4.3.2 Пристанційни майданчик і допоміжні споруди
Вздовж будівлі ГАЕС зі сторони нижнього б'єфу і на одному з нею рівні знаходиться технологічний корпус, в якому розміщено інженерно-побутовий корпус і центральний диспетчерський пункт.
Між технологічним корпусом і водовипуском на пристанційному майданчику розташовані будівлі з допоміжним і контрольним обладнанням, трансформатори відкритої установки і будівля КРУЕ 330 кВ.
На пристанційному майданчику знаходяться також башта ревізії трансформаторів (БРТ) і центральне маслогосподарство (ЦМГ), компресорна загальностанційних потреб, очисні споруди.
4.3.3 Водовипуск і вивідний канал
У низового басейну споруджується водовипуск, обладнаний сміттєзатримними гратами, ремонтними затворами і козловим краном вантажопідйомністю 2X32 т.
Водовипускні отвори в нижньому б'єфі об'єднані однією водовипускною спорудою залізобетонної конструкції (водовипуск).
Водовипуск обладнаний трьома комплектами плоских ремонтних затворів і сміттєзатримуючими решітками на кожному агрегаті. Маневрування затворами і решітками буде виконуватись козловим краном в/п 2x63+5 т.
У якості нижнього басейну ГАЕС використовується буферне водосховище.
Рис. 4.4 Розріз по спорудах водопровідного тракту ГАЕС (1-будівля ГАЕС, 2-водопримач, 3-підвідні напірні водоводи, 4-трансформаторна площадка, 5-нижнє буферне водосховище)
4.3.4 Нижнє водосховище
У якості нижнього водосховища ГАЕС використовується буферне водосховище ГЕС-1, створене заповненням ділянки р. Дністер від ГЕС-1 до ГЕС-2 довжиною 20 км. Нижнє водосховище буде мати повний об'єм 70 млн.м3, з якого 60 млн.м3 корисний для ГАЕС. Максимальна амплітуда коливань рівнів води при роботі ГАЕС складає 9,5 м. Для захисту населених пунктів і сільськогосподарських угідь вздовж берегів Дністра споруджені захисні дамби.
Вздовж дамб виконуються глибинні дренажі для захисту території від підтоплення. Для відводу поверхневої і дренажної води передбачуються акумулюючі ємкості і насосні станції. Роботи на нижньому водосховищі і захисних дамбах виконані на 92%. До введення в дію 1 -го агрегату необхідно завершити будівництво захисних дамб сіл Козлів, Василівці, Бернашівка і виконати берегозакріплювальні роботи до позначок, що дозволяють експлуатувати буферне водосховище при НПР 73,20 м.
4.3.5 Схема електричних з’єднань
Перший гідроагрегат блоком генератором-трансформатор окремої повітряної зв'язком приєднаний до ОРУ 330 кВ;
- Блоки генератор-трансформатор другого і третього гідроагрегатів об'єднуються і окремої повітряної зв'язком приєднуються до ОРУ 330 кВ;
- Інші чотири гідроагрегати двома укрупненими блоками "два генератором - трансформатор" окремими зв'язками приєднуються до ОРУ 750 кВ;
- Зв'язок ОРУ 750/330 кВ ГАЕС з енергосистемою здійснюється за двома ПЛ 330 кВ і двом ПЛ 750 кВ.
Перші три агрегати ГАЕС приєднуються до енергосистеми України на напрузі 330 кВ трьома ПЛ-330 кВ до діючих підстанцій Ладижинської ТЕС, Дністровської ГЕС-1 і в м.Бар Вінницької області.
Для введення в дію 1 -го агрегату ГАЕС необхідну діючу ПЛ 330 кВ Дністровської ГЕС-1 Ладижинської ТЕС завели на ГАЕС. В результаті цього ГАЕС приєднана до енергосистеми на період роботи 1-го агрегату двома ПЛ 330 кВ:
-ГАЕС - ГЕС-1;
- ГАЕС - Ладижинська ТЕС.
4.3.6 Прилади РЗ та А
На першому блоці Дністровської ГАЕС, введеному в роботу 22 грудні 2009 р. компанія ЕНПАСЕЛЕКТРО спільно з ПАТ "Укргідропроект" при узгодженні зі станцією, застосований метод резервування захистів електроустаткування пристроями різних фірм - виробників АВВ і AREVA.
Так, за проектом, розробленим інженерами відділу РЗ і ПА, генератор-двигун ГД-1 потужністю 324/421 МВт захищає пристрій фірми AREVA MiCOM P345, забезпечуючи диференціальну захист генератора, дистанційну захист, МТЗ, МТЗ з контролем за напругою, захист від замикань на землю обмотки статора, захист від підвищення / пониження напруги, захист від підвищення / пониження частоти, захист від втрати збудження, захист по потужності, захист від зворотній послідовності, 100% захист статора, Уров, захист від несанкціонованого включення і захист від асинхронного ходу. Дублює його пристрій захисту генератора фірми ABB REG670 з такими ж функціями.
Трансформатор Т-1 потужністю 430 МВт захищають MiCOM P634 і REТ670 - пристрої захисту трансформаторів, забезпечуючи диференціальний захист трансформатора, максимальний струмовий захист, струмовий захист нульової послідовності.
Резервні захисту блоку № 1 виконано на пристрої дистанційної захисту MiCOM P437.
Трансформатор власних потреб ТСН-1 захищають пристрої MiCOM P633 - диференційний захист трансформатора, MiCOM P435 - дистанційний захист і MiCOM P127 (2 шт.) - Струмовий захисту.
Захист трансформатора пускового пристрою виконані на пристрої диференціального захисту трансформатора MiCOM P632.
Налагодження пристроїв електричних захистів виконана інженерами відділу РЗ і ПА НТК Енпаселектро за участю фахівців цеху технологічної автоматики, захистів і зв'язку Дністровської ГАЕС.
4.3.7 Головні характеристики гідроагрегату
Гідроагрегат згідно проекту складається з:
- Радіально-вісьової турбіни ОРО- 170-В-730 виробництва заводу "Турбоатом" (Харків);
- Генератора-двигуна СВО 1250/260-40 УХЛ4 виробництва заводу "Електроважмаш" (Харків).
Рис. 4.5 На монтажному майданчику
Згідно проекту рівень вісьової лінії спіральної камери фіксується на позначці 44,6 м. Параметри насос-турбіни визначені з врахуванням роботи гідроагрегату при напорах, що відповідають роботі всієї ГАЕС (див.таблиці 1,2).
4.3.8 Основні параметри насос-турбіни і генератора-двигуна
Таблиця 4.1 Характеристика турбінного режиму
Характеристика | Одиниця виміру | Мінімальний напір | Максимальний напір |
Напір нетто | Н(м) | 157,0 |
Продовження таблиці 4.1
Приблизні відповідні витрати | 0 (куб.м/с.) | ||
Потужність на валу насос- турбіни | ИТ (М"\Л0 | ||
Позначка верхнього водоймища | М над рівнем моря | 215,5 (спорожнене) | 229,5 (наповнене) |
Позначка нижнього водоймища | М над рівнем моря | 73,2 (наповнене) | 67,6 (спорожнене) |
Таблиця 4.2 Характеристика насосного режиму
Характеристика | Одиниця виміру | Мінімальний напір | Максимальний напір |
Напір нетто | Н(м) | 143,1 | 165,3 |
Приблизні відповідні витрати | 0 (куб.м/с.) | ||
Потужність на валу насос- турбіни | N1 (ШУ) | ||
Позначка верхнього водоймища | М над рівнем моря | 215,5 (спорожнене) | 229,5 (наповнене) |
Позначка нижнього водоймища | М над рівнем моря | 73,2 (наповнене) | 67,6 (спорожнене) |
Таблиця 4.3 Характеристика генератора-двигуна
Характеристика | Режим генератора | Режим двигуна |
Номінальна потужність, МВт. | ||
Номінальний коефіцієнт потужності | 0,90 | 0,98 |
Номінальна напруга, КВ. | 15,75 ± 5% |
5 Техніко-економічні показники ГАЕС 1263 МВт
5.1 Визначення кошторисної вартості проектованої ГАЕС
Капітальні затрати на спорудження ГАЕС визначаються по двох розділах: промислове та житлове будівництво. Вартість промислового будівництва визначають по кошторисно-фінансовому розрахунку, який складається із тринадцяти розділів, кожний з яких має цільове призначення.
Загальна сума капітальних вкладень по окремих розділах і в цілому по розрахунку станції повинна бути розподілена на будівельно-монтажні роботи, на придбання обладнання та інші витрати у процентному відношенні, зазначеному у таблиці 5.1. При складанні кошторису будівництва ГАЕС всі витрати по розділах зведеного кошторисно-фінансового розрахунку визначають виходячи з розрахункових фізичних об’ємів робіт. На стадії проектування така можливість відсутня і визначення кошторисної вартості будівництва ГАЕС починають з другого розділу, користуючись питомими капітальними вкладеннями, величина яких приведена в таблиці 6.1. Для нашої роботи величину питомих капітальних вкладень приймемо 700%.
Визначення сумарних капітальних вкладень в промислове будівництво ГАЕС та складання зведеного кошторисно-фінансового розрахунку рекомендується виконувати в табличній формі.
Таблиця 5.1 – Загальна сума капітальних вкладень
№ | Розділ звітного кошторисно-фінансового розрахунку | В % від розд.2 | В тому числі у відсотках по видах | Загальна вартість, тис. грн | ||
Будівельно-монтажні роботи | Обладнання | Інші затрати | ||||
Підготовка території для будівництва | 4% | 707,28 | 16974,72 |
Продовження таблиці 5.1
Об’єкти основного виробничого призначення | 640972,5 | 4420,5 | ||||
Об’єкти підсобного, виробничого і обслуговуючого призначення | 1% | 7072,8 | 1768,2 |
| ||
Об’єкти енергетичного господарства | 1% | 7956,9 | 884,1 |
| ||
Об’єкти транспортного господарства та зв’язку | 5% | 41994,75 | 2210,25 |
| ||
Зовнішні мережі і споруди водопостачання, каналізації, теплопостачання | 1% | 8398,95 | 442,05 |
| ||
Упорядкування території | 15% |
|
| |||
Тимчасові будівлі та споруди | 9% | 63655,2 | 7956,9 | 7956,9 | ||
Інші роботи та затрати | 10% |
|
| |||
Утримання дирекції та авторський нагляд | 0,5% |
|
| 4420,5 | 4420,5 | |
Підготовка експлуатаційних кадрів | 0,1% |
|
| 884,1 | 884,1 | |
Проектні і дослідні роботи | 10% |
|
| |||
Роботи і затрати по створенню водосховища | 90% |
|
|
Продовження таблиці 5.1
| Всього по розділу А – промислове будівництво |
| 920348,1 | 252675,78 | 1007166,72 | 2180190,6 |
| В т.ч. поворотні суми |
| 46017,405 | 46017,405 | ||
| Всього |
| 874330,695 | 252675,78 | 1007166,72 | 2134173,195 |
Питомі капітальні вкладення на 1 КВт встановленої потужності визначається за формулою:
, (5.1)
де 
– сумарні капітальні вкладення на спорудження ЕС за вирахуванням поворотної суми, тис. грн.;
– встановлена потужність ЕС, МВт.
kпит = 2134173,195/1263= 1689,765 (грн/кВт).
5.2 Розрахунок собівартості електроенергії на станції
|
- амортизація основних фондів;
- заробітна плата;
- інші.
Для розрахунку амортизаційних відрахувань вартість основного виробництва (основних виробничих фондів) електростанції розбивають на три укрупнені групи Ф1, Ф2, Ф3.
Детальніше розшифруємо склад груп основних фондів. До першої (Ф1) входять будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їх частини.
До другої групи (Ф2) входять: автомобільний транспорт та вузли до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони, рації, інше конторське обладнання, устаткування та приладдя до них.
До третьої групи (Ф3) ввійшли будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1 і 2.
Розрахуємо вказані показники:
Ф1 = 60%×(KБМР – KБМР5); (5.2)
Ф2 = K5; (5.3)
Ф3 = 40%×(KБМР – KБМР5) + Kобл – Kобл5 + Кінш. (5.4)
Розрахунок суми амортизаційних відрахувань зводимо в таблицю:
|
Групи ОФ | Вартість ОФ, тис. грн. | Норма амортизації ОФ, % | Сума амортизаційних відрахувань, тис. грн. |
Ф1 | 499401,567 | 34958,10969 | |
Ф2 | 12377,4 | ||
Ф3 | 1590566,628 | 318113,3256 | |
Разом | 2134173,195 | – | 365448,8353 |
Для визначення затрат на зарплату необхідно розрахувати чисельність персоналу станції:
Р = kшт×Nвст, (5.6)
де kшт – штатний коефіцієнт, тобто питома чисельність промислово–виробничого персоналу електростанції на одиницю встановленої потужності [5, табл. 4-2, ст.72];
Nвст – встановлена потужність однотипних блоків, МВт;
kшт – для станції дорівнює 0,15.
Р =0,15×1263=189,45 чоловік.
Для розрахунку фонду зарплати загальна чисельність персоналу станції має бути розбита на категорії:
– робітники;
– інженерно-технічний персонал (ІТР);
|
– молодший обслуговуючий персонал (МОП).
Для цього можна використати таке співвідношення:
Робітники | 76%-88% |
ІТР | 10%-15% |
Службовці | 2%-3,5% |
МОП | 0,7%-0,9% |
Підрахувавши значення, отримаємо:
Робітники | 165 чол. |
ІТР | 19 чол. |
Службовці | 4 чол. |
МОП | 2 чол. |
Річний фонд основної зарплати по окремих категоріях персоналу:
Sзп = (1,57×(S(Sзп роб×nі×12) + S(Sзп МОП×nі×12)) + (5.7)
+1,8×(S(Sзп сл×nі×12) + S(Sзп ІТР×nі×12)))×кк×кв,
де Sзп – зарплата, що відповідає категорії персоналу;
nі – чисельність персоналу по категоріях;
кк – коефіцієнт, що враховує використання частини персоналу ЕС для виконання робіт по капітальному ремонту обладнання (приймаємо рівним 0,7);
кв – коефіцієнт, який враховує відрахування з фонду заробітної плати на соціальні потреби (приймаємо рівним 1,375).
Таблиця 5.3 – Розмір нарахованої заробітної плати по ГАЕС
Категорія персоналу | Зарплата, грн./місяць | Нарахована заробітна плата тис. грн. |
Робітники | ||
ІТР | ||
Службовці | 158,4 | |
МОП | 40,8 |
|
Sзп = (1,57×(S(4554×12) + S(40,8×12)) + 1,8×(S(158,4×12) +
+ S(798×12)))×0,7×1,375 = 8600280,15 (тис. грн.)
Затрати на інші витрати визначаються у відсотках від суми затрат на амортизацію і зарплату:
Sін = (Sа + Sзп)×Ір, (5.8)
де Ір = 18%.
Sін = (365448,8353+ 8600280,15)×0,18 = 1613831,217 (тис. грн.)
Калькуляційною одиницею на електростанції є собівартість 1 кВт×год енергії, відпущеної з шин станції.
Сумарні експлуатаційні витрати виробництва
S = Sа + Sзп + Sін; (5.9)
S = 365448,83 + 8600,28 + 67328,84 = 441377,95 (тис. грн.)
Собівартість відпущеної електроенергії:
С = S / Евідп, (5.10)
де Евідп – електроенергія, відпущена з шин станції за рік, МВт×год.
|
Таблиця 5.4 – Собівартість відпущеної енергії
Елементи витрат | Сума річних витрат, тис. грн. | Собівартість енергії | |
% | коп/кВт×год | ||
Амортизація | 365448,83 | 82,8 | 11,5 |
Зарплата | 8600,28 | 1,9 | 0,26 |
Інші | 67328,84 | 15,3 | 2,13 |
Разом | 441377,95 | 13,89 |
5.3 Аналіз отриманих результатів
Основні техніко-економічні показники ГАЕС
Таблиця 5.5 – Основні техніко-економічні показники ГАЕС
Потужність станції | МВт | |
Річний виробіток електроенергії | 3177205,882 | МВт·год |
Коефіцієнт витрати електроенергії на ВП | 1% |
|
Коефіцієнт обслуговування | 0,15 | чол./МВт |
Кошторисна вартість промислового будівництва | 441377,95 | тис. грн. |
Питомі капітальні вкладення | 1689,765 | грн./кВт |
Собівартість відпущеної електроенергії | 13,89 | коп/кВт·год |
6 Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
Згідно ГОСТ 12.003-74, на оперативний персонал Дністровської ГАЕС впливають наступні шкідливі та небезпечні виробничі фактори:
Фізичні:
- підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони;
- підвищена та понижена температура повітря робочої зони;
- підвищена та понижена рухомість повітря;
- підвищена вологість повітря;
- нестача природного освітлення;
- недостатня освітленість робочої зони;
- підвищений рівень шуму на робочому місці;
- підвищений рівень вібрації;
- небезпечний рівень напруги в електричному колі,замикання якого може виникнути через тіло людини.
Психофізіологічні:
- фізичні перевантаження (динамічні);
- нервово-психічні перевантаження (монотонність праці, емоційне
перевантаження).
6.1 Технічні рішення з безпечної експлуатації електропривода
Категорія умов по небезпеці електротравматизму – підвищеної небезпеки, у зв’язку з наявністю підвищеної вологості. Технічні рішення щодо запобігання електротравмам:
1) Для запобігання електротравм від контакту з нормально-струмовідними елементами електроустаткування, необхідно:
розміщувати неізольовані струмовідні елементи в окремих приміщеннях з обмеженим доступом, у металевих шафах;
використовувати засоби орієнтації в електроустаткуванні - написи, таблички, попереджувальні знаки;
- підвід кабелів до споживачів здійснювати у закритих конструкціях підлоги;
2) При живленні однофазних споживачів струму від трипровідної мережі при напрузі до 1000 В використовується нульовий захисний провідник. При його використанні пробій на корпус призводить до КЗ. Спрацьовує захист від КЗ і пошкоджений споживач відключається від мережі.
Згідно з вимогами нормативів, повинна бути забезпечена необхідна кратність струму К.З. залежно від типу запобіжного пристрою, повинна бути забезпечена цілісність нульового захисного провідника.
3) Електрозахисні засоби захисту
Персонал, який обслуговує електроустановки, повинен бути забезпечений випробуваними засобами захисту. Перед застосуванням засобів захисту персонал зобов'язаний перевірити їх справність, відсутність зовнішніх пошкоджень, очистити і протерти від пилу, перевірити за штампом дату наступної перевірки. Користуватися засобами захисту, термін придатності яких вийшов, забороняється.
Використовуються основні та допоміжні електрозахисні засоби. Основними електрозахисними засобами називаються засоби, ізоляція яких тривалий час витримує робочу напругу, що дозволяє дотикатися до струмопровідних частин, які знаходяться під напругою. До них відносяться (до 1000В): ізолювальні штанги; ізолювальні та струмовимірювальні кліщі; покажчики напруги; діелектричні рукавиці; слюсарно-монтажний інструмент з ізольованими ручками.
Додатковими електрозахисними засобами називаються засоби, які захищають персонал від напруги дотику, напруги кроку та попереджають персонал про можливість помилкових дій. До них відносяться (до 1000 В): діелектричні калоші; діелектричні килимки; переносні заземлення; ізолювальні накладки і підставки; захисні пристрої; плакати і знаки безпеки.
Обладнання повинно бути надійно заземлене. Справність і опір контуру заземлення один раз на рік перевіряється.
Всі обертові частини механізму повинні мати добре закріплену огорожу. Забороняється виконувати всі види ремонту під час роботи установки.
6.2 Технічні рішення з гігієни праці і виробничої санітарії
6.2.1 Мікроклімат
Мікроклімат приміщення - це сукупність фізичних параметрів повітря в виробничому приміщені, які діють на людину в процесі праці на її робочому місці, в робочій зоні.
Параметри мікроклімату характеризуються такими показниками: температурою повітря і відносною вологістю повітря, швидкістю його переміщення, потужністю теплових випромінювань. При цьому слід розрізняти оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови.
Допустимі мікрокліматичні умови - поєднання кількісних показників мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливові на людину можуть викликати скороминучі зміни, що швидко нормалізують тепловий стан організму, і які супроводжуються напруженням механізмів терморегуляції, не виходячи за межі фізіологічних пристосувальних можливостей. При цьому виникає пошкодження або порушення стану здоров'я, але можуть спостерігатися дискомфортні тепловідчуття, погіршення самопочуття та зниження працездатності.
Допустимі величини показників мікроклімату встановлюють тоді, коли за технологічними умовами, технічними і економічними причинами не забезпечуються оптимальні норми.
Нормуються параметри мікроклімату в виробничих приміщеннях та гранично допустимі концентрації шкідливих речовин в повітрі робочої зони. Тяжкість роботи розділяється на категорії залежно від загальних енерговитрат організму, ккал/с (Вт). Робота оператора силової установки відноситься до легкої фізичної роботи категорія Іа, бо людина-оператор практично весь свій робочий день проводить сидячи. Параметри мікроклімату наведено в таблиці
Таблиця 6.1 - Нормування параметрів мікроклімату
Період року | Категорія робіт | Температура, °С | Відносна вологість | Швидкість руху |
Теплий | Іа | 22-28 | 55 при 28°С | 0,1-0,2 |
Холодний | Іа | 21-25 | 75 при 25°С | Не більше 0,1 |
Для забезпечення необхідних за нормативами параметрів мікроклімату на робочому місці передбачається:
в холодну пору року - використання калорифера;
в літню пору - застосування кондиціонерів та вентиляторів обдуву,
провітрювання кабіни.
6.2.2 Склад повітря робочої зони
Забруднення повітря робочої зони регламентується концентраціями (ГДК) в мг/м. В умовах роботи на граничнодопустимих концентраціях можливими забруднювачами повітря робочої зони можуть бути пил та шкідливі гази, їх ГДК наведено в таблиці 6.2.
Для забезпечення складу повітря робочої зони передбачено:
Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 55 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |