Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Телефонограма. Радіограма

Телефонограма— це термінове повідомлення, що передається адресату по телефону (текст записується під диктовку). Це найпростіша і найшвидша форма передачі службових документів.

Телефонограми мають такі реквізити:

1) назва документа — заголовок;

2) номер і дата (слово «Телефонограма», її номер і дата надходження пишуть у першому рядку. Дата телефонограми — дата її передачі);

3) назва організації і службової особи — відправника телефонограми;

4) назва організації і службової особи — одержувача;

5) текст телефонограми (як і текст телеграми, він має бути стислим, не більше ніж 50 слів);

6) підпис посадової особи — керівника організації або його заступника.

7) посади, ініціали, прізвище тих, хто передає і хто прий­має, які зазначають у графах «Передано» і «Прийнято».

У багатьох установах для запису телефонограм використо­вують спеціальні бланки.

Зразок бланка телефонограми:

Телефонограма №_______від «____»_________200__р.

Від кого___________Телефон__________Передав________

Кому_______________Прийняв_________________________

год_______хв_________

(текст) (підпис)

 

Радіограма — це повідомлення, передане по радіо.

 

 

Спрощення в групах приголосних

При словотворенні та словозміні в українській мові часто виникає збіг кількох приголосних звуків, що утруднює їх вимову. У процесі мовлення відбувається спрощення, тобто один із приголосних випадає. У переважній більшості слів це спрощення передається на письмі.

У сучасній українській мові спрощення спостерігається в таких групах приголосних:

жди жн: тиждень тижня, тижневий;

здн зн: виїздити виїзний;

стн сн: честь чесний, користь — корисний, якість якісний;

стл сл: щастя щасливий, стелити — слати;

скн сн: тріск тріснути, блиск блиснути;

зкн зн: бризкати бризнути.

Примітка. У деяких словах спрощення можна виявити лише шляхом порівняння з російською мовою — це слова спільного похо­дження, які в кожній мові мають свої особливості:

лнц — нц: солнце сонце;

рдц — рц: сердце — серце;

стекл — скл: стекло — скло.

В окремих словах спрощення відбувається лише в усно­му мовленні, а на письмі не передається: шістнадцять [ш'існац'ат'], шістсот [шісот], баластний, контраст­ний, компостний, аванпостний, форпостний.

Аналогічно не вимовляється приголосний [т] у прикметни­ках, утворених за допомогою суфікса -ськ- від іменників іншомовного походження: студент — студентський, інте­лігент інтелігентський, турист — туристський. У словах кістлявий, пестливий, хвастливий, випускний спро­щення у вимові не відбувається й на письмі не передається.

 

 

Розділові знаки у реченнях з відокремленими


Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 299 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Увага! Культура мовлення! | Вживання апострофа | Розділові знаки при узагальнювальних словах | Біля давнього вівтаря | Службові листи | Рекомендаційний лист | Подвоєння приголосних на письмі | Означеннями | Увага! Культура мовлення | Рецензія. Відгук |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Літературної мови| Прикладками

mybiblioteka.su - 2015-2018 год. (0.005 сек.)