Постановили його скінчити. Бідний фризієр заливсь сльозою, Купив си кишку із трутизною (отрутою), А було тої два метри кишки, І з'їли разом з паннов Францішков. Як тілько з'їли, зараз
Постановили його скінчити. Бідний фризієр заливсь сльозою, Купив си кишку із трутизною (отрутою), А було тої два метри кишки, І з'їли разом з паннов Францішков. Як тілько з'їли, зараз почули, Жи тов ся кишков на амінь струли, І смерть надходе від тої кишки, Такий кінець був панни Францішки.
Корпус Ветеранів Військових, що об'єднував емеритованих офіцерів, влаштовував популярні недільні забави у льокалю Товариства на вул. Охоронок, 1. На початку ХХ ст. Товариство влаштувало недільну забаву в річницю битви під Ольшинкою. В результаті виникла авантура оспівана в цій баляді.
ТАМ НА БАЛЮ ВЕТИРАНІВ
Там на балю Ветиранів, кужди зна тих панів, Бо там шо неділи забави кипіли. А кумітит за вступ бере та й сорок галєрів, Кужди призна щиро, жи варт, жи варт. А музичка іну, ану, а музичка гра, Бо при тій музичці гості бавлюсі весело. Все їдно, чи то є хлопска, чи то дамска єст, Аби тілько грала фест а фест. Панна Юзя при буфеті купу грошей трати: Три колєйки пива фраїрови плати. Вона йому шури - мури: шницлі є в братрурі (духовці), Ружні конфітури, лиш прийди. До столика панни Басі Мутуровий (моторовий, водій трамваю) пхасі: "Чи м'я панна хоче, прошу панни я сі. Дай ми, панно, хоць надію!", "Я сі з пана смію, пан не при кулєї*, та й вже, та й вже". А в буфеті якась п'явка лиш робе, шо дзявка: "Най ми пан не кива, а став ту три пива!" Ти ду него ані слова, най ті Бог захова, Бо він з Кліпарова, гість є гість. Під стіною якийсь фраїр в козака сі бави, Кастет ма в кишені, а ніж у рукаві. Ти ду него ані слова, най ті Бог захова, Бо він з Личакова, гість є гість. Опівночі сі з'явили якісь два цивіля, Морди подряпані, косми, як бадилє. Ніц нікому не вповіли, тілько морди били, І так ся бавили цілу ніч.
*Пан не при кулєї - тобто не колійовий працівник і до нього нема такої поваги. Коліярський мундур, як і військовий, захоплював дівчат, бо колійові працівники мали сталу платню.
З усіх передмість Личаків мав славу дільниці, де було найбільше шинків і садків для забав під голим небом. Цивілізація закінчувалася перед костелом святого Антонія, і саме до цього пункту можна було затемна відпроваджувати передміщанських панянок. Проникати на подальші терени було вже небезпечно. А тим часом і нижній, і верхній Личаків манили до себе львів'ян особливою романтикою - в цій околиці починалося сузір'я розкішних пияцьких закладів, де бавилося наше міщанство.
КОЛИ МУЗИЧКА ЗАГРА ШТАЄРА
Коли музичка загра штаєра (танець), ой, діріді, раді, ой, діріді, ра, зара ду танцю бери мні хулєра, ой, діріді, раді, ойра. Куждий єдин гуля, наставляє вуха, Як не танцює, то музики слуха. Міську аранжер, тиж файний хлупака, Він пу французькі навіть балака: Авансе! Курдемами! Паспарту! Деволяй! Шерше ля фам! Мулєн Руж! Трібуне! Помпадур! (тут аранжувальник вигукує перші ліпші словечка). Хоць мало котрий його капуї (розуміє), Алі в фіґурах вшиску кляпуї (все грає, все в порядку). Як Юзьку Франці відбив риваля (суперника), Того відразу взяли ду шпиталя. Дуже за Юзька злякалась гебра (компанія), Алі тому тільку пукли штири ребра Бу на Личакові треба фест фраєра, Аби з батярами гуцати штаєра (танцювати). Якби не було панни Людвіки, То би не було файні музики, Бо вона куждий танець нам уміля (робить милішим), І на гармоні пірша кляса шпіля (грає).
(продовження)
Цієї п'ятниці, 16 жовтня представниці групи ПОА 35, куратор Сергій Сидорів і Мартуха планують поїхати до Львова і відвідати поранених вояків у військовому шпиталі. Виїзд поїздом о 5 ранку. Бажаючі можуть приєднатися тілом і ділом: грошовою пожертвою, домашньою випічкою, листом до вояка, дитячим чи власним патріотичним чи людяним малюнком.
Запрошую студенток-практиканток, колишніх випускниць-вчительок, студентів коледжу, тим, хто має молодших братиків чи сестричок організувати завтра малювання і писання листів з дітками. Ми можемо подякувати, підтримати, допомогти тим, хто захищає нас. Під час малювання фотографуйте дітей і себе.
Свою допомогу можна приносити на Мазепи 10 завтра або я можу під'їхати у межах Франика. Хто не місцевий — листи можна присилати електронно набрані чи відскановані, а я роздрукую. Бажаючі приєднатися чи допомогти пишіть в коменти чи в приват.
www.vk.com/pysa4ka
mazepi10@gmail.com
Pysa4ka презентує
ПІСНІ ДЛЯ СПІВАННЯ У ЛЬВОВІ-2015
Писачкою and групою ПОА35
Група ПОА35 (Початкова Освіта. Англійська мова) вже вдруге прямує до Львова. Ми відвідаємо поранених вояків, передамо їм подарунки, листи і дитячі малюнки, пройдемося ружними місцями, спробуємо поговорити про цікавих чи відомих людей – мешканців чи уродженців міста, поспіваємо пісні про Львів, войну і Україну, вип'ємо кави чи пива, повозимося трамваєм і так далі. Якщо щось не зробимо – добре, як зробимо інше – ще краще.
Гм.. Львів. Його ми майже не знаємо, але спробуємо назвати кілька людей та гуртів, життя яких пов'язано з містом.
(версія Сидоріва)
Богдан Ігор Антонич Грицько Чубай Кость Москалець
Гурт Брати Гадюкіни Гурт Мертвий Півень Театр-студія Не Журись
Андрій Панчишин Віктор Морозов Юрій Винничук
Віктор Неборак Влодко Кауфман Юрко Кох
Мар'яна Савка Видавництво Старого Лева
Він ї каже: "Мій ангелку, Вийду з войська, то в кустелку (костелі) Зара з тобов візьму шлюб, іно анцуґ (костюм) мені куп". Юзя там улана пере (сварить): "Ти бандита, ти хулєра, За ми (за мої) шницлі і гирбати (чай) Тиснеш Маньку зизувату!" Я шпануї (дивлюся) на Касюні і помалу до ні суну. "Моя Касю, поки час, йдем забавитись хоч раз". Літнє пиво, лімуняда, на карузель панно, сядай. Є гойдалка, шо агій! Лиш Касюню сі не бій!" "Йди ти на Гетьманські Вали*, Там дістанеш гарем цалий! А я дівка не така, я би-м хтіла вояка!". "Вояк має тебе в дупі, а я за то щастя куплю. У вояка вже є так - серце ламле, як той мак". "Я вояка сі не бої, а як хочеш серце моє, То мене о руку прось, мамі вповідж такой шось!"
* На Гетьманських Валах вигулювали повії.
Однією з найпопулярніших і найулюбленіших у Львові пісень була трагічна балада про панну Францішку і бідного фризієра (перукаря), цих клепарівських Ромео і Джульєту.
ПАННА ФРАНЦІШКА
На Клепарові за рогатками, Там собі жила в своєї мами Файна, як янгол, груба, як кишка, А всі ї звали – панна Францішка. А татусь панни, він різав свині, Ліпшого майстра нема донині, А свині тєжко переживали, На ціле місто дурні кричали. Францішки мамця в ринку стояла, Що забив татусь – тим торгувала, Сальцесон, шкварки, шпондерки, кишки, Купуйте, люди, в мамці Францішки. А недалеко від їх господи Жив си фризієр, бравий молодик, Він купував там щорання кишку, Бо кохав тяжко панну Францішку. Підслухав татусь ту таємницю: "Не для фриз'єра донька різницька, І хай щодня він купує кишку, Та не дістане панну Францішку!" Як то коханці бідні дізнались, То з того страшно розхвилювались, І хоч життя їх було ві цвіті,
Захер Мазох та Іздрик опційно
ОЙ, ХМАРИТЬСЯ, ТУМАНИТЬСЯ
Ой, хмариться, туманиться,
Дрібні дощі йдуть.
Там молоді жовнярики |
Мед-горілку п'ють. | (2)
П'ють горілку, ще й наливку,
Їдять пампушки,
Та ще й собі споглядають |
На чужі жінки. | (2)
Чужа жінка, як ягідка,
Як вишневий цвіт,
А ти ж мені, шабелино, |
Зав'язала світ. | (2)
Візьму я ж тебе, шабелино,
Та й за гострий край,
Пущу я ж тебе, шабелино, |
В глибокий Дунай. | (2)
Плавай, плавай, шабелино,
Вчися плавати,
А я піду, молод жовняр, |
Жінку шукати. | (2)
А як я собі, шабелино,
Жіночку знайду,
Тоді я тебе, шабелино, |
До боку припну. | (2)
Ой, хмариться, туманиться,
Дрібні дощі йдуть.
Там молоді жовнярики |
Мед-горівку п'ють. | (2)
ТАМ, ПІД ЛЬВІВСЬКИМ ЗАМКОМ
Там, під Львівським замком старий дуб стояв.
Там, під Львівським замком старий дуб стояв, |
А під тим дубочком партизан лежав. |
Він лежить, не дише, він неначе спить.
Золоті кучері вітер шелестить.
В 30-х роках ХХ ст. вийшло кілька кінофільмів, у яких брали участь відомі виконавці жартівливих діалогів на львівській говірці, постійні ведучі радіопрограми "На веселій львівській хвилі" Щепцьо Міґач (Казімеж Вайда) і Тонько Титилита (Генрик Фоґельфанґер). Пісня "Тільку ві Львові" стала популярною завдяки фільму "Волоцюги".
ТІЛЬКУ ВІ ЛЬВОВІ
Най єнші шукають на вербах грушок В Мюнхені, Парижі, Торонті, Мене ж Бог боронить від хибних думок, Зі Львова я ані на крок. Бо де ще є людєм так файно, як ту, Тільку ві Львові. Бо де ще зубачиш таку красоту, Тільку ві Львові. Ховаймо на спід тягар наших бід, І в Штати нема чо тікати. Таж пиво у нас холодне, як лід, Дівчата солодкі, як мід. Якби ще десь раз я вродитисі вмів, то Тільку ві Львові. Так люблю той Львів, що бракує ми слів, Львів то є Львів. На світі є Відень, Гонконг і Нью-Йорк, Я ж нігди туди не поїду, Бо зроду не схильний до хибних думок, Зі Львова я ані на крок...
В СТРИЙСЬКІМ ПАРКУ НА ФИСТИНІ
В Стрийськім парку на фистині (фестивалі) Там забава кляво (класно) плині, Там кухарок сотка - дві, Кажда мода шантеклє (рід кабаре). Та - разівка (селючка), а та - дама, Та - в шаліку, та - в панама, Кажда має сильну хуть (бажання) Іно, брате, романс круть. Ойра, шо сі діє, ойра, світ сі сміє, Ойра, Манька пріє, а музичка гра. Тутай льокай (лакей), в бутах дзюра, Ду Марині пре в кункури (залицяється): Моя Марись, візьмім шлюб, лиш мені убранє куп. Будеш в мене вельґа (велика) пані, Возьмиш си до дому пранє, Пальцем тя ніхто не ткне, як на харч візьмеш мене. Тоську йде ду свої Рузі, Вона шницлі ма в братрурі (духовці). Вона каже: "Їсти хоч? Ду хавіри (хати) мої скоч".
Над ним стара мати стомлена стоїть
І до свого сина тихо говорить:
"Сину ж ти мій, сину, дитино моя,
Були б тя не вбили, якби не війна.
Було вас у батька п'ятеро синів;
Ти був наймолодший, сину наш, Андрій.
Як ти був маленький, батько воював -
Він за Україну голову поклав!"
Hе плач, стара мати – син героєм став!
Він за Україну голову поклав.
ЛЕНТА ЗА ЛЕНТОЮ
Вже вечір вечоріє, повстанське серце б’є, А лента набої поспішно подає.
Приспів: Ах, лента за лентою – набої подавай, Вкраїнський повстанче, в бою не відступай! Ах, лента за лентою – набої подавай, Вкраїнський повстанче, в бою не відступай!
А ворог атакує і преться щосил, Юнак-кулеметник їх вправно косив.
Приспів
Як сонце сходило, втомлений юнак, Упав він ранений, упав він навзнак.
Приспів
До нього санітарка поспішно іде, В обличчя вдивляєсь, його пізнає.
Приспів
Він в неї вдивляєсь, пече в грудях рана, Біля кулемета дівчина молода.
Приспів
1. БАТЯР Я СИ, БАТЯР 2. ТІЛЬКУ ВІ ЛЬВОВІ 3. В СТРИЙСЬКІМ ПАРКУ НА ФИСТИНІ 4. ПАННА ФРАНЦІШКА 5. ТАМ НА БАЛЮ ВЕТИРАНІВ 6. КОЛИ МУЗИЧКА ЗАГРА ШТАЄРА 7. ЯК ХЛОП СИ ПУСКАЧИ 8. З ДАЛЯ ВІД ҐВАРУ 9. ЗА РУГАТКОВ НА ЗАБАВУ 10. ВЖЕ ДВАНАЙЦЯТЬ Б'Є МЕНі 11. ЛИЧАКІВСЬКЕ ТАНГО 12. ЦЬОТКА БАНДЗЮХОВА 13. ФАЙДУЛІ, ФАЙ 14. ТІЛЬКУ ВІ ЛЬВОВІ (ремікс 30-і роки)
Всі українські редакції текстів: Юрій Винничук, крім "Тільку ві Львові": Богдан Стельмах
Кожна львівська дільниця мала свій фольклор і свої пісенні гімни. Батяри Личакова, Клепарова, Замарстинова, Голоска, Підзамча, Городоцького передмістя вміли не тільки бити писки, але й влаштовували гучні забави, слава про які котилася містом.
БАТЯР Я СИ, БАТЯР
Батяр я си, батяр з малої дитини, Ой, дана-дана, дана-дана, гей! Як мав штири роки, ходив до дівчини, Ой, дана-дана, дана-дана, гей! Батяруйте, хлопці, як я батярую, Ні одної нічки дома не ночую. Маю жаль на маму, маю жаль на тата, Же мя породили такого вар'ята.
А ворог атакує, в останній момент – Наново заграв вже затихлий кулемет.
ЕМІГРАНТ СОНГ
Бай-бай мила бай-бай, бай-бай мила прощай Автобусом до Лондону, літаком до Вашингтону Бай-бай мила мене забувай.
Ну холера всьо, нарешті їду, За спинов лишився родимий кордон. Первим ділом я у Англію до цьоці заїду. А потім на літакові полечу у Вашингтон.
Приспів.
Дякую тобі мамо, Що в поля водила край села. Що ночей не досипала і в дорогу проводжала. І рушник вишиваний на щастя дала.
Приспів.
Дякую мої сестри, Бо Господь ми дав їх цілих дві. Як одна сі було сховає, то друга го відшукає І я їду до дівчини, шо ся нравит мені
ПРИЇХАЛИ З-ЗА ДУНАЮ
Приїхали з-за Дунаю Гості вельми задумані. Вечероньки не просили, Коней не порозпрягали.
Приспів: Онде впали, Онде спали, Онде наші хлопці Добре погуляли.
Полягали гості В саду, в саду зеленому, Ой, не світи, місяченьку, В очі ні одному.
У лігві своєму сховались бандити І бублики порівну стали ділити, Тому що існувала в них своя злодійська етика, Поки не погубила їх звичайна арихметика.
Зачали ділити вони справедливо - Раз бублик направо, раз бублик наліво, І були би вже поділилися гарно Та була тих бубликів кількість непарна.
І перший ділився, і другий старався, А бублик оден все їдно зіставався. Покинули ділитися, за бублик посварилися, Спочатку визивалися, а потім і побилися.
В одного в серцю ніж кривий, В другого леб розтрощений, Не стало двох грабіжників, А стало два небожчики.
А все могло скінчитися Без ґвалту і без паніки, Якби з єдного бублика Зробили два рогалики.
Отож бо, любі діточки, Як не будете вчитися, То може біографія Трагічно закінчитися.
На вуличці Вірменській в самому центрі Львова Світила ся жарівка страшенно гонорова, Вона собі світила із вечора до ранку, Щоби ся не бояли львів’яни і львів’янки.
А потім їй набридло усе на тому ж місці, Хотіла би світити сама на ціле місто, Та що там ціле місто – для неї то дрібниця, Світити, так від Бродів до польської границі!
Отак поміркувала і взялася до діла, Раз блимнула добряче та й тут таки згоріла… Повчальна випливає мораль з цієї пісні – Як хочеш довго жити, світи на свому місці!
Приспів
Бо привезли вість благую, Вість благую, ще й не злую: Третій рік война точилася, А учора закінчилися.
БАЙ-БАЙ МИЛА
Бай-бай мила бай-бай, бай-бай мила прощай Автобусом до Лондону, літаком до Вашингтону Бай-бай мила мене забувай.
Ну холера всьо, нарешті їду, За спинов лишився родимий кордон. Первим ділом я у Англію до цьоці заїду. А потім на літакові полечу у Вашингтон.
Приспів.
Дякую тобі мамо, Що в поля водила край села. Що ночей не досипала і в дорогу проводжала. І рушник вишиваний на щастя дала.
Приспів.
Дякую мої сестри, Бо Господь ми дав їх цілих дві. Як одна сі було сховає, то друга го відшукає І я їду до дівчини, шо ся нравит мені
Бо львівське пиво – то є кляса, Робить з хлопа супераса. Вип’єш гальбу – і вже фраєр, хо-хо! А музичка грає штаєр.
ЧОРНА КАВА
муз. В.Морозова сл. Ю. Винничука
Най мене наглая чорная кава заллє, Тільки-но кину місто кохане моє. Всюди за мною буде блукати в світах Чорної кави запах, яким я пропах.
Нас із коханою чорная кава звела, Всі перепони, що були між нами, змела. Чорная кава в жилах у мене пливе, Наше кохання у чорній каві живе.
Чорна кава - це львівських вулиць напій. Чорна кава - це вечір розкішний мій. Чорну каву зі мною, мій друже, пий, В чорній каві і нині, і прісно жий.
В львівських кав'ярнях млосно моргають жінки, В львівських кав'ярнях вчуєш останні плітки. Хтось від дощу у кав'ярні рятунку шука. Хтось від сім'ї і печалі на каву втіка.
Чорна кава - це львівських вулиць напій. Чорна кава - це вечір розкішний мій. Чорну каву зі мною, мій друже, пий, В чорній каві і нині, і прісно жий.
ОСТАННІЙ БУБЛИК
муз. В.Морозова сл. А.Панчишина
За панської Польщі у нашому місті Жили два розбійники-рецидивісти, Щоночи прохожих вони грабували, Пролили невинної крови чимало.
А здобич торбами носили в хатину І там си ділили на дві половини, Лапала їх поліція по всій землі Галіції Та були підлі злодії хитріші від поліції.
Одної осінньої темної ночи Потрапив грабіжникам пекар на очи, Негідники ззаду підступно напали І бубликів в'язку безправно забрали.
1. НА ПЛЯЦУ ПРУСА 2. ОСТАТНИЙ БАТЯР 3. МАНДОЛІНА, ҐІТАРА І БАС 4. ХОЛЄРА 5. ВОЙТИК 6. НА КУЛЬПАРКОВИ 7. МІЙ ТАТУНЬО 8. ПАНІ ФРАНІ 9. БАТЯРСКИЙ БЛЮЗ 10. НА ЦВИНТАРІ 11. ЗАБАВА 12. ЧОВЕН 13. НА КРАКІВСКІМ БАЗАРИ 14. МАТОЛОК 15. МАРИСЯ 16. НА ПРОФЕСОРСКІЙ КОЛЬОНІЇ 17. ЛЬВІВСЬКА ҐІТАРА 18. БАТЯРСКА КОЛЯДА
НА ПЛЯЦУ ПРУСА
Юркохови Богдановичу
муз. В.Морозова сл. А.Панчишина
на пляцу Пруса трамвай звертає за десіть мінут назад вертає той завертає той просто їде цофнися вую бо переїде
на пляцу Пруса кібель публічний в разі потреби дуже помічний як помішаєш пиво на водку
Касієр за півціни нас - Фай-дулі-бабулі-фай. Пика мала грізний вираз - Бий ґулі за рідний край!
Ми з собою мали пляшку. Фай-дулі-бабулі-фай. Всі шахрують в кнайпі тяжко. Бий ґулі за рідний край!
Цьохлі ніжаться ліниво. Фай-дулі-бабулі-фай. Взяли ми собі по пиву. Бий ґулі за рідний край!
В пиво вилили горівку. Фай-дулі-бабулі-фай. До горівки хтіли дівку. Бий ґулі за рідний край!
А до дівки хтіли бійку. Фай-дулі-бабулі-фай. А до бійки треба вмійку - Бий ґулі за рідний край!
Ми всю кнайпу розтрусили. Фай-дулі-бабулі-фай. Є в руках ще трохи сили - Бий ґулі за рідний край!
ЛЬВІВСЬКЕ ПИВО
муз. В.Морозова сл. Ю. Винничука
Львівське пиво – то є кляса, Робить з хлопа супераса. Вип’єш гальбу – і вже фраєр, хо-хо! А музичка грає штаєр.
На Погулянці у Львові колись Три файних хлопа на пиві зійшлись. Що з цього вийшло, лишень подивись - Хлопці створили театр «Не журись!»
Бо львівське пиво...
Навіть преславний Данило король Пінку здував і робив «голь-голь-голь...» Рано і ввечір пиво він пив, Німців, як щурів, лупив,
Бо львівське пиво...
Як би я хтів, щоби Полтва гнила Пінистим пивом по Львову текла. Може б вона не смерділа тоді, Й раки у пиві жили б, як в воді,
з трамваю виліз вліз до виходку
на пляцу Пруса трамвай червони ґвіждже як батяр як церква дзвони ту на пристанку каждого ранку стрічає Зеник свою коханку
на пляцу Пруса трамвай гуркоче він ї цілує вона не хоче вона не хоче бузі не дає за трамваями їдут трамваї
трамвай за трамваєм за трамваєм трамвай а за тим трамваєм єще єден трамвай...
ОСТАТНИЙ БАТЯР
муз. В.Морозова сл. А.Панчишина
в ту ніч коли помре остатний батяр на Личакови згаснут жарівки на Ринку леви скажут "насирматер" і будут гірко плакати дівки
на цвинтар прийде половина Львова провести хлопа на остатний суд і принесут вінок з Замарстинова і з Клепарова букєт принесут
батяре, старий батяре нам бракує твоєї ґітари заки серце остатний раз вдари заспівай заспівай нам батяре заспівай нам батяре
і будут цілий тиждень поминати бруківка вже не висохне від сліз задармо будут кєшку наминати і замовляти штаєра на біс
і лиш по тому скіньчи сі жалоба плачі в бурделях і по кнайпах стиск коли остатний батяр стане з гроба і замалює фраєрови в писк
батяре, старий батяре нам бракує твоєї ґітари заки серце остатний раз вдари заспівай
У крамничці куп’ю меду масло мліко яйка сіль куликівский хліб і сало як си збудиш жеби с мала їсти пити повен стіл
Як зароб’ю двіста злотих буде в нас великий баль буде музика і танці і забава буде… цить… мала царівна спить
ФАЙКА
муз. В.Морозова сл. А.Панчишина
Куплю в жида файку А в ляха титоню Закури си мила Я ті не бороню
Потягни си моцно Пусти кулко диму Як перезимуєм Тую довгу зиму?
Але я не фраєр Зимувати вмію Як морози вдарат Файкою си грію
А як не загріє Ликну си кєлішка А як не поможе То піду до ліжка
Гріє мене файка Як сиджу на ґанку А кобіта файна З вечора до ранку
Як весна настане Виросне травичка Не кури кохана То недобра звичка
БИЙ ҐУЛІ!
муз. В.Морозова сл. В.Неборака
Ми зайшли в елітну кнайпу. Фай-дулі-бабулі-фай. Дали касієру в лапу. Бий ґулі за рідний край!
заспівай нам батяре заспівай нам батяре
наш остатний батяре
МАНДОЛІНА, ҐІТАРА І БАС
муз. В.Морозова сл. А.Панчишина
на чужині приходят ві сні мої рідні батярскі пісні чи почую я вас ше хоч раз мандоліна ґітара і бас
мандоліна ґітара і бас щира правда без жадних прикрас і немає пор’єдніших слів як та пісня батярска про Львів там трамваї співают пісні там кобіти цвітут навесні там мельодію грают для нас мандоліна ґітара і бас
на Личаків ні вдень ні вночі не ходили чужі паничі ту є мій рідний край ту для батяра рай ту співаю си файдулі-фай ту смієш си коли тебе б’ют ту москальскую водку не п’ют ту тихесенько грают для нас мандоліна ґітара і бас
шлюбні мешти в батяра їдні як забава – то вже на три дні як горівка – то пити до дна як любов – то до смерти їдна нині згублю – а завтра знайду не попрошу – а ліпше вкраду але знов будут грали для нас мандоліна ґітара і бас
добрий бімбер для батяра мед лиш мусово платити вперед гонорово постав’ю на стіл першу вип’єм за душі без тіл ну а другу – за ладні тіла жеби хтіла душа і могла
За Личаків! За Замок! За Львів! За тихесеньку пісню без слів
Ага! Але гарна нога Шо то за кобіта! Голос як трембіта Мушу я почути як ми скаже «Ага!»
Прошу пана! Я пор’єдна дівка Крем з айвону на фризурі тафт Най ми пан покаже де його готівка А по тому може вип’єм брудершафт
Ага! Він до мене мруґа Ага! Але я дорога Не піду задаром Ні з одним батяром Наперед заплати – потім буде «Ага!»
Прошу пані! На Високім Замку Я маршалек – я сі ту вродив Виджу пані змерзла – прошу маринарку Той зриває квітку хто ї не садив
Ага!...
БРАМИ ВЖЕ ЗАМКНУЛИ (колискова)
муз. Г.Варса сл. Е. Шлехтера переклад А. Панчишина
Брами вже замкнули лілю-лілю-лі квітки сплят і пташки сплят і пси сплят і коти оченятка стỳли лілю-лілю-лі всі вже сплят засни, маленька, й ти
Як зароб’ю двіста злотих то збудую тобі дім будеш спала як царівна на пелюстках в домі тім добраніч, доню, спім…
А в садочку твому буде повно яблунів і груш будем тебе колисали в ароматах білих руж добраніч очка змруж
що її заспівают для нас мандоліна ґітара і бас
ХОЛЄРА
муз. В.Морозова сл. А.Панчишина
з’їм два яйка на сніданє і кавалок хліба пом’яну Петра і Павла Бориса і Гліба вберу білу маринарку взую си лякерки тай піду сі ранткувати до мої холєрки
холєра ясна! яка ж ти прекрасна така слодзютка холєрна розвудка
а моя холєра така вона файку кури чорні брови біла шия червоні пазури по дорози я ї куплю парасоль з брезента бо холєра не пускає в хату без презента
у холєри на макітрі жовті папільоти вона має три стражаки чотири пільоти мусиш мати добрі гроші і терпінє мати до холєри сі за тиждень треба записати
а холєра по покоях ходи на ґоляса в неї мушка на півдупку коса до пояса до холєри сі притулиш а вона не проти чи ти батяр чи ти фраїр – то її робота
і гарує та холєра по сім день на тижні жеби мали в своїм жицю троха щістя ближні до холєри йдут русини німци і поляки як холєра нас не возьме – то не трафлят шляки
холєра ясна! яка ж ти прекрасна така слодзютка холєрна розвудка
така блядзютка холєрна розвудка
ВОЙТИК
муз. В.Морозова сл. А.Панчишина
Войтик був паном шодня голив сі програв сі в карти — і пан скінчив сі усі маєтки пустив на в'ятер вчора був паном, а нинька — батяр
вчора до «Жоржа» ходив з льорнетом а нинька страши людий кастетом
ПРОШУ ПАНІ
муз. В.Морозова сл. А.Панчишина
Прошу пані! Я не маю права Не сказати про таку красу В пані гарні ноги – особливо права Я великий букет пані принесу
Ага! Елєганцка нога Ага! Ше й либонь дорога Шо то за кобіта! Шо за фелічіта! Мушу я почути як ми скаже «Ага!»
Прошу пана! Ви так не шуткуйте Ше ніхто так не балакав зі мнов За своїм язичком трохи припильнуйте Або дам по яях лівою ногов
Ага! Елєганцка нога Ага! І одна і друга А такі паньчохи роблят тилько влохи Заладуй си букєт там де росне нога!
Прошу пані! Шо то за говірка? Я не чувім тих штубацких слів Ту не Старий Самбір Не Нова Бібірка Ту так не говорат – ту є місто Львів!
Прошу пана! Злазьте з фортеп’яна Ти не батяр а телячий фляк Стули собі писок Пане грубіяне Поцілуй ми в дупу! Най ті трафит шляк!
Прошу пані! Таку сльічну дупцю Я до смерти годен цілувать Прошу пані! Хойці любцю-любцю До самого рана не будемо спать
Ага! Зла як Баба Яга
вчора пив вермут перед обідом а нинька смокче бімбер з карбідом
Войтика ґлова не до паради він на Краковскім кобаси краде кобаси, шинки, сало вуджене жаден поліцай го не дожене а як дожене — то не да ради Войтика кастет — не до паради
Войтик сі влучив по місті Львові заки не достав цеглом по ґлові вчора був батяр на Личакови а нинька — вар'ят на Кульпаркови
на Кульпаркови роснут каштани просим ласкаво додому, пане на Личакови зів'яли кв'яти на Кульпаркови сохнут вар'яти
НА КУЛЬПАРКОВИ
докторови Рибці (Дзюньови)
муз. В.Морозова сл. А.Панчишина
на Кульпаркови блавати квітнут як остатний раз на Кульпаркови варיּяти виздоровлюют нараз на Кульпаркови ворони мают райскі голоси на Кульпаркови батяри дуже файно чуют си
ліпше на Кульпарків ніж до цюпи каждий оприх знає як то є хто пінєндзи має жовтий білєт купи хто не має на Бриґідках зігниє
на Кульпаркови Пілсуцкі Баторему в морду дав бо Пілсуцкі то був батяр а Баторий пискував в Бонапарта куций коцик він загрітися не міг а в Адольфа вкрали ноцник він до кібля не добіг
ліпше на Кульпарків ніж до цюпи каждий оприх знає як то є
старші люди повідают а ти грай музичко грай є на небі коло раю ше їден батярский рай там є файно там є гарно там небачена краса в тому раю хліб задармо і задармо кобаса
в тім раю їдят батяри ліпше ніж москальскі цари
шпондер біґус кєшку флячки студенину і бурачки луп си яйка шинку край най жиє батярский рай
старші люди повідают а ти грай музичко грай шо батяри потрапялют не до пекла а в той рай а в тім раю прошу пана а ти грай музичко грай там батяри п’ют шампана аж сі ляє через край
бо в тім раю наливают чого душі забажают
бімбер вудку і горівку аєрконяк бехерівку є вино і пиво є рай батярский най жиє
старші люди повідают а ти грай музичко грай же батяри не вмирают а живими йдут у рай мают душу мают тіло а ти грай музичко грай жеби си могло і хтіло бо без того рай – не рай
бо кобітам в тому раю ні кінця нема ні краю
є велику є маленькі є пампушки є щупленькі навіт дві муринки є хто з ким хоче – з тим жиє
старші люди повідают але досит марних слів всі батяри добре знают же правдивий рай – то Львів
хто пінєндзи має той си пива купи хто не має з пива фляшки збирає
на Кульпаркови на вежи росне дикий виноград хто лежав ту альбо лєжи той ше верне сі назад даю слово гонорове то є місце вищий сорт і для батяра старого на Кульпаркови курорт
ліпше на Кульпарків ніж в капличку на Пекарскі знают як то є хто пінєндзи має купи медсестричку хто не має сам до свого по своє
МІЙ ТАТУНЬО
добрій порадниці пані Ліді
муз. В.Морозова сл. А.Панчишина
мій татуньо русин русин він кєрує автобусем а мій шваґер Хаїм Хаїм згубив ногу під трамваєм
мій татуньо болік-льолік він хронічний алькоголік вчора чьмаґа нині пиво і до вітру ходи криво
в тата на макітрі вісім волосин а я кіндзюравий бо я скурвий син
мій татуньо фурман фурман шо зароби лиши курвам ніц додому не приноси тилько шнапс і папіроси
мій татуньо вар’ят вар’ят вони з мамов бімбер вар’ят самі вар’ят самі пиют самі собі писки биют
мамця мені кажут шо я є русин а я їм не віру бо я скурвий син
Заспіває пісню про стару Марушку Ктура 40 років заробляє в лужку
Мамцю рідна! Шо то буде? Ойсь-таріді-ріді-да Голі дупи Голі груди Ойсь-таріді-ріді-да То є танці на голяса То забава перша кляса Шкло си било Скрипка грала На паркєти крев си ляла Ойсь-таріді-ріді-ріді-дана Хтось не дожиє до рана
Як на Личакови лямпи погасили Ті шо ше ходили Інчих виносили Але не задармо а для інтересу За роботу брали собі поляреси
Є на Личакови кнайпа зацофана Коло тої кнайпи лежит баба п’яна
ПО МЕНІ НЕ ДЗВОНИ ДЗВОНЯТ
переклад А.Панчишина
По мені не дзвони дзвонят Наді мнов кєлішків дзвін Бо така пияцка доля Як прожив – такий і скін
Не несіт мене на цвинтар Ані ксьондза не ведіт На добраніч мені браття Спиртом голову скропіт
У пивници поховайте Під столом копайте гріб Ноги до дверий вкладайте Голову – де бочки чіп
В праву руку гальбу дайте В ліву руку – пива жбан І жалобно заспівайте Вмер п’яничка Але пан!
БАТЯРСКИЙ РАЙ
муз. В.Морозова сл. А.Панчишина
мій татуньо Войтик Войтик має штири пари мойтек жовтий крават і лякєрки і для курви два цукєрки
мій татуньо фраєр фраєр на забавах грає штаєр а як раз заграв «калінку» поламали мандулінку
шалік єдвабовий сподні з парусин ходжу гоноровий бо я скурвий син
мій татуньо Славко Славко з Кульпаркова має справку де притисне – там напуди і нічо йому не буде
мій татуньо вуйко вуйко купив собі спалахуйку повідав же тилько хами нинька ходют з запалками
у фляшках горівка в лямпі карасин на колінах дівка бо я скурвий син
ПАНІ ФРАНІ
муз. В.Морозова сл. А.Панчишина
пані Франі стала зрані зготувала си снідані зготувала та й спожила бодай вона довго жила
пані Франі роби тяжко жиляки обсіли ляжку ліву ляжку праву литку без паньчохи дуже видко
пані Франі церу губи бо ніхто її не люби ні любови ні кохання не зазнала Франя грання
пані Франі на тапчані спит і марит про кохані і солоні сльози Франі закипают на тапчані
пані Франі зрані охне без милости цера сохне невесела і недужа бо без мужа сохне ружа
Що не кажіте – нема на світі, Йой, як серце батяра. Батярам зроду Життя не шкода, Бо в них такі серця.
КНАЙПА ЗАЦОФАНА
муз. В.Морозова сл. А.Панчишина
Є на Личакови кнайпа зацофана Ту ніхто не видів ні їдного пана Правдивого пана Жеби був в краваті Самі гопштаплєри в курточках на ваті
Матка Боска! Шо то буде? Ойсь-таріді-ріді-да Влодко Стефка вальнув в груди Ойсь-таріді-ріді-да Стефко Влодка в яя копа Як цизорик склало хлопа Шкло си било Скрипка грала На паркєти крев си ляла Ойсь-таріді-ріді-ріді-дана Хтось не дожиє до рана
На столах дубових обруси непрані Ту ніхто не видів правдивої пані Жеби в капелюшку А на нему квітки Ту самі лахудри наставляют литки
Ой мамуню! Шо то буде? Ойсь-таріді-ріді-да Пиво виляла на груди Ойсь-таріді-ріді-да Через пупец на коліна Дзюркотіла зимна піна Шкло си било Скрипка грала На паркєти крев си ляла Ойсь-таріді-ріді-ріді-дана Хтось не дожиє до рана
А в тій кнайпі Мошко на скрипочци грає А як му наляти – то ше заспіває
а рецепт для пані Франі написали на паркані
БАТЯРСКИЙ БЛЮЗ
муз. В.Морозова сл. А.Панчишина
всі батяри вбрали маринари як спізнився — то стояти мус а кого не знают то не пускают в бімбер-барі нині грают батярский блюз
на шинквасі як на тім Парнасі сидит купка молоденьких муз вони добре знают на шо чекают зара банда буде грала батярский блюз
на паркєти вийдут не валєти каждий батяр ту козирний туз хтось у тому стиску дістав по писку бо закашляв як заграли батярский блюз
у шиночку як у тім садочку квітнут ружі солоденьких бузь мают всі кобіти від щістя мліти заки банда буде грала батярский блюз
в бімбер-барі сольо на ґітарі сонце стане — і забаві шлюс батяр сі не жури циґаро кури бо ніколи сі не скіньчи батярский блюз
НА ЦВИНТАРІ
муз. В.Морозова сл. А.Панчишина
на цвинтарі тихо вночи не пугают ту пугачи
муз. Г.Варса сл. Е. Шлехтера переклад Ю.Винничука
За ругатками ходять батяри, І хоч не легко їм у житті, Але співають, не нарікають, Бо в них серця золоті. За ругатками ходять дівулі - Сукні з пиркалю, уста, як мак. Дзвінко регочуть, Панів не хочуть, Іно співають си так:
Що не кажіте – Нема на світі, Йой, як серце батяра. Просте, відверте, Деколи вперте, Йой, то серце батяра.
Зробиш му кривду - то враз обірвеш. Кинеться батяр, як звір. А зробиш му добре, То він тобі теж, Сто разів більше, повір.
Що не кажіте – Нема на світі, Йой, як серце батяра. Батярам зроду Життя не шкода, Бо в них такі серця.
За ругатками, як грім ударив, Батяр за край свій битись пішов. Шанець для нього – будь-яка шпара, А медаль його – то кров. За ругатками з віров, надійов Пішли батяри на лютий бій: Їден з багнетом, другий з фузійов За гонор твій і за свій.
Що не кажіте – нема на світі, Йой, як серце батяра. Просте, відверте, Деколи вперте, Йой, то серце батяра.
Львів чи Канада – він лицар доріг, всюди наш батяр той сам, Серденько злоте відкрите для всіх, Буде він тут, а чи там.
не ухає жадна сова лиш чути жалобні слова
якби я не літав через ту колєю не лежав би’м нинька зимний під землею як пішов би’м чере’ штреку по желізнім мості то б не закопали туйка батярскії кості
якби не та Франя якби не та дівка не знав би’м донині де та Левандівка банда Франиних коханків ми би не злапала і мені би на Пекарскій музичка не грала
як би’м мав в лепеті розуму хоч трішки то не їв би’м на ніч смаженої кєшки бо від тої кєшки мені кишки покрутило а як рано хтів’ім стати серце сі не било
якби не той батяр тай не карі очі не було б відкрите віконце шоночі через него би не влізла батярова жінка не стирчала б між цицьками зазубрена фінка
ой якби я не був гуцул тай не носив бартку тай не пив би’м паленочку з неділі до чвартку то й з п’ятниці на суботу я би не напився тай не впав би’м до кернички тай би’м не втопився
На цвинтарі тихо вночі не пугают ту пугачі не ухає жадна сова і стихли жалобні слова
ЗАБАВА
муз. В.Морозова сл. А.Панчишина
за церкву Юра сонечко сідає приємний вечір – буде клава ніч правдивий батяр файну кралю має а як не має – то не вартий ніц
на Личакови такі звичай мают як вже співают – то таки співают а як танцуют – то земля гримит а як цілуют – в жилах кров кипит шпиляй музико не жалій ґітари най скрипка плаче бас нехай гуде на Личакови бав’ят си батяри Личаків нинька спати не буде
а зара буде танґо з виґібусем я на паркеті – Франя на столі
шо страшна батярска любов буде нагла лятися кров
заки говорили пси си полюбили і не раз а може навіть і не два панна як то вздріла голову згубила по страченій цноті плакала трава
батяр був порядний дуже купив вельон своїй ружі
дві обручки купив двайці дека влупив кавалєрску волю тихо пом’янув як ішли до шлюбу стріли Франю грубу батяр лівим оком хтиво їй мруґнув
Франя си не відвернула і на батяра мруґнула
з того ніц доброго не буде бо повідают старші люди шо страшна батярска любов буде нагла лятися кров
панна з-під корсета витягла штилєта вдарила го в груди а затим себе коло церкви впали моцно си обняли не буде з батяром щастя не буде
їх ховали в їднім гробі а Личаків був в жалобі
песики тужили довго не прожили їхня песька доля була дуже злов на могилі сіли тай закам’яніли бо собача вірність більша ніж любов
аньолок мурмурови а коло него пси нема на Личакови страшнішої краси
з того ніц доброго не буде бо повідают старші люди шо страшна батярска любов буде нагла лятися кров
СЕРЦЕ БАТЯРА
тули сі ближче батяр ти не вкуси їден лиш раз жиємо на землі
на Личакови такі звичай мают як вже співают – то таки співают а як танцуют – то земля гримит а як цілуют – в жилах кров кипит шпиляй музико не жалій ґітари най скрипка плаче бас нехай гуде на Личакови бав’ят си батяри Личаків нинька спати не буде
вино си ляє банда штаєр грає а ми гуляєм як остатний раз шо буде завтра – тилько Бозя знає танцуй батяре заки є ше час
на Личакови такі звичай мают як вже співают – то таки співают а як танцуют – то земля гримит а як цілуют – в жилах кров кипит шпиляй музико не жалій ґітари най скрипка плаче бас нехай гуде на Личакови бав’ят си батяри Личаків нинька спати не буде вино си ляє банда штаєр грає а ми гуляєм як остатний раз шо буде завтра – тилько Бозя знає танцуй батяре заки є ше час
ЧОВЕН
муз. В.Морозова сл. А.Панчишина
якби на Полтві була маринарка якби в ній пливав золотий човен а веслувала молода батярка там би втопив сі батяр не їден
не пожалів би’м злотого на білєт не пожалів би’м другого на біс я би тримав її за ніжний філєт і аж до ранку з човника не зліз
пливе човен...
пливе човен під оперним театром в далекий світ несе його вода до Гонолюлю або на Суматру греби греби кобіто молода
БАЛЬ У БОМБАХА
переклад Ю.Винничука
Є баль у Бомбаха, Приходьте без страху, Там буде забава і стиск. Там з кожної губи Посиплютьсі зуби, Там кожен дістане у писк.
Хто з паньства в кишені Дістав запрушенє, Най пальці виставит на шпіц. Студенти на кишки За вступ мают знижки, Батяри не платят там ніц.
Сюп, Манюсю, музичка гра, Гуля батярів тьма. Пане куханий, шо ти плетеш? Панни пурєдні? Та будут там теж. Сюп, Манюсю, музичка гра, Таньчи батярів тьма. Там буде Марися, Гандзюлька і Крися, Забава буде ду дня.
БАТЯРСКА ЛЮБОВ
муз. В.Морозова сл. А.Панчишина
якось рано-вранці десь на Погулянці на траві зеленій була ше роса вийшов гонорово батяр з Личакова на натуру рідну вигуляти пса
фацет кури пес літає шо зобачи – підливає
раптом на паґурку види хлоп фіґурку файна як та ружа панночка іде ше й веде на смичку сучку невеличку зара було видко – шось таки буде
заки пес обнюхав сучку батяр панну брав за ручку
з того ніц доброго не буде бо повідают старші люди
душа батярска рве сі на свободу душа батярска прагне на човен та під землею несе Полтва воду і в ній нема нічого крім гівен
пливе човен...
НА КРАКІВСКІМ БАЗАРИ
муз. В.Морозова сл. А.Панчишина
на Краківскім базари шпондерок на дровах такий смачний шо того не скажеш на словах пшепрашам прошу пані пардон тобі мадам я шпондера такого нікому не віддам
на Краківскім базари дешева кобаса скуштуєш – і відразу летиш на небеса і видиш райскі пташки і чуєш голоси і чоловік щасливий від тої кобаси
на Краківскім базари купивім си кота він мав великі вуса але не мав хвоста купив кота дурного а викинути гріх а кіт миший не лови а батяр лови бліх
на Краківскім базари злапали злодія за руку злапав Франек а Франя – за яя як забирав до цюпи оприха поліцай руки не було в него і бракувало яй
на Краківскім базари Марися продає ніколи і нікому задармо не дає а продає Маруха пампушки та узвар нема на світі ліпше ніж Краківский базар
МАТОЛОК
муз. В.Морозова сл. А.Панчишина
піду си до кнайпи возьму двайці дека бо на мене вдома вже ніхто не чека возьму гальбу пива сяду си за столик а за тим столиком вже сидит матолок
То було так давно…
коли ше на корзо ходили батяри на Сихови бойки пасли баранів а люди співати могли без водяри бракує, панове, мені давних днів
то ніколи си не верне скорше світ си переверне так ніколи вже не буде не то місто не ті люди
То було так давно То було так давно То було то було То було так давно
Люкс хлупаки, львівські діти Куждий ладний аж сі світи. Ой, дірідірі, рах, цях, цях...
Вже шклянками гебра дзвоне, Юзьку шпіля на гармоні. Ой, дірідірі, рах, цях, цях...
Ми ду него чару-мару: – Гуляй звідси, ти, батяру! Ой, дірідірі, рах, цях, цях...
А як нас припросе ґречно, То уп'ємосі сердечно. Ой, дірідірі, рах, цях, цях...
Най си знає, жи ві Львові Є хлупаки гонурові. Ой, дірідірі, рах, цях, цях...
Хто сі з наший віри сміє, Най гу нагла крів залиє, Ой, дірідірі, рах, цях, цях...
А хто з нами трима штами, Тому ліпше, як у мами. Ой, дірідірі, рах, цях, цях, Рухай, рухай, угай – дана, Ой, дірідірі, рах, цях, цях, Рухай, рухай, уга!
матолку матолку купи собі голку заший собі писка най слина не триска
а мені матолок шось дурне лепече в него дивна мова і слова лелечі а мені матолок шось своє ґєлґоче лапає за руку заглядає в вочи
я до тої кнайпи більше вже не вступлю ліпше собі фляшку до вечері куплю я до тої кнайпи не піду ніколи бо до неї ходят скінчені матоли
МАРИСЯ
муз. В.Морозова сл. А.Панчишина
шо ти лазиш попід вікна по цо квіти носиш ніц від мене ідійото ти сі не допросиш
ти так на мене не дивися бо я мішіґіне Марися не на ту натрафив шляк би тебе трафив сховай в дупу яя бо повідриваю
шо ти ходиш поза мною вочисками лупиш їдь штубаку на Куркову там си курву купиш
гет від мене бо ти возьме ясная холєра я віддам сі за батяра а не за фраєра
НА ПРОФЕСОРСКІЙ КОЛЬОНІЇ
муз. В.Морозова сл. А.Панчишина
поїхав він в далекий край йому сказали шо там рай
Землі на самому краю жиє Абрам в своїм раю і знов на дроті Тель-Авів: ну як там наше місто Львів?
Абрам Абрам па-ра-ба-рам
над пляцом Пруса сім сорок танцюют чемно «сім-сорок» ти сам обрав собі маршрут але тебе бракує тут
який дивний той білий світ ти нинька гість а був сусід кошерне сало і сто грам для тебе завше є Абрам Абрам па-ра-ба-рам
ТО БУЛО ТАК ДАВНО
муз. В.Морозова сл. А.Панчишина
коли на Вірменскій ше жили вірмени коли на Жидівскій ше жили жиди коли в Стрийскім парку пасли си олені а в крані ніколи не бракло води
То було так давно То було так давно То було то було То було так давно
коли на Пекарскій пекли караваї коли їден когут пів-Львова будив на Замок ходили мацьопкі трамваї то було, коли я си ше не вродив
То було так давно…
коли ше свічками світили в Опері і били на вежах годинники всі коли перший поверх не був на партері і пливали в Полтві живі карасі
То було так давно…
коли на Підзамчу стояла рогатка по цісарскім лісі блудили вовки коли шанували і матку і батька коли не давали до шлюбу дівки
повідают же в Кракові панни страшнє гонорові як зачіпиш таку горду можеш обірвати в морду
а я до Кракова їхати не хочу ліпше си по ріднім Львові поволочу
бо на Професорскій Кольонії панєнки пахнут як півонії нема в Цісарстві ані в Польонії як на Професорскій як на Кольонії як на Професорскій Кольонії
повідают же в Парижі всі мамзелі ходят рижі сухоребрі кендзюраві руки ліві ноги праві
а я до Парижа їхати не хочу ліпше си по ріднім Львові поволочу...
повідают же у Відні всі фройляйни дуже бідні ані вроди ані гроши з голови си сиплят воши
я до того Відня їхати не хочу ліпше си по ріднім Львові поволочу...
повідают же у Москві дєвушкі як маткі боскі як таку вночи спіткаєш «Матка Боска!!!» - і втікаєш
я до тої Москви їхати не хочу ліпше си по ріднім Львові поволочу...
кажут же у Ватикані нема ні їдної пані каждий хорий цилібатом і не годен бути татом
я до Ватикану їхати не хочу ліпше си по ріднім Львові поволочу
бо на Професорскій Кольонії панєнки пахнут як півонії нема в Цісарстві ані в Польонії як на Професорскій як на Кольонії як на Професорскій Кольонії
ЛЬВІВСЬКА ҐІТАРА
ДОРОТА
муз. В.Морозова сл. А.Панчишина
Панна Дорота жиє ві Львови має халупу на Личакови ладний оґрудок моцні ворота багата з дому панна Дорота
А в тім оґрудку червона ружа шануют люди Дороту дуже ангельска врода правдива цнота така є наша панна Дорота
Панна Дорота на гарфі грає в кустельним хорі псалми співає тяжке до ручки брудне до рота не бере ніґди панна Дорота
А три дні тому в парку Косьцюшки панна Дорота згубила цюшки цюшки згубила а з ними цноту люди жаліли панну Дороту
Люди жаліли тай говорили певно Дороту знов підпоїли бо як си дзьобне панна Дорота не замикає свої ворота
Панна Дорота чесна хороша людоньки добрі дуже вас прошу не пригощайте панну Дороту бо може ше раз згубити цноту
АБРАМ
муз. В.Морозова сл. А.Панчишина
На пляцу Пруса жив Абрам він сало їв і пив сто грам в Абрама був порядний пес погнав за сучкою і щез…
Абрам Абрам па-ра-ба-рам
минуло літо і зима Абрама з нами вже нема
муз. В. Тиховського і Е. Ландовського сл. Е. Шлехтера переклад Б. Стельмаха
Маю, братику, львівську ґітару, Тішусь нею вже добрих двадцять літ, Кумпель мій з личаківського бару Грав на ній своїй дівчині Так, як я – всім людям нині! Я з ґітарою, наче з ріднею, По забавах так шпіляю, що ну!.. А коли самі ми з нею - Слухаю її струну, Що про Львів туркоче пісеньку сумну:
«Де б ти, друже, мене не вів, Та найкращий для мене – Львів, Там у всьому – чарівна гра, Там навіть ратуша танцює – ой-ді-ріді-ра!.. Шкода труду і шкода слів, Бо найкращий для мене – Львів Зі своїми «та йой», «та йди»... І щастя ми завжди Знайдем у Львові.
Ця ґітара хоча й дерев’яна, Але серце і душу має теж. Як пригорну – співає до рана Тиху пісеньку погідну Ще й таку для мене рідну. І лечу я у мріях до Львова, І провулки вузенькі впізнаю, І мовчить гора Замкова, Тихо всюди, як в раю, - Всі ґітару львівську слухают мою:
«Де б ти, друже, мене не вів...»
БАТЯРСКА КОЛЯДА
муз. В.Морозова сл. А.Панчишина
над Високим Замком зірка як жарівка зірка кольорова світи ся знає каждий батяр Божий син ві Львові Божий син ві Львові родися
три батяри йдут і дари несут кого стрічают оповідают став сі ві Львови Божий цуд
не у вертепі не в яскині Бог сі раждає в Україні
батяр до макітри суне макогона макогона суне і тре мак начувай сі враже як дитятко скаже як Ісусик скаже буде так
ту не фатерлянд і не Росія тилько ві Львові на Личакові міг сі родити Месія не у вертепі не в яскині Бог сі раждає в Україні
над Високим Замком янголи літают на землі і в небі торжество а на Личакови батяри гуляют коляди співают Рождество!
Бог ся раждає! Славіте! Його ві Львові знайдете!
1. ЗЕНИК 2. ДОРОТА
3. АБРАМ 4. ТО БУЛО ТАК ДАВНО 5. У БОМБАХА ФАЙНА ҐАРА 6. БАЛЬ У БОМБАХА 7. БАТЯРСКА ЛЮБОВ 8. СЕРЦЕ БАТЯРА 9. КНАЙПА ЗАЦОФАНА 10. ПО МЕНІ НЕ ДЗВОНИ ДЗВОНЯТ 11. БАТЯРСКИЙ РАЙ 12. ПРОШУ ПАНІ 13. БРАМИ ВЖЕ ЗАМКНУЛИ (колискова) 14. ФАЙКА 15. БИЙ ҐУЛІ! 16. ЛЬВІВСЬКЕ ПИВО 17. ЧОРНА КАВА 18. ОСТАННІЙ БУБЛИК 19. ЖАРІВКА
ЗЕНИК
муз. В.Морозова сл. А.Панчишина
Закутий батяр Зеник на Клепарови жив він завше був в гỳморі ніколи не тужив з трамвайовеґо рельса перстеник в него був бруківка замісь очка би Львова не забув
Закутий батяр Зеник на Клепарови жив він мав кольоньску воду але її не пив горівку, шпаґатівку, баюру, цьмаґу ляв але ніхто не видів би Зеник си нахляв
Закутий батяр Зеник на Клепарови жив він мав недобру жінку але її не бив міг пальнути фраєра жеби не пискував ше ні їден по тому без помочи не встав
Закутий батяр Зеник на Клепарови жив нічого і нікого ніколи не просив він міг шось часом вкрасти і зрабувати міг але си побирати – для батяра то гріх
Закутий батяр Зеник на Клепарови жив він мав шовковий крават але го не носив носив він білий шалик він в нему си вродив поважний як маршалик на рондо виходив
Закутий батяр Зеник муровим хлопом був коли його ховали то плакав цілий Львув
