Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Позначення напрямку 4 страница

Читайте также:
  1. A) Шырыш рельефінің бұзылысы 1 страница
  2. A) Шырыш рельефінің бұзылысы 2 страница
  3. A) Шырыш рельефінің бұзылысы 2 страница
  4. A) Шырыш рельефінің бұзылысы 3 страница
  5. A) Шырыш рельефінің бұзылысы 3 страница
  6. A) Шырыш рельефінің бұзылысы 4 страница
  7. A) Шырыш рельефінің бұзылысы 4 страница

На відміну від інших самостійних частин мови прислівник не змінюється ані за числами, ані за відмінками, не має він також і ознак роду.

Прислівник не має свого, властивого тільки йому лексичного значення. Воно зумовлене лексичними значеннями тих частин мови, від яких він утворюється (директива-директивно, послідовний-послідовно, день-вдень, мій- по-моєму, осінь- восени).

Прислівники мають властиві тільки їм словотворчі суфікси -о, -е (тепло, добре, важче, незалежно), -и, -ому, -єму (по-братськи, по-моєму).

Прислівники сформувалися і формуються в наш час на основі інших частин мови. Розрізняють прислівники займенникового походження (тут, коли), іменникового (бігом, миттю), прикметникового (високо, знову), числівникового (втроє, вдруге).

Головною функцією прислівника в реченні є функція другорядного члена речення - обставини (Мережа може доставляти циркулярне повідомлення або водночас усім адресатам, або послідовно, відповідно до списку адресатів). Інколи прислівник виступає у ролі присудка (Обговорити економічну доцільність впровадження нововведення значно важливіше).

У реченні прислівник пов’язується з дієсловом, а також з прикметником і, рідше, з іменником.

Прислівник, який пов’язується з дієсловом, виступає як обставина способу дії, місця, часу, міри, мети чи ступеня (Для обчислення середнього питомого тиску (як?) найбільш широко застосовується формула О. Целікова).

Прислівник, що пов’язується з прикметником або іншим прислівником, служить для вираження ознаки якості - міри або ступеня її вияву і виступає в реченні обставиною міри (Цей проект зовсім (наскільки?) не підходить замовнику).

2. Розряди прислівників за значенням

За значенням і роллю в реченні прислівники поділяються на означальні та обставинні.

означальні прислівники
якісно- означальні добре, наполегливо, погано, пішки, бігом, верхи
кількісно- означальні мало, надвоє, тричі, занадто, трохи, дуже
способу дії навпочіпки, по-юнацькому, по-нашому

 

обставинні прислівники
часу торік, вчора, завтра, доти, завжди, досі, зранку, тоді, довіку
місця вгорі, згори, вперед, звідусіль, там, десь, тут, поруч, звідти, туди
мети наперекір, навмисне, напоказ
причини зопалу, спересердя, спросоння, згарячу, ненароком

Означальні прислівники поділяються на якісно-означальні, кількісно-означальні і прислівники способу дії:

прислівники приклади
якісно-означальні високо, наполегливо, лагідно
кількісно-означальні надвоє, мало, тричі, занадто
способу дії вдало, напам'ять, гарно

Якісно-означальними прислівники - це прислівники на -о, -е, що виражають якісну ознаку дії, відповідають на питання як? і переважно утворюються від якісних прикметників (дешевий-дешево, лагідний - лагідно).

Кількісно-означальні прислівники характеризують дію, стан чи ознаку з боку кількості та міри вияву. Вони відповідають на питання скільки? наскільки? як багато? якою мірою? (надвоє, трохи, занадто).

Прислівники способу дії вказують на те, яким способом відбувається дія чи виявляється ознака. Прислівники цієї групи відповідають на питання як? яким способом? яким чином? (читати напам’ять, говорити по-українському).

Обставинні прислівники виражають різні обставини дії і поділяються на прислівники часу, місця, мети і причини:

прислівники приклади
часу віддавна, понині, зранку
місця праворуч, вниз, здалека
мети навмисне, наперекір, напоказ
причини згарячу, зозла, спересердя

Прислівники часу вказують на час, коли відбувається дія і відповідають на питання коли? відколи? з якого часу? доки? по який час?

Прислівники місця означають місце або напрямок дії та відповідають на питання де? куди? звідки? доки? по який час?

Прислівники мети означають мету дії та відповідають на питання для чого? з якою метою? навіщо?

Прислівники причини вказують на причину дії та відповідають на питання чому? з якої причини? через що?

 

6.3. Ступені порівняння прислівників

У текстах наукового стилю значно переважає використання означальних прислівників. Якісно-означальні прислівники на –о, -е, похідні від основ якісних прикметників, утворюють форми вищого і найвищого ступенів порівняння. Розрізняють просту і складену форми ступеня порівняння. Проста форма утворюється за допомогою суфікса –ше- або –іше- складена – додаванням до прислівника звичайного ступеня слів більш(менш), найбільш(найменш). Для підсилення або уточнення значення прислівників вживаються також слова багато, куди, ще, трохи, значно (ще точніше, трохи гучніше).

Прислівник Вищий ступінь Найвищий ступінь
змістовно Змістовніше, більш змістовно(менш змістовно) Найзмістовніше, найбільш змістовно (найменш змістовно)
важливо Важливіше, більш важливо (менш важливо) Найважливіше, найбільш важливо (найменш важливо)
рішуче Рішучіше, більш рішуче(менш рішуче) Найрішучіше, найбільш рішуче (найменш рішуче)

Значення найвищого ступеня порівняння може посилюватися додаванням часток як-, що-: найкорисніше – якнайкорисніше; найбільш уважно – якнайбільшщ уважно; найбільш енергійно - якнайбільш енергійно.

Кількісні прислівники поповнюються переважно за рахунок прийменниково-іменникових сполучень. Деякі з цих сполучень перейшли у прислівники і пишуться разом або через дефіс.

 

6.4. Правопис прислівників.

Разом пишуться:

прислівники, утворенні сполученням прийменника з іменником, займенником, прикметником, числівником, прислівником. Наприклад: потім, занадто, вночі, безвісти, потихеньку, вперше, натроє (але: по двоє, по троє);

складні прислівники, утворені з кількох основ. Наприклад: праворуч, стрімголов, босоніж, обіруч.

Окремо пишуться:

прислівникові сполучення, утворені від іменника з прийменником. Найуживаніші з низ такі: без (без кінця, без черги, без упину, без жалю), на (на добраніч, на жаль, на щастя, на сьогодні, на початку), до (до побачення, до речі, до краю, до діла), з (з радості, з горя, з розгону), в/у (в разі, в міру, уві сні, в далечінь)

прислівникові сполучення, де повторюються основи, між якими стоїть прийменник: день у день, рік у рік, час від часу, раз у раз, один по одному, сам на сам. Сполучення утворенні поєднанням слова у називному відмінку зі словом в орудному відмінку: кінець кінцем, один одним, сама самотою.

Через дефіс пишуться:

прислівники, утворенні від прикметників, займенників і прийменника по: по-новому, по-батьківськи, по-українські, по-моєму, по-нашому;

прислівники, утворені від порядкових числівників за допомогою префікса по-: по-перше, по-друге, по-третє;

прислівники, утворені від синонімічних або антонімічних слів: зроду-віку, видимо-невидимо, тишком-нишком, часто-густо;

прислівники, в яких повторюються слова або корені (без службових слів, або з службовими словами між ними): довго-довго, давним-давно, навіки-віків, віч-на-віч, де-не-де. хоч-не-хоч. Запам’ятайте правопис прислівників: з давніх-давен, з діда-прадіда, без кінці-краю, на-гора, по-латині, десь-колись.

 

Написання не з прислівниками

Тільки разом не пишеться тоді, коли прислівник без не не вживається: невдовзі, невідв’язно, невпинно, невсипуче, неквапом, ненароком, неподалеку, несамовито, неспроста, нехотя, нещадно. З більшістю прислівників не звичайно пишеться окремо: не так, не тут, не треба, не слід, не можна, не варто, не дуже, не цілком, не зовсім, не досить, не жаль, не вперше, не спросон­ня, не по-нашому, не по-товариському, не мимохідь, не право­руч, не щодня, не вдень, не вчора, не сьогодні.

Під час написання не з прислівниками, утвореними від прикметників за допомогою суфіксів -о, -є, треба орієнтуватися на зміст висловлювання:

а) якщо в певному контексті слово з не можна замінити іншим словом чи словосполученням, то не пишемо разом: нелегко (важко), недоброзичливо (вороже), недобре (погано);

б) якщо в певному контексті не відкидає щось, заперечує, то не пишемо окремо: іти на гору не легко, нітрохи не холодно, аж ніяк не страшно.

У текстах наукового та офіційного стилів прислівники часто виступають у ролі вставних слів, які надають реченню окремих смислових відтінків, виражають додаткові повідомлення, уточнення (мабуть, на жаль, наприклад).

Контрольні питання:

Яка частина мови називається прислівником?

Які граматичні ознаки властиві прислівникам?

Яким чином творяться ступені порівняння прислівників?

Які роль в реченні виконують прислівники?

Сформулюйте основні правила написання прислівників разом.

Сформулюйте основні правила написання прислівників окремо.

Сформулюйте основні правила написання прислівників через дефіс.

Як пишуться прислівники з НЕ?

 


Тема 7

Службові частини мови в наукових текстах

 

Морфологічний склад та правопис прийменників.

Синонімія та труднощі перекладу прийменників.

Сполучники та сполучні слова.

Формотворчі, словотворчі та модальні частки в українській мові. модальні.

Засоби милозвучності української мови.

 

1. Морфологічний склад та правопис прийменників

Прийменник – це службова частина мови, що виступає разом з відмінковою формою іменника, займенника, прикметника та числівника для вираження залежності її від інших слів у словосполученні.

За допомогою прийменників виражаються відношення дії до предмета (знав від початку), між предметами (один з них), ознаки до предмета (теорема без доведень).

За походженням прийменники бувають непохідні (первинні)без, в (у), до, для, з (із, зі), за, об, від, на, над, під, по, при, про, між та ін. – та похідні (вторинні), утворені складанням двох або кількох прийменників (задля, понад, поміж, заради, посеред, з-поміж, з-під) або шляхом переходу інших частин мови у прийменники (у разі, протягом, зважаючи на, близько...).

За будовою прийменники бувають прості (без, до, з), складні (заради, з-поміж, довкола), складені (згідно з, відповідно до, у звєязку з).

Сфера вживання прийменників у діловій мові необмежена. Виражаючи смислові відношення між словами не самостійно, а спільно з відмінковими закінченнями іменника або займенника, прийменник утворює прийменниково-відмінкову конструкцію: занепокоєні з приводу дій, у відповідності до, у залежності від. Часто прийменниково-відмінкові форми синонімічні безприйменниково-відмінковим: занепокоєні діями, відповідно до, залежно від.

У діловому мовленні традиційно закріплені значення прийменників для передачі різних відношень:

1) просторових – в(у), на, з, від, над, перед, вздовж, при, до, край, біля, поза, крізь, навпроти: на підприємстві, при фірмі, до керівництва.

2) часових – за, з, у, до, о, об, через, над, під час, після: за звітний період (за весь час), у звітний період (протягом часу, за який звітують), о восьмій годині, під час перевірки, через тиждень, у зазначений термін.

3) причинових – від, через, з, за, у зв’язку, в силу, з нагоди, завдяки, всупереч, внаслідок: у силу обставин, з нагоди ювілею, через хворобу, за умови, у зв’язку з відсутністю, всупереч розпорядженню.

4) мети – для, на, про, заради, щодо, задля: на випадок, ради успіху, щодо покращання, для місцевих потреб, на місцеві потреби.

5) допустовості – при, всупереч, окрім, незважаючи на, відповідно до: всупереч правил, окрім роботи, незважаючи на попередження, при нагоді.

Правила використання прийменників

a. У більшості випадків вибір прийменника визначається традицією, наприклад: їхати на Кавказ – їхати у Крим. Досить часто у мовленні трапляються неправильні прийменникові конструкції, як-от: вітер п’ять метрів на секунду, враження про виставу.

b. Вживаючи прийменники, важливо враховувати їх стилістичну характеристику. Так, прийменники внаслідок, у зв’язку з, згідно з, відповідно до, у справі, у питанні, по лінії властиві діловому мовленню, сфера функціонування прийменників проміж, побіч, насупроти, попри обмежена розмовною мовою.

c. Іноді стилістично розрізняються конструкції з нейтральними прийменниками, наприклад такі: алергія до ліків, алергія на ліки (нейтр.).

d. При виборі прийменникової чи безприйменникової конструкції, перевага надається безприйменниковій: зрікатися від ідеалів – зрікатися ідеалів, повідомляти по телефону - телефонувати, оплатити за проїзд – оплатити проїзд, приурочувати до відкриття – приурочувати відкриттю.

e. У прийменникових конструкціях іменник повинен ставитися в правильному відмінку: всупереч проблем – всупереч проблемам, завдяки опитування – завдяки опитуванню, наперекір рішень – наперекір рішенням (тобто при помилковому використанні найчастіше порушуєтьсяхарактер керування при прийменниках, що вимагають давального відмінка).

f. Не слід нагромаджувати у вузькому контексті однакові прийменники: На наступному тижні на честь свята на сценах театрів, на відкритих майданчиках, на Центральному стадіоні відбудуться найрізноманітніші концерти, на які ми запрошуємо киян і гостей столиці.

g. Пропуск прийменника створює двозначність тексту: лист організації - від організації, до організації.

h. У діловому стилі української мови є ряд особливо часто повторюваних усталених словосполучень дієслівного типу, де заміна прийменників неможлива: витрати на, відрахування на, винагорода за, покладається на, у відповідь на, у відповідності з, відповідно до, у зв’язку з, згідно з, залежно від, виходячи з.

i. При однорідних членах речення слід дотримуватись таких основних правил вживання прийменників:

однакові прийменники можуть повторюватися або не повторюватися перед кожним однорідним членом речення, наприклад: Раптом налинули до нього тихі мрії про товариство та про вільне життя.

прийменники не випускаються:

якщо однорідні члени вимагають різних прийменників: Сергій вічно щось майстрував на подвір’ї або у своїй кімнаті...

при однірідних членах речення, пов’язаних повторюваними (і – і, ні – ні, то – то, або – або, чи – чи) або парними (не тільки – але й, не стільки – скільки як) сполучниками: Спасибі тобі, щирий мій друже, і за папір, і за лист твій, ще кращий паперу.

при однорідних членах речення, значно поширених залежними словами: Директор розповів про роботу підприємства у третьому кварталі цього року і про перспективи розвитку на наступний рік.

7.2 Синонімія та труднощі перекладу прийменників.

Значна кількість помилок трапляється при побудові словосполучень із прийменниками при перекладі з російської мови. Найчастіше трапляються помилки у перекладах з російської мови конструкцій з прийменником по. В окремих значеннях цей прийменник має в українській мові різні відповідники.

Прийменник по в українській мові поєднується лише:

1. У складних прислівниках з іншими частинами мови:

з іменниками: по можливості, по суті;

з прикметниками: по-господарськи, по-дружньому, по-українськи;

із займенниками: по-нашому, по-своєму;

із числівниками: по троє, один по одному, по-друге.

2. З іменниками у місцевому відмінку і вживається:

зі значенням мети: послали по інструктора, вирушили по матеріал;

зі значенням місця чи напрямку дії та її поширення: трансляція по телебаченню, наказ по фірмі, розпорядження по відділу, черговий по вокзалу.

3. З прикметниками: по чайній ложці, по зеленій поверхні.

4. З числівниками: отримати по десять балів, по дві пропозиції.

В інших випадках російські конструкції з прийменником по мають такі українські відповідники:

Позначення шляху руху або місця,

де відбувається дія

бегать по стадиону бігати по стадіону

подниматься по лестнице підніматися по сходах (сходами)

Позначення напрямку

плыть по течению пливти за течією


Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 330 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Позначення напрямку 1 страница | Позначення напрямку 2 страница | Правопис часток | Типи словосполучень | Та наукового стилю. | Безсполучникове складне речення |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Позначення напрямку 3 страница| Позначення понять, що окреслюють певне коло

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.017 сек.)