Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Характеристика експертних методів

Читайте также:
  1. I. Общая характеристика
  2. III.3.5. ХАРАКТЕРИСТИКА ИММУНГЛОБУЛИНОВ - АНТИТЕЛ
  3. VI. Речь прокурора. Характеристика
  4. Агрегатные состояния вещества и их характеристика с точки зрения МКТ. Плазма. Вакуум.
  5. Активные операции коммерческих банков и их характеристика
  6. Аментивный синдром, его клиническая характеристика.
  7. Б. Морфологическая характеристика второй стадии дизентерийного колита
Назва методу Характеристика
Метод більшості Ґрунтується на думці простої або переважної більшості експертів, що беруть участь у складі комісії.
Метод середньої оцінки Полягає в усередненні оцінок всіх експертів за яким-небудь правилом (середньозваженому, середньоарифметичному, середньоквадратичному й ін.).
Процедура Борда Кожний експерт має строго впорядкувати всі варіанти альтернатив у такому порядку, що представляється йому найбільш раціональним, і пронумерувати всі варіанти числами від 1 до N ( N число альтернатив ). Рівнозначність варіантів не допускається. Далі розраховується сума рангових місць. Якщо використовується мінімізаційне правило, тобто експерт має у своєму розпорядженні альтернативу „від кращого до гірших” , приписуючи менший номер кращому варіанту, то для визначення колективного вибору перебуває варіант, при якому сума рангових місць має менше значення, і навпаки (при використанні максимізаційного правила).
Процедура Янга (послідовні порівняння) Застосовується для визначення найбільш переважного варіанта рішення в сукупності альтернатив. Дана процедура дозволяє експертам виробляти як строгі, так і нестрогі впорядкування пред'явлених варіантів, тобто експерт може поставити кілька альтернатив на тому самому місці у своєму індивідуальному впорядкуванні.
Процедура парних порівнянь У процедурі парних порівнянь варіанти зіставляються попарно експертом, а потім вибирається один з них. Залежно від цільової настанови проведеного оцінювання, при парному порівнянні двох об'єктів або обмежуються простою констатацією того, що один з них є переважним над іншим, або використовуються спеціальні шкали, де кожному ступеню переваги надається певна оцінка.
Процедура (медіана) Кемені Процедура Кемені призначена для строгого індивідуального впорядкування. Відповідно до даної процедури експерти будують допоміжне строге колективне впорядкування, найближче до всіх індивідуальних упорядкувань. Кращий варіант у цьому допоміжному впорядкуванні і є колективним вибором.
Метод Дельфі Метод швидкого пошуку рішень, заснований на їхній генерації в процесі „мозкової атаки”, проведеною групою фахівців, і відбору кращого рішення, виходячи з експертних оцінок. Цей метод використовується для експертного прогнозування шляхом організації системи збору й математичної обробки експертних оцінок. Інструмент, який дозволяє врахувати незалежні думки всіх учасників групи експертів про питання, що обговорюється, шляхом послідовної поєднання ідей, висновків і пропозицій та прийти до згоди. Метод заснований на багаторазових анонімних групових інтерв’ю. На відміну від традиційного підходу до досягнення погодженості думок експертів шляхом відкритої дискусії метод Дельфі припускає повну відмову від колективних обговорень. Це робиться для того, щоб зменшити вплив таких психологічних факторів, як приєднання до думки найбільш авторитетного фахівця, небажання відмовитися від привселюдно вираженої думки, проходження за думкою більшості. Тому прямі дебати замінені ретельно розробленою програмою послідовних індивідуальних опитувань, проведених звичайно у формі анкетування. Відповіді експертів узагальнюються й разом з новою додатковою інформацією надходять у розпорядження експертів, після чого вони уточнюють свої первісні відповіді. Така процедура повторюється кілька разів до досягнення прийнятної збіжності сукупності висловлених думок.
Мозковий штурм (Див. докладніше в пп. 3.1.3). Збір експертів, на виступи яких накладено одне істотне обмеження – не можна критикувати пропозиції інших експертів, при цьому можна їх розвивати та висловлювати свої ідеї. У ході засідання думки експертів записуються на магнітофон або відеокамеру засідання закінчується і використовуються для подальшого аналізу висловлених ідей.

 



Отримані результати зазначених методів використовуються при виборі альтернативи та ухваленні господарського рішення. Проте при використанні експертних методів думки експертів можуть не співпадати. Тому необхідно кількісно оцінювати міру погодженості думок експертів (наприклад, коефіцієнт конкордації) і визначати причини розбіжності суджень.

Загрузка...

 

 

3.1.3 Сутність евристичного програмування та його різновиди. Евристичні методи групової та індивідуальної роботи.

 

Евристика – це наука, що досліджує творчу діяльність [БСЄ]. Евристичні методи рішення завдань представляють собою спеціальні методи, які не спираються на точні математичні моделі, а передбачають організацію процесу такого продуктивного творчого мислення, за допомогою якого з’являються процедури вирішення деякого завдання [БСЄ]. Іноді ці методи називають також неформальними, які базуються на інтуїції особи, що ухвалює рішення. Евристичний метод навчання почав розвиватися ще в Древній Греції при Сократі, який проводив бесіди, спрямовані на колективне вирішення проблеми. Сутність такої бесіди полягає в ставленні навідних запитань та прикладів учасникам бесіди, які намагаються вирішити проблему [БСЄ].

 

„Мозковий штурм” є одним з найвідоміших евристичних методів прийняття господарського рішення. Цей метод представляє собою генерування нових ідей шляхом творчого співробітництва групи фахівців. У процесі бесіди учасники висувають і розвивають власні ідеї для розвитку інших та комбінують їх. Для забезпечення максимального ефекту „мозковий штурм” повинен відповідати певним правилам і засновуватися на строгому дозволі в часі процесу висування ідей і процесу їх обговорення й оцінки. На першій стадії штурму забороняється засуджувати висунуті ідеї й пропозиції (вважається, що критичні зауваження ведуть до частковостей, переривають творчий процес, заважають висуванню ідей). Роль керівника групи полягає в тому, щоб активізувати творче мислення учасників штурму, забезпечити висування більшого числа варіантів здійснення тієї або іншої функції системи або її складової частини [Андрейчиков].

Після висування ідеї виконуються їх ретельне обговорення, економічна оцінка й відбір кращої ідеї. На стадії обговорення учасники „мозкового штурму” повинні розвити висунуті ідеї для знаходження в них раціональних зерен. Учасники повинні концентруватися на позитивних сторонах ідей і розбудовувати їх. Тому висунуті в процесі обговорення додаткові ідеї можуть базуватися на ідеях інших учасників або, навпаки, служити для них фундаментом, каталізатором. Значний ефект дає комбінування ідей при одночасному виявленні переваг і недоліків синтезованих при цьому варіантів [Андрейчиков].

 

Таблиця 3.1.3.

Різновиди методу „мозкового штурму”

 

Назва методу Характеристика
Пряма мозкова атака Колективне генерування відбору ідей з вирішення творчого завдання (правила розглянуті вище). Спершу відбираються найбільш оригінальні й раціональні ідеї, з яких потім вибираються оптимальні з урахуванням проблеми й мети її вирішення
Зворотний „мозковий штурм” Увага приділяється критиці вже наявних ідей. Змістом роботи є всебічний аналіз слабких місць в об'єкті, який необхідно вдосконалити або замінити новим. У результаті складається своєрідна відомість усякого роду недоліків у системі. Недоліки оцінюються експертами, які виключають помилкові зауваження й висновки. Після цього проводиться прямий „мозковий штурм” з ліквідації розкритих недоліків.
Індивідуальний „мозковий штурм” Виконується одним фахівцем, який одночасно генерує ідеї, дає їм об'єктивну оцінку й критикує їх. Якщо особа, що проводить індивідуальний „мозковий штурм”, не вузький фахівець із досліджуваної проблеми, то доцільно передавати результати експертові для оцінки й подальшої роботи. Така технологія синтезу рішень передбачає тривалість сесії не більш 3-10 хвилин, при забезпеченні високої самодисципліни. При проведенні індивідуального „мозкового штурму” необхідно мати навички постановки питань, на які можуть бути дані альтернативні відповіді.
Масовий „мозковий штурм” Проводиться масовою (до кількох сотен людей) аудиторією, що вирішує яке-небудь складне завдання. Учасники групуються по 6-8 людей. На першому етапі оперативними групами проводиться прямий колективний „мозковий штурм”. На другому етапі керівники кожної групи оцінюють висунуті ідеї й відбирають найцікавіші із них. Після завершення роботи деякі ідеї починають впроваджуватися, а інші передаються експертам для доробки.
Письмовий „мозковий штурм” Застосовується, коли немає можливості зібрати фахівців в одному місці. У цьому випадку формується творче завдання у формі досить докладної анкети, яка відображає в альтернативному виді основні проблеми, що вимагають розв'язки. Метод виключає можливість обміну ідеями й тому гальмує появу оригінальних ідей.
Подвійний „мозковий штурм” З'єднує в собі процеси генерування ідей та їх позитивної критики. Перший етап містить постановку творчого завдання, формулювання учасниками своїх пропозицій. На другому етапі проводиться неофіційна частина сесії, невимушене вільне обговорення. Заохочуються обговорення запропонованих ідей, їх позитивна критика, невимушене генерування нових. На третьому етапі продовжується висування ідей, але більш конкретних, тих, що можна практично реалізувати. По закінченню сесії експертами проводиться оцінка ідей, їх проробка й впровадження в життя.

 

 

Можна виділити й інші еврістичні методи (табл. 3.1.4).

Таблиця 3.1.4.


Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 231 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Тема 1 – Сутнісна характеристика господарськихрішень. | Альтернатив для ухвалення господарських рішень | Тема 2 – Технологія прийняття рішень господарської діяльності. | Характеристика моделей процесу прийняття рішень | Тема 3 – Методичні основи підготовки господарських рішень. | КАК ОЦЕНИВАЕТСЯ ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ЭФФЕКТИВНОСТЬ ХР? | Обсуждение ситуации. | Основні методи аналізу господарських рішень | Попит на хліб на добу | Решение |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Характеристика аналітичних, статистичних й математичних методів| Евристичні методи підготовки господарських рішень

mybiblioteka.su - 2015-2018 год. (0.007 сек.)