Програмові вимоги з нормативного курсу

Програмові вимоги з нормативного курсу

«Історичне краєзнавство, музеєзнавство».

Частина ІІ. «Історія та організація туристсько-краєзнавчої роботи»

(спеціальність «Історія», ІІ курс, ІІІ семестр)

1. Методологічні засади вивчення. Історія туризму, зміст та основні поняття (туризм, суб’єкти туристичної діяльності, турист, туристична індустрія).

2. Подорожі в стародавньому світі.

3. Подорожі в епоху Середньовіччя (V – перша половина ХV ст.).

4. Подорожі та великі географічні відкриття в другій половині ХV – ХVІ ст.

5. Розвиток подорожей в епоху Просвітництва (ХVІІ – ХVІІІ ст.).

6. Розвиток туризму в світі у ХІХ – першій половині ХХ ст.

7. Розвиток туризму в світі у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.

8. Основні тенденції розвитку туризму в світі на межі XX – XXI століть. Прогнози розвитку світового туризму.

9. Мандрівництво в Україні як прообраз туризму. Україна очима іноземних мандрівників.

10. Традиції гостинності та розвиток подорожей на Русі в Х – ХV ст. Паломництво русичів у святі місця Сходу («Житие и хождение Данила Руския земли игумена»).

11. Розвиток туризму на українських землях у складі Російської імперії у ХVІІІ – ХІХ ст.

12. Паломництво землепрохідця Василя Григоровича-Барського у ХVІІІ ст., аналіз його подорожнього щоденника.

13. Створення туристичної інфраструктури та курортів у ХVІІІ – на початку ХІХ ст.

14. Готельні послуги та розвиток курортів у ХІХ ст.: таверни, заїжджі двори, караван-сараї, «странноприимные дома», готелі, постоялі і гостинні двори, корчми, поштові двори та станції.

15. Початок організованого туризму в Україні (кінець ХІХ – початок ХХ ст.). Виникнення в Україні перших туристських організацій (Російське товариство туристів, Російське гірське товариство).

16. Рекреаційне освоєння Криму, зародження готельно-курортного господарства. Діяльність Кримсько-Кавказького гірського клубу (1890-1915 рр.).

17. Зародження туристсько-екскурсійної справи на західноукраїнських землях у кінці ХVІІІ – першій половині ХІХ. Вивчення Карпатського регіону Балтазаром Гакетом на рубежі ХVІІІ – ХІХ ст. Подорожі А.Чарноцького (Зоріна Доленга-Ходаковського).

18. Діяльність членів «Руської Трійці», їх мандрівництво. Туристично-етнографічні подорожі Я.Головацького та І.Вагилевича.

19. Формування та становлення українського туристично-краєзнавчого руху у другій половині ХІХ ст.

20. Внесок І.Франка у розвиток туристично-краєзнавчої роботи. І.Франко і діяльність українських туристично-краєзнавчих гуртків Галичини в останній третині ХІХ ст.

21. Товариства «Сокіл», «Січ», «Пласт» і організація туристсько-екскурсійної справи у Галичині на початку ХХ ст.

22. Діяльність «Галицького Туристичного Товариства» і українського туристичного товариства «Чорногора» на початку ХХ ст.

23. Туристично-краєзнавча діяльність товариств на західноукраїнських землях у міжвоєнний період (товариства «Чорногора» і «Плай»).

24. Туристично-краєзнавча діяльність спортивно-молодіжних товариств Галичини у міжвоєнний період: «Сокіл», «Луг», «Орли»-КАУМ.

25. Створення централізованої системи управління туризмом в СРСР у 20-х рр. ХХ ст.

26. Туристсько-екскурсійна справа і краєзнавчий рух у Радянській Україні в період «українізації» (1923-1933 рр.).

27. Туристський рух в Україні у 30-х рр. ХХ ст. Створення туристсько-рекреаційних ресурсів: національні заповідники.

28. Основні напрями розвитку туризму в Україні в повоєнний період (50-60-ті рр. ХХ ст.). Діяльність Бюро міжнародного молодіжного туризму «Супутник» ЦК ВЛКСМ, ВАТ «Інтурист», Центральної ради з туризму ВЦРПС.

29. Зоряний час радянського туризму (70-80-і рр. ХХ ст.).

30. Піднесення міжнародного туризму у 70-80-х рр. ХХ ст. «Інтурист» – лідер серед туристських організацій СРСР.

31. Діяльність Української республіканської ради по туризму та екскурсіях щодо розвитку масового туристського руху в Україні у 70-80-х рр. ХХ ст.

32. Туризм в Україні на рубежі ХХ – ХХІ ст. Стан туристичної справи в Україні в 90-ті рр. ХХ ст.

33. Правові засади туристської діяльності в Україні на сучасному етапі (Закон України «Про туризм» від 15 вересня 1995 р. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження державної програми розвитку туризму на 2002-2010 рр.»).

34. Сучасний стан туристичної галузі: соціальний туризм, молодіжний і дитячий туризм, сільський (зелений) туризм, оздоровчо-спортивний туризм, екскурсійна діяльність.

35. Розвиток матеріальної бази туризму в Україні на рубежі тисячоліть (санаторно-курортні (оздоровчі) заклади України; розвиток готельного господарства, туристської інфраструктури; гарантування захисту та безпеки туристів).

36. Підготовка кадрів для туристичної галузі. Перспективи розвитку туризму в Україні та вплив соціальних, демографічних та інших факторів на туристичний ринок.

37. Історія і сучасний стан вивченості замків і фортець України.

38. Класифікація оборонних споруд. Законодавство України про охорону культурної спадщини.

39. Історико-географічна характеристика видатних пам’яток фортифікаційного зодчества регіонів України. Замки Львівщини, не включені у її “Золоту підкову” масового туризму: давньоруські фортеці Стільське та Тустань, Бродівський і Добромильський замки.

40. Волиньський край (Волинська й Рівненська області): Луцький, Олицький, Острозький, Новомалинський, Лубенський, Клеваньський, Корецький, Губківський замки, Тараканівський форт.

41. Замкове “намисто” Закарпаття: Мукачівський, Ужгородський, Невицький, Середнянський, Чинадіївський, Шенборн, Довжанський, Виноградівський, Боржавський, Квасівський, Королевський, Хустський замки.

42. Передкарпаття й Буковина: Галицький, Пнівський, Хотинський, Чернелицький, Раковецький замки.

43. Нездоланні твердині Західного Поділля: Кременецький, Вишнівецький, Залізцівський, Ожиговецький, Теребовлянський, Микулинецький, Буданівський, Червоноградський, Бережанський, Збаразький, Скала-Подільський, Скалатський, Бучацький, Підзамоцький, Язловецький, Чортківський, Кривчецький, Золотопотіцький, Сидорівський, Кудринецький, Окопи Святої Трійці, Кам'янець-Подільський, Жванецький, Панівецький, Чорнокозинський, Сутківський, Меджибізький, Сатанівський, Летичівський, Староконстянтинівський, Ізяславський замки.

44. Залишки замкових фортифікацій історичної Брацлавщини й Київщини: Буша, Вінниця, Муровані Курилівці, Озаринці, Тальне, Седнів, Переяслав-Хмельницький.

45. Акерманська фортеця м. Білгород-Дністровський.

46. Антична й середньовічна фортифікаційна спадщина Криму: Неаполь Скіфський, Харакс, Херсонес, Алушта, Фуна, Судак, Феодосія, Бахчисарай, Чуфут-Кале, Тепе-Кермен, Киз-Кермен, Ескі-Кермен, Киз-Куле, Мангуп, Чембало, Каламіта.

47. Монастирські оборонні комплекси Криму (Качі-Кальон, Шулдан, Челтер, Успенський, Інкерманський та ін.).

48. Монастирі західної України (Крехівський, Підкамінський, Манявський скит, Гошівський, Монастирок, Бакотський, Лядовський, Зимнівський, Почаївська лавра)

49. Києво-Печерська Лавра та інші монастирі історичної Київщини і Брацлавщини (Межиріцький, Корецький, Дерманьський, Бердичівський, Єлецький Успенський, Густинський, Мгарський, Святогорський монастирі-фортеці).

50. Історичні передумови виникнення і розвитку оборонних споруд на Прикарпатті.

51. Замки Покуття. Коломийський і Снятинський замки – неприступні фортеці Покуття. Замки Городенківщини.

52. Замки і фортеці прикарпатської Гуцульщини і Бойківщини. Пнівська оборонна твердиня.

53. Оборонні споруди перехідних зон Прикарпаття. Галицький замок – найстаріша фортеця області. Станиславівська фортеця – неприступна твердиня Прикарпаття.

54. Використання замків і фортець у туризмі.

55. Інструктивно-методичні документи, які регламентують туристсько-краєзнавчу роботу з учнівською молоддю у навчальних закладах України (Правила проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України; Положення про туристські маршрутно-кваліфікаційні комісії; Закон України «Про туризм»).

56. Інструктивно-методичні і розпорядчі документи, що визначають роботу з учнівською молоддю у позашкільному секторі (Закон України «Про позашкільну освіту»; Положення про позашкільний навчальний заклад; Положення про будинки творчості учнівської молоді, станцію юних туристів).

57. Положення про конкурси, які регламентують туристсько-краєзнавчу роботу шкільної молоді (Положення про рух учнівської молоді України за збереження і примноження традицій, звичаїв, обрядів народу «Моя земля – земля моїх батьків»; Положення про ІІ етап Всеукраїнської туристсько-краєзнавчої експедиції «Краса і біль України»; умови проведення Всеукраїнської історико-географічної експедиції «Історія міст і сіл України». Рекомендації щодо підготовки конкурсних матеріалів Всеукраїнські історико-географічної експедиції «Історія міст і сіл України»; Положення про обласну туристсько-краєзнавчу експедицію «Люби і знай свій рідний край». Положення про регіональну туристсько-краєзнавчу учнівську експедицію «Голос історії – голос майбутнього»; Акція «Моє село на туристичній карті України»; Положення про історико-етнографічну експедицію учнівської та студентської молоді «Україна вишивана»).

58. Організація проведення туристичного походу.

59. Функції учасників туристичного походу учнівської молоді.

60. Основні вимоги до групового, особистого та спеціального спорядження у поході.

61. Організація харчування в поході.

62. Рух групи на маршруті (проходження природних перешкод; правила техніки безпеки при пересуванні туристів; основні причини, що збільшують небезпеку при туристичних походах).

63. Основні вимоги до привалів та нічлігів (види вогнищ, правила протипожежної безпеки, укладання рюкзака, встановлення намету, туристські вузли).

64. Фізична підготовка перед організацією туристичного походу.

65. Функції дирекції і учительського колективу школі у проведенні туристсько-краєзнавчої роботи.

66. Орієнтовані заходи для складання плану туристично-краєзнавчої роботи у школі.

67. Організація пошуково-експедиційної роботи, формування туристично-краєзнавчих гуртків.

68. Організація та проведення туристських зльотів і змагань, проведення туристично-краєзнавчих вечорів, вікторин, конкурсів. Діяльність шкільних музеїв.

69. Теорія екскурсійної справи. Сутність, основні ознаки та функції екскурсії.

70. Класифікація екскурсій (за змістом екскурсій, за складом учасників, за місцем проведення (вид екскурсії), за способом перебування, за формою проведення, за циклічністю проведення, за метою, завданням та формою проведення).

71. Формування екскурсійної тематики (тема та об’єкти, назва екскурсії).

72. Елементи педагогіки і психології в екскурсійні роботі. Закони логіки та їх застосування в екскурсіях.

73. Екскурсійна методика. Технологічний процес створення нової екскурсії.

74. Методика екскурсійного показу. Прийоми показу.

75. Методичні прийоми розповіді в екскурсійній справі.

76. Техніка ведення екскурсії. Методика запам’ятовування текстів екскурсії.

77. Підготовка екскурсовода до проведення екскурсії.

78. Професія – екскурсовод. Етапи становлення професії, вимоги до екскурсовода. Зовнішній вигляд і манери екскурсовода. Професійна майстерність екскурсовода.

79. Якість екскурсії, способи її оцінки. Оцінка якості екскурсії. Методика розбору екскурсії.

80. Література з вивчення краю на прикладі населеного пункту, регіону, де народився студент (згідно матеріалів краєзнавчого відділу Івано-Франківської обласної універсальної бібліотеки імені І.Франка).

81. Характеристика краєзнавчо-туристичного маршруту (на прикладі населеного пункту, регіону, де народився студент).

Дата добавления: 2015-10-21