Піктографія-одна з найбільш ранніх форм писемності через зображення предметів, подій тощо спрощеними умовними знаками, схемами, малюнками; у деяких народів збереглася до наших днів.

Піктографія -одна з найбільш ранніх форм писемності через зображення предметів, подій тощо спрощеними умовними знаками, схемами, малюнками; у деяких народів збереглася до наших днів.

«Золота пектораль»- нагрудна прикраса скіфського царя IV століття до н. е.

«Палеолітична Венера»- первісні статуетки жінок, які виготовляли давні люди. Назва для окреслення фігурок оголених жінок з дуже повними формами; можливо пов'язані з культом родючості, походять з часів пізнього палеоліту. Поширені на територіях від Зх. Європи до Сибіру.

Матріархат- ранній період у розвитку первіснообщинного ладу (від палеоліту до розвинутого неоліту), який характеризувався наявністю материнського роду і рівноправним з чоловіком, а пізніше провідним становищем жінки у суспільстві.

Політеїзм - багатобожжя, віра в багатьох богів/богинь

Язичництво - будь-яка політеїстична релігія, пантеїстичні, а також генотеїстичні вірування, світоглядні системи з погляду монотеїстичних релігій (наприклад, християнства, ісламу).

Літопис- історико-літературний твір у Київській Русі, пізніше в Україні, Росії та Білорусі, в якому оповідь велася за роками.

Фреска - живопис на сирій штукатурці, одна із технік настінного малярства, протилежна до а секко (розпис по сухому).

Мозаїка - зображення чи візерунок, виконані з кольорових каменів, смальти, керамічних плиток, шпону та інших матеріалів.

Ікона- живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Ісуса Христа, Богородиці, святих і подій Святого Письма.

Берестяні грамоти- пам’ятки давньої східнослов’янськоїписемності (XI — XV ст.), написані на доступному дешевому матеріалі — бересті.

Глаголиця і кирилиця- одна з найдавніших слов'янських абеток.

Братства- національно-релігійні громадські організації українських (русинських) і білоруських (литовських) православних міщан у 16-18 ст

Полемічна л-ра- літературна творчість церковно-теологічного і художньо-публіцистичного характеру в Україні.

Партесний спів- вид української і російської багатоголосної церковної музики, що виник в Україні на початку 17 століття. Найвище досягнення української професійної музики доби Бароко.

Кант- старовиний урочистий, головним чином релігійний спів.

Вертеп - мандрівний театр маріонеток, поширений головно в Україні, в барокову добу (17-18 століття)

Дума- ліро-епічні твори української усної словесності про події з життя козаків XVI—XVIIІ століть.

Козацьке бароко- назва архітектурного стилю, що був поширений в українських землях Війська Запорозького уXVII—XVIII ст.

Меценацтво- добровільна безкорислива діяльність фізичних осіб у матеріальній, фінансовій та іншій підтримці набувачів благодійної допомоги. Назва походить від прізвища римлянинаМецената (Мекенат), який був покровителем мистецтв за імператора Августа і другом Горація та інших поетів.

Урбанізація в культурі- це зростання ролі міст в розвитку суспільства, який супроводжується ростом і розвитком міських поселень, зростанням питомої ваги міського населення.

Реалізм - (лат. realis — «суттєвий», «дійсний», від res — «річ») — стиль і метод у мистецтві й літературі.

Романтизм- ідейний рух у літературі, науці й мистецтві, що виник наприкінці 18 ст. у Німеччині,Англії й Франції, поширився з початку 19 ст. в Росії, Польщі й Австрії, а з середини 19 ст. охопив інші країни Європи таПівнічної і Південної Америки. Характерними ознаками романтизму є заперечення раціоналізму, відмова від суворої нормативності в художній творчості, культ почуттів людини.

Класична культура-" Класична" модель культури (характерна для XIX ст.). Вона є своєрідним результатом звільнення людини від жорсткої залежності від природного та божественного світів. Тут людина виступає як розумна динамічна істота, яка розвиває свої духовні здібності і є творцем культури. В основі цієї моделі лежать принципи гуманізму, раціоналізму та історизму.

Усна народна творчість- художня колективна літературна і музична творча діяльність народу, яка засобамимови зберегла знання про життя і природу, давні культи і вірування, а також відбиток світу думок, уявлень, почуттів і переживань, народнопоетичної фантазії.

Фольклор - створені народом та існуючі в народних масах словесність (перекази, пісні, казки, епос), музика (пісні, інструментальні наспіви і п'єси), театр (драми, сатиричні п'єси, театр ляльок), танець

Архітектурні пам’ятки- архітектурний об'єкт (або його залишки, фрагменти) з характерними ознаками стилю доби, що мають надзвичайне національне, культурне, духовне, мистецьке значення

Образотворче мистецтво- мистецтво відображення сущого у вигляді різних образів, зокрема таких як художні образи на площині (графіка, малярство тощо) та в просторі (скульптура).

Класицизм(російський ампір)- (англ. classicism, від лат. classicus — зразковий) — напрям в європейському мистецтві, який уперше заявив про себе в італійській культурі XVI - го ст. Найбільшого розквіту досягає у Франції (XVII ст.).

Монументальна скульптура- (лат. sculptura, від лат. sculpo — вирізаю, висікаю) — ліпка, пластика, вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну, тривимірну форму і виконуються із твердих чи пластичних матеріалів.

Модерн - новітній, сучасний. Інші назви: Ар-нуво (фр. L'Art Nouveau), Югендстиль (нім. Jugendstil); також часто загальна назва Сецесія (Secession від лат. secessio) — відокремлення) — стильовий напрям у європейському та американському мистецтві (переважно в архітектурі, образотворчому й декоративно-ужитковому мистецтві) кінця 19 — початку 20 століть.

Авангард- (від фр. avant — попереду та garde — охорона) — термін на означення так званих «лівих течій» у мистецтві, більш радикальних, ніж модернізм.

«Будинок із химерами»- (1901—1902^[1]) — цегляна споруда з прикрасами на міфологічні та мисливські сюжети, є головною архітектурною спорудою раннього декоративного стилю модерн міста Києва, столиці України. Свою назву отримала через скульптурні прикраси, тематика яких — тваринний наземний та підводний світи, атрибути полювання, казкові істоти.

Кубізм- революційна течія в образотворчому мистецтві початку XX століття, яка передувала абстрактному мистецтву.

Символізм- (фр. symbolisme, з грец. симболон — знак, ознака, прикмета, символ) — літературно-мистецький напрям кінця ХІХ — початку ХХ ст., основоположники якого, базуючись на ідеалістичній філософії Шопенгауера, «теорії несвідомого» Едуарда Гартмана і поглядах Фрідріха Ніцше, проголосили основою мистецької творчості символ — таємну ідею, приховану у глибині всіх навколишніх, а також і потойбічних явищ, що її можна розкрити, збагнути й відобразити тільки з допомогою мистецтва, зокрема музики й поезії.

Футуризм - авангардний напрям у літературі й мистецтві, що розвинувся на початку XX століття здебільшого в Італії й Росії.

Імпресіонізм - (від фр. impression — враження) — художній напрям, що заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань. Мистецька течія, уживописі, а також в літературі та музиці — котра виникла в 1860-х роках та остаточно сформувалася у другій половині 19 століття у Франції.

Нігілізм - (від лат. nihil — «ніщо») — світоглядна позиція, суть якої в запереченні цінностей. Найчастіше нігілізм проявляється у вигляді екзистенціального нігілізму, який стверджує, що життя не має жодної мети чи значення. Моральний нігілізм заперечує значення етичних норм.

Експресіонізм- (від франц. expression - вираження, виразність) — літературно-мистецька стильова тенденція авангардизму, що сформувалася в Німеччині на початку ХХ століття. Мав своїх прихильників в мистецтві Франції, Австрії, Польщі, німецькомовної Швейцарії.

Еклектизм- (грец. εκλεκτός, «вибраний»; від грец. εκλέγω, «обирати») — у найширшому значенні — механічне поєднання в одному вченні різнорідних, органічно несумісних елементів, які запозичуються з протилежних концепцій.

Більшовицька культурна революція- совокупность изменений в духовной жизни общества, осуществленных в СССР в 20-30-е гг. XX в., «составная часть социалистического строительства, создание социалистической культуры». Термин «культурная революция» введен В. И. Лениным в 1923 году в работе «О кооперации»

Всеобуч - (всеобщее военное обучение), название системы обязательной военной подготовки граждан, которая существовала в РСФСР иСоветском Союзе.

Лікнеп- Ліквідація неписьменності, скорочено: "лікне́п" (рос. ликбез, скорочення від слів «лик видация без грамотности») — культурно-освітня кампанія, здійснювана більшовицькою партією у 20–30-ті роки XX ст., спрямована на подолання неписьменності серед широких верств населення, в першу чергу сільського.

Українізація - політичне просування і впровадження елементів української мови та української культури, в різних сферах життя.

Хвильовизм- напрям в л-рі який продовжив ідеї М.Хвильового, суть якого полягала в засвоєні у новой укр. л-рі найкращих здобутків Зах.Європейської к-ри.

Українські неокласики- група українських поетів та письменників-модерністів початку 20 століття.

Бойчукізм - напрям живопису, в основі якого відбулося поєднання традицій Візантійського мистецтва з елементами народного орнаменту, мозаїки і фрески періоду княжої доби та іконопису 17-18ст(І.Падалка, Т.Бойчук, К.Грозник, А.Іванова)

Театр «Березіль»- український театр-студія, заснований Лесем Курбасом у 1922 році в Києві. В 1926 році його було переміщено до Харкова, де він зайняв приміщення, яке до цього належало театру імені І.Франка під керівництвом Гната Юри (нині це будівля Харківського Українського академічного Драматичного театру ім. Т.Г.Шевченка). Зараз назву «Березіль» носить мала сцена Харківського Українського академічного Драматичного Театру імені Т.Г.Шевченка.

«Розстріляне відродження»- духовно-культурне та літературно-мистецьке покоління 20-х — початку 30-х рр. в Україні, яке дало високохудожні твори у галузі літератури, філософії, живопису, музики, театру і яке було знищене тоталітарним сталінським режимом.

Космополітизм- (від давньогрецької κοσμοπολίτης — космополіт, громадянин світу) — ідеологія світового громадянства, яка надає пріоритетне значення загальнолюдським цінностям і другорядне — національним проблемам.

Соціалістичний реалізм- термін, що закріпився у радянському мистецтвознавстві на окреслення художнього методу літератури і мистецтва, «що представляє собою естетичне вираження соціалістично усвідомленої концепції світу й людини, зумовленою епохою боротьби за встановлення й творення соціалістичного суспільства» (визначенняВРЕ). Соціалістичний реалізм був єдиним офіційно дозволеним в СРСР «творчим методом» літератури і мистецтва.

Український авангардизм- Поняття «український авангард» введено у вжиток паризьким мистецтвознавцем А. Наковим (фр. Andréi Nakov) для виставки «Tatlin's dream», улаштованої в Лондоні 1973 року. Тоді Західуперше побачив праці світового рівня безвісних авангардистів України Василя Єрмилова і Олександра Богомазова.

Рух дисидентів- рух, учасники якого в СРСР виступали за демократизацію суспільства, дотримання прав і свобод людини, в Україні — за вільний розвиток української мови та культури, реалізацію прав українського народу на власну державність.

Самвидав- видавані поза цензурою (зокрема в СРСР) підпільні листівки, брошури, книжки й періодичні видання — один з виявів Руху опору.

Культура діаспори-відповідно до сучасних реалій, духовна спадщина народу України включає надбання національної культури українського народу, що створені як в Україні, так і за її межами, в діаспорі, всюди, де твориться українська культура.

Манкуртизм- соціально-психологічне поняття, що характеризується розкладанням системи цінностей, створених й накопичених досвідом предніх поколінь, й зневажливим ставленням до них сучасних людей, які втратили історичну свідомість (пам’ять)

«Пролеткульт»- массовая культурно-просветительская и литературно-художественная организация пролетарской самодеятельности при Наркомате просвещения, существовавшая с 1917 по 1932 год.

Ментальність- (від лат. mens — пов'язаний з духом, духовністю) — спосіб мислення, загальна духовна налаштованість, установка індивіда або соціальної групи (наприклад етнії, професійного або соціального прошарку) до навколишнього світу.

Національний характер- сукупність психологічно-ментальних та повендінкових ознак, особливостей, притаманних певній етнонаціональній спільностей.

Маргіналізація суспільства в сучасну добу- суспільний індивід — людина, що перебуває на краю, на межі різних систем — культур, соціальних цінностей, і яка зазнає їх суперечливого впливу. В індивідуальному сенсі — це особа, що має групову приналежність без групової ідентифікації.

Постмодернізм- світоглядно-мистецький напрям, що в останні десятиліття 20 століття приходить на зміну модернізму. Цей напрям — продукт постіндустріальної епохи, епохи розпаду цілісного погляду на світ, руйнування систем — світоглядно-філософських, економічних, політичних.

Андеґраунд- напрям у сучасному мистецтві. Творчість осіб або груп, яка суперечить усталеним філософським, етичним, естетичним кодам соціуму й скеровується на самовираження. Термін народився в другій половині 1960-х років і стосувався спочатку американських, а потім і британських гуртів, які спочатку не записували платівки, а лише виступали в клубах, і вважались авангардистами реп-музики. На відміну від «комерційних» виконавців, «підпільники» пропонували дуже довгі твори (інколи навіть півгодинні), що базувалися на блюзі, відмовляючись від простої, легкої для запам'ятання мелодійності, часто зверталися до складних ритмометричних зразків джазової музики. Але з часом і «підпільники» почали записувати платівки.

Національні цінності- це велике інтелектуальне багатство, невичерпний резерв відтворення загальнолюдських цінностей, культурних й моральних традицій народу.

Рок-музика- обобщающее название ряда направлений популярной музыки. Слово «rock» — (в переводе с английского «качать, укачивать, качаться») — в данном случае указывает на характерные для этих направлений ритмические ощущения, связанные с определённой формой движения, по аналогии с «roll», «twist», «swing», «shake» и т. п. Такие признаки рок-музыки, как использование электромузыкальных инструментов, творческая самодостаточность (для рок-музыкантов характерно исполнение композиций собственного сочинения) являются вторичными и часто вводят в заблуждение. По этой причине принадлежность некоторых стилей музыки к року оспаривается.

Толерантність- (від лат. tolerantia – терпіння) – у загальному значенні здатність приймати щось, не схвалюючи це. На індивідуальному рівні – це здатність сприймати без агресії думки, які відрізняються від власних, а також – особливості поведінки та способу життя інших. Терпимість до чужого способу життя, поведінки, звичаїв, почуттів, ідей, вірувань є умовою стабільності та єдності суспільств, особливо тих, які не є гомогенними ні у релігійному, ні в етнічному, ні в інших соціальних вимірах.

Масова культура- культура, яка популярна та переважна серед широких верств населення в даному суспільстві, переважно комерційно успішна та елементи якої знаходяться повсюди: в кулінарії, одязі, споживанні, засобах масової інформації, в розвагах (наприклад, в спорті і літературі) — контрастуючи з «високою культурою».

Субкультури в сучасну доб у-субкультура є похідним поняттям від загального поняття "культура" і означає культурну спільність із деякими особливими рисами та ознаками, виділеними з тієї чи іншої культури. Кожна культура є цілісним утворенням, що складається з множинності субкультур

Дата добавления: 2015-09-30