Періодизація періоду Відродження

Періодизація періоду Відродження

Передвідродження

(XIII ст)

Данте А볥’єрі (Італія, “ Божественна комедія ”)

Раннє Відродження

(XIV – XV ст)

Франческо Петрарка (Італія, “Книга життя”)

Джованні Боккаччо (Італія, “ Декамерон ”)

Високе Відродження

(XV – XVI ст)

Франсуа Рабле (Франція, “ Гаргантюа і Пантагрюель ”)
Еразм Роттердамський (Нідерланди, різні церковні твори)

Пізнє Відродження

(XVI – XVII ст)

Вільям Шекспір (Англія, “ Ромео і Джульєтта ”)

Мігель де Сервантес (Іспанія, “ Дон Кіхот ”)

Поняття гуманізму

Перш за все, гуманізм (“humanitas”) перекладається з латинської мови як людяність, а його спільно кореневі слова, “humanus” та “homo” як людяний та людина. На мою думку, гуманізм – це світогляд у якому людина ставиться як цінність і індивідуальність. Також гуманізм включає у себе такі поняття як вміння гарно ставитися до людей, співчувати, співпереживати їм.

Засновниками цього світогляду стали італійські поети Данте Аліг’єрі (відомий за свою поему “Божественна комедія”) та Франческо Петрарка (відомий за свою збірку сонетів «Книга життя”), а також учень Петрарки Джованні Боккаччо (відомий усім за свою збірку новел “ Декамерон ”), які “заснували” таке поняття як гуманізм. Наперекір жорстокій католицькій церкві ці творці писали свої антиклерикальні твори ставлячи у центр Всесвіту не Бога (як це було у Середньовіччі), а людину. Після Данте, Петрарки і Боккаччо багато людей починали замислюватися над цим і поступово церква почала втрачати свій вплив на суспільство, що і підштовхнуло людей на нові, раніше ніким не відомі, відкриття. Завдяки Данте, Петрарці, Боккаччо та іншим письменникам, які працювали у цьому жанрі, ми зараз живемо не з середньовічними поглядами на життя, а з новими, іншими, і на мою думку, з кращими поглядами.

Дуже вам дякую!

Аналіз сонета № 132

Тема: Любов – добро чи зло? Спроба поета розібратися, що з ним коїться.

Ідея: уславлення і водночас засудження кохання до Лаури.

Ліричний герой з неспокійною душею. Певно він пізнав любов і намагається зрозуміти, що вона більше принесло: добро чи зло, щастя чи муки. Намагаючись це зрозуміти, ліричний герой кидається в крайнощі: від обожнювання любові, до її несприйняття.

Художні засоби – епітети: “ солодкі муки ”, “ живлюще смерте ”, метафори: “ Чужій чи власній волі я служу? ”

Антитеза: “ Палаю в стужу, в спеку – весь дрижу ”.

Інтонація неспокійна, тривожна, мова жива, водночас енергійна і відчувається переживання поета.

Настрій: у сонеті дуже добре відображається стан поета: тривожний і неспокійний і показує переживання Франческо Петрарки.

Моє ставлення до твору: у сонеті дуже добре відображається настрій і стан ліричного героя, що змушує читача повірити герою і задуматись над вічним питанням, яким задається автор: що таке любов і що вона приносить людині.

Сонет № 132

Як не любов, то що це бути може?

А як любов, то що таке вона?

Добро? — Таж в ній скорбота нищівна.

Зло? — Але ж муки ці солодкі, боже!

Горіти хочу? Бідкатись негоже.

Не хочу? То даремна скарг луна.

Живлюща смерте, втіхо навісна!

Хто твій тягар здолати допоможе?

Чужій чи власній волі я служу?

Неначе в просторінь морську безкраю,

В човні хисткому рушив без керма;

Про мудрість тут і думати дарма —

Чого я хочу — й сам уже не знаю:

Палаю в стужу, в спеку — весь дрижу.

Лист до Франческо Петрарки

Шановний доне Петрарка,

Я хочу подякувати вам за такі гарні, написані вами, твори! Кожний сонет ви писали вкладаючи душу і тому вони захопили мене і надихнули на написання цього листа вам, шановний доне. Також хочу сказати, що багато ваших творів допомогли наступним поколінням зрозуміти сутність життя людей! Я вважаю, що Данте Аліг’єрі зародив, а ви розвинули ідеї гуманізму. Дякую вам!

Прочитавши декілька ваших сонетів, я зрозумів, що ви палко кохали Лауру і це кохання стало вашою музою і надихнуло на написання таких гарних творів. На прикладі сонета №132, я хочу показати вам наскільки гарно ви описали вашу кохану, що, неодмінно, надихнуло не одного поета на написання інших творів!

Читаючи цей сонет, я, напевне, зрозумів багато речей. Як багато гарних епітетів, метафор і, навіть, антитезу помітив я у вашому творі. Тільки така талановита людина, як ви, могла використати такі художні засоби як: епітети - “ солодкі муки ”, “ живлюща смерть ”, метафори - “ Чужій чи власній волі я служу? ” і т. д. Сонет №132 переповнений такими чудовими художніми засобами. Напевне, пишучи цей сонет у вас був жаль, сум і водночас неспокій на серці. Я помітив, що у всіх ваших творах дуже легко відчути настрій ліричного героя, завдяки чому усі переживання, радощі та інші емоції можна легко відчути.

Шановний Франческо Пертарка! Хочу подякувати вам, ще раз, за такі прекрасні сонети! Вони допомогли мені пізнати моє “ єство ” і зрозуміти ідеї гуманізму! Я впевнений, що не тільки мені, але й іншим людям ваші твори допомогли розкрити себе й свої таланти!
З повагою,

Антон Рой

Композиція “Декамерона”

День 7, Новела 2

Головні герої: Піронелла, чоловік Піронелли, Джанелло Скрін'яріо

План

1) Вступ Філострато.

2) Одруження бідняка на прекрасній Піронеллі.

3) Постійні походи Джанелло до своєї коханки.

4) Швидке повернення чоловіка Піронелли з людиною, яка хоче діжку за 5 флоринів.

5) Намагання Піронелли відвести час для Джанелло.

6) Чудовий план Піронелли

7) Джанелло каже, що він прийшов купити діжку.

8) Джанелло прохає чоловіка Піронелли почистити діжку.

9) “ Джанелло вчинив з Піронеллою так, як вчиняють у широких полях розгнуздані гарячі жеребці з парфянськими кобилицями ”.

10) Невикриття походів до Піронелли і купівля діжки Джанелло.

Перекладачі “Декамерона” на українську мову

Микола Лукаш

Іван Дзюб

Петро Кулик

Сучасний “Декамерон”

«Декамерон» — антологія сучасної української прози (2010), до якої увійшли нові оповідання десяти популярних вітчизняних письменників: Софія Андрухович, Любко Дереш, Анатолій Дністровий, Сергій Жадан, Ірена Карпа, Світлана Пиркало, Світлана Поваляєва, Тарас Прохасько, Наталка Сняданко, Сашко Ушкалов

Твори, що увійшли до антології:

1. «Death is sexy» Софія Андрухович.

2. «Клуб молодих вдів» Любко Дереш.

3. «Біла дічинка» Анатолій Дністровий.

4. «Вона знає всі шлягери цього року» Сергій Жадан.

5. «Цукерки, фрукти і ковбаси» Ірена Карпа.

6. «Життя. Цілувати» Світлана Пиркало.

7. «Атракціон» Світлана Поваляєва.

8. «Есеї» Тарас Прохасько.

9. «Dead-line емоцій» Наталка Сняданко.

10. «Панда» Сашко Ушкалов.

післямова «Пальці двох рук» Сергій Жадан.

!) Іспанська флотилія, що зазнала поразки у 1588 році: “Непереможна …”

2) Людина, що палко полюбляла лицарські романи – Алонсо …

3)Цих людей Дон Кіхот визволив у 22 розділі від поневолення короля.

4) Назва останньої драми Мігеля Сервантеса – “… чоловік”

5)Морський бій, що відбувся 7 жовтня 1571 року між іспанцями та турками – … Битва

6) Дворянин у Іспанії (наприклад Дон Кіхот)

1)Ім’я намісника Алжира, який викупив Сервантеса з полону.

2)Псевдонім Сервантеса.

3) Професія батька.

4) Єзуїтський колегіум, у якому навчався Сервантес.

5)Місто, де помер Мігель Сервантес.

6) Звертання до людини, часто до дворянина (італ., іспан.). Український еквівалент – пан.

7) Призвіще головного героя роману “Дон Кіхот”

8)Роман, написаний у 1585 році.

9) Справжнє ім’я Дон Кіхота.

Чи потрібні в житті дон кіхоти?

Дивлячись і розглядаючи сторінки історії люди можуть прийти до тих чи інших висновків. Але, якщо роздивитися тему, вище написану і добре обдумати її, то можна побачити дві сторони, які зовсім незгодні з собою. Це ті, хто вважають, що дон кіхоти потрібні, і ті, що мають іншу думку.

Дон кіхоти потрібні	Дон кіхоти не потрібні
По-перше, я вважаю, що дон кіхоти неодмінно потрібні в нашому житті, адже, якщо не вони, то хто буде боротися зі злом, яке почало існувати у цьому світі, коли створилося добро? По-друге, якщо було б багато таких людей, то наш світ неодмінно би змінився на краще, адже було б багато людей, які роблять добрі справи, захищають слабких і борються зі злом.	З іншої сторони, Дон Кіхот мав у романі трохи інший погляд на життя, погляд середньовічного лицаря, і якщо всі дон кіхоти матимуть такий погляд, то всі гарні вчинки у одному світі, можуть бути не такими добрими у реальному світі. Також не всі вчинки дон кіхотів можуть бути сприйнятими як адекватні, бо який, вибачте за слово, дурень буде битися з млином, вважаючи його велетнем.

Як бачите, висновок може бути неоднозначним, адже на Землі дуже багато людей і кожна людина має свою власну думку! Отже, дивлячись з якого богу ви погляните і з якого боку обдумаєте це питання залежить тільки від вас, хоча особисто моя думка – це за те, щоб були дон кіхоти. Вибачте за тавтологію, але хто ж буде боротися зі злом і захищати слабких, якщо не вони? Адже суперменів у реальності не існує…

ДОН КІХОТ

Григорій Чубай

Дарма, дарма, що злинули віки,

що на кольчузі потьмяніли діаманти -

та знов тебе несе на вітряки

бажання слави, зване Россінантом.

Воюй, воюй із ними і забудь,

що справжні кріпості існують ще на світі.

За подвиги достойну вознесуть

тобі хвалу в двадцятому столітті.

Тут зрозуміють лицарський порив,

тут зрозуміють, звідки ти і хто ти...

Хоч на землі вже мало вітряків,

зате на ній багато донкіхотів!

Вітряк задумливо осмислює свій рух.

Надвоє переламується шпага.

Тож грайся у безумство одчайдух,

тоді й повірять, що у тебе є одвага.

Тоді вже в орденах у тебе грудь

і вже на плечах в тебе позолота...

І всі тебе героєм назовуть

й ніхто не зважиться назвати...

донкіхотом.

Дата добавления: 2015-09-29