4 ТЕМА
Основний геологічний чинник, що визначає характер регіонального гравітаційного поля:
а) будова товщі осадових порід; б) рельєф поверхні кристалічного фундаменту;
в) внутрішня будова кристалічного фундаменту; г) глибинна будова земної кори;
д) усі зазначені чинниками впливають у рівній степені на регіональне поле.
Одиниці виміру поля сили тяжіння:
а) нТл (СІ) або g (гамма, СГС); б) А/м (СІ) або g (гамма, СГС); в) кг/м3 (СІ) або г/см3 (СГС);
г) Ом×м; д) м/с2 (СІ) або мгл (СГС).
Аномалії поля сили тяжіння в редукції Фая (аномалії Фая):
а) 
; б) 
; в) 
;
г) 
; д) 
.
Аномалії поля сили тяжіння в редукції Буге (аномалії Буге) - це частка спостереженого поля сили тяжіння:
а) з якого вилучений вплив верхньої частини розрізу (від денної поверхні до рівня моря) та яке приведене до поверхні математичної моделі (сфероїду) Землі або фізичної (геоїду);
б) яка визначена приведенням поля до рівня геоїду (або сфероїду) з усуненням впливу мас “нормальної” моделі Землі;
в) яка визначена усуненням гравітаційного впливу мас, розміщених між геоїдом (або сфероїдом) і фізичною поверхнею Землі, та впливу мас “нормальної” моделі Землі;
г) яка визначена приведенням поля до рівня геоїду (або сфероїду) з усуненням гравітаційного впливу мас, розміщених між геоїдом (або сфероїдом) і фізичною поверхнею Землі, та впливу мас “нормальної” моделі Землі;
д) усі твердження є визначеннями аномалій сили тяжіння в редукції Буге.
Редукція Буге:
а) уведення поправки у спостережене поле сили тяжіння за висоту над рівнем моря;
б) уведення поправки у спостережене поле сили тяжіння за вплив мас гірських порід, що розташовані над рівнем моря;
в) визначення збурень спостереженого поля сили тяжіння відносно поля гравітаційної моделі Землі;
г) уведення поправки у спостережене поле сили тяжіння за висоту над рівнем моря і вплив мас гірських порід, що розташовані над рівнем моря; д) редукцією є послідовне застосування усіх зазначених поправок.
Початковим кроком геологічної інтерпретації гравіметричних матеріалів є:
а) встановлення зв’язку між аномаліями і тектонічними одиницями та окремими геологічними утвореннями;
б) тектонічне районування; в) визначення перспективних на вуглеводні ділянок;
г) опис аномалій, їх аналіз та виявлення закономірностей у розподілі аномалій;
д) визначення параметрів геологічних утворень.
Витягнуті аномалії поля сили тяжіння можуть бути пов’язані з:
а) соляними куполами, кімберлітовими трубками, лінзоподібними та гніздоподібними рудними покладами, штоками, інтрузивними тілами, симетричними антиклінальними і синклінальними складками;
б) брахіантиклінальними та брахісинклінальними складками, пластоподібними тілами;
в) контактами порід, які розрізняються за густиною;
г) розломами (скидами, підкидами);
д) усіма зазначеними геологічними об’єктами.
Найбільш ймовірною причиною гравітаційних регіональних аномалій є:
а) соляні купола, кімберлітові трубки, лінзоподібні та гніздоподібні рудні поклади, штоки;
б) брахіантиклінальні та брахісинклінальні складки, пластоподібні тіла;
в) контакти порід, які розрізняються за густиною, або розломи (скиди, підкиди);
г) інтрузивні тіла, симетричні антиклінальні і синклінальні складки; д) глибинна будова земної кори.
Геосинклінальні області та передгірські западини у гравітаційному полі характеризуються:
а) протяжними гравітаційними сходинками - лінійно витягнутими вузькими зонами з великими градієнтами поля;
б) від’ємними регіональними аномаліями, суттєво диференційованими і лінійно витягнутими аномаліями;
в) здебільшого додатними аномаліями і деколи дуже інтенсивними;
г) слабкою диференційованістю гравітаційного поля (інтенсивність не перевищує декілька мгл, деколи досягає перші десятки мгл), контури аномалій, зазвичай, не чіткі, розмиті;
д) гравітаційними полями різної диференційованості і інтенсивності.
Платформні області у гравітаційному полі характеризуються:
а) протяжними гравітаційними сходинками - лінійно витягнутими вузькими зонами з великими градієнтами поля;
б) від’ємними регіональними аномаліями, суттєво диференційованими і лінійно витягнутими інтенсивними аномаліями;
в) здебільшого додатними аномаліями і деколи дуже інтенсивними;
г) слабкою диференційованістю гравітаційного поля (інтенсивність не перевищує декілька мгл, деколи досягає перші десятки мгл), контури аномалій, зазвичай, не чіткі, розмиті;
д) гравітаційними полями різної диференційованості і інтенсивності.
Аномалії поля сили тяжіння в редукції Буге (аномалії Буге):
а) ; б) ; в) 
;
г) ; д) .
У межах молодих складчастих утвореннях інтенсивність регіональних аномалій сягає:
а) від -10×10-5 до +10×10-5 м/с2; б) від -100×10-5 до +100×10-5 м/с2, але частіше -50×10-5 до +50×10-5 м/с2;
в) великих від’ємних значень (-100×10-5 ÷ -300×10-5 м/с2); г) +400×10-5 м/с2; д) від -500×10-5 до +500×10-5 м/с2.
В акваторіях морів та океанів інтенсивність регіональних аномалій сягає:
а) від -10×10-5 до +10×10-5 м/с2; б) від -100×10-5 до +100×10-5 м/с2, але частіше -50×10-5 до +50×10-5 м/с2;
в) великих від’ємних значень (-100×10-5 ÷ -300×10-5 м/с2); г) +400×10-5 м/с2; д) від -500×10-5 до +500×10-5 м/с2.
Перспективні на нафту і газ антиклінальні складки, які ускладнені ВНК або ГВК та зростанням тріщинуватості порід у напрямку до склепіння, у спостереженому полі сили тяжіння виділяються:
а) великими за розмірами і інтенсивними від’ємними аномаліями (до -20×10-5 м/с2), що ускладнені більш інтенсивною і меншою за розмірами від’ємною аномалією над склепінням об’єкта;
б) інтенсивними від’ємними аномаліями (до -20×10-5 м/с2), що ускладнені менш інтенсивною і меншою за розмірами додатною аномалією над склепінням об’єкта; розміри від’ємної аномалії дещо перевищують розміри об’єкта;
в) інтенсивними додатними або (що рідше зустрічається) від’ємними аномаліями (до ±5×10-5 м/с2), що ускладнені менш інтенсивною і меншою за розмірами від’ємною аномалією над склепінням об’єкта; розміри основної аномалії дещо перевищують розміри об’єкта;
г) інтенсивними додатними або (що рідше зустрічається) від’ємними аномаліями (до ±50×10-5 м/с2), що ускладнені менш інтенсивною і меншою за розмірами додатною аномалією над склепінням об’єкта; розміри основної аномалії дещо перевищують розміри об’єкта;
д) усі зазначені варіанти рівно ймовірні.
За густину Буге приймають:
а) осереднену стандартну, рівну 2,30 г/см3 у межах виходу на денну поверхню кристалічних порід або 2,67 г/см3 для території розвитку осадових порід; в окремих випадках використовують реальну густину;
б) осереднену стандартну, рівну 2,30 г/см3; в окремих випадках використовують реальну густину;
в) осереднену стандартну, рівну 2,67 г/см3 у межах виходу на денну поверхню кристалічних порід або 2,30 г/см3 для території розвитку осадових порід; в окремих випадках використовують реальну густину;
г) осереднену стандартну, рівну 2,67 г/см3; в окремих випадках використовують реальну густину;;
д) тільки реальну густину при поверхневих порід.
Редукція Фая:
а) уведення поправки у спостережене поле сили тяжіння за висоту над рівнем моря;
б) уведення поправки у спостережене поле сили тяжіння за вплив мас гірських порід, що розташовані над рівнем моря;
в) визначення збурень спостереженого поля сили тяжіння відносно поля гравітаційної моделі Землі;
г) уведення поправки у спостережене поле сили тяжіння за висоту над рівнем моря і вплив мас гірських порід, що розташовані над рівнем моря; д) редукцією є послідовне застосування усіх зазначених поправок.
Геологічні чинники гравітаційних аномалій:
а) будова товщі осадових порід; б) рельєф поверхні кристалічного фундаменту;
в) внутрішня будова кристалічного фундаменту; г) глибинна будова земної кори;
д) усі зазначені варіанти є геологічними чинниками.
Які з геологічних чинників зумовлюють аномалії поля сили тяжіння, інтенсивністю у межах від 0,01 мгл до 100 мгл:
а) будова товщі осадових порід; б) рельєф поверхні кристалічного фундаменту;
в) внутрішня будова кристалічного фундаменту; г) глибинна будова земної кори;
д) усі зазначені чинники крім глибинної будови, яка може зумовлювати більш інтенсивні аномалії.
Ізометричні аномалії поля сили тяжіння можуть бути пов’язані з:
а) соляними куполами, кімберлітовими трубками, лінзоподібними та гніздоподібними рудними покладами, штоками, інтрузивними тілами, симетричними антиклінальними і синклінальними складками;
б) брахіантиклінальними та брахісинклінальними складками, пластоподібними тілами;
в) контактами порід, які розрізняються за густиною;
г) розломами (скидами, підкидами); д) усіма зазначеними геологічними об’єктами.
Зони різких градієнтів та ланцюжки витягнутих аномалії поля сили тяжіння можуть бути пов’язані з:
а) соляними куполами, кімберлітовими трубками, лінзоподібними та гніздоподібними рудними покладами, штоками;
б) брахіантиклінальними та брахісинклінальними складками, пластоподібними тілами;
в) контактами порід, які розрізняються за густиною, або розломами (скидами, підкидами);
г) інтрузивними тілами, симетричними антиклінальними і синклінальними складками;
д) усіма зазначеними геологічними об’єктами.
Якісна інтерпретація аномалій поля сили тяжіння дає змогу:
а) виконати усі нижчезазначені завдання; б) встановити ймовірну геологічну природу аномалій;
в) ймовірне розташування в плані і на глибині, а також ймовірні розміри структурно-тектонічних елементів;
г) виявити ділянки, в межах яких необхідно провести більш детальні геофізичні роботи;
д) виявити ділянки для закладення бурових свердловин або гірських виробок.
У рівнинних районах інтенсивність регіональних аномалій сягає:
а) від -10×10-5 до +10×10-5 м/с2; б) від -100×10-5 до +100×10-5 м/с2, але частіше -50×10-5 до +50×10-5 м/с2;
в) великих від’ємних значень (-100×10-5 ÷ -300×10-5 м/с2); г) +400×10-5 м/с2; д) від -500×10-5 до +500×10-5 м/с2.
Акваторії морів і океанів у гравітаційному полі характеризуються:
а) протяжними гравітаційними сходинками - лінійно витягнутими вузькими зонами з великими градієнтами поля;
б) від’ємними регіональними аномаліями, суттєво диференційованими і лінійно витягнутими інтенсивними аномаліями;
в) здебільшого додатними гравітаційними аномаліями і деколи дуже інтенсивними;
г) слабкою диференційованістю гравітаційного поля (інтенсивність не перевищує декілька мгл, деколи досягає перші десятки мгл), контури аномалій, зазвичай, не чіткі, розмиті;
д) гравітаційними полями різної диференційованості і інтенсивності.
Границі між платформами та геосинклінальними зонами у гравітаційному полі характеризуються:
а) протяжними гравітаційними сходинками - лінійно витягнутими вузькими зонами з великими градієнтами поля;
б) від’ємними регіональними аномаліями, суттєво диференційованими і лінійно витягнутими інтенсивними аномаліями;
в) здебільшого додатними аномаліями і деколи дуже інтенсивними;
г) слабкою диференційованістю гравітаційного поля (інтенсивність не перевищує декілька мгл, деколи досягає перші десятки мгл), контури аномалій, зазвичай, не чіткі, розмиті;
д) гравітаційними полями різної диференційованості і інтенсивності.
Нафтогазоносні структури формуються у зонах, що прилягають до соляних куполів. Соляно-купольні об’єкти, які ускладнені наявністю над куполами потужної гіпсоангідритової шапки «кепрока», у спостереженому полі сили тяжіння виділяються:
а) великими за розмірами і інтенсивними від’ємними аномаліями (до -20×10-5 м/с2), що ускладнені більш інтенсивною і меншою за розмірами від’ємною аномалією над склепінням об’єкта;
б) інтенсивними від’ємними аномаліями (до -20×10-5 м/с2), що ускладнені менш інтенсивною і меншою за розмірами додатною аномалією над склепінням об’єкта; розміри основної від’ємної аномалії дещо перевищують розміри об’єкта;
в) інтенсивними додатними або (що рідше зустрічається) від’ємними аномаліями (до ±5×10-5 м/с2), що ускладнені менш інтенсивною і меншою за розмірами від’ємною аномалією над склепінням об’єкта; розміри основної аномалії дещо перевищують розміри об’єкта;
г) інтенсивними додатними або (що рідше зустрічається) від’ємними аномаліями (до ±50×10-5 м/с2), що ускладнені менш інтенсивною і меншою за розмірами додатною аномалією над склепінням об’єкта; розміри основної аномалії дещо перевищують розміри об’єкта;
д) усі зазначені варіанти рівно ймовірні.
Основні чинники регіонального гравітаційного мінімуму вздовж осі простягання геосинклінальної області:
а) різке зростання товщини осадового чохла;
б) різке зростання товщини фундаменту;
в) різке заглиблення поверхні Мохо;
г) наявність розущільнених порід осадового чохла;
д) глибинні розломи.
Дата добавления: 2015-11-04; просмотров: 17 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
| Густину гірських порід визначають: | | | Ефективна глибина частотного зондування (у методах ЧЗ і МТЗ) залежить передусім від: |