Конфесійний стиль української мови

Панченко Наталії

У-54

Конфесійний стиль української мови

Тести з вибором одного чи кількох варіантів відповідей; завдання, що передбачають стислу відповідь та розгорнену з представленням основних проблем, ілюстрацій, фактів, пов’язаних з історією та сучасним станом розвитку конфесійного стилю й Церкви в Україні.

1. У сучасній українській мові розрізняють такі стилі (функціонально-стилістичні різновиди мови) (4 б.):

а) науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, художній, розмовний, конфесійний;

б) науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, художній, розмовний, конфесійний, епістолярний;

в) власне науковий, публіцистично-художній, дипломатичний, офіційно-діловий, конфесійний;

г) науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, художній, розмовний, конфесійний.

2. Сфера поширення конфесійного стилю (4 б.):

а) молитовні будинки, книги, періодичні видання, Біблія, молитовники;

б) монастирі, віруючі родини;

в) теологічні навчальні заклади, монастирі, скити, молитовні будинки, релігійні громади, віруючі родини;

г) церкви, монастирі, скити, теологічні навчальні заклади, молитовні будинки, релігійні громади, віруючі родини.

3. Основне призначення конфесійного стилю – обслуговувати релігійні потреби як окремої людини, так і всього суспільства; допомагати віруючим у спілкуванні їхніх душ з Богом, зберігати і продов­жувати культові ритуали, об'єднувати віруючих одним почут­тям щиросердної віри в Бога. (5 б.).

4. Основні конститутивні ознаки конфесійного стилю – урочис­тість і піднесеність як стилістичні домінанти, благозвуччя, сим­волізм та стійкість (стандартність) стильової норми. (5 б.).

5. До основних мовних стильових (стилетворчих) засобів кон­фесійного стилю належить маркована лексика, яку в націо­нальній літературній мові називають конфесійною. Це стилі­стеми Ісус, Різдво, Великдень, Пасха, Благовіщення, Трійця, піст,причастя, говіння, святий, священик, піп, дяк, диякон, спископ, митрополит, архімандрит, архісрей, архіпастир, архістратиг, Водохреще, патріархат, літургія, плащаниця, анафема, амвон, врата, олтар, офіра, стихарі, тропарі, престол, псалми, херуви­ми, ангел, архангел, катахізис, церква, ікона, кадило, християн­ство, хрещення, духовенство, Месія, вознесіння, пророк, гріх, провидіння, монах, чернець, спархія, тощо. (5 б.).

6. Конфесійний стиль української мови починає формуватися (4 б.):

а) за часів Київської Русі;

б) у дохристиянських віруваннях наших пращурів;

в) у ХVІІ столітті;

г) у кінці ХХ століття.

7. У розвитку конфесійного стилю виділяють таку кількість періодів:

а) 3;

б) 2;

в) 4;

г) 5;

Підперіоди:

1. Конфесійний стиль початкового етапу (ІХ-ХІІІ ст.) (дав ньокиївська доба).

2. Конфесійний стиль XIV — до кінця ХVІІ ст. (доба Реформації).

3. Конфесійний стиль кінця ХVІІ — першої половини ХІХ ст. (доба масової русифікації).

4. Конфесійний стиль другої половини ХІХ — 20-х pp. ХХ ст. (доба чергування періодів національного піднесення із суворими заборонами всього українського).

5. Конфесійний стиль 30-80-х pp. ХХ ст. (доба застою; діаспорний етап).

6. Конфесійний стиль 90-х pp. ХХ ст. (доба нового відродження). (5 б.).

8. Підстилі конфесійного стилю

У підручнику зі стилістики (за редакцією проф. Л. І. Мацько) виділено такі підстилі конфесійного стилю: 1) власне конфесійний, 2) конфесійно-популярний, 3) конфесійно-навчальний, 4) конфесійно-обрядовий, 5) конфесійно-публіцистичний.

Н. Д. Бабич до стильових різновидів (підстилів) богословського, за її словами, стилю зараховує: 1) мову канонічної богослужбової літератури, 2) мову тлумачної богослужбової літератури, 3) мову популярної (пізнавальної) богослужбової літератури, 4) мову проповідей, 5) мову текстів богослужбового піснеспіву, 6) мову богослужбово-методичних (катехітичних, не катехізичних!) текстів, 7) розмовне діалогічне мовлення священика з вірним, який сповідається, 8) богословсько-публіцистичну літературну мову.

Проте наведені класифікації, не є достатньо чіткими і не відображають специфіки функціонування мови в релігійній сфері. Тому в конфесійному стилі виділяють і пропонують для розгляду, критичного осмислення такі підстилі: 1) Священного Писання, або Біблійний; 2) літургічний, або богослужбовий; 3) патрологічний, або святоотцівський; 4) агіографічний, або житійний; 5) проповідницький, або ораторський; 6) науково-богословський; 7) церковно-правовий; 8) публіцистичний; 9) канцелярський; 10) катехізичний, або навчально-релігійний; 11) паломницький; 12) полемічний; 13) художньо-релігійний; 14) епістолярний; 15) зовнішньо-церковний, або міжрелігійний; 16) уснорозмовний. (5 б.).

9. Жанри конфесійного стилю.

Найпоширенішими жанрами у конфесійному стилі є євангеліє, притча, послання, апокаліпсис, псалом, молитва, проповідь, єктенія, тропар, кондак, канон, стихира, сідальний, антифон, іпакої, ікос, світильний, екзапостиларій, акафіст, апологія, промова, бесіда, слово, повчання, лист, мучеництво, житіє, сказання, пам’ять, правила і постанови соборів, рішення синоду, акти про канонізацію, грамоти, відпускні листи, паломництва, сакральне слово, релігійні небогослужбові піснеспіви, які виконуються народом як у храмі, так і поза ним тощо. Деякі жанри можуть належати кільком підстилям, а інші – тільки одному (5 б.).

10. Основні проблеми сучасного конфесійного стилю української мови.

З огляду на історію вивчення конфесійного стилю можна сказати, що перед українськими лінгвостилістами залишається чимало нерозв'язаних проблем:

1) не усталеною є поняттєва основа стилю, адже тільки для його називання вживається цілий ряд ідентичних термінів: конфесійний стиль, богословський стиль, сакральний стиль, релігійний стиль, священна мова, свята мова, культова мова тощо;

2) не вивченими залишаються стилістичні характеристики стилю на всіх мовних рівнях, у різних жанрових різновидах. Проте основа вже сформована, напрямки визначені, підґрунтя є. Лінгвостилістика чекає продовження досліджень;

3) проблема мови богослужінь. У сучасній Українській Православній Церкві богослужіння звершується церковнослов’янською мовою, яку часто просто звуть «слов’янською». Цією мовою складені всі молитви. Для більшості православних українців, як україномовних, так і російськомовних, ця мова більшою чи меншою мірою є незрозумілою. Навряд знайдеться хоча б один віруючий без філологічної чи духовної освіти, який зможе впевнено сказати, що під час служби він розуміє геть усе. Звідси і постає питання перекладу богослужінь та інших текстів на сучасну мову.

11. Дослідники проблематики конфесійного стилю української мови.

Серед українських мовознавців назвемо митрополита Іларіона (Огієнка), В. В Німчука, С. В. Бібли, І. В. Бочарової, Н. В. Пуряєвої, Т. В. Мороз, П. В. Мацьківа, Ю. В. Осінчука, С. В. Лук’янчук, Н. О. Мех, Н. Д. Бабич.

–...(5 б.).

12. Біблія українською мовою відома в перекладах (4 б.):

а) П. Морачевського, І. Хоменка, П. Куліша, І. Нечуя-Левицького, І Пулюя, Л. Герасимчука, І. Огієнка (митрополита Іларіона);

б) М. Смотрицького, П. Морачевського, І. Хоменка, П. Куліша, І. Нечуя-Левицького, І. Пулюя, І. Огієнка (митрополита Іларіона), Р. Турконяка;

в) М. Смотрицького, П. Могили, М. Шашкевича, Т. Шевченка, П. Морачевського, О. Бачинського, І. Хоменка, П. Куліша, І. Нечуя-Левицького, І. Пулюя, І. Огієнка (митрополита Іларіона), Р. Турконяка, Святійшого Патріарха Філарета;

г) Архімандрита Пречистенського монастиря Григорія, духівника Михайла Василевича, М. Смотрицького, П. Морачевського, І. Хоменка, Т. Шевченка, М. Шашкевича, П. Куліша, І. Нечуя-Левицького, І. Пулюя, Л. Герасимчука, О. Бачинського, Я. Левицького, М. Кравчука, Т. Галущинського, І. Огієнка (митрополита Іларіона), Р. Турконяка, Святійшого Патріарха Філарета.

13. Українська Православна Церква (Київський Патріархат) у богослужбовій практиці послуговується (4 б.):

а) сучасною українською літературною мовою та церковнослов’янською (українська редакція);

б) сучасною українською літературною мовою та церковнослов’янською (українська редакція, російська редакція);

в) сучасною українською літературною мовою та сучасною російською літературною мовою;

г) церковнослов’янською (українська редакція, російська редакція) та грецькою мовами.

14. Коротко схарактеризуйте символічні значення числівників у релігійно-церковній сфері (5 б.).

15. Дескрипції для образної номінації святих у релігійній літературі можуть бути:

а) одно- – чотирнадцятикомпонентні;

б) одно- – дев’ятикомпонентні;

в) дво- – десятикомпонентні;

г) одно- – дванадцятикомпонентні.

Навести приклади (5 б.).

16. Сучасні конфесійні тексти, на думку дослідників і перекладачів, і богослужбова практика повинні (позначити всі пропоновані варіанти):

а) відповідати нормам сучасної української мови зі збереженням церковнослов’янських елементів, що забезпечують особливий колорит стилю;

б) відповідати нормам лише сучасної української мови без церковнослов’янських елементів;

в) відповідати нормам лише мертвої церковнослов’янської мови як мови священної, з якою на Русь прийшло християнство;

г) мати український, церковнослов ’янський і грецький відповідник.

Оберіть із можливих варіантів той, який, на вашу думку, найбільше відповідає вимогам сьогодення. Відповідь аргументуйте (5 б.).

17. Варіантність у конфесійному мовленні.

1) правописно-нормативна варіантність;

2) варіантність, пов’язану з перекладаним характером основного скарального тексту Святого Письма (Біблії) та деяких інших текстів;

3) варіантність, зумовлену стильово-стилістичною орієнтацією авторів і перекладів, а також оригінальних творів.

18. Конфесійний стиль у взаємозв’язках з іншими функціонально-стилістичними різновидами мови (5 б.).

Взаємодія конфесійного та публіцистичного стилю і пов'язані з цим проблеми зміни семантики конфесійної лексики частково вивчає О. Тодор. Вона зазначає, що “перерваність вживання слів цієї тематичної групи на декілька десятиліть, відмирання семантичних зв'язків з іншими словами внаслідок віднесення одиниць конфесійного стилю до пасивного фонду мови призвели до звуження значення, зміни стилістичного статусу цих слів у мові” ще не утвердилися єдина поняттєва основа у вивченні цього стилю.

19. Назвати храми м. Полтави (10 б.).

Храм Віри, Надії, Любові та їх матері Софії; Миколаївська церква; Свято-Покровська церква; Святоуспенський собор; Свято-Миколаївська церква; Свято-Пантелеймонівська церква; Свято-Макарієвський кафедральний собор; Спаська церква; Сампсоніївська церква; Спасо-Вознесенська церква; Церква Різдва Пресвятої Богородиці; Всесвятська церква; Церква на честь мученика Іоанна Воїна; Церква на честь Преподобного и Богоносного Серафима Саровського; Хрестовоздвиженський монастир; Церква "Надія"; Храм Християн Адвентистів Сьомого Дня; Храм Воздвиження Хреста Господнього; Євангелістсько-Лютеранський храм; Церква "Нове життя"; Церква "Світло життя"; Храм Святого великомученика Юрія Переможця.

20. Подайте текст Господньої молитви (5 б.).

Отче наш, що є на небесах!

Нехай святиться Ім'я Твоє.

Хай прийде Царство Твоє,

нехай буде воля Твоя

як на небі, так і на землі.

Хліб наш насущний дай нам сьогодні.

І прости нам провини наші,

як і ми прощаємо винуватцям нашим.

Не введи нас у спокусу,

але визволи нас від лукавого.

Дата добавления: 2015-11-04