Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Харківський патентно-комп’ютерний коледж 5 страница

1.1 Оформлення довідково-інформаційних документів: оголошення, запрошення, доповідні і пояснювальні записки, виробничі звіти, протоколи, витяг з протоколу, довідки.

1.2 Ділове листування. Класифікація листів. Оформлювання листа. Супровідний, гарантійний лист.

2 Завдання.

2.1 Опрацюйте за підручником Шевчук С.В.:

- довідка – стор. 147;

- службові записки – стор. 148-150;

- протокол – стор. 151-154;

- звіт – стор. 154-156.

Запишіть: визначення, реквізити, поради щодо оформлення тексту документа.

2.2 Опрацюйте за підручником Шевчук С.В.:

- класифікація листів – стор. 157;

- оформлювання листа – стор. 164-165;

- супровідний і гарантійний листи – стор. 167-168.

2.3 Підготуйте теку з усіма названими документами.

2.4 Складіть оголошення про підготовчі курси в ХПКК (Глущик С.В., стор. 99).

2.5 Складіть запрошення на наукову конференцію для студентів коледжу (Глущик С.В., стор. 88).

2.6 Звіти по с/р.

2.7 Презентація словників за фахом.

3 Список літератури:

3.1 Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери: Навчальний посібник -К.: А.С.К., 2003. — 400 с.

3.2 Шевчук С.В., Українське професійне мовлення. Навчальний посібник – К.: Алерта, 2011. – 250 с.

етикет почало функціонувати в німецькій, польській, російській та інших мовах.

Етикет - це кодекс правил поведінки, що регламентують взаємини між людьми у різних ситуаціях.

Нині узвичаєно виокремлювати за сферою використання діловий етикет - норми поведінки і спілкування різних соціальних груп. Визначальна ознака його - співпраця і взаємопорозуміння.

Основну частину етикету загалом становить мовний, мовленнєвий і спілкувальний етикет, які нині виокремлюють авторитетні фахівці з проблем культури спілкування.

Основою людських взаємин є спілкування.

Спілкування - це діяльність людини, під час якої відбувається цілеспрямований процес інформаційного обміну. Отже, під час спілкування найперше враховуються особливості мовного етикету.

Мовний етикет - це сукупність правил мовної поведінки, які репрезентуються в мікросистемі національно специфічних стійких формул і виразів у ситуаціях установлення контакту зі співбесідником, підтримки спілкування в доброзичливій тональності. Ці засоби ввічливості «орієнтовані на вираження поваги до співрозмовника та дотримання власної гідності. Вони є органічною частиною культури спілкувальних взаємин, соціальної культури загалом».

Дотримання мовного етикету людьми так званих лінгвоінтенсивних професій - чиновниками всіх рангів, лікарями, юристами, працівниками зв'язку, транспорту тощо - має ще й виховне значення, мимоволі сприяє підвищенню як мовної, так і загальної культури суспільства. Але найбільш важливим є те, що неухильне,

1 План

1.1 Документи щодо особового складу: автобіографія, характеристика, накази з кадрових питань, резюме, заява.

2 Завдання.

2.1 Опрацювати за підручником Шевчук С.В. стор. 121-132. Законспектувати щодо кожного документа:

- визначення;

- реквізити;

- норми оформлення тексту.

2.2 Скласти зразки документів (оформити на А4 від свого імені, на адресу навчального закладу).

2.3 Звіти по с/р.

2.4 Презентація словників за фахом.

3 Список літератури:

3.1 Шевчук С.В., Українське професійне мовлення. Навчальний посібник – К.: Алерта, 2011. – 250 с.

Змістовий модуль 3. Правила формування найважливіших документів.

Практичне заняття 12. Текстове оформлення довідково-інформаційних документів.

1 План

ретельне додержання правил мовного етикету членами колективу навчального закладу, підприємства, офісу, інституції підтримує позитивний імідж, престиж усієї установи.

Які ж чинники визначають формування мовного етикету і його використання?

1. Мовний етикет визначається обставинами, за яких відбувається спілкування. Це може бути ювілей навчального закладу, нарада, конференція, прийом відвідувачів, ділові перемовини та ін.

2. Мовний етикет залежить від соціального статусу суб'єкта і адресата спілкування, їх фаху, віку, статі, характеру, віросповідання.

3. Мовний етикет має національну специфіку. Кожний нарід створив свою систему правил мовного етикету. На цю його особливість указує Радевич-Винницький: «За етикетом упізнають «своїх» етнічно (національно) або соціально (віком, родом занять, релігією тощо)».

Мовний етикет як соціально-лінгвістичне явище виконує такі функції:

- контактопідтримувальну - встановлення, збереження чи закріплення стосунків адресата й адресанта;

- ввічливості (конотативну) - прояв чемного поводження членів колективу один з одним;

- регулювальну (регулятивну) - регулює взаємини між людьми у різних спілкувальних ситуаціях;

- впливу (імперативну, волюнтативну) - передбачає реакцію співбесідника - вербальну, невербальну чи діяльнісну;

Практичне заняття 10. Загальні вимоги до складання документів. Текст документа. Основні реквізити. Види документів.

1 План

1.1 Документ – основний вид ділового мовлення.

1.2 Види документів та їх класифікація.

1.3 Реквізити документа.

1.4 Правила оформлення сторінки, рубрикація тексту, правила оформлення заголовків, виділення окремих частин тексту.

2 Завдання.

2.1 Опрацювати за підручником Шевчук С.В. стор. 95-120 (вибірковий конспект, тезування).

2.2 Виконати тестові завдання за підручником Шевчук С.В., стор. 138-143.

2.3 Звіти по с/р.

2.4 Презентація словників за фахом.

3 Список літератури:

3.1 Шевчук С.В., Українське професійне мовлення. Навчальний посібник – К.: Алерта, 2011. – 250 с.

Змістовий модуль 3. Правила формування найважливіших документів.

Практичне заняття 11. Укладання документів щодо особового складу.

- звертальну (апелятивну) - привернення уваги, здійснення впливу на співбесідника;

- емоційно-експресивну (емотивну), яка є факультативною.

Наявність цих функцій підтверджує думку, що мовний етикет – це своєрідний механізм, за допомоги якого може відбутися ефективне спілкування.

Усі названі функції мовного етикету ґрунтуються на комунікативній функції мови.

Мовленнєвий етикет - реалізація мовного етикету в конкретних актах спілкування, вибір мовних засобів вираження.

Мовленнєвий етикет - поняття ширше, ніж мовний етикет і має індивідуальний характер. Мовець вибирає із системи словесних формул найбільш потрібну, зважаючи на її цінність. Якщо ми під час розповіді надуживаємо професіоналізмами, термінами і нас не розуміють слухачі, то це порушення мовленнєвого етикету, а не мовного. Фахівці з проблем етикету визначають цю різницю так: «Між ідеальним мовним етикетом і реальним мовленнєвим етикетом конкретної людини не може бути повного паралелізму. Реалізація мовного етикету в мовленні, комунікативна поведінка назагал завше несе інформацію про мовця – з його знаннями, вміннями, уподобаннями, орієнтаціями тощо. Тому тут бувають усілякі - несвідомі і свідомі - відхилення, помилки, порушення, інокультурні впливи, іншомовні вкраплення і т. ін. Мовець - це не «говорильний апарат», який просто озвучує чи графічно фіксує закладені в його пам'ять формули мовного етикету. Він має «простір для маневру», має можливість вираження своєї індивідуальності навіть у межах цієї порівняно вузької мовної підсистеми. Суть

1. Письмово:

1.1. Конспект практичних занять (№ 6-9).

1.2. Тренувальні вправи до практичних занять №6-9.

1.3. Переклад текстів фахового спрямування.

2. Тестування.

3. Самостійна робота за планом.

Змістовий модуль 3. Правила формування найважливіших документів.

афоризму «людина - це стиль», знаходить своє потвердження і тут».

У постійних системних відношеннях із словесними формулами ввічливості перебувають немовні (невербальні) засоби вираження. Сукупність мовних і немовних засобів спілкування, якими послуговуються у різних комунікативних ситуаціях, становить спілкувальний етикет.

Спілкувальний етикет - це гіперпарадигма, яку мовці відтворюють за правилами, узвичаєними в певній мовній спільноті. Йому властива національна своєрідність, ідіоетнічність. В українців, наприклад, здавна побутує пошанна форма звертання на Ви до старших за віком, посадою, незнайомих, до батьків: Ви, тату..., Ви, мамо.... Ця граматична форма висловлення ввічливості - давня риса української мови: «недарма бо так запопадливо виполювали манкрути цю націоналістичну рису, стверджуючи, що пошанна множина є яскравим відбитком патріархальних стосунків на селі, виявом повнокровного націоналізму в мові, а отже, приречена на зникнення».

Суттєвою диференційною ознакою мовного етикету українців є вживання форми кличного відмінка у звертанні, наприклад: Петре, Надіє, товаришу генерале.

Національний мовний колорит в українській мові має усталений зворот «Здоровенькі були!». Дослідники стверджують, що частота жестикуляції також залежить від національної належності і, зрозуміло, від загальної культури людини. Отже, важливо пізнавати національні особливості «граматики» мови тіла, яка має гармоніювати з вербальним мовленням, доповнюючи й підсилюючи його.

Практичне заняття 9. Морфологічні норми. Синтаксичні норми.

1 План

1.1 Особливості використання іменників, займенників, прикметників, числівників, дієслів, прийменників у професійному мовленні.

1.2 Синтаксичні структури. Розповідна форма; прямий порядок слів; інфінітивні конструкції; дієприкметникові та дієприслівникові звороти; однорідні члени речення; вставні слова й словосполучення; керування й узгодження присудка з підметом. Просте чи складне речення?

2 Завдання.

2.1 Опрацювати за практичним посібником. Ковальової К.Г. сторінки 19-34 (усно). Виконати завдання 1-10, стор. 20-21; 1-3, стор. 26.

2.2 Опрацювати за підручником Глущика С.В. § 8-13, стор. 345-351 (повторити правила); § 18-25, стор. 355-368 (повторити правила).

2.3 Виконати за підручником Глущика С.В. вправи 299 (стор. 311), 307 (стор. 313), 309, А (стор. 314), 313 (стор. 315), 333, 5 речень (стор. 323).

2.4 Презентація словників за фахом.

Увага! Завдання 2.1, 2.2 виконувати за вибором викладача.

3 Список літератури:

3.1 Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери: Навчальний посібник -К.: А.С.К., 2003. — 400 с.

3.2 Ковальова К.Г., Ділова українська мова, практичний посібник – Х.: ХПКК, 1998. – 62 с.

4 Додаток 9. Методична розробка Ковальової К.Г. Нормативність фахового мовлення.

Контроль знань.
Змістового модуля 2

Нормативність фахового мовлення.

В усіх спільнотах завжди приділялася належна увага засвоєнню правил етикету. Вченими вироблені рекомендації для адресанта, адресата та для присутнього під час розмови. (Див. Радевич - Винницький Я. Етикет і культура спілкування: Навч. пос. К.: Знання, 2006.-с 136-152).

Крім цього, існує чимало типових спілкувальних ситуацій, для яких характерна впорядкована парадигма мовних знаків (формул), вибір яких є дуже важливим в етикетному мовленні.

Змістовий модуль 1. Форми ділового мовлення, культура та етика ділового спілкування

Практичне заняття 4. Структура ділового спілкування. Техніка ділового спілкування, мовленнєвий етикет.

1 План

1.1 Структура ділового спілкування.

1.1.1 Особливості усного спілкування.

1.1.2 Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування.

1.1.3 Функції та види бесід: індивідуальна, ділова з роботодавцем.

Практичне заняття 8. Орфографічні та орфоепічні норми сучасної української літературної мови. Орфографічні та орфоепічні словники.

1 План

1.1 Особливості укр. правопису. Орфоепічні норми. Систематизація правил орфографії (Глущик С.В., стор. 340-345).

1.2 Правопис прізвищ, імен та по батькові в укр. мові (Глущик С.В., стор. 354).

1.3 Правопис складних іменників (Глущик С.В., стор. 346), прикметників (Глущик С.В., стор. 348), прислівників (Глущик С.В., стор. 351).

2 Завдання.

2.1 Повторити за підручником Глущика С.В. правила орфографії, орфоепії та морфологію (§ 1-7 стор. 340-345; §16, стор. 354; § 8, 10, 13, стор. 346, 348, 351).

2.2 Виконати вправи за підручником Глущика С.В. 256, 258 (стор. 301); 264 (стор. 303); 268 (стор. 304); 272, 275 (стор. 305); 288 (стор. 309); 293 (стор. 310)..

2.3 Звіти по с/р.

2.4 Презентація індивідуальних завдань.

2.5 Презентація словників за фахом.

3 Список літератури:

3.1 Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери: Навчальний посібник -К.: А.С.К., 2003. — 400 с.

Змістовий модуль 2. Нормативність фахового мовлення.

1.2 Поведінка під час співбесіди.

1.3 Комунікації в мережі інтернет.

1.3.1 Типовий електронний лист.

1.3.2 Етика при проведенні чату.

2 Завдання.

2.1 Опрацюйте сторінки підручника Шевчук С.В., 61-70 (складіть тези).

2.2 Професійна комунікативна гра. Змоделюйте співбесіду з роботодавцем.

2.3 Опрацюйте додаток до теми «Комунікації в мережі інтернет» і підготуйте усне повідомлення на наступне заняття.

3 Список літератури:

3.1 Шевчук С.В., Українське професійне мовлення. Навчальний посібник – К.: Алерта, 2011. – 250 с.

4 Додаток 4. Гендерні аспекти спілкування. Десять кроків, що дозволять провести бесіду успішно. Комунікаціїї в мережі інтернет (діалог, електронний лист, етика проведення чату).

Додаток 4. Гендерні аспекти спілкування. Десять кроків, що дозволять провести бесіду успішно. Комунікаціїї в мережі інтернет (діалог, електронний лист, етика проведення чату):

Однією з найважливіших проблем сучасної лінгвістики є дослідження комунікативної взаємодії індивідів (жінка-чоловік) у співвідношенні з параметрами мови. Тендерний статус учасників спілкування впливає не лише на стратегію і тактику мовленнєвого спілкування, а й на його тональність, стиль, характер.

Гендерні пошуки у лінгвістиці зводяться до таких підходів:

Практичне заняття 7. Точність і доречність мовлення. Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми. Вибір синонімів.

1 План

1.1 Багатозначні слова. Синонімічний вибір слова. Словники синонімів та паронімів, правила, користування. Пароніми та омоніми у мові комп’ютерної галузі.

1.2 Складносполучені слова, абревіатура та графічні скорочення. Абревіатури загальновживані та вузькоспеціальні у тексті (довідка для викладача у посібнику Коваль А.П., стор. 146-151).

2 Завдання.

2.1 Законспектувати лекцію викладача.

2.2 Опрацювати письмово за підручником Шевчук С.В. стор. 217-220.

2.3 Опрацювати письмово з виконанням завдань стор. посібника Ковальова К.Г. 10-18.

2.4 Звіти по с/р.

2.5 Презентація індивідуальних завдань.

2.6 Презентація словників за фахом.

3 Список літератури:

3.1 Ковальова К.Г., Ділова українська мова, практичний посібник – Х.: ХПКК, 1998. – 62 с.

3.2 Коваль А.П., Культура ділового мовлення, навч. посібник, К.:«Вища школа», 1977, - 280 с.

3.3 Шевчук С.В., Українське професійне мовлення. Навчальний посібник – К.: Алерта, 2011. – 250 с.

4 Додаток 7. Граматичні форми абревіатур, графічних скорочень (довідка для викладача у посібнику Коваль А.П., стор. 146-151).

Змістовий модуль 2. Нормативність фахового мовлення.

- маніфестація тендеру в стилі спілкування;

- виявлення особливостей мовлення чоловіків та жінок – мовні гендерні стереотипи;

- вираження тендеру на різних мовних рівнях: морфологічному, лексичному та текстуальному;

- тендер і традиції мовленнєвого етикету.

Як стверджують психологи, лінгвісти, стиль спілкування жінок і чоловіків найяскравіше репрезентується в діловій та професійній сфері. Чоловічий стиль спілкування зорієнтований на систему домінування: чоловікам притаманна завищена самооцінка, самовпевненість, зосередженість на завданні, схильність до стереотипів у спілкуванні. Такий стиль називають авторитарним. Для чоловіків найважливішою є інформація, результат, факти, цифри, для них тільки одна відповідь правильна (переважно це - власна думка).

Жінки репрезентують демократичний стиль спілкування: колегіальне прийняття рішень, заохочення активності учасників комунікативного процесу, що сприяє зростанню ініціативності співрозмовників, кількості нестандартних творчих рішень.

Для чоловіків характерним є виокремлення свого «Я», а для жінок - актуалізація «Ми» в налагодженні професійних ділових контактів.

Типовою рисою жіночої вербальної поведінки є прагнення створити доброзичливу атмосферу спілкування, уникати засобів, що можуть образити співрозмовника, демонструвати загальну позитивну налаштованість. Щодо чоловічої вербальної поведінки, то вона демонструє загальний негативний настрій комуніканта, зосередження на своїх власних проблемах, небажання враховувати інтереси співрозмовників.

Змістовий модуль 2. Нормативність фахового мовлення.

Практичне заняття 6. Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни. Спеціальна термінологія і професіоналізми (відповідно до напряму підготовки). Типи термінологічних словників (відповідно до фаху).

1 План

1.1 Термін та його ознаки.

1.2 Термінологія як система.

1.3 Загально-наукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія.

1.4 Структура, способи творення і походження термінів.

2 Завдання.

2.1 Опрацюйте за підручником Шевчук С.В., стор. 199-203 (складіть тези, підготуйте усне повідомлення до наступного практичного заняття).

2.2 Виконайте за підручником Шевчук С.В. вправи 3,5 (стор.204-205).

2.3 Мовне професійне портфоліо. Укладіть тлумачний словник термінів вашої майбутньої професії. Напишіть передмову та анотацію до словника. Презентуйте свій словник.

2.4 Звіти по с/р.

2.5 Презентація індивідуальних завдань.

2.6 Презентація словників за фахом.

3 Список літератури:

3.1 Шевчук С.В., Українське професійне мовлення. Навчальний посібник – К.: Алерта, 2011. – 250 с.

4 Додаток 6. Творення термінів та професіоналізмів
(довідка для викладача у посібнику Коваль А.П., стор. 129-134).

Змістовий модуль 2. Нормативність фахового мовлення.

Однією з проблем дослідження особливостей вияву людського чинника в мові є встановлення лексико-стилістичних засобів і способів їх транслювання залежно від статі комунікантів. У цьому сенсі слід наголосити на вживанні лексичних одиниць із семантичною функцією кваліфікації ступеня вияву ознаки. Для зображення вербальної поведінки жінок типовим є підсилення ступеня вияву певної ознаки шляхом таких інтенсифікаторів: дуже, надто, надзвичайно, вельми, сильно, страх (як), здорово, не на жарт, ой! ох! аж он як, тощо.

Отже, жінки схильні перебільшувати вияв ознаки, а чоловіки - вживати вульгаризми, грубі й лайливі слова для висловлення сильно негативних емоцій. Жінки частіше вживають слова зі значенням невпевненості (мабуть, напевне, певно, очевидно, либонь), а чоловіки демонструють свою незаперечну переконаність (я глибоко переконаний, ясна (звісна) річ, що й казати, зрозуміло). Бажання чоловіків показати у спілкуванні з жінками високий рівень ерудиції спонукає їх до вживання професійної лексики.

Гендерні особливості спілкування виразно виявляються в етикетному спілкуванні. Під час розмови жінки зазвичай відверто дивляться у вічі співрозмовника, чоловіки ж частіше уникають прямого погляду.

Жінки здебільшого починають і підтримують розмову, а чоловіки контролюють і керують перебігом її. Жінки частіше ніж чоловіки просять вибачення, докладно щось пояснюють.

У етикетних ситуаціях знайомства чи прощання домінує чоловіче мовлення, що виявляється у компліментах та цілуванні руки жінки.

Контроль знань.
Змістового модуля 1

Форми ділового мовлення, культура та етика ділового спілкування

1. Письмово:

1.1. Конспект практичних занять (№ 1-5).

1.2. Тренувальні вправи до практичних занять №1-5.

1.3. Робота з тлумачним словником.

2. Усно (до 15 хв.):

2.1. Презентація на тему «Моя майбутня професія».

2.2. Комунікативна гра на тему «Бесіда з роботодавцем».

2.3. Моделювання телефонної розмови на тему «Бесіда з роботодавцем».

2.4. Усне повідомлення на тему: «Комунікації в мережі інтернет».

3. Тестування теоретичного матеріалу.

4. Самостійна робота за планом.

Запропоновані висновки про гендерні аспекти спілкування не претендують на вичерпність, універсальність, але заслуговують на увагу для подальших серйозних студій цієї проблеми.

ДЕСЯТЬ КРОКІВ, ЩО ДОЗВОЛЯТЬ

ПРОВЕСТИ БЕСІДУ УСПІШНО

1. Ретельна підготовка.

Перед початком бесіди складіть її план, проаналізуйте ситуацію.

2. Пам'ятайте, до чого Ви прагнете.

Чітко сформулюйте мету бесіди, виберіть стратегію та тактику проведення бесіди.

3. Намагайтеся створити атмосферу довіри.

Співбесідник намагатиметься зробити для Вас щось хороше, якщо Ви справите приємне враження на нього.

4. Не підозрюйте співбесідника в ненадійності.

Взаємна довіра завжди необхідна, аби досягти поставленої мети.

5. З'ясуйте перед бесідою, чи має ваш співбесідник відповідні повноваження.

6. Не змушуйте співбесідника постійно приймати рішення.

7. Зосереджуйтесь на реальних потребах, а не на амбіціях.

Поважайте думки співрозмовника, як свої власні. Дотримуючись цього правила, Ви матимете більше шансів обминути гострі кути й узгодити рішення.

8. Слухайте уважно співбесідника й ставте коректні запитання.

Уміння слухати співрозмовника спонукає його до висловлювання власних думок, почуттів, переконань. Тоді

думки й оцінки, спробувати переконати його. Потрібно вміти стати на позицію партнера по спілкуванню.

Змістовий модуль 1. Форми ділового мовлення, культура та етика ділового спілкування

Практичне заняття 5. Правила спілкування фахівця при проведенні зборів, нарад, перемовин (переговорів), дискусій, суперечок, дебатів та телефоном.

1 План

1.1 Правила спілкування фахівця при проведенні зборів, нарад.

1.2 Правила спілкування фахівця при проведенні перемовин (переговорів).

1.3 Правила спілкування фахівця при проведенні дискусій, суперечок, дебатів.

1.4 Телефонне спілкування.

2 Завдання.

2.1 Опрацюйте за підручником Шевчук С.В., стор. 70-84. (складіть тези, підготуйте усне повідомлення до наступного практичного заняття).

2.2 Змоделюйте телефону розмову на тему: «Співбесіда з роботодавцем».

2.3 Виконайте за підручником Шевчук С.В. вправу 5, стор. 92.

3 Список літератури:

3.1 Шевчук С.В., Українське професійне мовлення. Навчальний посібник – К.: Алерта, 2011. – 250 с.

4 Додаток 5. Прийом відвідувачів. (див. підр. Коваль А.П., стор. 203-206).

виникає мить щирості, істинності, взаєморозуміння, поваги.

9. Працюйте на перспективу, а не на проміжні результати.

10. Підсумуйте результати бесіди.

КОМУНІКАЦІЇ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

Комунікація в умовах Інтернет

Головна мета комунікації в умовах Інтернет, як і будь-якої комунікації, полягає в обміні інформацією різного роду. Засоби передачі інформації від людини до людини в даному разі також розділяються на вербальні й невербальні символи і знаки, але велика кількість засобів невербальної комунікації стають недоступними, наприклад, жести, міміка, погляд, рухи, тощо. Це створює деякі ускладнення у спілкуванні й впливає на поведінку окремих людей, на їхні вербальні прояви в Інтернет.

Успіх у комунікації залежить від уміння ефективно володіти трьома визначальними категоріями логікою, психологією і мовленням.

Діалог у мережі

Діалог — це процес взаємного спілкування, коли відбувається постійна зміна ролей. Якщо хтось із партнерів відмовляється від своїх реплік, то діалог перетворюється в монолог.

Діалог в Інтернет можна спостерігати в різноманітних телеконференціях, проведених у режимі реального часу (чати, відео, телеконференції). Однак, у ході переписки по електронній пошті (якщо вона досить інтенсивна) часто використовується прийом «цитування»,

Дата добавления: 2015-09-29