| 54 Продовження |
|
| електролічильник. Електромагнітна система Властивості: нерівномірність шкали, невисока точність, можуть витримувати великі перевантаження, легкість конструкції, працює як при змінному так і постійному струмі. Електростатична система Електронно-променевий (електронний) осцилограф — прилад призначений для безпосереднього спостереження і дослідження різних періодичних електричних процесів шляхом їх графічного відтворення на екрані електронно-променевої трубки. Основним елементом осцилографа є електронно-променева трубка, які є з електростатичним і електромагнітним керуванням, таких самих систем буває і фокусування. В осцилографі використовується трубка з електростатичним керуванням і фокусуванням. Принцип дії частотомір ґрунтується на підрахунку числа імпульсів вхідного сигналу за період коливання високоточного внутрішнього генератор (найчастіше 1с) котрий задає час скидання лічильника імпульсів. Підрахунок проводиться поступовим діленням вхідної частоти.
|
|
57 Початок | ||
55. Типи діаграм стану бінарних систем: евтектичного типу, утворення неперервних рядів твердих розчинів та методи побудови.
Діаграма стану з нормальною (а) та виродженою (б) евтектикою.точка Е, які відповідає кристалізація тільки евтектики, названа евтектичною. Евтектичною називається і ізотерма, яка проведена через цю точку | 56. Залізовуглицеві сплави. Діаграма фазової рівноваги системи «залізо-вуглець» Сталі та чавуни. Розрізняють чисті залізовуглецеві сплави (із слідами домішок), що отримуються в невеликих кількостях для дослідницьких цілей, і технічні залізовуглецеві сплави, що містять домішки, що легують елементи і спеціальні добавки. Початок вивченню діаграми залізо — вуглець поклав Чернов Д. К. в 1868 році. Чернов вперше вказав на існування в сталі критичних точок і на залежність їх положення від вмісту вуглецю. Діаграма залізовуглецевих сплавів може бути представлена в двох варіантах: метастабільному, що відображає перетворення в системі «залізо-карбід заліза», та стабільному, такому, що відображає перетворення в системі «залізо-графіт». Найбільше практичне значення має діаграма стану «залізо — карбід заліза», оскільки для більшості технічних сплавів перетворення реалізуються по цій діаграмі. Карбід заліза (Fe3C) називають цементитом, тому метастабільну діаграму залізовуглецевих сплавів називають діаграмою достатку «залізо-цементит» (Fe — Fe3C).
Розглянемо характерні лінії і точки на діаграмі стану. Характерні лінії: АСD — ліквідус(крива на діаграмі стану, вище якої всі сплави знаходяться в рідкому стані. Крива ліквідус показує, як змінюється температура початку кристалізації сплавів в залежності від їх хімічного складу); АЕСF — солідус(кривоf кінця кристалізації. Нижче неї всі сплави знаходяться у твердому стані і мають однофазну структуру твердого розчину). Вище лінії АСD сплави системи перебувають у рідкому стані. По лінії АС з рідкого розчину починають випадати кристали твердого розчину вуглецю в γ — залізі, який називається аустенітом, отже, в області АСЕ буде суміш двох фаз — рідкого розчину і аустеніту; по лінії СД з рідкого розчину починають випадати кристали цементиту; в області СЕF міститься суміш двох фаз — рідкого розчину і цементиту. Перетворення у твердому стані (вторинна кристалізація) проходить по лініях GSE, PSK і GPQ. Перетворення у твердому стані відбуваються внаслідок переходу заліза з однієї модифікації в іншу, а також у зв'язку зі зміною розчинності вуглецю в залізі. В області діаграми AGSE міститься аустеніт. При охолодженні сплавів аустеніт розпадеться з виділенням по лінії GS фериту (твердий розчин вуглецю в α — залізі), а по лінії SE — цементиту (хімічна сполука Fe3C). Цементит, що випадає з твердого розчину, називається вторинним, на відміну від первинного, який випадає з рідкого розчину. В області діаграми GSP міститься суміш двох фаз — фериту і аустеніту. Характерні точки. У точці С при вмісті 4,3% вуглецю і температурі 1420 0К відбувається одночасно кристалізація аустеніту і цементиту і утворюється їх тонка механічна суміш евтектика, яка називається ледебуритом. Точку С називають ев-тектичною точкою. Ледебурит є у всіх сплавах, які містять від 2,14 до 6,67% вуглецю. Такі сплави є чавунами. Точка Е відповідає граничному насиченню заліза вуглецем (2,14%). Сплави, які лежать ліворуч від цієї точки, належать до сталей.
Сталь — сплав заліза з вуглецем, який містить до 2,14 % вуглецю. За вмістом вуглецю сталі поділяють на дві групи: м'яка сталь, або технічне залізо (містить до 0,3 % вуглецю) тверда сталь (містить від 0,3 до 2,14 % вуглецю) Суть процесу переробки чавуну на сталь полягає у зменшенні до потрібної концентрації вмісту вуглецю і шкідливих домішок — фосфору і сірки, які роблять сталь крихкою і ламкою. Залежно від способу окиснення вуглецю існують різні способи переробки чавуну на сталь: конверторний, мартенівський і електротермічний. В Україні найбільш поширений мартенівський спосіб, за яким одержують понад 80 % світової виробки сталі. Конверторний спосіб За цим способом окиснення надлишку вуглецю та інших домішок чавуну проводять киснем повітря, який продувають крізь розплавлений чавун під тиском у спеціальних печах — конверторах. | 57. Основні методи очистки матеріалів для електронної техніки. Розподіл домішок при спрямованій кристалізації та зонному плавленні. В основах всіх методів глибокої очистки матеріалів використовується відмінність в хімічних, фізичних та фізико-хімічних властивостях, що підлягають розділенню. Звідси слідує, що чим більша відмінність властивостей компонентів, тим легше їх розділити і навпаки. Тому і класифікація методів базується на поділі по властивостям речовин, що використовуються для розділення компонентів і має слідуючий вигляд: 1 Процеси, що базуються на сорбції. Процеси, що базуються на екстракції. Кристалізаційні процеси. Перегонка через газову фазу. Електроліз. Процеси, що базуються на відмінності коефіцієнтів дифузії. Вибіркове осадження, окислення і відновлення. Вибір найбільш ефективного методу (або комбінації методів) для очистки кожного індивідуального матеріалу проводять, виходячи з конкретних фізико-хімічних властивостей цього матеріалу і його сполук. 1)Сорбційні процеси: під сорбцією в загальному випадку розуміють процеси поверхневого (адсорбція) і об'ємного (абсорбція) поглинання речовини на межі розділу двох фаз: твердої і рідкої, твердої і газоподібної, рідкої і газоподібної. 2) Процеси рідинної екстракції: екстракція в загальному випадку - це процес вибіркового видобування речовини в рідку фазу. Екстракцію газу рідиною називають адсорбцією,твердих речовин рідкими - вилуджуванням,екстракцію розчиненої речовини із одної рідкої фази в іншу – рідинною екстракцією або просто екстракцією 3) Кристалізаційні методи: базуються на різній розчинності домішок в рідкій і твердій фазах. Досить широка по конструктивному оформленню група методів напрямленої кристалізації може бути зведена до трьох основних: а) витягування кристалів з розплаву (метод Чохральського) б) нормальної напрямленої кристалізації (метод Бріджмена) в) зонної перекристалізації або зонної плавки (вперше запропонований Пфанном). 4) Процеси перегонки через газову фазу: процеси перегонки через газову фазу лежать в основі очистки простих речовин і хімічних сполук, що мають |
|
| 57 Продовження |
|
| високу пружність парів. Сублімація (возгонка) являє собою процес безпосереднього переходу речовини із твердого стану в пароподібний. Сублімація як метод розділення і очистки можлива для тих речовин, які при температурі нижче точки плавлення характеризуються досить високим тиском парів. Дистиляція являє собою процес розділення рідкого розчину у. його складові частини, що характеризуються різним тиском парій шляхом їх випаровування з наступною конденсацією утворену парів. 5)Електроліз: Електрохімічні методи очисткиздійснюються шляхом проведення окисно-відновних процесів на електродах в електроліті при проходженні через останній струму. Вихідний матеріал завантажують у вигляді анода, який в процесі електролізу розчиняється і очищений матеріал збирається на катоді. На поверхні анода протікає реакція окислення А→Аn++пе з переходом іона речовини Аn+ в розчин і електрона e по зовнішній ділянці кола на катод; на катоді йде реакція відновлення Аn++пе →А, в результаті якої проходить виділення речовини А на катоді. |
58 Початок | 58 Продовження | 58 Продовження | |||
58. Методи вирощування монокристалів. Одержання монокристалів з парової фази, розплаву та з розчинів. Метод Чохральського для одержання монокристалів кремнію. Монокристали знайшли широке застосування в сучасній науці і техніці завдяки своїм вираженим властивостям в порівнянні з полікристалічними або аморфними тілами. Процеси росту можна класифікувати по слідуючій схемі: А. Тверда фаза - тверда фаза 1 Рекристалізація - твердофазний процес, що протікає без зміни симетрії кристалічної ґратки. Поширений метод рекристалізації в процесі деформаційного відпалу (зняття напруг). 2. Перекристалізація - твердофазний процес, що проходить утворенням нових структур з граткою іншої симетрії. Використовують методи перекристалізації при поліморфних перетвореннях, з аморфного стану і перенасиченого твердого розчину. Б. Рідина - тверда фаза 1 Консервативні процеси: а) пряме тверднення (метод Бріджмена-Стокбаргера); б) охолоджувана затравка (метод Кіропулоса); в) витягування (метод Чохральського); а) зонна плавка (горизонтальна, вертикальна, по методу плаваючої зони, на рухомій підкладці); б) метод Вернейля (плавлення в полум'ї, плазмі, електричній дузі) В. Газ - тверда фаза І Сублімація-конденсація. Хімічні транспортні реакції. Напилення. Ріст кристалів із парів. Методи вирощування по механізм пара-кристал можна систематизувати слідуючим чином: 1. Методи вирощування в однокомпонентних системах: а) сублімація-конденсація; б) розпилення; в) іонне розпилення. 2. Методи вирощування в багатокомпонентних системах: а) зворотні реакції; б) незворотні реакції. Ріст монокристалів з розплаву. Ріст кристалів по механізму рідина-кристал являє собою найбільш поширений процес промислового вирощування монокристалів. Багато речові І не вдається виростити із власних чистих розплавів по: | слідуючим причинам Матеріал розкладається ще до плавлення або плавиться інкогруентно. Речовина сильно розкладається ще до плавлений абоу неї дуже велика пружність пари при температурі плавлення. Потрібна поліморфна модифікація структурно не стійка в контакті з розплавом, а в результаті твердофазних переходів не можна одержати якісних кристалів даної модифікації. Температура плавлення настільки висока, що вирощування монокристалів з розплаву практично не можливо. Умови вирощування не допускають введення якого-небудь активатора в кристал. Ріст кристалів із рідких розчинів Різні методи вирощування кристалів в багатокомпонентних системах мають багато спільного. В зв'язку з тим, що фази, які кристалізуються, завжди містять додаткові компоненти, їм властиві недоліки, зв'язані з ростом в багатокомпонентних системах. Але ці методи мають і певну перевагу, зв'язану з низькими температурам процесів. Якщо класифікувати ці методи по способу створення перенасичення, то можна одержати слідуючий перелік: Ізотермічні методи. Випаровування розчинника або зменшення розчинності шляхом додавання іншого розчинника. Перепад температури. Хімічна або електрохімічна реакція. Неізотермічніметоди. Повільне охолодження. Зонна плавка при наявності температурного градієнта,якщо він прикладений до всього зразка. Метод Чохральського і аналогічні йому методи. Метод витягування з розплаву, вперше введений в практику Чохральським, дозволяє усунути механічний вплив тигля на кристал. Для успішного використання цього методу необхідні слідуючі умови: 1. Кристал повинен плавитися, без розкладання. Якщо кристал плавиться іконгруентно, його деколи вдається виростити із розплава такого складу, де кристал являється стійкою фазою. Але це вже ріст із багатокомпонентної системи.Якщо продуктом розкладу являються гази, можна використати герметичну апаратуру. Рівноважний тиск продуктів розкладу що встановиться, подавить розкладання. 2.Кристал не повинен реагувати з тиглем і атмосферою. Герметична | апаратура дозволяє підтримувати нейтральне, окисне або відновне середовище. 3.Температура плавлення кристала повинна бути нижче температури плавлення тигля. 4. Апаратура повинна забезпечувати регулювання швидкості витягування в відповідності з градієнтом в зоні утворення монокристала.
Дуже важлива перевага методу витягування - можливість нарощувати кристал на затравку в строго контрольованих умовах. Якщо немає затравки, легко викликати спонтанне зародження на дротині.
|
59 Початок | 61 Початок | |
59.Базові принципи Державної системи стандартизації України. Категорії та види стандартів. Обов’язкові та рекоменд. Вимоги ДСТУ Концепція національної системи стандартизації має такі принципами: 1. Врахування рівня розвитку науки і техніки, екологічних вимог, економічної доцільності й ефективності технологічних процесів для виробника,. 2. Гармонізація нормативних документів з стандартизації з міжнародними, регіональними і національними стандартами країн. 3. Забезпечення відповідності вимог нормативних документів актам законодавства. 4. Участь у розробленні нормативних документів усіх зацікавлених сторін (розробник, виробник, споживач). 5. Взаємозв'язок та узгодженість нормативних документів усіх рівнів. 6. Придатність нормативних документів для сертифікації продукції. 7. Відкритість інформації про чинні стандарти і програми робіт з стандартизації, виходячи з вимог чинного законодавства. 8. Відповідність комплексів стандартів складу та взаємозв'язкам об'єктів стандартизації для певної галузі. 9. Застосування інформаційних систем і технологій у галузі стандартизації. Категорії та види стандартів Нормативні документи з стандартизації поділяються на такі категорії: державні стандарти України - ДСТУ, галузеві стандарти України - ГСТУ, стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України - СТТУ, технічні умови України - ТУУ, стандарти підприємств - СТП. Держастанд. затверджуються Держ. комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації, в області будівництва Міністерство будівництва та архітектури України. До державних стандартів прирівнюються державні будівельні норми і правила. Рекомендовані вимоги є обов'язковими для виконання, якщо це передбачено чинними актами законодавства; вони включені до договорів на розроблення, виготовлення та поставку продукції. Галузеві стандарти розробляються на продукцію, послуги в разі відсутності державних стандартів України або в разі необхідності встановлення вимог. Стандарти науково-технічних та інженерних товариств розробляються в разі необхідності впровадження у виробництво систематизованих та узагальнених результатів фундаментальних і прикладних досліджень Технічні умови –
| 60. Якість, Фактори та умови що впливають на якісь Якість продукції - це сукупність властивостей продукції, які обумовлюють її придатність задовільняти певні потреби у відповідності з її призначенням. Вона включає в себе такі групи властивостей, як надійність, довговічність, технологічність. Управління якістю - спрямований процес впливу на фактори і умови створення продукції на всіх стадіях її життєвого циклу. Контроль якості - перевірка відповідності показників якості продукції встановленим вимогам. Показник якості - кількісна характеристика властивостей продукції, які входять в склад її якості. Рівень якості продукції - відносна характеристика якості продукції, яка грунтується на порівнянні сукупності показників її якості з відповідною сукупністю базових показників. До факторів, які впливають на якість продукції відноситься сировина, матеріали, технологічне обладнання, інструмент, а також професійні навики і знання робітників. Під умовами, які впливають на якість продукції, розуміють обставини, у яких ці фактори діють, зокрема: форми організації праці, виробничих процесів та інші обставини. Розрізняють об'єктивні і суб'єктивні фактори, які впливають на якість продукції. Об'єктивні фактори -це фактори, які зв'язані з характером приймаємих технічних рішень, з властивостями технічних засобів, формами і методами організації праці і виробництва при створенні та використанні продукції. Суб'єктивні фактори - це фактори, які зв'язані з виробничою діяльністю людини. Для оцінки якості розрізняють три методи вимірювання властивостей продукції: інструментальний; органолептичний; комбінований. Інструментальні методи вимірювань застосовуються в проектуванні, виробництві, експлуатації і мають наукову базу. В оганолептичних методах вимірювань інформація про властивості продукції отримується з допомогою органів чуття. Такі методи широко застосовуються при оцінці якості товарів народного споживання і продуктів харчування.В комбінованих методах поєднуються інструментальні і органолептичні методи вимірювання якості продукції | 61 Міжгалузева с-ма стандартизації ЄСКД, Сапр,ЕСКК Штрихове кодування, Код ЕАИ. Формою комплексної стандартизації являється стандартизація міжгалузевих систем. Першим етапом підготовки виробництва є розробка конструкторської документації. Єдина система конструкторської документації (ЄСКД), яка представлялє собою комплекс державних стандартів, що встановлюють єдині взаємозв'язані правила і положення по порядку розробки, оформлення і обороту конструкторської документації. Метою стандартів ЄСКД є створення можливості розширення уніфікації конструкторських документів і використання їх при обміні форм конструкторських документів і графічних зображень. САПР - це організаційно-технічна система, яка виконує автоматизоване проектування об'єктів, складається з комплексу засобів автоматизації проектування, взаємозв'язаного з підрозділами проектної організації. Сутністю САПР являється формування в пам'яті ЕОМ проектної моделі всього комплексу необхідної для проектування інформації, які неперервно розвиваються і доповнюються для нових об'єктів проектування. Єдина система класифікації і кодування.- Основні правила і вимоги які регламентують розвиток, функціонування, врахування необхідної гармонізації загальнодерж класифікаторів з міжнародними класифікаторами і стандартами. Об'єктами класифікації і кодування являються: техніко-економічна інформація про продукцію, процеси, послуги. До класифікаторів ставляться такі загальні вимоги: -класифікатор повинен охоплювати всі об'єкти класифікації з даної області;-класифікатор повинен бути гнучким і достатньо об'ємним;-класифікатор повинен забезпечити розв'язання конкретних задач. Для ефективного управління виробництвом, транспортуванням, складуванням, реалізацією продукції вимагаються сучасні системи управління. Впровадження таких систем управління дало поштовх до розвитку технологій автоматичної ідентифікації- штриховому кодуванню. Для кодування та ідентифікації товарів найбільш широко використовується технологія штрихового кодування. Штриховий код являє собою малюнок, який складається з комбінації темних і світлих смуг. За допомогою різної ширини штрихів і |
59 Продовження |
| 61 Продовження |
нормативний документ, який розробляють для встановлення вимог, що регулюють стосунки між постачальником (розробником, виробником) і споживачем (замовником) продукції. Стандарти підприємств розробляються на продукцію (процеси, послуги), яку виробляють і застосовують лише на конкретному підприємстві. Відповідно до специфіки об'єкта стандартизаці ї, розробляють стандарти таких видів: основоположні стандарти; стандарти на продукцію, послуги; стандарти на процеси; стандарти методи контролю. Основоположні стандарти розробляються з метою сприяння технічній єдності, взаємозв'язку діяльності в різних областях науки, техніки, виробництва. Стандарти на продукцію, послугу встановлюють вимоги до груп однорідної або конкретної продукції, послуги, які забезпечують її відповідність своєму призначенню. Стандарти на процеси встановлюють основні вимоги до послідовності та методів виконання різних робіт у процесах. Стандарти на методи контролю (випробувань, вимірювань, аналізу) встановлюють послідовність робіт, способи і технічні засоби їх виконання для різних видів та об'єктів контролю продукції, процесів, послуг. Державні стандарти України містять обов'зкові та рекомендовані вимоги. До обов'язкових належать: 1. Вимоги, що забезпечують безпечність продукції для життя, здоров'я і майна громадян,. 2. Вимоги техніки безпеки і гігієни праці з посиланням на відповідні норми і правила. 3. Метрологічні норми, правила, вимоги та положення, що забезпечують достовірність і єдність методів вимірювань, єдність маркування. 4. Положення, що забезпечують технічну єдність під час розроблення, виготовлення, експлуатації продукції. Обов'язкові вимоги підлягають безумовному виконанню органами державної виконавчої влади всіма підприємствами та громадянами-суб'єктами підприємницької діяльності. Рекомендовані вимоги є обов'язковими для виконання, якщо це передбачено чинними актами законодавства; ці вимоги включено до договорів на розроблення, виготовлення та поставку продукції;. |
| проміжків між ними кодуються цифри, букви, спеціальні знаки. Штриховий код EAN - це числовий код, який представлений комбінацією послідовно розташованих паралельних штрихів та проміжків між ними, розміри та розташування яких встановлені певними правилами. Маркування Найбільш широко застосовується 13-розрядний код EAN-13. 13-розрядний код складається з кода країни, кода виробника, кода товару і контрольної цифри. Крайні знаки (подовжені штрихи - знаки початку і кінця штрихкоду) визначають його межі. Штрихкод EAN-13 ділиться на дві частини подовженими штрихами в центрі коду. Нумерація позицій проводиться справа наліво: 1-контрольна цифра; 2-6-код товару; 7-10 (7-11) - код виробника; 11-13 (12-13) - код країни. Контрольна цифра розраховується на основі інших 12 цифр і використовується для перевірки правильності зчитування попередніх цифр коду скануючою системою. Порядок розрахунку контрольної цифри для коду EAN-13 такий: додаємо цифри, які стоять на парних позиціях; результат множимо на 3; додаємо цифри, які стоять на непарних позиціях і додаємо до попереднього результату; знаходимо різницю між кінцевою сумою і найближчим до неї числом, кратним 10; одержаний результат є котрольною цифрою. |
62 Початок | 63 Початок | 64 Початок |
62. Базові принципи УкрСЕПРО. Схема сертифікації в УкрСЕПРО Метою державної системи сертифікації України є здійснення необхідних організаційних, технічних і економічних заходів щодо забезпечення гарантій, пов'язаних із придбанням і використанням споживачем продукції для своїх потреб. Основними принципами сертифікації в УкрСЕПРО є: 1. Створення національної нормативно-методичної бази на основі міжнародних норм і правил із сертифікації; 2. Використання діючих в Україні державних стандартів та іншої нормативно-технічної документації. 3. Проведення незалежної оцінки характеристик і властивостей продукції (послуг, робіт), процесів і систем якості третьою стороною; 4. Установлення правил сертифікації конкретних видів продукції з урахуванням їх характеристик, особливостей виробництва і поставок, вимог міжнародних систем та угод про сертифікацію; 5. Застосування систем сертифікації, встановлених комітетом Ради Міжнародної організації по стандартизації (ISO); 6. Відкритість державної системи сертифікації продукції. Схема сертифікації, як склад і послідовність дій третьої сторони під час проведення сертифікації відповідності, визначає тип випробувань продукції, наявність або відсутність необхідності атестації виробництва або сертифікації систем якості, форму технічного нагляду за сертифікованою продукцією. У практиці використовуються 8 схем (моделей) сертифікації. Схема сертифікації № І. Типові випробування. Типові випробування являються методом експертизи якості продукції, при якому зразок продукції підлягає випробуванням відповідно до вимог до даної продукції. Схема сертифікації №2. Типові випробування з подальшим наглядом за якістю продукції шляхом періодичних випробувань виробів, які відбираються в сфері збуту. Ця схема є доповненням до схеми №1. але по схемі №2 визначається періодичність випробувань і кількість зразків у вибірці, Схема сертифікації №3. Типові випробування з подальшим наглядом шляхом періодичних випробувань виробів, які відбираються на підприємстві. аналогічна схемі №2, але відбір зразків виробів проводиться на підприємстві - виробнику даної продукції. Схема сертифікації №4. Типові випробування з подальшим | 63. Порядок проведення сертифікації в УкрСепро. Атестація виробництва в УкрСепро. Сертифікація здійснюється в рамках певної системи по вибраній схемі у відповідності з прийнятим порядком. Порядок сертифікації - це послідовність дій і процедур органу з сертифікації при сертифікації продукції. Сертифікацію продукції в УкрСЕПРО проводять виключно органи з сертифікації, а в разі їх відсутності - організації, що виконують функції органів з сертифікації продукції за дорученням Держстандарту України. Обов'язковій сертифікації в УкрСЕПРО підлягають всі види продукції, які внесені у затверджений Держстандартом "Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні". При обов'язковій сертифікації провіряються такі групи показників продукції: 1. Показники безпеки. 2. Показники сумісності. 3. Показники взаємозамінності. 4. Показники енерго - та ресурсозбереження. Для отримання сертифікату відповідності заявник повинен подати до акредитованого у Системі органу з сертифікації продукції заявку, на яку протягом 1 місяця повинен отримати відповідь. Отримавши позитивне рішення за заявкою, Заявник повинен укласти договір на проведення робіт з органом з сертифікації продукції, а також з випробувальною лабораторією. Для проведення випробувань продукції Заявник подає зразки продукції та технічну документацію на неї до випробувальної лабораторії. Після випробувань ці зразки у будь-якому стані повертаються заявнику. Порядком сертифікації передбачено також зберігання зразків - свідків протягом встановленого терміну. В разі отримання негативних результатів хоча б по одному з вимірювань показників якості продукції, випробування припиняється. Якщо результати випробувань позитивні, Заявнику видається сертифікат відповідності на строк, який визначає орган з сертифікації, але не більше ніж на 3 роки. У випадку сертифікації одиничного виробу або партії виробів виданий сертифікат відповідності розповсюджується тільки на відповідний одиничний виріб або партію виробів. Атестація виробництва - це офіційне підтвердження органом з сертифікації або іншим спеціально уповноваженим органом наявності необхідних і | 64 Сертифікація електропобут. Обладнання та комплект (ЕОК). Класифікація ЕОК До електронної техніки, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні відноситься електропобутове обладнання і комплектувальні вироби (ЕОК), які сертифікуються в УкрСЕПРО. Підлягають сертифікації ЕОК, що виготовлені в Україні або імпортуються до неї. До них належать: кабелі та шнури; конденсатори як комплектуючі; перемикачі для приладів та автоматичні керуючі пристрої для електроприладів побутового призначення захисні трансформатори та подібне обладнання, ручні електроінструменти; електронна аппаратура та пристрої розважального призначення, що живляться від мережі. Порядок проведення сертифікації ЕОК включає такі етапи: подання і розгляд заявки на сертифікацію, експлуатаційна документація, копії сертифікатів та протоколів сертифікаційних ЕОК та їх складових частин, завірена копія контракту або інший документ, що підтверджує походження ЕОК. В залежності від призначення ЕОК поділяються на 5 класів по типу захисту від враження електричним струмом: 0, 01, І, II, III. В залежності від класу ЕОК оснащені різним типом ізоляції. Основна ізоляція - це ізоляція, яка забезпечує основний захист від враження електричним струмом. Додаткова ізоляція - це незалежна ізоляція, яка доповнює основну ізоляцію і призначена для захисту від враження електричним струмом у випадку пошкодження основної ізоляції. Подвійна ізоляція - це ізоляція, яка складається з основної і додаткової ізоляції. Усилена ізоляція - це єдина система ізоляції струмоведучих частин, яка забезпечує таку ж ступінь захисту від враження електричним струмом, як і подвійна ізоляція. Прилад класу 0 - це прилад, у якому захист від враження електричним струмом забезпечується основною ізоляцією. Прилад класу 01 - це прилад, який має всюди основну ізоляцію і затискач заземлення, але комплектується кабелем живлення або шнуром без заземляючого провідника. Прилад класу І - це прилад, в якому захист від враження електричним струмом забезпечується як основною ізоляцією, так і за допомогою кабелів з'єднаних із захисним заземленням. Прилад класу II це прилад, в якому захист від враження електричним струмом забезпечується як основною ізоляцією, так і додатковими заходами |
Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 14 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
