Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу. Б. Самоусвідомлення 137

Читайте также:
  1. Б2 Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу
  2. Б4 Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу
  3. Б8 Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу
  4. Ґ. В. Ф, Геґель. Феноменологія духу
  5. Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія
  6. Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу
  7. Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу

Б. Самоусвідомлення 137


 


залежний у своїй негативності до себе-, таким чином, він сам для себе рід, загальна плинність у самій влас­тивості свого відокремлення; це живе самоусвідом­лення.

Це самоусвідомлення для якогось самоусвідомлен­ня. Тільки тоді й тільки завдяки цьому самоусвідом­лення набуває реальності, бо лише тут воно набуває єдності з собою в своїй іншості; Я, що становить об'­єкт його уявлення, — насправді не об'єкт; незалеж­ним є тільки об'єкт бажання, бо цей об'єкт — загаль­на незнищенна субстанція, плинна самототожна сут­ність. Якщо самоусвідомлення — об'єкт, то об'єкт — не меншою мірою Я, ніж об'єкт. Таким чином, ми вже маємо перед собою поняття духу. Далі свідомість має дізнатися в процесі досвіду, що таке дух, ця абсолют­на субстанція, яка становить єдність різних для себе сутніх самоусвідомлень у цілковитій свободі та неза­лежності "їхньої протилежності; Я, що є Ми, і Ми, що є Я. Свідомість тільки в самоусвідомленні — як понятті духу — має свій поворотний пункт, де вона покидає барвисте видовище чуттєвої цьогобічності, темну ніч надчуттєвої потойбічності і вступає в духовне світло ясного дня теперішності.

А. Незалежність і залежність самоусвідомлення. Панування і рабство

Самоусвідомлення існує в собі і для себе в тому й через те, що існує в собі й для себе для іншого, тобто є самоусвідомленням тільки як щось визнане. Уявлен­ня про цю його єдність у подвоєнні, безкінечність, що реалізується в самоусвідомленні, має багатоаспек-тну структуру, що складається з різних за значенням моментів: з одного боку, її моменти слід неухильно утримувати порізно, а з другого — саме в цій дифе­ренціації їх не слід розрізняти, або ж слід завжди бра­ти та розуміти їх у протилежному значенні. Це по­двійне значення диференційованого полягає в сутно­сті самоусвідомлення, що є безкінечним, або прямо


протилежним визначеності, в якій воно утверджене. Докладне пояснення уявлення про цю духовну єд­ність у її подвоєнні репрезентує нам процес визнан­ня.

Для самоусвідомлення існує інше самоусвідомлен­ня, тож воно вийшло за свої межі. Цей вихід має по­двійне значення: по-перше, самоусвідомлення само себе втратило, бо бачить себе мов якусь іншу сут­ність; по-друге, воно таким чином скасовує це інше, бо бачить не інше як сутність, а само себе в іншому.

Самоусвідомлення повинно скасувати цю свою ін-шість, і це буде скасуванням першого подвійного значення, а отже, й другого подвійного значення; по-перше, воно повинно йти на скасування іншої само­стійної сутності, щоб таким чином упевнитись у собі як у сутності; по-друге, воно зважується на це, щоб скасувати й себе, бо те інше — це воно само.

Таке скасування в подвійному значенні своєї іншо-сті в подвійному значенні — це водночас і повернен­ня в подвійному значенні в себе: адже, по-перше, че­рез скасування самоусвідомлення знов отримує себе, бо знову стає самототожним через скасування своєї іншості; по-друге, воно знову дає цій іншості інше самоусвідомлення, бо воно було в іншому, скасовує це своє буття в іншому, а отже, знову дає іншому сво­боду

Отже, цей рух самоусвідомлення у відносинах з ін­шим самоусвідомленям репрезентований тут так, не­мов діяльність одного самоусвідомлення, проте й са­ма ця діяльність одного самоусвідомлення має по­двійне значення, будучи водночас своєю діяльністю і діяльністю іншого: адже інше самоусвідомлення так само незалежне й замкнене в собі, і в ньому немає нічого, що не було б через нього самого. Перше са­моусвідомлення не має перед собою об'єкта в тій фо­рмі, в якій він є передусім для бажання, а має незале­жний об'єкт, який існує для себе і з яким через те во­но нічого не може зробити для себе, якщо той об'єкт сам не чинить у собі того, що воно чинить з ним. От­же, цей рух є цілковито подвійним рухом обох само-усвідомлень. Кожне самоусвідомлення бачить, що ін-


Дата добавления: 2015-07-10; просмотров: 119 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу| Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)