Зведення законів під назвою „Руська правда”, які склали київські князі, починаючи від Ярослава Мудрого і закінчу­ючи Володимиром Монома-'

Період	Українські економісти	Суть поглядів
Київська Русь УІІ-ХІІ ст.	Зведення законів під назвою „Руська правда”, які склали київські князі, починаючи від Ярослава Мудрого і закінчу­ючи Володимиром Монома-' ХОМ	Закріплювала види землево­лодіння: княже, боярське та мо­настирське. Визначала об’єкти власності князів і феодалів. Визначала соціальний склад феодальних маєтків і вотчин тощо
ХУІ-ХУІІІ ст. (Украї­на під гнітом Польщі та протекторатом Ро­сії)	І. Вишенськнй (1550-1620) „Послання від Афонської го- ри	Показав, як створюється багатс­тво (працею кріпосних, селян і ремісників), проаналізував ос­новні форми експлуатації: пан­щину, оброк, податі тощо
	Б. Хмельницький (1595- 1657). Видав гетьманські уні­версали	Земля проголошувалася дер­жавною власністю війська запо­розького.Панщина замінялась оброком. У торгівлі - політика протек­ціонізму
	Комісія по розробці нового Уложення (1767-1768): Я. Ковельський	Праця - джерело всіх багатств. Праця та її результати повинні розподілятися між усіма. Робо­чий день - 8 годин. Для селян:2 дні - на поміщика,2 дні - на державу,2 дні - на себе.
	А. Алейніков	Виступав проти кріпосницт­ва. Вважав, що на фабриках по- винніф працювати вільні пра­цівники. Вимагав відмінити права по­міщиків на все, що є на землі: звірину, птахів, рибу.
Кінець ХУІІІ-ХІХ ст. (період французької реіолюції 1789 та се­лянського повстання на чолі з 0. Пугачо- вим)	В. Каразін (1773-1842) - один із засновників Харківського університету	Пропонував частину землі віддати селянам, з розрахунку на дорослу людину - 8 десятин пашні.Землю поміщиків вважав ка­піталом. Доводив необхідність експор­тувати не сировину, а готові ви­роби.
	П. Пестель (1793-1826) - ке­рівник таємного „Південного товариства”. Його праця - „Русская Правда или Заповед- ная Государственная Грамота Великого народа Российского, служащая заветом для усо- вершенствования Государст- венного устройства России и содержащая Верньїй наказ как для народа, так и для Вре- менного Верховного Прав­лення” - документ творчості декабристів	Пропонував відмінити всі стани як причинунерівності в суспільстві.Відмінити кріпосне право.Землю поділити на дві части­ни: а) суспільну;б) приватну. У кожній волості створити маленькі банки, ломбарди. Страхові товариства, щоб нада­вати позики громадянам.
XIX ст. (криза кріпос­ницької системи, фо­рмування капіталісти­чного укладу в еко­номіці, період попу­лярності теорій А. Сміта і Д. Рікардо)	Т.Ф. Степанов (1793-1847) - викладач політичної економії, професор Харківського уні­верситету. Його праця - „За­писки з політичної економії”	Політична економія вивчає закони створення і функціонх- вання народного багатства.Економічна теорія повинна бути пов’язана з господарською практикою.Багатство і бідність не від природи, а ваівд діяльності лю­дей.Багатство - не грошц і золото, а речі і послуги. Класові протиріччя і класова боротьба не є закономірностями в розвитку суспільства.
	Т.Р. Рильський (1840-1920) учитель, педагог(батько письменника М.Т. Рильсько­го)	Теорія вартості розроблена недостатньо, вартість вартість товарів складають не тільки ви­трати праці або „рідкість речі", а й психоологічні умови її ство­рення. Прибуток на капітал необхід­но розглядати не тільки як ре­зультат додаткової праці, а й як винагороду за відмову власника капіталу від споживання.
	М.П. Драгоманов (1841- 1895) - викладач історії Київ­ського університету, звільне­ний за погляди. Прожив у емі­грації 19 років. Стояв на нау­кових позиціях класичної по­літекономії	Розумів суть капіталістичних виробничих відносин.Показав, що реформа 186: року проведена в інтересах пс- міщиків і самодержавства. Вважав, що люди будуть но­рмально жити, якщо їх не \л: на­кувати. Тоді не потрібне б>де і благодійництво.
	Д.П. Журавський (1810- 1856), І.В. Вернадський (1810- 1856), А.О. Скальковський (1808- 1898) - економісти і суспільні діячі.	Обґрунтували шляхи переходу феодалізму до капіталізму
	Діячі народництва: Ф.В. Волховський (1846- 1914), Т.І. Осадчий (1866-1945), П.А. Грабовський (1864- 1902).	Вбачали в Україні сільськогос­подарську державу і вважали, що укріплення сільської общи­ни приведе суспільство до соці­алізму.
	Діячи земств: В.Ю. Постніков (1844-1908), П.Я. Рудченко (1849-1920) (Панас Мирний)	Діячи земств: В.Ю. Постніков (1844-1908), П.Я. Рудченко (1849-1920) (Панас Мирний)
	Університетські діячі, вчені: М.Х. Бунге (1823-1896), Г.М. Цехановецький (1833-1898), О.С. Терлецький (1850- 1902). У навчальних закладах фор­муються науково-дослідні центри і школи класичної по­літичної економії, фундатора­ми таких шкіл стали в Харків­ському університеті Г. Цеха­новецький і К. Гаттенбергер, у Київському - професори М.Зібер та М. Туган- Барановський.
	Г.М. Цехановецький - автор таких праць, як „Значення А. Сміта в історії політ економі­чних систем”, „Короткий огляд політичної економії”	Протиріччя капіталізму якщо не можна знищити, то можна пом’якшити за умов покращен­нясуспільних відносин.Головний недолік капіталізм) в несправедливому розподілі.Розвиток суспільства прохо­дить три стадії: природного грошового і кредитного госпо­дарства тощо
	К.Гаттенберг	1. В еонові діяльності кожної людини лежать потреби, інте­рес, який проявляється в праг- Соцлалпм не мае перспекти- ви, тому що придушуе економь чний iHTepec людини.
	М. 3i6ep (1844-1888), мапстр полггекономп Кшвського уш- верситету.	У cBoix працях зробив анал1з теор1й А. См1та, Д. Ржардо, К. Маркса.
	М. Туган-Барановський (1865-1919) - м1н1стр ф1нанс1в Центрально)' Ради, професор полЦично) економи Кшвського ушверситету.	Написав i видав тдручник „Лекції з політичної економії ско- рочене видання, послбник для слухач1в” (на основ1 теор1й А. См1та, Д. Ржардо, К. Маркса).
	С. Подолинський (1850- 1891) - учень М. 3i6epa, I. Франко (1856-1916), М. Левицький (1859-1936)	Популяризували 1деї А. Смгга, Д. Р1кардо i К. Маркса. По де- яких проблемах не погоджува- лися з класиками, висловлювали власну точку зору.
XX ст. (початок)	О. Шл1хтер - народний комісар з продовольства, О. Цюрупа. П. Попов – учені економісти	На початку стол1ття марксове економ1чне вчення шддавалося перегляду. Спробам перегляду протистояли так зван1 „ортодок- сатьн1 марксиста’' на чол1 з В. Летним. Шллхтер. Цюрупа, Попов i були ортодоксальними марксистами серед учених- економюНв Укрални.
	В. Дмитрлев, В Арнольд та інші - економюти	Одночасно з Маршаллом мате- матично обгрунтували 1дею си­нтезу трудової теорії цінності з теорією граничної корисності

Дата добавления: 2015-09-29