ПМК-3
Тема. ФІКСУВАННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ РІШЕННЯ
1. Процесуальні дії під час кримінального провадження не можуть фіксуватися:
1) у протоколі;
2) у Єдиному реєстрі процесуальних рішень;
3) у журналі судового засідання;
4) на носії інформації, на якому за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії.
2. Вступна частина протоколу не повинна містити відомості про:
1)особу, яка проводить процесуальну дію;
2)всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії;
3)спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу;
4) застосування технічних засобів фіксації.
3. Описова частина протоколу не повинна містити відомості про:
1) всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії;
2) послідовність дій;
3) виявлені речі;
4) надані документи.
4. Заключна частина протоколу не повинна містити відомості про:
1) вилучені речі і документи;
2) застосування технічних засобів фіксації;
3) спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу;
4) зауваження та доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії.
5. Додатками до протоколу не можуть бути:
1) спеціально виготовлені копії, зразки об’єктів, речей і документів;
2) письмові пояснення та зауваження понятих;
3) письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні відповідної процесуальної дії;
4) стенограма, аудіо-, відеозапис процесуальної дії.
6. Резолютивна частина постанови слідчого, прокурора не повинна містити відомості про:
1) зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови;
2) зміст прийнятого процесуального рішення;
3) місце та строки його виконання;
4) можливість та порядок оскарження постанови.
Тема. ПОВІДОМЛЕННЯ
1. У повідомленні не повинно бути зазначено:
1) прізвище та посада слідчого, прокурора, слідчого судді, який здійснює повідомлення;
2) найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюється повідомлення;
3) процесуальний статус, в якому перебуває особа, яка повідомляється;
4) вказівка щодо обов’язкової участі в процесуальній дії особи, яка повідомляється.
2. У повідомленні не повинно бути зазначено:
1) ім’я (найменування) особи, яка повідомляється, та її адреса;
2) вказівка щодо обов’язкової участі в процесуальній дії особи, яка повідомляється;
3) дата, час, місце проведення процесуальної дії, про яку повідомляється особа;
4) найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюється повідомлення.
3. У повідомленні не повинно бути зазначено:
1) ім’я (найменування) особи, яка повідомляється, та її адреса;
2) дата, час, місце проведення процесуальної дії, про яку повідомляється особа;
3) вказівка щодо накладення грошового стягнення в разі неприбуття особи, яка повідомляється;
4) найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюється повідомлення.
Тема. ПРОЦЕСУАЛЬНІ СТРОКИ
1. Ухвала слідчого судді про поновлення процесуального строку:
1) може бути оскаржена протягом 3 днів з дня її оголошення;
2) може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення;
3) може бути оскаржена протягом 7 днів з дня її вручення;
4) не підлягає оскарженню.
2. Ухвала слідчого судді про відмову в поновленні процесуального строку:
1) може бути оскаржена протягом 3 днів з дня її оголошення;
2) може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її вручення;
3) може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення;
4) не підлягає оскарженню.
3. Яке із нижченаведених положень не відповідає вимогам КПК України:
1) пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений;
2) ухвала слідчого судді про поновлення строку не може бути оскаржена;
3) подання клопотання заінтересованою особою про поновлення пропущеного строку не припиняє виконання рішення, оскарженого з пропущенням строку;
4) при обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні.
4. Яке із нижченаведених положень не відповідає вимогам КПК України:
1) пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений;
2) при обчисленні строку годинами в нього включається неробочий час;
3) подання клопотання заінтересованою особою про поновлення пропущеного строку не припиняє виконання рішення, оскарженого з пропущенням строку;
4) при обчисленні процесуального строку в нього не включаються вихідні і святкові дні.
5. Процесуальний строк вважається пропущеним:
1) якщо скаргу здано до закінчення строку на пошту;
2) якщо скаргу передано до закінчення строку особі, уповноваженій її прийняти;
3) щодо осіб, які тримаються під вартою – якщо скаргу подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку;
4) якщо особа не подала своєчасно скаргу із поважних причин.
6. Яке із нижченаведених положень не відповідає вимогам КПК України:
1) при обчисленні строків годинами строк закінчується в останню хвилину останньої години;
2) при обчисленні строків днями строк закінчується о 24 годині останнього дня строку;
3) якщо закінчення строку, який обчислюється місяцями, припадає на той день, який не має відповідного числа, то строк закінчується у перший день наступного місяця.
4) при обчисленні строків місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи.
Тема. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ВИТРАТИ
1. Процесуальні витрати не включають:
1) витрат, пов’язаних із доставленням затриманого до підрозділу органу розслідування;
2) витрат на правову допомогу;
3) витрат, пов’язаних із прибуттям до місця досудового розслідування;
4) витрат, пов’язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.
2. Процесуальні витрати не включають:
1) витрат на правову допомогу;
2) витрат, пов’язаних із триманням підозрюваного, обвинуваченого під вартою;
3) витрат, пов’язаних із прибуттям до місця досудового розслідування;
4) витрат, пов’язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.
3. Суд має право своєю ухвалою:
1) зменшити розмір належних до оплати процесуальних витрат;
2) звільнити від їх оплати повністю або частково;
3) відстрочити або розстрочити сплату процесуальних витрат на визначений строк;
4) всі вищенаведені варіанти є вірними.
4. Витрати, пов’язані із прибуттям до місця досудового розслідування -це витрати обвинуваченого, підозрюваного, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, його захисника, представника потерпілого, пов’язані з:
1) переїздом до іншого населеного пункту;
2) найманням житла;
3) виплатою добових (у разі переїзду до іншого населеного пункту);
4) всі вищенаведені варіанти є вірними.
5. Суд вирішує питання щодо процесуальних витрат:
1) у постанові;
2) у поданні;
3) у вироку суду або ухвалою;
4) в окремій постанові.
6. Яке із нижченаведених положень не відповідає вимогам КПК України:
1) у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати;
2) за відсутністю в обвинуваченого коштів, витрати компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України;
3) у разі ухвалення вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення захисника;
4) у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Тема. ЗАХОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
1. Заходами забезпечення кримінального провадження не є:
1) накладення грошового стягнення;
2) компенсація витрат, пов’язаних із прибуттям до місця досудового розслідування;
3) відсторонення від посади;
4) арешт майна.
2. Заходами забезпечення кримінального провадження не є:
1)тимчасове вилучення майна;
2) проведення будь-яких слідчих дій;
3) затримання особи;
4) домашній арешт.
3. Заходами забезпечення кримінального провадження є:
1) тимчасовий доступ до речей і документів;
2) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом;
3) тимчасове вилучення майна;
4) всі вищенаведені варіанти є вірними.
4. Заходи забезпечення кримінального провадження за загальним правилом застосовуються на підставі:
1) постанови прокурора;
2) постанови слідчого судді;
3) ухвали слідчого судді або суду;
4) постанови слідчого.
5. До клопотання слідчого про застосування заходу забезпечення кримінального провадження додається:
1) план застосування заходу, затверджений прокурором;
2) витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання;
3) копія цивільного позову, заявленого у даному провадженні;
4) всі вищеназвані документи.
6. Взяття під варту і застава:
1) є заходами забезпечення кримінального провадження, але не запобіжними заходами;
2) є таким різновидом заходів забезпечення кримінального провадження, як запобіжні заходи;
3) є запобіжними заходами, але не заходами забезпечення кримінального провадження;
4) жодна з відповідей не є правильною.
Тема. ВИКЛИК СЛІДЧИМ, ПРОКУРОРОМ, СУДОВИЙ ВИКЛИК І ПРИВІД
1. Особа не може викликатися до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом:
1) вручення повідомлення про виклик;
2) вручення повістки про виклик;
3) надіслання повістки електронною поштою;
4) здійснення виклику по телефону або телефонограмою.
2. Не є належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик:
1) розпис особи про отримання повістки;
2) розпис особи про отримання повістки на почтовому повідомленні;
3) відеозапис вручення особі повістки;
4) розпис будь-якого близького родича або члена сім’ї про отримання повістки.
3. Привід не може бути застосований до:
1) підозрюваного;
2) обвинуваченого;
3) потерпілого;
4) свідка.
4. Поважними причинами неприбуття особи на виклик є:
1) затримання, тримання під вартою;
2) обставини непереборної сили;
3) несвоєчасне одержання повістки про виклик;
4) всі вищенаведені варіанти є вірними.
5. Яке із нижченаведених положень не відповідає вимогам КПК України?
1) клопотання слідчого про здійснення приводу розглядається прокурором негайно;
2) клопотання слідчого про здійснення приводу розглядається слідчим суддею;
3) у разі необхідності слідчий суддя може вислухати доводи особи, яка подала клопотання;
4) слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про здійснення приводу особи.
6. Яке із нижченаведених положень не відповідає вимогам КПК України?
1) клопотання слідчого про здійснення приводу розглядається слідчим суддею;
2) слідчий суддя зобов’язаний вислухати доводи особи, яка подала клопотання;
3) клопотання розглядається у день його надходження до суду;
4) слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про здійснення приводу особи.
Тема. НАКЛАДЕННЯ ГРОШОВОГО СТЯГНЕННЯ
1. Грошове стягнення у кримінальному процесі накладається:
1) за невиконання процесуальних обов'язків;
2) з метою забезпечення належної поведінки особи;
3) у випадку, якщо особа не спроможна внести заставу;
4) з метою схилити особу до співпраці зі слідчими органами.
2. Грошове стягнення накладається:
1) за клопотанням слідчого, прокурора;
2) за поданням слідчого;
3) за поданням слідчого, погодженого з прокурором;
4) за постановою слідчого або прокурора.
3. Під час досудового розслідування клопотання слідчого про накладення грошового стягнення на особу розглядається слідчим суддею:
1) негайно;
2) не пізніше 3 днів із дня його надходження до суду;
3) не пізніше 5 днів із дня його надходження до суду;
4) у строк, достатній для вчинення цієї процесуальної дії.
4. Під час досудового розслідування грошове стягнення накладається:
1) ухвалою слідчого;
2) постановою прокурора;
3) ухвалою слідчого судді;
4) постановою слідчого судді.
5. Умовою права подати клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення є:
1) присутність особи під час розгляду питання про накладення на неї грошового стягнення;
2) відсутність особи під час розгляду питання про накладення на неї грошового стягнення;
3) особа висловлювала заперечення проти накладення на неї грошового стягнення під час вирішення цього питання;
4) особа не висловлювала заперечень проти накладення на неї грошового стягнення під час вирішення цього питання.
6. Ухвала слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання прор скасування ухвали про накладення грошового стягнення:
1) може бути оскаржена до апеляційного суду;
2) може бути оскаржена прокурору;
3) оскарженню не підлягає;
4) може бути оскаржена до голови місцевого суду, за місцем роботи слідчого судді.
Тема. ТИМЧАСОВЕ ОБМЕЖЕННЯ У КОРИСТУВАННІ СПЕЦІАЛЬНИМ ПРАВОМ
1. Не можуть бути тимчасово вилученими документи, які підтверджують користування таким спеціальним правом, як:
1) право безкоштовного проїзду в громадському транспорті;
2) право полювання;
3) право на здійснення підприємницької діяльності;
4) право керування транспортним засобом.
2. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом може бути здійснене на строк не більше:
1) 1 місяця;
2) 2 місяців;
3) 3 місяців;
4) розумного строку, необхідного для запобігання протиправній поведінці підозрюваного щодо перешкоджання кримінальному провадженню.
3. Про тимчасове вилучення документів, які посвідчують користуванням спеціальним правом слідчий складає:
1) протокол;
2) постанову;
3) подання, яке направляє прокурору;
4) клопотання.
4. Клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом розглядається:
1) прокурором негайно;
2) прокурором не пізніше 3 днів із дня його надходження;
3) слідчим суддею негайно;
4) слідчим суддею не пізніше 3 днів із дня його надходження.
5. Слідчий суддя, встановивши, що клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом подано без додержанням вимог КПК:
1) залишає клопотання без розгляду;
2) повертає його прокурору, про що виносить постанову;
3) повертає його прокурору, про що виносить ухвалу;
4) за клопотанням сторін вправі продовжити його розгляд.
6. КПК передбачає можливість продовження строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом:
1) на 1 місяць;
2) на 2 місяці;
3) на 6 місяців;
4) не визначає граничного строку.
Тема. ВІДСТОРОНЕННЯ ВІД ПОСАДИ
1. Відсторонення від посади здійснюється на строк не більше:
1) 1 місяця;
2) 2 місяців;
3) 6 місяців;
4) КПК не визначає такого строку.
2. КПК передбачає можливість продовження строку відсторонення від посади:
1) на 1 місяць;
2) на 2 місяці;
3) на 6 місяців;
4) не визначає граничного строку.
3. Клопотання про відсторонення особи від посади розглядається слідчим суддею, судом:
1) негайно після його надходження до суду;
2) не пізніше 3 днів із дня його надходження до суду;
3) не пізніше 5 днів із дня його надходження до суду;
4) у межах розумного строку, достатнього для вирішення цього питання.
4. При відстороненні від посади слідчий суддя, суд не зобов’язаний враховувати такі обставини:
1) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі;
2) правову підставу для відсторонення від посади;
3) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;
4) наслідки відсторонення від посади для інших осіб.
5. При відстороненні від посади слідчий суддя, суд не зобов’язаний врахувати такі обставини:
1) правову підставу для відсторонення від посади;
2) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
3) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;
4) наслідки відсторонення від посади для інших осіб.
6. У клопотанні про відсторонення особи від посади не зазначається:
1) посада, яку обіймає особа;
2) виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання;
3) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі;
4) перелік свідків, яких прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.
Тема. ТИМЧАСОВИЙ ДОСТУП ДО РЕЧЕЙ І ДОКУМЕНТІВ
1. Тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи:
1) можливості ознайомитися з ними;
2) зробити їх копії;
3) вилучити їх;
4) всі вищенаведені варіанти є вірними.
2. Речами і документами, до яких заборонено доступ не є:
1) документи, які посвідчують користування спеціальним правом;
2) листування між захисником та його клієнтом;
3) інші форми обміну інформацією між захисником і будь-якою особою, яка представляє його клієнта, у зв’язку з наданням правової допомоги;
4) об’єкти, які додані до такого листування або інших форм обміну інформацією.
3. Не належать до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах:
1) відомості, які можуть становити банківську таємницю;
2) відомості, що стосуються наявності судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
3) відомості, які можуть становити лікарську таємницю;
4) особисте листування особи та інші записи особистого характеру.
4. Яке із нижченаведених положень щодо розгляду клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів не відповідає вимогам КПК України:
1) сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів;
2) слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором;
3) слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням без згоди прокурора;
4) тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Тема. ТИМЧАСОВЕ ВИЛУЧЕННЯ МАЙНА
1. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, якщо є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;
2) зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення;
3) є предметом кримінального правопорушення, пов’язаного з їх незаконним обігом;
4) всі вищенаведені варіанти є вірними.
2. Яке із нижченаведених положень не відповідає вимогам КПК України:
1) тимчасово вилучити майно може кожен, хто затримав особу в порядку, передбаченому КПК України;
2) факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом;
3) тимчасове вилучення майна не може здійснюватися під час обшуку, огляду;
4) тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним.
3. Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном:
1) після вирішення питання про арешт майна;
2) до вирішення питання про арешт майна або його повернення;
3) до вирішення питання про конфіскацію майна;
4) після вирішення питання про конфіскацію майна.
4. Тимчасово вилучене майно повертається особі:
1) за постановою прокурора;
2) за ухвалою слідчого судді;
3) за ухвалою суду;
4) всі відповіді є правильними.
5. Кожен, хто затримав особу під час вчинення злочину передбаченого ст. 309 КК України (незаконний збут наркотичних засобів):
1) вправі тимчасово вилучити наркотичний засіб;
2) не вправі вилучати наркотичний засіб, зважаючи на специфіку предмета;
3) вправі тимчасово вилучити наркотичний засіб за умови свого повноліття;
4) не вправі вилучати наркотичний засіб, але зобов'язана перешкодити діям затриманого, спрямованим на знищення предмету кримінального правопорушення.
Тема. АРЕШТ МАЙНА
1. Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано:
1) не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна;
2) не пізніше 2 днів після вилучення майна;
3) не пізніше 3 днів після вилучення майна;
4) КПК не передбачає такого строку.
2. Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом:
1) негайно після його надходження до суду;
2) не пізніше 2 днівз дня його надходження до суду;
3) не пізніше 3 днів з дня його надходження до суду;
4) не пізніше 5 днів з дня його надходження до суду.
3. Ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє:
1) негайно після надходження до суду клопотання;
2) не пізніше 2 днів із дня надходження клопотання до суду;
3) не пізніше 72 годин із дня надходження до суду клопотання;
4) не пізніше 5 днів із дня надходження до суду клопотання.
4. Арешт майна передбачає позбавлення можливості:
1) придбати визначені види майна;
2) володіти майном;
3) відчужувати майно;
4) всі відповіді є правильними.
5. При накладенні арешту на майно не допускається заборона використання:
1) житлового приміщення, у якому на законних підставах проживають будь-які особи;
2) нежитлового приміщення, яке використовуються для підприємницької діяльності;
3) будь-якого нерухомого майна;
4) будь-якого майна.
6. При відмові у задоволенні клопотання про арешт майна, майно підлягає поверненню:
1) негайно;
2) протягом доби;
3) протягом 3-х діб;
4) протягом розумного строку.
Тема. ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ
1. Який запобіжний захід не передбачений у КПК:
1) особисте зобов’язання;
2) застава;
3) особиста порука;
4) порука трудового колективу.
2. Заставодавцем не може бути:
1) юридична особа приватного права;
2) юридична особа державної форми власності;
3) підозрюваний, обвинувачений;
4) близький родич обвинуваченого.
3. Строк тримання під вартою під час досудового розслідування не повинен перевищувати щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості:
1) 2 місяців;
2) 4 місяців;
3) 6 місяців;
4) 12 місяців.
4.Строк тримання під вартою під час досудового розслідування не повинен перевищувати щодо тяжких або особливо тяжких злочинів:
1) 6 місяців;
2) 9 місяців;
3) 12 місяців;
4) 18 місяців.
5. На ухвалу слідчого судді про застосування запобіжного заходу може бути подана апеляція протягом:
1)3 діб з дня її оголошення;
2) 5 діб з дня її оголошення;
3) 7 діб з дня її оголошення;
4) 15 діб з дня її оголошення.
6. Не є запобіжним заходом:
1) особисте зобов’язання;
2) особиста порука;
3) привід;
4) домашній арешт.
7. Не є метою запобіжних заходів запобігання спробам підозрюваного, обвинуваченого:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) вчинити інше кримінальне правопорушення;
3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
4) примиритися із потерпілим.
8. Особа не може бути затримана за підозрою у вчиненні:
1) будь-якого злочину;
2) злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі або основне покарання у виді штрафу в розмірі понад 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
3) тяжкого або особливо тяжкого злочину;
4) злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.
9. Щодо особи, підозрюваної або обвинуваченої у вчиненні злочину середньої тяжкості розмір застави визначається у межах:
1) від 1 до 5 розмірів мінімальної заробітної плати;
2) від 5 до 10 розмірів мінімальної заробітної плати;
3) від 10 до 15 розмірів мінімальної заробітної плати;
4) від 1 до 20 розмірів мінімальної заробітної плати.
10. У провадженні щодо тяжкого злочину у разі невиконання поручителем взятих на себе зобов’язань, на нього накладається грошове стягнення у розмірі:
1) від 2 до 5 розмірів мінімальної заробітної плати;
2) від 5 до 10 розмірів мінімальної заробітної плати;
3) від 10 до 20 розмірів мінімальної заробітної плати;
4) від 20 до 50 розмірів мінімальної заробітної плати.
11. Затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього:
1) коли він підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки;
2) коли це викликане необхідністю забезпечити його безпеку;
3) лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину;
4) щоб унеможливити вплив дорослих співучасників злочину на неповнолітнього.
12. Розмір застави за вчинення особливо тяжкого злочину визначається у межах:
1) від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати;
2) від 50 до 100 розмірів мінімальної заробітної плати;
3) від 100 до 200 розмірів мінімальної заробітної плати;
4) від 80 до 300 розмірів мінімальної заробітної плати.
13. Якщо слідчий, прокурор вважає, що є підстави для обрання запобіжного заходу, він вносить до місцевого суду:
1) постанову;
2) клопотання;
3) подання;
4) протокол.
14. Тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді:
1) арешту;
2) обмеження волі;
3) позбавлення волі;
4) всі варіанти є вірними.
15. Застава полягає:
1) у внесенні на спеціальний рахунок коштів у будь-якій грошовій одиниці;
2) у внесенні коштів чи передачі інших матеріальних цінностей;
3) у внесенні на спеціальний рахунок коштів у грошовій одиниці України;
4) у передачі органам досудового розслідування будь-яких матеріальних цінностей.
16. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді:
1) арешту;
2) обмеження волі;
3) позбавлення волі;
4) всі варіанти є вірними.
17. До підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад 3 тисячі неоподатковуваних мінімум доходів громадян, може бути застосовано:
1) будь-який запобіжний захід;
2) запобіжний захід лише у вигляді застави;
3) запобіжний захід лише у вигляді застави або особистої поруки;
4) запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою.
18. Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) всі варіанти є вірними.
19. Особисте зобов’язання не полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого такого обов’язку, як:
1) прибувати до визначеної особи із встановленою періодичністю;
2) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
3) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
4) сплатити грошове стягнення в розмірі, встановленому КПК.
20. Найбільш м’яким запобіжним заходом є:
1) особисте зобов’язання;
2) особиста порука;
3) привід;
4) домашній арешт.
21. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування:
1) прокурором за поданням слідчого;
2) слідчим суддею за поданням прокурора;
3) слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора;
4) слідчим суддею за клопотанням сторін кримінального провадження.
22. Слідчий суддя, суд має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого, якщо він не з’явився для розгляду клопотання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді:
1) застави;
2) домашнього арешту;
3) тримання під вартою;
4) всі варіанти є вірними.
23. Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа повинна бути доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу:
1) негайно після затримання;
2) не пізніше 48 годин з моменту доставлення до органу досудового розслідування;
3) не пізніше 60 годин з моменту затримання;
4) не пізніше 72 годин з моменту затримання.
24. Строк затримання особи без ухвали слідчого судді не може перевищувати:
1) 24 годин з моменту затримання;
2) 48 годин з моменту затримання;
3) 60 годин з моменту затримання;
4) 72 годин з моменту затримання.
25. КПК передбачає можливість розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, обвинуваченого у разі:
1) його неявки;
2) оголошення його у регіональний розшук;
3) оголошення його у загальнодержавний розшук;
4) оголошення його у міжнародний розшук.
26. В ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту слідчий суддя за загальним правилом:
1) вправі визначити розмір застави;
2) зобов'язаний визначити розмір застави;
3) вправі визначити розмір застави, якщо про це ставилось питання в клопотанні слідчого (прокурора);
4) зобов'язаний визначити розмір застави, якщо про це ставилось питання в клопотанні слідчого (прокурора).
27. Слідчий суддя зобов’язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе:
1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду;
2) неперевищення граничного строку тримання під вартою;
3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду;
4) всі варіанти є вірними.
28. Слідчий суддя при визначенні розміру застави вправі вийти за межі граничного розміру застави, встановленого КПК, якщо йдеться про:
1) тяжкий або особливо тяжкий злочин;
2) насильницький злочин, незалежно від ступеня тяжкості;
3) злочин, вчинений особою, майновий стан якої оцінено в суму понад 1 млн. доларів США;
4) злочин, внаслідок якого завдано збитки на суму більшу, ніж гранично допустимий розмір застави.
29. Яким чином розмір заподіяної шкоди або незаконно отриманого доходу впливає на розмір застави?
1) вони мають бути рівними;
2) розмір заподіяної шкоди або незаконно отриманого доходу має враховуватися при визначенні розміру застави;
3) розмір застави не може бути меншим розміру заподіяної злочином шкоди або незаконно отриманого доходу;
4) ці величини ніяк не пов'язані.
30. Особа, яка затримана за ухвалою / без ухвали слідчого судді, має бути доставлена до суду протягом:
1) 50 / 72 год. з моменту затримання;
2) 36 / 60 год. з моменту затримання;
3) 60 / 90 год. з моменту затримання;
4) 30 / 60 год. з моменту затримання.
Дата добавления: 2015-11-04; просмотров: 22 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
| Контрольна модульна робота | | | Лабораторная работа № 1 “Изучение нормального распределения случайных величин и методов их обработки” |