Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Членами речення

Читайте также:
  1. IV. За наявністю необхідних членів речення поділяються на п о в н і і н е п о в н і.
  2. V. За наявністю чи відсутністю другорядних членів речення поді-ляються на п о ш и р е н і й н е п о ш и р е н і.
  3. Безсполучникове складне речення
  4. Вставлені речення
  5. Глагольные предложения с однородными главными членами
  6. ЗАВЕРШЕННЯ. ЙОГА ЗРЕЧЕННЯ
  7. І. За метою висловлювання речення поділяються на р о з п о в і д н і, п и т а л ь н і, с п о н у к а л ь н і.

Уточнювальні відокремлені члени речення конкретизують або пояснюють той член речення, з яким вони пов'язані однією синтаксичною функцією. З уточнюваними словами пов'язуються лише інтонацією або інтонацією й поясню­вальними словами тобто, або, цебто, а саме тощо.

Комою відокремлюються:

1) означення, що уточнюють попередні означення: Море синє, аж чорне,тільки білою піною б'є об берег (Коц.); Вода в такий час була майже гаряча, значно тепліша від ранкового повітря,бо серпень ранками вже давав знати свій характер... (Збан.).

Уточнювальні означення можуть відокремлюватися також тире: У неї в хаті завелось багато всяких вузликів із насінням великих і малих і раз у раз щось сушило­ся на вікнах (Коц.);

2) обставини (місця, часу та ін.), виражені прислівниками або іменниками з прийменниками, що уточнюють попередні обставини (перед ними можна поставити слова а саме): Ще мить — і вибух десь тут, зовсім поруч.На спину летять грудки землі, в лице б'є туга повітряна хвиля... (Коз.); Отут, в низенькій цій хатині,моя любов жила колись (Мал.); Се було літом, у жнива(Коц.).

Примітка. Часто відокремлення таких обставин залежить від бажання автора інтонаційно наголосити їх уточнювальний характер. Якщо такої інтонації немає, обставини комами не виділяються: Там далеко під горами смужкою блищить Дніпро (Н.-Лев.);

3) уточнювальні члени речення, що приєднуються за до­помогою слів або, тобто, себто, а саме, наприклад: Роди­чами польового жайворонка є посмітюха, або чубатий жайворонок,і джурбай, або степовий жайворонок(Смог.); На Поліссі трапляються «вижари», тобто бо­лота,які ніколи не замерзають (Дем.);

4) уточнювальні члени речення, що приєднуються за до­помогою слів навіть, зокрема, у тому числі, особливо: У деяких містах Японії, зокрема у місті Удзі,влаштову­ють свято проводів журавлів (3 журн.); Приємно було всім, особливо переможцям конкурсу.

уточнювальні члени речення слід відрізняти від одно­рідних.

Вправа 123.Напишіть доповідну записку проректорові з навчальної роботи з пропозицією внести зміни до навчального плану.

Вправа 124.Напишіть доповідну записку про наукову роботу, виконану під час проведення тижня «Передаймо нащадкам наш скарб — рідну мову.

Вправа 125.Напишіть пояснювальну записку про порушення тру­дової дисципліни студентами вашої групи.

Вправа 126.Допишіть доповідну записку за поданим початком.

 

Студентське Проректорові

наукове товариство 3 наукової роботи

ДОПОВІДНА ЗАПИСКА доц. Іванченку І. І.

03.05.2004 № 13-18/148

Про відрядження

Студент IV курсу філологічного факультету______________

____________________________________________________

____________________________________________________

Голова студентського

наукового товариства (підпис) І. К. Пилипчук

Вправа 127.Від поданих слів утворіть нові слова за допомогою суфіксів -ськ(ий), -ств(о).

Черемош, Дрогобич, Прага, француз, убогий, Воронеж, таджик, Волинь, Черкаси, киргиз, Козелець, Владивосток, товариш, Бахмач, Золотоноша, Рига, Гамбург, Кременчук, Кривий Ріг, тюрк, гігант, боягуз, чуваш, Полісся, латиш, декабрист, студент, казах, ткач, Случ, багач, Балхаш, При­луки, інтелігент, Іртиш, матрос, Гаага, волох, чех, Галич, Санкт-Петербург.



Вправа 128.Перекладіть російські слова українською мовою, за­пишіть і поясніть їх правопис. Перевірте написання за словником.

Миргородский, калужский, острожский, уральский, волжский, измаильский, гадячский, одесский, узбекский, кременчугский, черкесский, французский, персидский, мозамбикский, запорожский, сивашский, тюркский, ужгородский, сузцкий, овручский, иракский, арзамасский, кагарлыкский.

Вправа 129.Від поданих прикметників утворіть іменники за допо­могою суфікса -ин(а). З'ясуйте, в яких словах відбулися зміни.

Батьківський, вінницький, гайдамацький, чернівецький, галицький, Хмельницький, солдатський, рекрутський, козацький, львівський, житомирський, уманський, канцелярський обивательський, партизанський, мадярський, гуцульський, донецький, полтавський, смоленський.

Загрузка...

 

Вправа 130. Утворіть вищий ступінь порівняння прикметників поясніть зміни приголосних.

Глибокий, дужий, дорогий, близький, легкий, слабкий, високий, молодий, багатий, тонкий, тяжкий, далекий, ко­роткий, швидкий, низький, товстий, поганий, рідкий.

Вправа 131. Поставте замість крапок пропущені літери ч або ш. Поясніть правопис слів.

Торі..ній, півні..ний, соня..ник, соня..ний, пшеничний, міро..ник, да..ник, синтетичний, гусени..ний, одиничний, серде..ний, двору..ник, врані..ній, ру..ниця, яє..ний, ру..ний, міся..ний, рі..ний, нару..ники, сма..ний, ні..ний.

 

Вправа 132. Перепишіть речення, вставляючи, де треба, замість крапок пропущені літери; поясніть правопис цих слів.

1. Давньою україн..кою мовою написані коза..кі державні документи й хроніки, створена самобутня художня пи­семність епох — від Івана Вишенського до Григорія Сково­роди (Павл.). 2. У батра..кій вбогій хаті народився я на світ (Нех.). 3. Живучи в пари..кому кварталі, Мріючи про битву в чужині, Він згадав завол..кі сині далі І свої дитячі милі дні (Мал.). 4. У дитячому серці жила Україна — Материн..кі веселі та журні пісні, Та за мову мужи..ку не раз на коліна довелося у школі ставати мені (Павл.). 5. Згарищем сіл і руїнами міст Грабіжни..кий шлях свій позначив фашист (Баж.). 6. Каштани пра..кі в цвіті Не важко уявити (Ющ.). 7. У бій з фашист..кими танками незабаром вступили арти­леристи (Гонч.). 8. Перебуваючи на засланні, Тарас Григоро­вич Шевченко близько познайомився з життям кирги..кого і казах..кого народів, їх усною творчістю, звичаями (З газ.). 9. Ніхто не забуде матро..ких імен, Укриється квітом моги­ла зелена, їх подвиг шумітиме в славі знамен (Нех.).

Вправа 133. Перепишіть речення, вставляючи замість крапок літери ч або ш(щ). Поясніть правопис цих слів.

1. Міся..ним шляхом пішов я із дому, — Соня..ним шля­хом прийшов (Сос). 2. Знов прибули до нашої шпаківні її, мабуть, торі..ні хазяї. 3. Ві..на слава народові, трудівнику й герою, що мостить міст у майбутнє золотий (З те. М. Риль­ського). 4. Довкола, скільки кинеш оком, слався безмежний моло..ний сніг (Гуц.). 5. В серде..нім співі та розмові щирій Як непомітно відпливає час (Ющ.). 6. Ціле літо дід Данило живе на пасіці в лісах, і увесь рік пахне во..иною, медом і павами. 7. Другий ранок навколо гармати гримлять, і серде..на земля корінням вивертається, застеляється трупом (З тв. М. Стельмаха).

Вправа 134. Перепишіть речення, поставте необхідні розділові знаки. Підкресліть уточнювальні члени речення.

1. Край берега у затишку прив'язані човни (Гл.). 2. Ле­леки або чорногузи прилітають до нас навесні з півдня. З Великої шкоди суднам завдають айсберги тобто плавучі крижані гори (З підр). 4. Щось промайнуло в сутіні за мостом під вербою (Довж.). 5. І голос його щирим відгуком забринів у селянських серцях особливо в серцях молоді (Стельм.). 6. Від мами я позаписував і вивчив напам'ять немало пісень в тім числі також повний весільний цикл (Фр). 7. Є сотні мов, а правда лиш одна. На всій землі від краю і до краю (Рил.). 8. Хлопець досить успішно склав екзамени з усіх предметів у тому числі з української мови (Тют.). 9. Станемо тут на узліссі і послухаємо пташиних пісень (Коп.). 10. Квіти особливо пальми і аспарагуси відразу навіяли життя у мертві кімнати (Вільде). 11. Корнієва хата край села на пагорбі (Самч.). 12. Я повний приязні до сонця і йду просто на нього лице в лице (Коц.). 13. А там на Україні В холонучих садах Ще світяться жоржини 3 крижин­ками в очах (Серб.). 14. Перед дуплом на порозі своєї хижі сич струснув із себе краплі дощу і повільно, вайлувато про­брався на постіль з пір'я та сухого листя (Тют.).

Вправа 135. Складіть речення із поданими словосполученнями в ролі уточнювальних членів.

До сходу сонця; на березі Чорного моря; найближчою дорогою; особливо пшениця; тобто наука про Всесвіт; навіть у посушливі роки.

Вправа 136.Із «Науково-практичного коментарю до Кримінального кодексу України» (К.: А. С. К., 2002) випишіть речення з відокремле­ними членами, що мають уточнювальне значення і вводяться в речен­ня за допомогою слів тобто, зокрема, наприклад, у тому числі.

Запитання і завдання для самоконтролю

1.Що таке доповідна записка?

2. Які типи доповідних записок розрізняють?

3.Що таке пояснювальна записка?

4. Які реквізити доповідної й пояснювальної записок?

5. Які приголосні і як змінюються при творенні слів за допомогою суфіксів -ськ-, -ств-?

6. Які суфікси з'являються у новоутворених словах?

7. Які звуки перед суфіксами -ськ-, -ств- не змінюються?

8. Які приголосні звуки та за якої умови змінюються при творенні ступеневих форм прикметників і прислівників? Як вони позна­чаються на письмі?

9. Які зміни відбуваються при творенні відприкметникових імен­ників за допомогою суфікса -ин-?

10.Які члени речення бувають уточнювальними?

11. Коли при уточнювальних означеннях і прикладках ставиться кома а коли — тире?

12. Які розділові знаки ставляться при уточнювальних обставинах?

13. Запишіть тексти під диктовку. Визначте, в яких словах відбули­ся фонетичні зміни при словотворенні, та поясніть розділові зна­ки при уточнювальних членах речення.

 

I. Соняшник — сонях — солноворот. Яке гарне ім'я у нього! У ньому є «сонечко» в усіх європейських мовах: одні кажуть «сонячна квітка», другі «повернутий до сонця», треті «той, що дивиться на сонце». Росіяни кажуть подсолнух, білоруси — воротисонце, українці — соняшник, а це — сонях, солноворот.

Ім'я у нього й справді сонячне, а до того ж — прозоре, зрозуміле кожному.

Іспанці привезли соняшник у Європу як дивовижну квітку, яка повертає голову за сонцем. У 1510 році його посіяли в Мадридському ботанічному саду серед інших квітів і милу­валися ним. Його дарували вельможам і світським дамам, ставили у дорогоцінні вази, прикрашали ним сади й палаци.

Навчаючись у Голландії корабельної справи, цар Петро І побачив соняшник. Він надіслав його до Петербурга, нака­завши вирощувати цю «заморську квітку» в квітниках. Так «заморська квітка» потрапила спочатку на панські клумби, а потім і на селянські квітники та городи.

У 1841 році долю соняшника було вирішено. А сталося це так. Селянин-кріпак із села Олексіївка Воронезької об­ласті на прізвище Бокарев посіяв соняшники на своєму го­роді, а восени з насіння спробував збити олію на ручній олійниці. До цього олію робили з конопляного насіння. Олія з соняшника виявилася дуже смачною, сподобалася всім, хто її у Бокаревих куштував. Цей день у житті соняшника можна вважати переломним: із квітки-забавки він став со­лідною олійною рослиною (З підручника).

 

II. Батькові джерела

Стоїть батькова хата над яром, на високому підсипку між рясним клечанням саду і світить звідти на вулицю білими латками стін. Від хати, старої, кособокої, стіни повгиналися під вагою рудої од моху стріхи: не видно струмка в яру і жовтих купин з осокою не видно. Але як перейти вулицю й минути розлогі черешні діда Степана, — його обійстя на­впроти, — гостро блисне кривизна ручаю внизу, ніби серп, зронений кимось у зарості жалкої кропиви. Де-не-де поміж отими купинами розкидані блакитні люстерка — то надсилу дихають до неба замулені джерела. Віддавна, ще од війни, б'ється їхня знервована нетерплячість жити, а люди минають байдуже. Ніколи, мабуть, людям.

І щоразу, як приїжджаю вряди-годи до брата на коротку гостину, гіркий щем закрадається в серце, болять мені ті джерела. Тож кожного досвітку, тільки-но благословиться на день, іду за хату й дивлюся на яр із серпом ручаю, що жебонить тихцем, бо не хоче чомусь висохнути. Сягаю погля­дом далі, за росяні видолинки, — немовби дитинство шукаю. Там воно, коло тих очей землі, початкувалося і тут, побіля хати, з батькових долонь спиналося у світ, повний незнаної зваби (О. Гижа).

 

 


Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 245 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Рекомендаційний лист | Подвоєння приголосних на письмі | Означеннями | Увага! Культура мовлення | Рецензія. Відгук | Літературної мови | Телефонограма. Радіограма | Прикладками | Обставинами | Додатками |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Доповідна й пояснювальна записки| Протокол

mybiblioteka.su - 2015-2017 год. (0.009 сек.)