Чинникиможуть як сприяти процесу прийняття господарського рішення (значний досвід у певній галузі особи, що ухвалює господарське рішення стосовно цієї ж галузі знань; державна підтримка нового напряму діяльності підприємства), так і перешкоджати йому (відсутність інформації стосовно альтернативних варіантів вирішення господарської проблеми; конфліктна атмосфера на підприємстві через жорсткість осіб, що беруть участь в процесі прийняття господарського рішення).

Таким чином, необхідність урахування численних різноспрямованих чинників зовнішнього та внутрішнього середовища є важливим завданням для осіб, які беруть участь в підготовці, ухваленні та реалізації господарського рішення, оскільки їх вчасне виявлення та використання або попередження впливають на ефективність процесу прийняття рішення та результатів, які мають бути досягнуті.

 

 

2.6 Умови прийняття рішення залежно від ступеня визначеності інформації.

 

Одним з найважливіших чинників, що беруть участь в процесі прийняття господарського рішення, є ступінь визначеності інформації стосовно проблеми і наявних альтернатив. Виходячи з того, що рішення приймаються при різних умовах й обставинах, з огляду на кількість й якість інформації, необхідної для ухвалення рішення, виділяють рішення, що прийняті в умовах:

визначеності (вірогідності, упевненості);

ризику (імовірнісної визначеності);

невизначеності (ненадійності).

Рішення приймається в умовах визначеності, коли керівник у точності знає результат кожного з альтернативних варіантів вибору []. Наприклад, керівник може, щонайменше, на найближчу перспективу, точно встановити, якими будуть витрати на виробництво певного виробу, оскільки орендна плата, вартість сировини, матеріалів і робочої сили відомі або можуть бути розраховані з високою точністю. Однак на практиці важко оцінити фактори, що створюють умови для ухвалення рішення, тому лише деякі господарські рішення приймаються в умовах визначеності. А найчастіше елементи більш великих рішень є визначеними (дечтерміністськими) [].

Ризик – можлива небезпека, дія навмання, що вимагає, з одного боку, сміливості в надії на щасливий результат, з іншого боку – врахування математичного обґрунтування ступеня ризику. До рішень, прийнятих в умовах ризику, відносяться такі, результати яких не є визначеними, але ймовірність кожного результату відома. Імовірність визначається як ступінь можливості здійснення даної події й змінюється від 0 до 1. Сума ймовірностей всіх альтернатив має дорівнювати одиниці. В умовах визначеності існує лише одна альтернатива. У багатьох випадках організація не має достатньої інформації для об'єктивної оцінки ймовірності, однак, досвід керівництва підказує, що саме може швидше за все трапитися з високою вірогідністю. У такій ситуації керівник може використати судження про можливості здійснення альтернатив з тією або іншою суб'єктивною або передбачуваною ймовірністю.

Рішення приймається в умовах невизначеності, коли неможливо оцінити ймовірність потенційних результатів. Це трапляється тоді, коли чинники, що потребують врахування, є настільки новими й складними, що про них неможливо одержати досить релевантної інформації. У підсумку ймовірність певного наслідку неможливо передбачити з достатнім ступенем вірогідності. Невизначеність визначається як не цілком виразна, неточна, неясна або ухильна інформація про будь-який об'єкт або процес. Невизначеність характерна для деяких рішень, які доводиться приймати у швидко мінливих обставинах. Джерелами невизначеності очікуваних умов у розвитку підприємства є впливи чинників його зовнішнього й внутрішнього середовища: поведінка конкурентів, персоналу, технічні й технологічні процеси, зміни законодавства тощо. Найвищим потенціалом невизначеності володіє соціокультурне, політичне й наукомістке середовище. Невизначеність – основна причина появи ризиків. Тому зменшення обсягу невизначеностей, що викликають ризики втрат, є важливим завданням як для керівників, так і для фахівців.

Зіштовхуючись із невизначеністю, керівник може використати дві основні можливості. По-перше, спробувати одержати додаткову релевантну інформацію й ще раз проаналізувати проблему. Цим часто вдається зменшити новизну й складність проблеми у поєднанні з накопиченим досвідом, здатністю до судження та/або інтуїцією, щоб додати ряду результатів суб'єктивну або передбачувану ймовірність. Друга можливість – діяти в точній відповідності з минулим досвідом, судженнями або інтуїцією й зробити припущення про ймовірності подій. Це необхідно, коли бракує часу на збір додаткової інформації, або витрати на неї надто високі. Тимчасові й інформаційні обмеження мають найважливіше значення при прийнятті управлінських рішень.

Слід зазначити, що не можна змішувати ситуації невизначеності й ризику, оскільки вони принципово різні в силу критеріїв, які застосовуються при виборі оптимального рішення. При ризику ймовірність настання наслідків ухвалення рішення часто виражається через математичне очікування, а в ситуації невизначеності відсутня ймовірність наслідків ухвалення рішення. У ряді випадків у ситуації невизначеності корисно міняти стратегію поведінки відповідно до обраних критеріїв [Колпаков].

Отже, в процесі прийняття господарського рішення є низка ситуацій, які характеризуються тим чи іншим ступенем невизначеності і вимагають для свого опису такі моделі й алгоритми, які містять у собі можливість врахування невизначеності для отримання рішення й результатів, що відповідають запланованим.

 

 

2.7. Контроль за процесом виконання господарських рішень. Види контролю.

 

Важливим елементом процесу прийняття і виконання господарського рішення є контроль. Контроль за процесом виконання господарських рішень – це одна з функцій управління, яка дозволяє виявити відхилення фактичних результатів, отриманих внаслідок ухвалення господарського рішення, від запланованих результатів для вчасного попередження несприятливого відхилення і забезпечення позитивного результату (наслідків) господарського рішення.

В науковій літературі виділяють три основних види контролю:

- попередній;

- поточний;

- підсумковий (завершальний).

Попередній контроль передбачає перевірку правильності цілей, їх відповідності запланованим діям, наявність і готовність матеріальний, трудових і фінансових ресурсів та обмежень у їх використанні, часу.

Поточний контроль передбачає безпосереднє спостереження за виконанням запланованих дій для досягнення мети, поставленої господарським рішенням, моніторинг внутрішнього й зовнішнього середовищ підприємства, аналіз можливих відхилень та їх попередження.

Підсумковий контроль передбачає перевірку кінцевих результатів виконання запланованих дій і представляє дані для оцінки результату, що є наступним і кінцевим етапом процесу прийняття господарського рішення.

Для правильної організації контролю за процесом виконання господарських рішень необхідно встановити осіб, що відповідають за це, що також потребує ухвалення господарського рішення.

Таким чином, контроль є важливим етапом на стадії реалізації господарського рішення, оскільки дозволяє встановити зв'язок між запланованими і фактичними результатами і сприяти оцінці ефективності господарського рішення.

 


 

ЛЕКЦІЯ 3.

 


Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 193 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Тема 1 – Сутнісна характеристика господарськихрішень. | Альтернатив для ухвалення господарських рішень | Характеристика аналітичних, статистичних й математичних методів | Характеристика експертних методів | Евристичні методи підготовки господарських рішень | КАК ОЦЕНИВАЕТСЯ ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ЭФФЕКТИВНОСТЬ ХР? | Обсуждение ситуации. | Основні методи аналізу господарських рішень | Попит на хліб на добу | Решение |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Тема 2 – Технологія прийняття рішень господарської діяльності.| Тема 3 – Методичні основи підготовки господарських рішень.

mybiblioteka.su - 2015-2017 год. (0.01 сек.)