CAMEL — одна з рейтингових банківських систем; так називає­ться за першими (англійськими) літерами складових показників — капітал, активи, менеджмент, дохідність, ліквідність.

CAMEL — одна з рейтингових банківських систем; так називає­ться за першими (англійськими) літерами складових показників — капітал, активи, менеджмент, дохідність, ліквідність.

Акредитив - грошовий документ, за яким одна кредитна установа (банк) згідно зі заявою клієнта доручає іншій здійснити за рахунок спеціально забро­ньованих для цього коштів оплату товарно-транспортних документів, за відвантажені товари чи надані послуги або виплатити пред'явникові акре­дитиву певну суму грошей.

Актив банку — частина бухгалтерського балансу (ліва сторона), яка характеризує склад, розміщення і використання коштів банку, згрупованих за їх економічним значенням у процесі відтворення.

Активи високоліквідні — кошти та активи, які можуть бути легко трансформовані у наявні кошти.

Активи робочі банку — кошти на коррахунку, в касі, вкладені в майно, розміщені в інших банках, цінних паперах, надані кредити, інші кошти та інші активи, що дають прибуток банку.

Активні операції банку — фінансові операції з розміщення ві­льних коштів з метою отримання прибутку. До активних операцій банку належать: надання кредитів та позичок, придбання цінних па­перів, вкладення коштів у комерційні проекти, лізингові, факторин­гові операції, операції з векселями та інші банківські операції.

Активні операції комерційних банків - це операції з розміщення мобілізованих комерційним банком ресурсів у депозити, кредити, інвес­тиції, основні фонди і товарно-мате­ріальні цінності.

Акціонерний капітал банку — сплачена частка основного капіталу, вкладеного в банк у обмін на вимогу щодо частки в будь-яких майбутніх прибутках, які розподіляються у формі дивідендів. Основ ними формами акціонерного капіталу в порядку черговості пред'явлення вимог на прибуток, що розподіляється, є привілейовані та прості акції. Використовується також для позначення статті в пасиві балансу, що вказує суму, яку внесли акціонери і яка разом з нерозподіленим прибутком та іншими фондами становить власний капітал.

Балансовий прибуток банку — загальна сума прибутку від усіх видів діяльності банку, яка відображається в балансі. Складається з прибутку від операційної діяльності та надходжень і збитків від позареалізаційних операцій.

Банк — кредитна установа, яка мобілізує кошти, надає їх у пози­чку, здійснює розрахунки між економічними суб'єктами.

Банківська ліквідність — здатність банку забезпечити своєчас­не виконання своїх грошових зобов'язань. Визначається збалансованістю між строками і сумами погашення активів та строками і су­мами виконання зобов'язань банку.

Банківська операція — діяльність банку, пов'язана з виконан­ням його специфічно банківських функцій. Коло банківських опера­цій в Україні виключно визначене законодавством.

Банківська система - сукупність різних банків та інших кредитних установ, котрі функціонують у межах єдиного фінансового механізму.

Банківський кредит - це кредит, коли однією із сторін кредитної угоди є банк.

Банківські ресурси — сукупність коштів, які знаходяться в роз­порядженні банку і використовуються ним для здійснення кредит­них та інших активних операцій.

Банкнота - кредитні гроші, що випускаються центральним банком країни.

Безготівковий грошовий обіг - це грошовий обіг, за якого рух грошей здійснюється шляхом перерахунків у кредитних установах або зарахуван­ням взаємних вимог.

Безготівкові розрахунки — розра­хунки, що проводяться без участі го­тівки, тобто у сфері безготівкового обігу.

Білонна монета - це неповно­цінна, з дрібною вартістю монета, яка карбується з недорогоцінного металу (наприклад, мідь, алюміній).

Біметалізм - це грошова система, в якій держава законодавчо закріпляє роль загального еквіваленту за двома металами (золотом і сріблом). Монети з цих металів карбувалися і оберталися на рівних засадах.

Брокерська фірма - офіційний посередник при укладанні угод між зацікавленими сторонами на біржі. Брокерська фірма виступає посеред­ником у торгівлі товарами та послу­гами, здійсненні операцій на фондовій, товарній і валютній біржах.

Валюта - це грошові кошти, фор­мування та використання яких прямо чи опосередковано пов'язано із зовніш­ньо-економічними відносинами.

Валютне регулювання - це діяль­ність держави та уповноважених нею органів щодо регламентації валютних відносин економічних суб'єктів та їх діяльності на валютному ринку.

Валютний курс - це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у грошовій одиниці іншої країни.

Валютний ринок - система фінан­сово-економічних відносин, пов'я­заних з здійсненням операцій купівлі-продажу (обміну) чужоземних валют і платіжних документів у чужоземних валютах.

Валютні операції - це операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком опе­рацій, що здійснюються між резиден­тами у валюті України.

Вексель —цінний папір, який засвід­чує безумовне грошове зобов'язання векселедавця (боржника) сплатити після настання строку визначену суму грошей власникові векселя (векселе­тримачу). Вексель є одночасно розра­хунковим документом (засобом пла­тежу) і цінним папером, що може купуватися і продаватися на фондо­вому ринку.

Великий кредит — сукупний розмір позик, що є у комерційного банку стосовно одного позичальника, який перевищує 10% власних коштів (капіталу) банку.

Відкрита грошова система – це система при якій відсутні обмеження на проведення валютних операцій юридичними та фізичними особами.

Відкритий ринок - це ринок на якому відбувається купівля та продаж цінних паперів (короткострокових зобов'язань держави) центральним банком.

Власні кошти банку — сукупність різних за призначенням фон­дів, які забезпечують економічну самостійність і стабільність банку.

Внутрішня конвертація - це конвертація національної валюти яка дозволена тільки для резидентів.

Готівкова виручка - це сума фак­тично одержаних готівкових коштів від реалізації продукції та позареалізаційні надходження.

Готівковий грошовий обіг - це сукупність платежів, що здійснюються готівкою.

Готівкові розрахунки - це розра­хунки готівкою між підприємствами і населенням, між окремими громадя­нами та на незначні суми між підпри­ємствами.

Грошова база - показник, що характеризує масу грошей з боку прояву її на балансі центрального банку. Тому цей показник інколи нази­вають ще грошима центрального банку, який їх безпосередньо кон­тролює і регулює, впливаючи в кінце­вому підсумку і на загальну масу грошей.

Грошова одиниця — встанов­люється законодавством країни, вихо­дячи з соціально-економічних та істо­ричних закономірностей її розвитку.

Грошова реформа є складним еталоном антиінфляційної політики і спрямовується на усунення наслідків інфляції в грошовій сфері і створення монетарних та економічних передумов для стабілізації грошей.

Грошова система - це форма організації грошового обігу, що істо­рично склалася у країні й закріплена в національному законодавстві.

Грошовий (монетарний) ринок - це сукупність економічних відносин, що забезпечують урівноваження попиту і пропозиції грошей і форму­вання їх ціни, а також він є окремим сегментом фінансового ринку.

Грошовий агрегат - це визначене законодавством відповідно до ступеня ліквідності специфічне угрупування ліквідних активів, які можуть служити альтернативними вимірниками гро­шової маси.

Грошовий обіг - це рух грошей, що обслуговує сферу обміну (відносини обміну). Грошовий обіг - один із секторів грошового обороту (інші сек­тори: фінансовий, фіскально-бюджет­ний, кредитний), який виникає на підставі відмінностей в характері еко­номічних відносин між суб'єктами грошового обороту.

Грошовий оборот — безперервний рух грошей у процесі виробництва, розподілу й обміну суспільного про­дукту і перерозподілу національного доходу, здійснюється через обіг готівки та шляхом безготівкових розрахунків.

Грошовий потік - сукупність платежів, які обслуговують окремий етап (чи його частину) процесу розши­реного відтворення.

Грошові реформи конфіскаційного характеру ("шокові" рефор­ми) - передбачають здійснення комп­лексу явних або прихованих заходів конфіскаційного характеру.

Дворівнева банківська система — банківська система, в якій емі­сійно-організаційні банківські функції відокремлені від інших і реалізу­ються в так званому першому (верхньому) рівні банківської системи.

Дворівнева система - характерна для країн ринкової економіки, склада­ється з двох рівнів: верхній рівень - центральний банк; нижній рівень - комерційні банки.

Дебіторська заборгованість - сума заборгованостей підприємству (організації) від юридичних або фізичних осіб (дебіторів) на певну дату. Державний кредит - залучення державою тимчасово вільних коштів юридичних і фізичних осіб у розпоряд­ження відповідних органів державної вклади для використання їх на фінан­сування державних витрат.

Демонетизація золота - це процес в результаті якого золото перес­тало виконувати спочатку функції засобу обігу і платежу у внутрішньому обігу країни, а потім функції світових грошей.

Деномінаційні реформи прово­дяться шляхом обміну старих купюр на нові та перерахування всіх грошових показників, за певним співвідно­шенням. У наслідок деномінації маса грошей в обігу відповідно зменшу­ється і відбувається укрупнення масш­табу цін.

Депозит банківський — грошові кошти фізичних і юридичних осіб або цінні папери, які передані на зберігання до банку за відпо­відну плату.

Депозитні гроші - це також неповноцінні знаки вартості, але на відмінну від готівкових не мають речового виразу й існують лише у вигляді депозитів на рахунках у банках.

Дилерська фірма - здійснює перепродаж товарів, а також цінних паперів і валют. Агент дилерської мережі фірми-виробника чи посеред­ника, яка закуповує продукцію гур­том, а продає вроздріб або меншими партіями на регіональних ринках як дистриб'ютор.

Еволюційна концепція - виник­нення та розвиток грошей, це тривалий еволюційний процес, зумовлений стихійним розвитком товарного виробництва та обміну.

Електронні гроші - це абстрактна назва грошових коштів, які викорис­товуються їхніми власниками на основі електронної системи банків­ських послуг.

Емісія валюти - законодавчо встановлений порядок випуску і обігу нерозмінних на золото кредитних і паперових грошових знаків.

Закрита грошова система - передбачає використання валютних обмежень (неконвертованість валюти), обмеженнями ринкового механізму формування валютного курсу тощо.

Залучені кошти банку — сукупність коштів, які акумулюються банком на різних рахунках клієнтів у вигляді депозитів, або це при­дбані на грошовому ринку міжбанківські кредити чи централізовані ресурси.

Змішаний валютний курс - це валютний курс при якому держава вибирає валютний режим з ураху­ванням конкурентної економічної ситуації, намагаючись подолати абсо­лютизацію жорсткого фіксування чи вільного плавання.

Зовнішня конвертація - це кон­вертація національної валюти яка дозволена тільки для нерезидентів.

Золотодевізний стандарт - це грошова система при якій стандартні банкноти обмінювалися на девізи, тобто на іноземну валюту, яка була розмінна на золото.

Золотозливковий стандарт - це грошова система, в якій золоті монети в обіг не випускалися, але держава га­рантувала обмін банкнот централь­ного банку на стандартні зливки золота.

Золотомонетний стандарт являє собою найбільш стабільну, саморегульовану грошову систему, яка харак­теризується безпосереднім обігом золотих монет, відкритою чеканкою монети з золота, законодавчою фікса­цією валового вмісту золота в грошовій одиниці, вільним обміном банківських білетів на золоті монети, централізацією емісії банківських білетів, вільним рухом золота між кра­їнами.

Інвестиційна компанія - торго­вець цінними паперами, який окрім інших видів діяльності може залучати кошти для здійснення спільного інвес­тування шляхом емісії цінних паперів та їх розміщення

Іноземна валюта — це грошова одиниця, що емітується банківською системою інших країн.

Інфляція - це знецінення грошей в наслідок надмірного зростання їх маси в обороті, що виявляє себе через зрос­тання цін.

Інфляція витрат (інфляція пропозиції,) - це інфляційний процес, що спричиняється тиском на ціни з боку зростання виробничих витрат.

Інфляція попиту характеризується надмірним зростанням товарного попиту порівняно з пропозицією, якщо при цьому не відбувається підвищення пропозиції, зростання попиту компенсується підвищенням цін, а значить зростає і рівень інфляції.

Іпотека - застава нерухомого майна (будівель, землі) для отримання в банку чи інших фінансових організаціях дов­готермінового (іпотечного) кредиту.

Іпотечний кредит — довго­строкова позика під заставу нерухо­мого майна - землі, виробничих або житлових будівель. її надають пере­важно спеціалізовані іпотечні банки.

Капітальне фінансування - здійснюється передаванням коштів позичальникові (фірмі) для здійснення інвестицій в обмін на право участі у власності на цю фірму. Прикладом такого фінансування є емісія та продаж акцій акціонерними підприємствами.

Колективні банки - це банки з колективною формою власності, тому що частка капіталу кожного із засно­вників законодавчо обмежена 35 % статутного фонду банку, тобто кіль­кість засновників банку не може бути меншою трьох юридичних чи фізичних осіб.

Комерційний банк — банківська установа, яка належить до дру­гого рівня банківської системи України.

Комерційний банк - універсальна фінансово-кредитна установа, що створюється для залучення коштів і розміщення їх від свого імені на умовах повернення та платності, а також здійснює розрахункові операції за дорученням клієнтів, їх касове обслу­говування, операції з валютою, коштов­ними металами, цінними паперами та інші операції, дозволені законом.

Комерційний кредит - коротко­терміновий кредит, що надається продавцем (виробником) покупцеві у формі відтермінування плати за продані товари(виконані роботи чи надані послуги).

Конвертованість національної грошової одиниці - це можливість для учасників зовнішньоекономічних угод легально обмінювати її на іноземні валюти і навпаки.

Котирування валют - це вста­новлення валютного курсу на основі ринкових механізмів.

Кредит - це економічні відносини, що виникають між кредиторами і позичальниками з приводу мобілізації тимчасово вільних коштів та використання їх на умовах повернення й оплати.

Кредити безнадійні — прострочені від 60 до 180 днів незабез­печені кредити і недостатньо забезпечені кредити, прострочені по­над 180 днів.

Кредити небезпечні — прострочені від 30 до 60 днів незабез­печені кредити; прострочені від 60 до 180 днів недостатньо забез­печені кредити, а також прострочені понад 180 днів забезпечені кредити.

Кредити нестандартні — кредити, пролонговані більш як 2 рази або з загальним строком пролонгації понад 6 місяців; простро­чені до 60 днів забезпечені кредити, а також прострочені до 30 днів недостатньо забезпечені кредити.

Кредити стандартні — кредити незалежні від виду забезпе­чення, строк погашення яких не настав; кредити, за якими своєчасно і в повному обсязі погашається основний борг, включаючи кредити, пролонговані у встановленому порядку, але не більше двох разів, із загальним строком пролонгації не більше 6 місяців.

Кредити сумнівні — прострочені до 30 днів незабезпечені кре­дити; прострочені від 30 до 60 днів недостатньо забезпечені креди­ти, а також прострочені від 60 до 180 днів забезпечені кредити.

Кредитна система — сукупність установ, які реалізують кре­дитні відносини у конкретній державі.

Кредитна спілка — громадська організація, головною метою якої є фінансовий та соціальний захист її членів шляхом залучення їх особистих заощаджень для взаємного кредитування.

Кредитна спілка - громадська організація, створювана на добро­вільних засадах з метою фінансового та соціального захисту її членів, які гуртуються переважно за родом діяль­ності.

Кредитний портфель - сукупність кредитів, наданих банком на певну дату.

Кредитний портфель — сукупність усіх позик, наданих бан­ком з метою отримання прибутку. Банк може видавати кредити безпосередньо, укладаючи угоду з позичальником, або купувати позику чи частину позики, яка була видана іншим кредитором, шляхом укладення угоди з позичальником. Надання кредиту може відбуватись у формі позик, простих векселів, підтверджених аван­сів, векселів, строк сплати яких вже настав, рахунків факторингу, овердрафтів, короткострокових комерційних векселів, банківських акцептів та інших подібних зобов'язань. Кредитний портфель включає агреговану балансову вартість усіх кредитів, у т.ч. і про­строчених, пролонгованих та сумнівних до повернення кредитів. Кредитний портфель не включає в себе відсотки нараховані, але ще не сплачені, не профінансовані, зобов'язання видати кредит, кредитні лінії, які ще не списані, гарантії та акредитиви, депозити в інших банках.

Кредитний ризик — ризик несплати позичальником основного боргу і відсотків, що належать кредитору.

Кредитні гроші -це неповноцінні знаки вартості, які виникли на основі кредитних відносин.

Кредитно-інвестиційний портфель — сукупність усіх пози­чок, наданих банком, та придбаних цінних паперів.

Кредитор - один з учасників стосунків, котрий надає кредит і має право вимагати від боржника сплату боргу. Кредитором може бути держава, банк, підприємство, громадянин.

Кредиторська заборгованість - тимчасово залучені підприємством (організацією) кошти, які підлягають сплаті відповідними юридичними або фізичними особами (кредиторам).

Кредитоспроможність — наявність передумов для отримання кредиту і здатність повернути його. Визначається показниками, які характеризують позичальника: його акуратністю при розрахунках за раніше отримані кредити, його поточним фінансовим станом, здат­ністю в разі необхідності мобілізувати кошти із різних джерел.

Ланка кредитної системи — група установ кредитної системи, яка функціонує за однаковими принципами чи реалізує єдину групу кредитних відносин (банки, інвестиційні компанії, страхові компанії).

Лізинг - довготермінова оренда машин, обладнання, споруд виробни­чого призначення; є способом фінан­сування інвестицій і активізації збуту. Лізинговий кредит - стосунки між юридичними особами, що виникають унаслідок оренди майна і супро­воджуються укладанням лізингової угоди.

Лізингова компанія - це компанія, що спеціалізується на лізингових операціях. Часто є дочірньою ком­панією банку.

Ліквідність банку — спроможність банку з точки зору виконан­ня як звичайних, так і непередбачених зобов'язань.

Ліміт залишку готівки в касі - це граничний розмір готівки, що може залишатися в касі підприємства на кінець робочого дня, який установ­люється установою банку.

Ломбард - кредитна установа, що позичає гроші під заставу рухомого майна.

Ломбард — спеціалізована небанківська кредитна установа, яка видає позички під заклад рухомого майна.

Маржа банківська — різниця між курсами валют, цінних папе­рів, відсотковими ставками й іншими показниками.

Маржа різниця між процентною ставкою за наданий банком кредит, і ставкою, які банк сам сплачує за залучені (куплені) ресурси.

Маса грошей в обігу - це загальна сума залишків грошей у всіх їх формах, які знаходяться у розпорядженні суб'єктів економіки у певний момент часу.

Масштаб цін - це засіб вираження вартості в грошових одиницях. Мас­штаб цін встановлюється й змірюється у законодавчому порядку. При мета­левому обігу, коли грошовий товар - метали (золото або срібло)- виконував всі функції грошей, масштаб цін являв собою валовий вміст грошового ме­талу, прийнятого в країні в якості гро­шової одиниці.

Міжбанківський ринок - частина ринку грошей, де тимчасово вільні грошові ресурси одних кредитних установ залучаються іншими і взаємо-розміщуються між ними переважно у формі міжбанківських депозитів.

Міжнародна (регіональна) валю­та - міжнародна або регіональна грошова розрахункова одиниця, що емітується міжнародними фінансово-кредитними установами і функціонує за міждержавними угодами.

Міжнародний кредит - кредит, що надається державою, банком, іншою юридичною або фізичною особою од­нієї країни іншій країні, а також банкові, юридичній або фізичній особі іншої країни на певний термін на умовах повернення та оплати процентів.

Монетарна політика — те саме, що й грошово-кредитна політика.

Монометалізм - грошова система, за якої, на відміну від біметалізму, роль загального еквівалента закріплено лише за одним валютним металом - золотом чи сріблом.

Національна валюта - це вста­новлений законом платіжний засіб даної країни, що емітується націо­нальною банківською системою.

Національна валютна система - це форма організації економічних відносин країни, за допомогою яких здійснюються міжнародні розрахунки, утворюються та використовуються валютні кошти держави.

Національна грошова система - це встановлена державою форма орга­нізації грошового обороту в країні, включаючи порядок емісії націо­нальних грошових знаків. Вона регу­люється законами держави та іншими юридичними актами.

Небанківські фінансово-кредитні інститути — фінансові по­середники, діяльність яких не пов'язана з базовими операціями грошового ринку.

Небанківські фінансово-кредитні інститути (парабанки) - сукупність небанківських фінансово-кредитних установ (парабанків), яка охоплює спеціалізовані кредитно-фінансові інститути й поштово-ощадні установи.

Неконвертована валюта - це валюта, яку неможливо вільно обмі­нювати на іноземні валюти за рин­ковим курсом і ввіз та вивіз її жорстко обмежується.

Неконфіскаційна реформа поля­гає в тому, що для всіх економічних суб'єктів, уцінка запасу грошей, доходів і цін, здійснюється за єдиним співвідношенням обміну грошей, тобто незалежно від того чи це готівкові запаси або безготівкові.

Неочікувана інфляція є неспо­діваною для економічних суб'єктів, тобто є результатом непередбачених змін у сукупному попиті та сукупній пропозиції.

Неповноцінні - це гроші, які не мають власної (субстанціональної) вартості.

Непряме котирування курсів валют визначає кількість іноземної валюти, що виражається в одиницях національної валюти.

Нецінова конкуренція — конкуренція за кредитні ресурси та кре­дитні вкладення між фінансовими інститутами, що виконують неоднорідні за характером операції, за якими не можна порівняти ціну (наприклад, страхування та інвестування на ринку цінних паперів).

Номінальний валютний курс показує обмінний курс валют, що діє в даний момент часу на валютному ринку країни.

Нуліфікація - суть даної реформи в тому, що старі грошові знаки ого­лошуються недійсними і вилучаються з обороту, а замість них випускаються нові гроші.

Об'єкт кредиту - це наявність грошових чи матеріальних цінностей, щодо яких може укладатися кредитна угода.

Облікова ставка НБУ — величина плати (у процентах), що стя­гується Національним банком України за проведення операцій по кредитуванню комерційних банків шляхом рефінансування їхніх ак­тивних операцій (обліковий кредит).

Обов'язкові банківські резерви — сума грошових коштів, яку повинні постійно зберігати комерційні банки на своїх рахунках в центральному банку. Визначаються у вигляді норми в процентах до банківських пасивів.

Оборотна каса - структурний під­розділ НБУ, який здійснює касове обслуговування комерційних банків.

Овердрафт — дебетове сальдо за контокорентним рахунком, з яким погодився банк, різновид кредиту.

Однорівнева система передбачає горизонтальні зв'язки між банками, здійснення уніфікованих операцій, тут усі банки перебувають на одній ієрархічній лінії.

Очікувана інфляція спричиня­ється певними тенденціями в економіці або заходами, запланованими держа­вою. Тому учасники ринкового про­цесу її очікували і захистилися від її згублених впливів.

Паперові гроші - це представники неповноцінних грошей, які з'явилися як замінники золотих монет. Сутність паперових грошей полягає в тому, що вони виступають знаками вартості, випускаються державою для покриття бюджетних витрат і наділяються нею примусовим курсом, визначаються законодавчо обов'язковими до прий­мання у всі види платежів.

Паритет купівельних спромож­ностей - виражає співвідношення середніх рівнів національних цін на товари, послуги, інвестиції

Пасив банку — одна з двох частин бухгалтерського балансу (права сторона), в якій на певну дату в грошовому виразі відобра­жені джерела утворення коштів банку.

Пасивні операції банків — операції, за допомогою яких банки формують свої ресурси для здійснення активних операцій.

Пасивні операції комерційних банків - це операції з мобілізації ресурсів комерційного банку.

Пенсійний фонд - спеціалізована фінансова установа, що займається мобілізацією та використанням коштів пенсійного призначення.

Плаваючий валютний курс самос­тійно (вільно) формулюють на валют­них біржах (ринку) під впливом попиту і пропозиції.

Пластикові картки - іменний грошовий документ, що видається банком власнику поточного рахунку і дає йому можливість керувати ним, тобто здійснювати оплату за товари, послуги, отримувати готівкові кошти, а також дозволяє власникові отри­мувати в банку короткострокову позику.

Платіжна вимога - розрахун­ковий документ, що містить вимогу стягувача або при договірному спи­санні отримувача до банку, що обслу­говує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунка платника на рахунок отримувача.

Платіжна вимога-доручення - комбінований розрахунковий доку­мент, що містить: вимогу поста­чальника до покупця оплатити вартість відвантажених товарів, виконаних робіт чи наданих послуг на підставі надісланих йому (покупцеві), обминаючи банк, розрахункових та інших комер­ційних документів; доручення покуп­ця своєму банкові оплатити вказані документи, перерахувавши гроші постачальникові.

Платіжне доручення - письмове розпорядження власника розра­хункового чи іншого рахунку уста­новах банку, що його обслуговує, про перерахування певної суми грошей на рахунок одержувача коштів, указаного в дорученні.

Платіжний баланс - це співвід­ношення між валютними платежами економічних суб'єктів даної країни (резидентів) за її економічними межами та валютними надходженнями їм з-за економічних меж країни (від нерезидентів) за певний період часу (рік, квартал, місяць).

Платоспроможність — здатність юридичної чи фізичної особи своєчасно і повністю виконати свої платіжні зобов'язання.

Повзуча інфляція спостерігається, тоді коли темпи зростання цін не перевищують 10% на рік.

Повна конвертованість валюти за якої здійснюється вільне (без жодних обмежень) використання національної валюти для всіх категорій суб'єктів підприємства (юридичних і фізичних осіб, резидентів і нерезидентів) на будь-які цілі.

Повноцінні гроші - гроші, у яких номінальна вартість відповідає реаль­ній вартості, тобто вартості матеріалу, з якого вони зроблені. Наприклад, до таких грошей, відносять металеві гроші (мідні, срібні, золоті монети).

Позичальник - одержувач позики; сторона в кредитній угоді, від якої інша сторона (кредитор) має право вима­гати повернення грошей (майна) і спла­ти процента. Позичальником може бути держава, юридична особа, грома­дянин.

Позичальник — фізичні чи юридичні особи, які можуть отрима­ти в тимчасове користування кошти на умовах повернення, платнос­ті, строковості.

Позичковий капітал - це капітал, що віддається власником у позичку і забезпечує надходження прибутку у вигляді процента.

Попит на гроші - це попит на певний запас грошей.

Прихована інфляція виникає, якщо загальна економічна нерівновага між грошовим попитом та пропо­зицією виникає в економічній системі, де існує загальний державний контроль за виробництвом, цінами та всім суспільним відтворенням.

Пропозиція грошей полягає в тому, що економічні суб'єкти в будь-який момент мають у своєму розпоряд­женні певний запас грошей, які вони можуть за сприятливих обставин спрямувати в оборот.

Простий процент - коли ставки відсотків застосовуються до початкової суми протягом всього періоду.

Процентний ризик — ризик змін процентних ставок, що нега­тивно позначається на прибутку банку.

Пряме котирування курсів валют визначає кількість національної валюти за одиницю іноземної.

Раціоналістичної концепції - гроші виникли в результаті певної раціональної угоди між людьми або запровадженні законодавчими актами держави з огляду на необхідність виділення спеціального інструменту для обслуговування сфери товарного обігу і підвищення ефективності її функціонування.

Реальний валютний курс - це номінальний валютний курс, ско­регований на відносний рівень цін у своїй країні і в тій країні, до валюти якої котирується національна валюта

Регіональна (міжнародна) ва­лютна система являє собою дого­вірно-правову форму організації валютних відносин між групою країн.

Резервна валюта - це іноземна валюта, у якій центральні банки інших держав накопичують і зберігають резерви для міжнародних розрахунків по зовнішньо-торгівельних операціях та іноземних інвестиціях.

Рейтинг банку — показник, за яким проводиться порівняння банків за допомогою обраних критеріїв.

Рефінансування — погашення старої заборгованості шляхом випуску нових позик, головним чином заміною короткострокових зобов'язань довгостроковими цінними паперами.

Реформи паралельного типу передбачають, що випуск в оборот нових грошових знаків здійснюється поступово, паралельно з обміном старих знаків, і вони тривалий час функціонують одночасно і пара­лельно.

Реформи формального типу - зводяться лише до впровадження нового зразка купюри з одночасним або поступовим вилученням старої.

Ризик банківський — можливість понесення втрат у разі виник­нення несприятливих для банку обставин.

Ризик відсотковий — небезпека втрат банку через перевищення відсоткових ставок, що виплачуються за залученими коштами, над ставками за наданими позичками.

Ризик ліквідності — ризик, при якому в банку виявиться недо­статньо грошових коштів для виконання платіжних зобов'язань у встановлені строки.

Ринок грошей - це ринок на якому продаються і купуються грошові кошти у вигляді короткострокових позик та фінансових активів (боргові зобов'я­зання до одного року). Ці кошти вико­ристовуються в обороті позичальника як гроші, тобто для приведення в рух уже накопиченого капіталу, завдяки чому вони швидко вивільнюються з обороту і повертаються кредитору.

Ринок капіталів - це ринок на якому купуються і продаються гро­шові кошти у вигляді середньо- і довгострокових кредитів та фінансових активів строком понад рік. Ці кошти використовуються для збільшення маси основного й оборотного капі­талів, зайнятих в обороті пози­чальників.

Ринок позичкових капіталів - система економічних відносин, що забезпечує акумуляцію вільних коштів, перетворення їх у позиковий капітал і його перерозподіл між учасниками суспільного відтворення. Це еконо­мічна форма ринкових відносин приз­наченням якої є посередництво у рухові коштів від їх власників до корис­тувачів (інвесторів) і формування попиту й пропозиції на грошовий капітал.

Ринок цінних паперів - частина ринку позичкових капіталів, де здійснюється емісія, купівля-продаж цінних паперів.

Розрахункові чеки - це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунка (чекодавця) банкові (банкові-емітенту), котрий веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену в чеку суму коштів

Світова валютна система - це спільно розроблена державами форма організації валютно-фінансових від­носин яка склалася в наслідок еволюції світового господарства і юридично закріплена міждержавними домов­леностями.

Світовий банк — багатостороння організація, яка складається з п'яти тісно пов'язаних між собою установ (Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Міжнародна асоціація розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій, Міжна­родний центр із врегулювання інвести­ційних спорів), тому досить часто їх називають як група Світового банку.

Сеньйораж - прибуток, отри­маний з різниці між номінальною вартістю випущених в обіг грошей і витратами на їхню емісію.

Система золотого стандарту — це система, що спирається на єдині правила обігу золотого грошового товару.

Система золотодевізного стан­дарту - основана на тому, що поряд із золотом функцію міжнародних платіжних засобів взяли на себе і деякі валюти провідних країн світу.

Система золотозливкового стан­дарту - перехідна форма золотого стандарту. Суть цієї системи в тому, що національні валюти провідних західних країн прирівнювалися до певної кіль­кості золота, отже, були розмінні на валютний метал, але вже не в будь-якій кількості, як це було за класичного золотого стандарту, а на золоті зливки вагою не менш як 12,4 кг кожний.

Система золотомонетного стандарту не мала будь-яких валют­них обмежень. Режим золотомонет­ного стандарту був насамперед режи­мом стабільних валютних курсів.

Система металевого обігу коли грошовий метал безпосередньо перебуває в обігу (благородні метали) і виконує всі функції грошей, а банкноти розмінюються на метал.

Система обігу грошових знаків, коли золото та срібло витискається з обігу нерозмінними на них кредит­ними грошима.

Система паралельної валюти - це співвідношення між золотими і срібними монетами, яке встанов­лювалось на ринку стихійно.

Система подвійної валюти - це співвідношення між золотими і срібними монетами, яке встанов­лювалось державою в залежності від попиту на метал, від економічної і політичної ситуації в країні і світі;

Складний процент - це сума, що нараховується до вартості з нара­хованими в попередньому періоді відсотками.

Спеціалізовані банки - виконують вузький спектр банківських операцій. Спеціалізовані банки класифікуються за галузевою спеціалізацією та за функ­ціональною спеціалізацією. За галу­зевою спеціалізацією - обслуговують переважно юридичних та фізичних осіб у межах певної галузі госпо­дарства; за функціональною спеціа­лізацією - комерційні банки виконують вузьке коло спеціалізованих операцій (інвестиційні, інноваційні, ощадні, іпотечні та інші банки).

Споживчий кредит - кредит, що надається банком, підприємством чи організацією фізичній особі для придбання предметів особистого споживання переважно тривалого користування (житла, транспортних засобів, меблів, теле- та радіо­апаратури, іншої побутової техніки).

Статутний фонд - новоство­рюваного комерційного банку форму­ється тільки за рахунок власних коштів засновників у грошовій формі, що виключає можливість використо­вувати розподільний механізм для залу­чення бюджетних і кредитних ресурсів у банківську власність.

Статутний фонд — сукупність власних коштів акціонерів або пайових внесків засновників (учасників) у грошовій формі, які на­даються ними у постійне розпорядження банку.

Страхова компанія - юридично оформлена одиниця підприємницької діяльності у формі акціонерного, повного, командного товариства чи товариства з повною відповідальністю яка має ліцензію на право брати на себе обов'язки страховика (за певну плату) приймає на себе зобов'язання відшкодувати страхувальникові або особам, яких він зазначив, шкоду завдану страховою подією.

Страхова компанія (страховик) — установа, яка спеціа­лізовано займається реалізацією відносин щодо захисту майно­вих інтересів фізичних та юридичних осіб під час настання окремих подій (страхових випадків) за рахунок грошових фондів, що акумулюються із отриманих ними страхових внесків (страхо­вих премій).

Трансформаційна функція банківської системи — можливість змінювати (трансформувати) строки грошових капіталів, їх розміри та фінансові ризики шляхом мобілізації грошових коштів одних суб'єктів ринку, і передаючи їх різними способами іншим суб'єктам.

Універсальні банки - це банки, які виконують широкий спектр операцій та надають різноманітні послуги своїм клієнтам. В Україні більшість комер­ційних банків можна вважати універ­сальними.

Унітарні банки - мають одного власника в особі держави чи приватної особи.

Факторинг — придбання права на стягнення боргів (покупка дебіторів).

Фіксований валютний курс -передбачає наявність певного зареєс­трованого (офіційного) паритету, який підтримується державними валют­ними органами.

Фінансова компанія - дочірня компанія чи компанія в складі об'єд­нання (холдингова компанія) створена з метою залучення фінансових ресур­сів із зовні для забезпечення ними фінансових потреб своїх підприємств.

Фінансові посередники - сукуп­ність фінансових установ (банки, стра­хові компанії, кредитні спілки, пенсійні фонди тощо), чиї функції полягають в акумулюванні коштів громадян та юридичних осіб і подальшому їх поданні на комерційних засадах у розпорядження позичальників.

Фінансово-кредитна система — сукупність фінансових, інвестиційних та кредитних інститутів держави.

Фінансування шляхом отри­мання позик - здійснюється переда­ванням коштів фірмі для здійснення інвестицій в обмін на зобов'язання повернути ці кошти в майбутньому з процентом. Прикладом такого фінан­сування є продаж фірмами облігацій.

Центральний банк — банк першого рівня в дворівневій банків­ській системі.

Ціна - є грошовим виразом вартості товару.

Часткова конвертованість валю­ти, за якої вводяться певні обмеження на обмінні операції.

Чек - це різновид переказного векселя, який власник рахунку виписує на комерційний банк. Чек представляє собою письмовий безумовний наказ власника поточного рахунку про виплату вказаної в ньому суми грошей певній особі або пред'явникові.

Швидкість обігу грошей - харак­теризує частоту, з якого кожна одиниця наявних в обороті грошей (гривня, долар тощо) використовується в середньому для реалізації товарів і послуг за певний період (рік, квартал, місяць).

Якість активів банку — спроможність забезпечити повернення активів, аналіз позабалансових рахунків, а також вплив наданих проблемних кредитів на загальний фінансовий стан банку.

Якість управління банком — оцінка методів управління банком з точки зору ефективності діяльності, установленого порядку праці, методів контролю дотримання існуючих нормативних актів та чин­ного законодавства.

Дата добавления: 2015-09-30