1.1 Визначення категорії дороги. .

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………...
1 Аналіз вихідних даних……………………………………………………………
1.1 Визначення категорії дороги.………………………………………………….
1.2 Визначення основних нормативних вимог……………………………………
1.3 Аналіз фактичних даних ……………………………………………………….
1.4 Визначення параметрів доріг та характеристик руху для різних періодів року…………………………………………………………………………………..
1.5 Викреслення поперечних профілів……………………………………………
2 Комплексна оцінка споживчих властивостей дороги………………………….
3 Оцінка пропускної здатності і рівня завантаження дороги рухом…………….
4 Оцінка впливу дорожніх умов на безпеку руху………………………………...
5 Аналіз умов руху і розробка заходів щодо підвищення безпеки руху………..
6. Оцінка споживчих властивостей дороги після втілення заходів……………..
7 Оцінка пропускної здатності рівня завантаження дороги рухом після втілення заходів……………………………………………………………………..
8 Оцінка впливу дорожніх умов на безпеку руху після втілення заходів………
Висновки…………………………………………………………………………….
Перелік посилань…………………………………………………………………...

ВСТУП

Робота транспорту найбільш ефективна при зручній і більш розвитій мережі доріг. Дорожня мережа повинна забезпечувати максимальне наближення транспорту до джерел сировини і місцям виробництва товарів, доставку їх в самі віддалені пункти. Ефективна робота автомобільного транспорту може бути забезпечена лише в тому випадку, коли транспортно-експлуатаційний стан дороги відповідає нормативним документам.

Автомобільна дорога складається з багатьох елементів та обладнань різного призначення і характеризується великою кількістю параметрів, тому для оцінки її якості і стану застосовують широку номенклатуру простих, групових та комплексних показників. В абсолютній формі ці показники розкривають фізичну суть оцінених параметрів, але ускладнюють порівняльну оцінку. У відносній формі відразу дається висновок про відповідність того чи іншого параметру встановленим вимогам.

Узагальненою характеристикою якості автомобільної дороги є поняття транспортно-експлуатаційний стан автомобільної дороги (ТЕС АД), яке включає технічний рівень, експлуатаційний стан, інженерне обладнання та облаштування, рівень утримання.Оцінка транспортно-експлуатаційного стану має велике значення для дорожніх організацій при вирішенні задач ремонту та утримання дороги.

Головною метою курсового проекту є закріплення теоретичних знань та надбання практичних навиків оцінки споживчих властивостей автомобільних доріг і розробка заходів щодо їх поліпшення.

Основні задачі роботи:

- набути практичні навики комплексної оцінки споживчих властивостей автомобільної дороги в різні періоди експлуатації;

- опанувати методику аналізу та обґрунтування заходів щодо поліпшення споживчих властивостей автомобільної дороги засобами дорожньо-експлуатаційної служби;

1 АНАЛІЗ ВИХІДНИХ ДАНИХ

За приведеною інтенсивністю дорога відноситься до ІІ технічної категорії.

1.2 Визначення основних нормативних вимог

Основні нормативні вимоги для ІІ категорії дороги [2]:

- інтенсивність приведена до легкового автомобіля:8669 авт./добу;

- розрахункова швидкістьv_розрах=120 км/год;

- число смуг руху – 2 смуги;

- ширина проїзної частини – 7,5 м;

- ширина смуги руху – 3,75 м;

- ширина узбіччя – 3,5 м;

- максимальний поздовжній ухил і_max= 40‰;

- найменша розрахункова видимість поверхні дороги – 250 м;

- найменша розрахункова видимість зустрічного автомобіля – 450 м;

- найменший радіус кривих у плані R = 600 м;

- найменший радіус вертикальних кривих в повздовжньому профілі:

опуклих – 15000 м;

ввігнутих – 3000 м;

- коефіцієнт зчеплення:

а) для ділянок на прямих або кривих з радіусом R = 1000 м і більше, для горизонтальних ділянок, або ділянок з поздовжнім ухилом не більше 30‰ – 0,30

б) для ділянок на кривих з радіусом R = 250 – 1000 м на ділянках з ухилом від 30 ‰ до 40 ‰ – 0,35;

- рівність за поштовхоміромS = 150 см/км;

1.3 Аналіз фактичних даних

Ділянка І (ПК0 – ПК3):

- і = 23‰; ;L = 300 м; S = 140 см/км; відстань видимості 250 м.

Ділянка І відповідає вимогам [2,3] за поздовжнім ухилом та за відстанню видимості.

Ділянка ІІ (ПК3 – ПК9):

- і = 40‰ ;;L = 600м; S = 100 см/км; відстань видимості 200 м; радіус кривої 300 м. Ділянка ІІ не відповідає вимогам [2] за радіусом кривоїта за коефіцієнтом зчеплення.

Ділянка ІІІ (ПК9 – ПК11):

- і = 0‰ ;;L = 200 м; S = 90 см/км; відстань видимості 300 м.

Ділянка ІІІ відповідає вимогам [2].

Ділянка ІV (ПК11 – ПК17):

- і = 1‰; ;L = 600м; S = 80 см/км; відстань видимості 210 м.

Ділянка ІVвідповідає вимогам [2].

Ділянка V (ПК17 – ПК19):

- і = 40‰; ;L = 200м; S = 120 см/км; відстань видимості 300 м.

Ділянка Vне відповідає [2] за відстанню видимості.

Ділянка VІ (ПК19 – ПК21):

- і = 28‰; ;L = 200м; S = 120 см/км; відстань видимості 200 м. Ділянка VІ не відповідає за відстанню видимості.

Ділянка VІІ (ПК21 – ПК25):

- і = 14‰; ;L = 400м; S = 120 см/км; відстань видимості 250 м.

- Ділянка VІІ не відповідає за відстанню видимості

1.4 Визначення параметрів доріг та характеристик руху для різних періодів року

Таблиця 1.1 – Параметри дороги та характеристика руху для весняного періоду [1, 2]

Параметри або характеристики	Розрахунковий період
Весна
Інтенсивність руху для IVкатегорії дороги, авт./добу
Ширина узбіччя	3,5
неукріпленого, м	2,25
укріпленого, м	0,75
Відстань видимості на кривих, м
Відстань видимості на прямих ділянках внаслідок снігопадів, туманів та хуртовин
Ширина проїзної частини, м	7,5
Рівність за поштовхоміром, см/км:
І ділянка
ІІ ділянка
ІІІ ділянка
IV ділянка
V ділянка
VІ ділянка
VІІ ділянка

1.3 Аналіз фактичних даних

Ділянка І (ПК0 - ПК5):

- і = 60‰; ;L = 500 м; S = 140 см/км; відстань видимості 200 м.

Ділянка І не відповідає вимогам [2,3] за поздовжнім ухилом та за відстанню видимості.

Ділянка ІІ (ПК5 - ПК13):

- і = 0‰; ;L = 800м; S = 100 см/км; відстань видимості 500 м; радіус кривої 300 м. Ділянка ІІ не відповідає вимогам [2] за радіусом кривоїта за коефіцієнтом зчеплення.

Ділянка ІІІ (ПК13 – ПК17):

- і = 30‰; ;L = 400 м; S = 90 см/км; відстань видимості 300 м.

Ділянка ІІІ відповідає вимогам [2].

Ділянка ІV (ПК17 – ПК23):

- і = 0‰; ;L = 600м; S = 80 см/км; відстань видимості 400 м.

Ділянка ІVвідповідає вимогам [2].

Ділянка V (ПК23 – ПК25):

- і = 40‰; ;L = 200м; S = 120 см/км; відстань видимості 100 м.

Ділянка Vне відповідає [2] за відстанню видимості.

1.4 Визначення параметрів доріг та характеристик руху для різних періодів року

Таблиця 1.1 – Параметри дороги та характеристика руху для весняногоперіоду [1, 2]

Параметри або характеристики	Розрахунковий період
Весна
Інтенсивність руху для IVкатегорії дороги, авт./добу
Ширина узбіччя
неукріпленого, м	1,25
укріпленого, м	0,5
Відстань видимості на кривих, м
Відстань видимості на прямих ділянках внаслідок снігопадів, туманів та хуртовин
Ширина проїзної частини моста, м	7,0
Рівність за поштовхоміром, см/км:
І ділянка
ІІ ділянка
ІІІ ділянка
IV ділянка
V ділянка

1.5 Викреслення поперечних профілів

За визначеною категорією дороги викреслюємо поперечні профілі для насипу висотою2,4м і виїмки глибиною 1,0 м. [2]

2 КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА СПОЖИВЧИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ДОРОГИ

Під споживчими розуміють такі властивості дороги, які забезпечують неперервний, зручний та безпечний рух автомобілів із заданими швидкостями та навантаженнями відповідно до потреб споживачів: водіїв, пасажирів, вантажовідправників, вантажоодержувачів та власників транспортних засобів.

Комплексну оцінку споживчих властивостей виконують за показником якості дороги [1]:

, (2.1)

де - показник якості дороги;дорога відповідає вимогам руху за споживчими властивостями, якщо ;

- комплексний показник транспортно-експлуатаційного стану дороги;

- показник інженерного обладнання дороги;

- показник експлуатаційного утримання дороги.

, (2.2)

де - підсумковий коефіцієнт забезпечення базовою розрахунковою швидкістю (120 км/год) для ділянки дороги;

, (2.3)

де - підсумковий коефіцієнт забезпеченості розрахункової базової швидкості на і-тій ділянці дороги;

- довжина і-тої ділянки, км;

L - загальна довжина заданої ділянки дороги, км;

- нормативне значення коефіцієнта забезпеченості розрахункової базової швидкості;

Показник експлуатаційного утримання дороги залежить від оцінки якості утримання , який має значення 3.6. Отже, (рис.2.1) [1].

Частковий коефіцієнт визначають за формулою, що приймається за (табл. 2.3)[1] і залежить від розрахункового періоду і добової інтенсивності:

, (2.4)

де - ширина укріпленої поверхні дороги, яка фактично використовується для руху, м;

(2.5)

де В - ширина проїзної частини, м;

- ширина укріплення узбіччя, м;

- ширина смуги забруднення, м.

Розраховуємо ширину проїзної частини для IІІ категорії дороги в весняний період експлуатації автомобільної дороги:

Частковий коефіцієнт - ширина і стан узбіччя, дорівнює 0,70, його визначають за графіком (рис.2.2) [1].

Частковий коефіцієнт – інтенсивність і склад руху слід визначати за формулою:

, (2.6)

де К_рш - зниження коефіцієнту забезпечення розрахункової швидкості під впливом інтенсивного руху (табл. 2.5)[1]

Залежно від добової інтенсивності руху та частки автомобілів в транспортному потоці = 0,10

Частковий коефіцієнт - вплив поздовжніх ухилів, визначають для всіх характерних ділянок (табл. 2.6) [1].

Ділянка І – ПК0+ПК5 - підйом: = 0,81;

Ділянка ІІ – ПК5+ПК13 - пряма ділянка: = 1,06;

Ділянка ІІІ – ПК13+ПК17 - спуск: = 0,80;

Ділянка IV – ПК17+ПК23 - пряма ділянка: = 1,06;

Ділянка V – ПК23+ПК25 - спуск: = 0,80.

Частковий коефіцієнт – вплив радіусів кривих в плані. Навесні при мокрому покритті і R = 300 м на ПК5+ПК8 – = 0,79.

Частковий коефіцієнт – відстань видимості на ділянках дороги, що має значення (табл. 2.8) [1]:

Ділянка І – ПК0+ПК5: = 0,80;

Ділянка ІІ – ПК5+ПК13: = 0,80;

Ділянка ІІІ – ПК13+ПК17: = 0,80;

Ділянка IV – ПК17+ПК23: = 0,80;

Ділянка V – ПК23+ПК25: = 0,63.

Частковий коефіцієнт визначають за показниками рівності покриття за поштовхоміром (табл.. 2.9).

Ділянка І – ПК0+ПК5 - підйом: = 0,34;

Ділянка ІІ – ПК5+ПК13 - пряма ділянка: = 0,40;

Ділянка ІІІ – ПК13+ПК17 - спуск: = 0,42;

Ділянка IV – ПК17+ПК23 - пряма ділянка: = 0,45;

Ділянка V – ПК23+ПК25 - спуск: = 0,37.

Частковий коефіцієнт слід визначати в залежності від фактичного коефіцієнту зчеплення () колеса з покриттям та відстані видимості поверхні дороги (табл.2.10).

Ділянка І – ПК0+ПК5 - спуск: = 0,60;

Ділянка ІІ – ПК5+ПК13 - пряма ділянка: = 0,68;

Ділянка ІІІ – ПК13+ПК17 - підйом: = 0,92;

Ділянка IV – ПК17+ПК23 - пряма ділянка: = 0,74;

Ділянка V – ПК23+ПК25 - спуск: = 0,48.

Зводимо всі часткові коефіцієнти у лінійний графік для весняного періоду(табл.1).

Підсумковий коефіцієнт забезпеченості розрахункової базової швидкості:

Комплексний показник транспортно-експлуатаційного стану дороги

Показник інженерного обладнання визначають за коефіцієнтом дефектності інженерного обладнання ікатегорії дороги по табл. 2.2. [1].

= 0,8 отже = 0,92.

Розраховуємо показник якості дороги:

Таким чином навесні споживчі властивості дороги не задовольняють потреби транспорту. Це зумовлено тим, що при мокрому покритті зменшується зчеплення колеса автомобіля з покриттям, впливає видимість і радіуси кривих, а також рівність покриття. Отже, для поліпшення споживчих властивостей дороги необхідно розробити та виконати відповідні заходи.

3 ОЦІНКА ПРОПУСКНОЇ ЗДАТНОСТІ І РІВНЯ ЗАВАНТАЖЕННЯ ДОРОГИ РУХОМ

Пропускна здатність – це максимальна кількість транспортних засобів, яку може пропустити ділянка дороги за одиницю часу в одному або двох напрямках в конкретних дорожніх та погодно-кліматичних умовах.

Практичну пропускну здатність слід визначати за формулою[1]:

, (3.1)

де Р –практична пропускна здатність в конкретних дорожніх умовах, транспортних одиниць на годину;

Р_max - максимальна практична пропускна здатність на еталонній ділянці легкових автомобілів на годину (приймаємо P_max=2000);

b_n – підсумковий коефіцієнт зниження пропускної здатності;

, (3.2)

де b₁ –b₁₅ - часткові коефіцієнти зниження пропускної здатності в порівнянні з еталонною ділянкою дороги, які залежать від окремих елементів дороги.

Від пропускної здатності дороги в значній мірі залежить рівень завантаження дороги рухом:

, (3.3)

де - часова інтенсивність руху в транспортних одиницях;

де N_доб- добова інтенсивність руху в транспортних одиницях, яку слід приймати із завдання.

Відповідно до зміни дорожніх умов по довжині дороги змінюється і пропускна здатність та рівень завантаження дороги рухом.

Для оцінки будують лінійні графіки пропускної здатності дороги, на яких наводять і рівень завантаження дороги рухом.

Коефіцієнт b₁ визначає вплив ширини смуги руху на пропускну здатність дороги:

b₁ = 0.90

Коефіцієнт b₂ визначає вплив узбіччя на пропускну здатність дороги:

b₂ =0,92

Коефіцієнт b₃ визначає вплив відстані d від кромки до бокової перешкоди:

b₃ =1,00

Коефіцієнт b₄ визначає вплив складу транспортного потоку:

b₄ =0,84

Коефіцієнт b₅ визначає вплив поздовжніх ухилів:

b₅ (ПК0-ПК5) =0,77;

Коефіцієнт b₆ визначає вплив відстані видимості дороги

Ділянка 1 b₆ (ПК0 – ПК5) = 0,90

Ділянка 2 b₆ (ПК5 – ПК13) = 1,00

Ділянка 3 b₆ (ПК13 – ПК17) = 0,98

Ділянка 4 b₆ (ПК17 – ПК23) = 0,90

Ділянка 5 b₆ (ПК23 – ПК25) = 0,84

Коефіцієнт b₇ визначає вплив радіусів кривих в плані:

b₇ = 0,96

Коефіцієнт b₈ визначає вплив обмеження швидкості руху:

b₈ = 0,96

Коефіцієнт b₉ визначає вплив пересічень та примикань, так як на даній ділянці відсутні пересічення та примикання, то коефіцієнт не враховуємо.

Коефіцієнт b₁₀ визначає вплив стану узбіччя (засів травами):

b₁₀ = 0,95

Коефіцієнт b₁₁ визначає вплив типу та стану покриття (шорсткий асфальтобетон):

b₁₁ = 1,00

Коефіцієнт b₁₂ визначає вплив способу відділення об’єктів дорожнього сервісу:

b₁₂ = 0,64

Коефіцієнт b₁₃, b₁₄ визначає вплив засобів організації дорожнього руху:

b₁₃ = 1,02

b₁₄ = 0,96

Коефіцієнт b₁₅ визначає вплив частки автобусів та легкових автомобілів у складі транспортного потоку:

b₁₅ = 0,72

авт/добу

Таблиця 3.2- Показники пропускної здатності та рівня завантаженості дороги рухом навесні

Ділянки	b_п	Р	Z	Рівень комфорту	Стан потоку
ПК0 – ПК5				В	Зв’язний
ПК5 – ПК8				В	Зв’язний
ПК8 – ПК13				В	Зв’язний
ПК13 – ПК17				В	Зв’язний
ПК19 – ПК20 (міст)				В	Зв’язний
ПК17 – ПК23				В	Зв’язний
ПК23 – ПК25				В	Зв’язний

Будуємо лінійний графік пропускної здатності дорогинавесні(рисунок 3.1)

За результатами оцінки пропускної здатності і рівня завантаження дороги рухом було визначено, що дорога на всій протяжності працює ефективно.

4 ОЦІНКА ВПЛИВУ ДОРОЖНІХ УМОВ НА БЕЗПЕКУ РУХУ

Для оцінки впливу дорожніх умов на безпеку руху слід використовувати метод коефіцієнтів аварійності, який найбільш зручний для ділянок доріг на стадії експлуатації.

Ступінь небезпеки ділянок доріг характеризують підсумковим коефіцієнтомаварійності, що уявляє собою добуток часткових коефіцієнтів, які визначають вплив окремих елементів дороги на імовірність виникнення дорожньо-транспортних пригод [1]:

, (4,1)

де К_ав.п - підсумковий коефіцієнт аварійності;

К₁, К₂…К₁₈ - часткові коефіцієнти, що являють собою відносну кількість ДТП на дільниці дороги з конкретними параметрами відповідно до еталонної ділянки, яка має проїзну частину шириною 7,5 м з шорстким покриттям та укріпленим узбіччям.

Значення часткових коефіцієнтів аварійності залежить від постійних та змінних параметрів дороги.

Таблиця 4.1 - Зони впливу небезпечних ділянок дороги [1]

Елемент дороги	Зона впливу, м
Підйоми та спуски	100м від вершини підйому 150м від підошви спуску
Пересічення в одному рівні
Криві в плані з незабезпеченою видимістю та радіусами менше 400м
Мости та шляхопроводи

Ступінь небезпеки руху визначають за коефіцієнтами аварійності.

Таблиця 4.2 - Оцінка небезпеки руху за підсумковим коефіцієнтом аварійності [1]

Ступінь небезпеки руху	Значення К_ав.п
Безпечні	0-10
Малобезпечні	10-20
Небезпечні	20-40
Дуже небезпечні	> 40

Коефіцієнт К₁ визначають згідно таблиці 4.1 [1]

К₁ = 0,80

Коефіцієнт К₂ визначають згідно таблиці 4.2 [1]

К₂ = 1,05

Коефіцієнт К₃ визначають згідно таблиці 4.3 [1]

К₃ = 1,10

Коефіцієнт К₄ визначають згідно таблиці 4.4 [1]

Ділянка 1 (ПК0-6) К₄ = 2,60

Ділянка 2 (ПК6 - 12) пряма ділянка

Ділянка 3 (ПК12 - 18) К₄ = 1,25

Ділянка 4 (ПК18 - 22) пряма ділянка

Ділянка 5 (ПК22 - 25) К₄ = 2,20

Коефіцієнт К₅ визначають згідно таблиці 4.5 [1]

ПК5 - 8 (R=300) К₅= 2,25

Коефіцієнт К₆ визначають згідно таблиці 4.6 [1]

Ділянка 1 (ПК0 - 6) К₆ = 2,50

Ділянка 2 (ПК6 - 12) К₆ = 1,00

Ділянка 3 (ПК12 - 18) К₆ = 1,60

Ділянка 4 (ПК18 - 19) К₆ = 2,50

Ділянка 5 (ПК19 - 22) К₆ = 2,50

Ділянка 6 (ПК22 - 25) К₆ = 3,00

Коефіцієнт К₇ визначають згідно таблиці 4.7 [1]

ПК18 – 19 К₇ = 3,00

Коефіцієнт К₈ визначають згідно таблиці 4.8 [1]

К₈ = 1,00

Коефіцієнт К₉ визначають згідно таблиці 4.9 [1]

К₉ = 1,00

Коефіцієнт К₁₀ визначають згідно таблиці 4.10 [1]. Розділової смуги немає.

Коефіцієнт К₁₁ визначають згідно таблиці 4.11 [1]. Перехрещень на даній ділянці дороги не має.

Коефіцієнт К₁₂ визначають згідно таблиці 4.12 [1]. Перехрещень на даній ділянці дороги не має.

Коефіцієнт К₁₃ визначають згідно таблиці 4.13 [1]. Коефіцієнт забезпечення видимості, перехрещення відсутні.

Коефіцієнт К₁₄ визначають згідно таблиці 4.14 [1]. Дана ділянка дороги не проходить через населені пункти.

Коефіцієнт К₁₅ визначають згідно таблиці 4.15 [1]. Дана ділянка дороги не проходить через населені пункти.

Коефіцієнт К₁₆ визначають згідно таблиці 4.16 [1]. Дана ділянка дороги не проходить через населені пункти.

Коефіцієнт К₁₇ визначають згідно таблиці 4.17 [1]. Дана ділянка дороги не проходить через населені пункти.

Коефіцієнт К₁₈ визначають згідно таблиці 4.18 [1]

К₁₈ = 2,50

К₁₈ = 1,60

К₁₈ = 1,80

К₁₈ = 2,20

Результати визначення підсумкового коефіцієнта аварійності наведені в таблиці 4.3 та оформлені у вигляді графіка 4.1.

Таблиця 4.3- Результати визначення підсумкового коефіцієнта аварійності та оцінка небезпеки руху навесні

ПК	К_ав.п	Ступінь небезпеки руху
0 – 6		Мало небезпечний
6 – 12		Безпечний
12 – 18		Безпечний
18 – 19		Мало небезпечний
19 – 22		Безпечний
22 – 25		Мало небезпечний

В результаті оцінки впливу дорожніх умов на безпеку було виявлено, що три ділянки являються мало небезпечними. Це спричинено малим радіусом кривої, невідповідним габаритом моста.

5 АНАЛІЗ УМОВ РУХУ І РОЗРОБКА ЗАХОДІВ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕКИ РУХУ

На підставі детального аналізу результатів комплексної оцінки споживчих властивостей дороги, оцінки пропускної здатності дороги та безпеки руху дорожньо-експлуатаційна служба виконує заходи щодо поліпшення споживчих властивостей автомобільної дороги в наступній послідовності:

- забезпечити оснащеність дорожньої організації ресурсами для весняногоутримання до 100 %. Це дозволить тримати покриття в чистому стані без зменшення ширини за рахунок смуги забруднення. Ліквідувати дефектність інженерного обладнання, в наслідок чого коефіцієнт К_об= 1. Показник S_ф=5,00, що підвищує значення К_е=1,10;

- встановлення дорожніх знаків, нанесення дорожньої розмітки, встановлення огородження. Провести очищення покриття від пилу і бруду;

- розробити заходи по покращенню видимості, такі як зрізка чагарників, вирубка дерев, які розташовані досить близько до земляного полотна.

- розробити ремонтні заходи з підвищення шорсткості, а саме влаштування подвійної поверхневої обробки.Але так як дані по показнику рівності не задовольняють нормам [2], то потрібно спочатку покращити його влаштуванням вирівнюючого шару;

- розробити реконструкцію ділянок дороги по збільшення радіусів кривих в плані до мінімально допустимого значення;

- передбачити реконструкцію ділянки дороги по зменшенню поздовжнього ухилу;

- розробити заходи по реконструкції існуючого мосту, а саме збільшити габарит до нормативного;

6 ОЦІНКА СПОЖИВЧИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ДОРОГИ ПІСЛЯ ВТІЛЕННЯ ЗАХОДІВ

Всі заходи з підвищення споживчих властивостей ділянки автомобільної дороги приводимо у вигляді таблиці 6.1.

Таблиця 6.1 - Перелік заходів з підвищення споживчих властивостей ділянки автомобільної дороги [2]

№ п/п	Ділянка дороги	Вид робіт
	По всій довжині	Забезпечення ресурсами для осіннього утримання доріг – 100%
	По всій довжині	Ліквідація дефектності інженерного обладнання
	По всій довжині	Проведення поточного середнього ремонту покриття з метою підвищення показників рівності та коефіцієнта зчеплення згідно з вимогами [2]
	ПК5 – 8	Проведення реконструкції ділянок з підвищенням радіусів кривих у плані згідно з вимогами [2]
	ПК0 – 5	Проведення реконструкції ділянки дороги зі зменшення поздовжнього ухилу згідно з вимогами [2]
	По всій довжині	Забезпечення необхідної відстані видимості згідно з вимогами [2]
	По всій довжині	Приведення геометричних розмірів земляного полотна до нормативних значень згідно з вимогами [2]
	По всій довжині	Укріплення узбіччя кам’яним матеріалом

Результати від впровадження вище зазначених заходів:

Підсумковий коефіцієнт забезпеченості розрахункової базової швидкості:

Комплексний показник транспортно-експлуатаційного стану дороги:

= 0 отже = 1,00.

Розраховуємо показник якості дороги:

Таким чином, після впровадження заходів з покращення геометричних параметрів автомобільної дороги, навесні споживчі властивості дороги задовольняють потреби транспорту.

7 ОЦІНКА ПРОПУСКНОЇ ЗДАТНОСТІ РІВНЯ ЗАВАНТАЖЕННЯ ДОРОГИ РУХОМ ПІСЛЯ ВТІЛЕННЯ ЗАХОДІВ

При оцінці пропускної здатності рівня завантаження дороги рухом за існуючими параметрами було визначено, що дорога працює ефективно. Автомобілі рухаються окремими колонами, обгони утруднені.

Підрівнем зручності рухурозуміється певний якісний стан транспортного потоку, при якому встановлюються характерні умови роботи водіїв, умови комфортності поїздки та ефективності роботи транспортних засобів, а також аварійність.

Кожен рівень зручності руху характеризується значеннями коефіцієнтів завантаження, швидкості і насичення рухом.

При зв’язному стані потоку майже відсутня можливість обгонів, це означає, що на даній ділянці буде не висока ймовірність ДТП.

Але емоційна напруженість водіїв досягає найбільшого рівня. Водії відчувають незручності через неможливість обгону автомобілів, які повільно рухаються і їм необхідно уважно стежити за автомобілем, що їде попереду. Комфортність поїздки різко знижується. Транспортний потік складається з окремих великих груп.

Ступінь завантаження дороги рухом впливає на витрату палива, тобто на економічність руху.

Найменша витрата палива виявляється при зв’язному потоці, так як автомобілі рухаються групами зі стабільною швидкістю.

8 ОЦІНКА ВПЛИВУ ДОРОЖНІХ УМОВ НА БЕЗПЕКУ РУХУ ПІСЛЯ ВТІЛЕННЯ ЗАХОДІВ

При оцінці впливу дорожніх умов на безпеку руху був використаний метод коефіцієнтів аварійності. Даний метод полягає в узагальненні статистики дорожньо-транспортних пригод.

Ступінь небезпеки ділянок доріг характеризують підсумковим коефіцієнтом аварійності, який представляє собою добуток часткових коефіцієнтів, які визначають вплив окремих елементів дороги на імовірність виникнення дорожньо-транспортних пригод.

При проведенні даної оцінки було визначено, що на заданій ділянці дороги до впровадження заходів ступінь руху на трьох ділянках виявився небезпечним.

Тому необхідно впровадження заходів для підвищення безпеки руху.

Таблиця 8.1 – Показники впливу дорожніх умов на безпеку руху після втілення заходів

Ділянка

К₁

К₂

К₃

К₄

К₅

К₆

К₇

К₈

К₉

К₁₀

К₁₁

К₁₂

К₁₃

К₁₄

К₁₅

К₁₆

К₁₇

К₁₈

К_n

ПК0 – 6

ПК6 – 9

ПК9 – 12

ПК12-18

ПК18– 19

ПК19-22

ПК22-25

Враховуючи проведені заходи по покращенню геометричних параметрів автомобільної дороги, реконструкції моста, зменшення дефектності інженерного обладнання, доведення забезпеченості дорожньої організації ресурсами для утримання дороги до 100% призвело до зменшення підсумкового коефіцієнта аварійності. Тому на розглянутій ділянці автомобільної дороги вірогідність ДТП буде мінімальною. Умови руху на всій ділянці безпечні.

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Методичні вказівки до курсової роботи. Транспортно-експлуатаційні властивості автомобільних доріг. Одеса: ОАДК ОНПУ, 2013. – 37с.

2. ДБН В.2.3.-4-2007. Споруди транспорту. Автомобільні дороги. Держбуд України К. ДерждорНДІ, 2007 – 117 с.

3. Стороженко М.С. Транспортно-эксплутационныепоказателиавтомобильныхдорог. Харьков: ХГАДУ, 1997 – 256 с.

4. Васильев А.П., Сиденко В.М. Эксплуатацияавтомобильныхдорог и организациядорожногодвижения. М: - Транспорт, 1990 – 304 с.

5. Сильянов В.В. Транспортно-експлутационныекачестваавтомобыльныхдорог. М. Транспорт, 1984.

6. Прусенко Є.Д. Постійні пристрої на автомобільному транспорті ІСДО, 1994 – 216 с.

7. Бойчук В.С. Довідник дорожника. К. Урожай, 2002 – 560 с.

Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 47 | Нарушение авторских прав

<== предыдущая лекция	\|	следующая лекция ==>
	\|	Орындаған: Сұлтанова Назира

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.199 сек.)