173. Поміщення у психіатричну лікарню з посиленим наглядом як вид примусового заходу медичного характеру може бути застосоване щодо особи, яка:
- за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку;
- вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах посиленого нагляду;
- вчинила суспільно небезпечне діяння, пов’язане з посяганням на життя чи здоров'я громадян або власність;
- вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя або здоров’я громадян чи власність;
- вчинила суспільно небезпечне діяння, пов’язане з посяганням на життя або здоров’я громадян чи власність, і за психічним станом становить загрозу для оточуючих, у зв’язку з чим потребує тримання у лікарні і лікування в умовах посиленого нагляду;
- вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя або здоров’я громадян чи власність, і за психічним станом не становить загрози для оточуючих, але потребує лікування у психіатричному стаціонарі спеціалізованого типу;
- за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для оточуючих і потребує лікування у психіатричному стаціонарі;
- страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо вона за станом психічного здоров'я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу;
+ такий вид примусового заходу медичного характеру КК не передбачений.
174. Поміщення у психіатричну лікарню суворого типу як вид примусового заходу медичного характеру може бути застосоване щодо особи, яка:
- за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку;
- вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах посиленого нагляду;
- вчинила суспільно небезпечне діяння, пов’язане з посяганням на життя чи здоров'я громадян або власність;
- за своїм психічним станом потребує тримання у лікарні і лікування в примусовому порядку;
- вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя або здоров’я громадян чи власність;
- вчинила суспільно небезпечне діяння, пов’язане з посяганням на життя або здоров’я громадян чи власність, і за психічним станом становить загрозу для оточуючих, у зв’язку з чим потребує тримання у лікарні і лікування в умовах посиленого нагляду;
- вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя або здоров’я громадян чи власність, і за психічним станом не становить загрози для оточуючих, але потребує лікування у психіатричному стаціонарі спеціалізованого типу;
- за своїм психічним станом становить особливу небезпеку для суспільства;
+ такий вид примусового заходу медичного характеру КК не передбачений.
175.Поміщення у психіатричну лікарню з суворим наглядом як вид примусового заходу медичного характеру може бути застосоване щодо особи, яка:
- за своїм психічним станом не становить загрози для оточуючих;
- за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку;
- вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах посиленого нагляду;
- вчинила суспільно небезпечне діяння, пов’язане з посяганням на життя чи здоров'я громадян або власність;
- за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду;
- за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для оточуючих і потребує лікування у психіатричному стаціонарі;
- страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо вона за станом психічного здоров'я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу;
- вчинила злочин і має хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб;
+ такий вид примусового заходу медичного характеру КК не передбачений.
176.Передача на піклування родичам чи опікунам при обов’язковому лікарському нагляді як вид примусового заходу медичного характеру може бути застосована щодо особи, яка:
- за своїм психічним станом не становить загрози для оточуючих;
- вчинила суспільно небезпечне діяння, пов’язане з посяганням на життя або здоров’я громадян чи власність, і за психічним станом становить загрозу для оточуючих, у зв’язку з чим потребує тримання у лікарні і лікування в умовах посиленого нагляду;
- вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя або здоров’я громадян чи власність, і за психічним станом не становить загрози для оточуючих, але потребує лікування у психіатричному стаціонарі спеціалізованого типу;
- за своїм психічним станом становить особливу небезпеку для суспільства;
- за характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства;
- за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду;
- за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для оточуючих і потребує лікування у психіатричному стаціонарі;
- страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо вона за станом психічного здоров'я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу;
+ такий вид примусового заходу медичного характеру КК не передбачений.
177.Амбулаторне примусове спостереження і лікування у психіатра як вид примусового заходу медичного характеру може бути застосоване щодо особи, яка:
- вчинила суспільно небезпечне діяння, пов’язане з посяганням на життя або здоров’я громадян чи власність, і за психічним станом становить загрозу для оточуючих, у зв’язку з чим потребує тримання у лікарні і лікування в умовах посиленого нагляду;
- за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку;
- вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах посиленого нагляду;
- вчинила суспільно небезпечне діяння, пов’язане з посяганням на життя чи здоров'я громадян або власність;
- за своїм психічним станом потребує тримання у лікарні і лікування в примусовому порядку;
- вчинила суспільно небезпечне діяння, пов’язане з посяганням на життя інших осіб;
- вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя або здоров’я громадян чи власність;
- вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя або здоров’я громадян чи власність, і за психічним станом не становить загрози для оточуючих, але потребує лікування у психіатричному стаціонарі спеціалізованого типу;
+ такий вид примусового заходу медичного характеру КК не передбачений.
178.Примусове лікування у психіатричному стаціонарі як вид примусового заходу медичного характеру може бути застосоване щодо особи, яка:
- вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах посиленого нагляду;
- вчинила суспільно небезпечне діяння, пов’язане з посяганням на життя чи здоров'я громадян або власність;
- за своїм психічним станом потребує тримання у лікарні і лікування в примусовому порядку;
- вчинила суспільно небезпечне діяння, пов’язане з посяганням на життя або здоров’я громадян чи власність, і за психічним станом становить загрозу для оточуючих, у зв’язку з чим потребує тримання у лікарні і лікування в умовах посиленого нагляду;
- за характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства;
- за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду;
- за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для оточуючих і потребує лікування у психіатричному стаціонарі;
- страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо вона за станом психічного здоров'я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу;
+ такий вид примусового заходу медичного характеру КК не передбачений.
179. Примусове лікування у психіатричному стаціонарі спеціалізованого типу з інтенсивним спостереженням як вид примусового заходу медичного характеру може бути застосоване щодо особи, яка:
- за своїм психічним станом становить загрозу для оточуючих;
- за своїм психічним станом становить особливу небезпеку для суспільства;
- вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя або здоров’я громадян чи власність, і за психічним станом не становить загрози для оточуючих, але потребує лікування у психіатричному стаціонарі спеціалізованого типу;
- вчинила суспільно небезпечне діяння, пов’язане з посяганням на життя або здоров’я громадян чи власність, і за психічним станом становить загрозу для оточуючих, у зв’язку з чим потребує тримання у лікарні і лікування в умовах посиленого нагляду;
- за характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства;
- за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду;
- вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя або здоров’я громадян чи власність;
- страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо вона за станом психічного здоров'я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу;
+ такий вид примусового заходу медичного характеру КК не передбачений.
180. Поміщення у психіатричну лікарню загального типу як вид примусового заходу медичного характеру може бути застосоване щодо особи, яка:
- вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя або здоров’я громадян чи власність, і за психічним станом не становить загрози для оточуючих, але потребує лікування у психіатричному стаціонарі спеціалізованого типу;
- за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку;
- вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах посиленого нагляду;
- вчинила суспільно небезпечне діяння, пов’язане з посяганням на життя чи здоров'я громадян або власність;
- за своїм психічним станом потребує тримання у лікарні і лікування в примусовому порядку;
- за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду;
- за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для оточуючих і потребує лікування у психіатричному стаціонарі;
- страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо вона за станом психічного здоров'я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу;
+ такий вид примусового заходу медичного характеру КК не передбачений.
181. Госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом як вид примусового заходу медичного характеру може бути застосована щодо особи, яка:
- страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо вона за станом психічного здоров'я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу;
+ за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку;
- вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах посиленого нагляду;
- вчинила суспільно небезпечне діяння, пов’язане з посяганням на життя чи здоров'я громадян або власність;
- вчинила суспільно небезпечне діяння, пов’язане з посяганням на життя або здоров’я громадян чи власність, і за психічним станом становить загрозу для оточуючих, у зв’язку з чим потребує тримання у лікарні і лікування в умовах посиленого нагляду;
- за характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства;
- за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду;а своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для оточуючих і потребує лікування у психіатричному стаціонарі;
- вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя або здоров’я громадян чи власність, і за психічним станом не становить загрози для оточуючих, але потребує лікування у психіатричному стаціонарі спеціалізованого типу;
+ хворіє на психічну хворобу;
182. Госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом як вид примусового заходу медичного характеру може бути застосована щодо особи, яка:
+ хворіє на психічну хворобу;
- за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку;
+ вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах посиленого нагляду;
- вчинила суспільно небезпечне діяння, пов’язане з посяганням на життя чи здоров'я громадян або власність;
- за своїм психічним станом потребує тримання у лікарні і лікування в примусовому порядку;
- за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду;
- за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для оточуючих і потребує лікування у психіатричному стаціонарі;
- вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя або здоров’я громадян чи власність, і за психічним станом не становить загрози для оточуючих, але потребує лікування у психіатричному стаціонарі спеціалізованого типу;
- страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо вона за станом психічного здоров'я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу.
183. Госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом як вид примусового заходу медичного характеру може бути застосована щодо особи, яка:
- вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах посиленого нагляду;
- вчинила суспільно небезпечне діяння, пов’язане з посяганням на життя чи здоров'я громадян або власність;
- за своїм психічним станом потребує тримання у лікарні і лікування в примусовому порядку;
+ вчинила суспільно небезпечне діяння, пов’язане з посяганням на життя інших осіб;
- вчинила суспільно небезпечне діяння, пов’язане з посяганням на життя або здоров’я громадян чи власність, і за психічним станом становить загрозу для оточуючих, у зв’язку з чим потребує тримання у лікарні і лікування в умовах посиленого нагляду;
- за характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства;
+ за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду;
- за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для оточуючих і потребує лікування у психіатричному стаціонарі;
+ хворіє на психічну хворобу;
184. Надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку як вид примусового заходу медичного характеру може бути застосоване щодо особи, яка:
- вчинила злочин і має хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб;
- за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку;
- вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах посиленого нагляду;
- вчинила суспільно небезпечне діяння, пов’язане з посяганням на життя або здоров’я громадян чи власність, і за психічним станом становить загрозу для оточуючих, у зв’язку з чим потребує тримання у лікарні і лікування в умовах посиленого нагляду;
- за характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства;
- за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду;
- за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для оточуючих і потребує лікування у психіатричному стаціонарі;
- вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя або здоров’я громадян чи власність, і за психічним станом не становить загрози для оточуючих, але потребує лікування у психіатричному стаціонарі спеціалізованого типу;
+ страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо вона за станом психічного здоров'я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу;
185. Примусові заходи медичного характеру призначаються:
- на строк до 1 року;
- на строк до 2 років;
- на строк до 3 років;
- на строк не більше 6 місяців;
- на строк не більше 10 місяців;
- на строк не більше 3 місяців;
- оскільки строк, на який можуть призначатися примусові заходи медичного характеру, КК не встановлений, він у кожному конкретному випадку визначається судом;
+ при застосуванні примусових заходів медичного характеру строк, на який вони призначаються, не вказується.
186. Примусові заходи медичного характеру застосовуються:
- органом дізнання;
- слідчим;
- слідчим за згодою прокурора;
- прокурором;
+ судом;
- лікувальними закладами органів охорони здоров’я;
- головним лікарем психіатричної лікарні;
- головним психіатром області;
- районним відділом охорони здоров’я.
187.Продовження застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється:
- слідчим;
- органом дізнання;
- слідчим за згодою прокурора;
- прокурором;
+ судом;
- лікувальними закладами органів охорони здоров’я;
- головним лікарем психіатричної лікарні;
- головним психіатром області;
- головним лікарем районної (міської) лікарні.
188.Продовження застосування примусового заходу медичного характеру проводиться кожного разу на строк:
- на строк до 2 років;
- на строк до 1 року;
- на строк до 3 років;
+ на строк не більше 6 місяців;
- на строк не більше 10 місяців;
- на строк не більше 3 місяців;
- оскільки строк, на який можуть призначатися примусові заходи медичного характеру, КК не встановлений, він у кожному конкретному випадку визначається судом;
- при застосуванні примусових заходів медичного характеру строк, на який вони призначаються, не вказується.
189.Припинення застосовування примусових заходів медичного характеру здійснюється:
- слідчим за згодою прокурора;
- органом дізнання;
- слідчим;
- прокурором;
+ судом;
- лікувальними закладами органів охорони здоров’я;
- головним лікарем психіатричної лікарні;
- головним психіатром області;
- головним лікарем районної (міської) лікарні.
200. Зміна застосованого примусового заходу медичного характеру на інший здійснюється:
- прокурором;
- органом дізнання;
- слідчим;
- слідчим за згодою прокурора;
+ судом;
- лікувальними закладами органів охорони здоров’я;
- головним лікарем психіатричної лікарні;
- головним психіатром області;
- головним лікарем районної (міської) лікарні.
201. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється:
- за поданням прокурора;
- з ініціативи суду;
- за заявою родичів психічно хворого;
+ за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу;
- за поданням головного лікаря психіатричного закладу;
- за поданням районного відділу охорони здоров'я;
- за поданням головного психіатра області;
- за заявою будь-якої зацікавленої особи.
202. Особа, яка вчинила передбачене КК суспільно небезпечне діяння у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин:
- звільняється від кримінальної відповідальності;
- може бути звільнена від кримінальної відповідальності;
- звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона була у стані патологічного сп’яніння;
- звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона була у стані звичайного (фізіологічного, простого) сп’яніння;
- звільняється від покарання, якщо вона знаходилась у стані звичайного (фізіологічного, простого) сп’яніння;
- не підлягає кримінальній відповідальності;
- підлягає кримінальній відповідальності;
+ підлягає кримінальній відповідальності, за винятком випадків, коли вона знаходилась у стані патологічного сп’яніння;
- підлягає кримінальній відповідальності, за винятком випадків, коли вона знаходилась у стані звичайного (фізіологічного, простого) сп’яніння.
203.Особа, яка вчинила передбачене КК суспільно небезпечне діяння у стані патологічного сп’яніння:
- звільняється від кримінальної відповідальності;
- звільняється лише від покарання;
- звільняється від кримінальної відповідальності і покарання;
- може бути звільнена від кримінальної відповідальності;
- може бути звільнена від покарання;
- не звільняється від кримінальної відповідальності;
- підлягає кримінальній відповідальності;
+ не підлягає кримінальній відповідальності;
- жодна з наведених вище відповідей не є правильною.
204. Особа, яка вчинила передбачене КК суспільно небезпечне діяння у стані звичайного (фізіологічного, простого) сп’яніння:
- звільняється лише від покарання;
- звільняється від кримінальної відповідальності;
- звільняється від кримінальної відповідальності і покарання;
- може бути звільнена від кримінальної відповідальності;
- може бути звільнена і від кримінальної відповідальності, і від покарання;
- не звільняється від кримінальної відповідальності;
+ підлягає кримінальній відповідальності;
- не підлягає кримінальній відповідальності;
- жодна з наведених вище відповідей не є правильною.
205.Примусове лікування може бути застосоване:
- до особи, яка до моменту вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння не досягла встановленого віку;
- до особи, яка вчинила злочин у стані обмеженої осудності;
- до особи, яка вчинила передбачене КК суспільно небезпечне діяння у стані неосудності;
- до особи, яка вчинила злочин у стані осудності, але захворіла до постановлення вироку на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними;
- до особи, яка вчинила злочин у стані осудності, але захворіла під час відбування покарання на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними;
- до особи, яка вчинила злочин та має якусь хворобу;
- до особи, яка вчинила злочин та має хворобу, що становить небезпеку для її життя;
+ до особи, яка вчинила злочин та має хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб;
- лише до особи, яка вчинила злочин та має хворобу, що становить небезпеку для життя інших осіб;
206.Згідно із законодавчим його визначенням спеціальний суб’єкт злочину – це:
- особа, до якої можуть застосовуватися спеціальні види покарань;
- особа, щодо якої встановлена спеціальна або персональна підсудність;
- особа, яка вчинила злочин, за який може бути застосоване таке додаткове покарання як позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу;
- особа, яка характеризується обмеженою осудністю;
- особа, яка може бути суб’єктом спеціального складу злочину;
- особа, яка поряд з ознаками, властивими загальному суб’єктові злочину, характеризується ще й передбаченими відповідною статтею Особливої частини КК (прямо у ній вказаними або такими, що випливають з її змісту) додатковими ознаками, лише за наявності яких вона і може бути суб’єктом (виконавцем) даного злочину;
- особа, яка характеризується іншими, ніж загальний суб’єкт злочину, ознаками;
+ фізична осудна особа, що вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, суб'єктом якого може бути лише певна особа;
- у жодній з наведених вище відповідей спеціальний суб’єкт злочину не визначений.
207. Особа злочинця - це:
- фізична особа;
- фізична осудна особа;
- фізична підсудна особа;
- фізична осудна особа, яка досягла встановленого КК віку;
- фізична підсудна особа, яка досягла встановленого КК віку;
- фізична особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до КК може наставати кримінальна відповідальність;
- фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до КК може наставати кримінальна відповідальність;
- фізична особа, що вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, суб'єктом якого може бути лише певна особа;
+ сукупність усіх соціально значимих ознак (рис), які характеризують особу, що вчинила злочин, як людину (особистість).
208. Особа злочинця:
- є ознакою злочину;
- є ознакою суб’єкта злочину;
- є елементом складу злочину;
- враховується при вирішенні питання про наявність чи відсутність у вчиненому діянні складу злочину;
- впливає на визначення ступеня тяжкості вчиненого злочину;
- враховується тільки при вирішенні питання про дострокове зняття судимості;
- враховується тільки при вирішенні питання про звільнення від кримінальної відповідальності;
+ враховується при призначенні покарання;
+ враховується при вирішенні питання про звільнення від покарання, його відбування і заміну покарання більш м’яким покаранням;
РОЗДІЛ 9 -
209.Суб’єктивна сторона складу злочину – це:
- психічне відношення винної особи до дій, які вона вчиняє;
- психічне ставлення особи до злочину і його наслідків;
- внутрішня сторона складу злочину, яка визначає психічну діяльність особи під час вчинення злочину;
- внутрішня сторона складу злочину, яка визначає ставлення особи до злочину;
- внутрішня сторона складу злочину, яка характеризує винну особу;
- внутрішня сторона складу злочину, тобто психічна діяльність особи, що відображає ставлення її свідомості до суспільно-небезпечного діяння, котре нею вчиняється;
- внутрішня сторона складу злочину, що вивчає психічне ставлення волі особи до вчинюваного злочину;
- внутрішній зміст злочинної поведінки винної особи;
+ внутрішня сторона складу злочину, яка характеризує психічну діяльність особи під час вчинення злочину через такі ознаки як вина, мотив, мета, емоції.
210. Ознаками якого елементу складу злочину є мотив і мета?
+ суб’єктивної сторони складу злочину;
- об’єктивної сторони складу злочину;
- складної форми вини;
- складного злочину;
- об’єкта злочину;
- злочинів з двома наслідками;
- простого злочину;
- злочину, вчиненого повторно;
- продовжуваного злочину.
211. Вкажіть відповідь, в якій названі усі ознаки суб’єктивної сторони складу злочину, які характеризують його внутрішню сторону:
- вина і осудність;
- вина, мотив і осудність;
+ вина, мета, мотив, емоції;
- вина, мета і осудність;
- вина, мотив і емоції;
- вина, емоції, осудність;
- вина, мотив, мета;
- прямий умисел, непрямий умисел і необережність;
- злочинна самовпевненість, недбалість.
Дата добавления: 2015-11-04; просмотров: 31 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |